Справа № 802/3626/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.
Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.
31 жовтня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.
при секретарі: Лукашик М.О.
за участю представників сторін:
представника позивача: Диковицького Олега Леонідовича;
представника відповідача: Гуменюк Оксани Іванівни,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Вінницький дослідний завод" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -
Приватне акціонерне товариство "Вінницький дослідний завод" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року даний позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
У судовому засіданні представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд її задовольнити.
Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що відповідно до наказу Вінницької ОДПІ від 28.02.2013 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПАТ "Вінницький дослідний завод" з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування суми з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПП "Салфіт" за травень та вересень 2012 р.
Результати перевірки оформлено актом № 814/22-05/00383780 від 11.03.2013 року (а.с. 12-26), згідно якого встановлено порушення вимог:
- ст. ст. 185, 188, 198 ПК України, внаслідок чого ПАТ "Вінницький дослідний завод" завищено податковий кредит на загальну суму 43085,10 грн., а саме в податкових деклараціях з податку на додану вартість за травень 2012 року на суму ПДВ 30547,42 грн., за вересень 2012р. на суму ПДВ 12537,68 грн.
- п. 200.1 ст. 200 ПК України, внаслідок чого ПАТ "Вінницький дослідний завод" завищено від'ємне значення між сумою податкового зобов'язання та поточного звітного (податкового) періоду на загальну суму 43085,10 грн., а саме в податкових деклараціях з податку на додану вартість за травень 2012 року на суму ПДВ 30547,42 грн., за вересень 2012р. на суму ПДВ 12537,68грн..
Згідно виявлених порушень, Вінницькою ОДПІ прийнято повідомлення-рішення № 0000662206 від 26.03.2013 року про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 43085,10 грн.
Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив з його обґрунтованості.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Так, згідно із п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно із п. 198.2 ст. 198 ПК України вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно із п. 198.6 ст. 198 ПК України не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України податкова накладна повинна містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи-продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
Статтею 201 ПК України передбачено, що податкова накладна є податковим документом. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку.
Отже, в разі видачі покупцю контрагентом, який зареєстрований як платник ПДВ, податкових накладних з усіма необхідними реквізитами, визначеним законом, такий покупець має право на включення цього податку до складу податкового кредиту за звітній податковий період.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що між ПАТ "Вінницький дослідний завод" та ПП "Салфіт" укладено договір купівлі-продажу № 230101 на поставку металопродукції, згідно якого ПП "Салфіт" зобов'язалося передати у власність ПАТ "Вінницький дослідний завод" металопродукцію, а ПАТ "Вінницький дослідний завод" зобов'язалося прийняти та оплатити металопродукцію.
На підтвердження виконання вказаного договору надано копії наступних документів:
- видаткова накладна від 11.05.12 року №РН-110504 на суму 183284,53 грн., в тому числі ПДВ 30547,42 грн. (а.с. 44);
- видаткова накладна від 24.09.12 року №РН-240908 на суму 75226,06 грн., в тому числі ПДВ 12537,68 грн. (а.с. 47);
- податкова накладна від 11.05.12 року №18 на суму 183284,53 грн., в тому числі ПДВ 30547,42 грн. (а.с. 40);
- податкова накладна від 24.09.12 року №51 на суму 75226,06 грн., в тому числі ПДВ 12537,68 грн. (а.с. 48);
- виписка банку від 14.05.12 року на суму 183284,53 грн., в тому числі ПДВ 30547,42 грн. (а.с. 42);
- виписка банку від 24.09.12 року на суму 75226,06 грн., в тому числі ПДВ 12537,68 грн.(а.с.50);
- товарно-транспортні накладні від 10.05.2012 року №1005(а.с. 41), від 18.09.2012 року №1809 (а.с. 49).
Також на виконання зобов'язань згідно договору, ПП "Салфіт" здійснило поставку металопродукції на адресу ПАТ "Вінницький дослідний завод". ПП "Салфіт" 08.05.2012 року надало ПАТ "Вінницький дослідний завод" рахунок-фактуру № СФ-0000342 на постачання листа г/к в асортименті на суму 183284,53 грн., в т.ч. ПДВ - 30547,42 грн. ПП "Салфіт" завантажило металопрокат на автотранспорт, який належить ПП Тимошенко, а саме автомобіль Рено АВ2648ВІ, напівпричіп АВ3168ХТ. Даний факт засвідчено товарно-транспортною накладною № 1005 від 10.05.2012 року (а.с. 41). На отримання металопрокату начальнику відділу матеріально-технічного забезпечення та збуту Токарчуку М.М. надано доручення за № 276 від 11.05.2012 року та надано видаткову накладну № РН-110504 від 11.05.2012 року на суму 183284,53 грн., в т.ч. ПДВ - 30547,42 грн. (а.с. 44). Також до видаткової накладної надано податкову накладну № 18 від 11.05.2012 року на суму 183284,53 грн., в т.ч. ПДВ - 30547,42 грн. З розрахункового рахунку ПАТ "Вінницький дослідний завод" здійснено оплату рахунку № СФ-0000342 на користь ПП "Салфіт" в сумі 183284,53 грн., в т.ч. ПДВ -30547,42 грн., про що свідчить виписка з особового рахунку в ПАТ "Кредитпромбанк" за 14.05.2012 року (а.с. 42). 14.05.2012 року автомобіль Рено АВ2648ВІ прибув на ПАТ "Вінницький дослідний завод" під розвантаження, свідченням чого є запис в журналі реєстрації автотранспорту, який прибуває на ПАТ "Вінницький дослідний завод" для завантаження чи розвантаження (а.с. 45-46). Дозвіл на запуск автомобіля на територію надано комірником заводу, про що також вказано у журналі. На оприбуткування металопрокату комірником виписано прибутковий ордер № 387 від 22.05.2012 року (а.с. 44).
ПП "Салфіт" надало на ПАТ "Вінницький дослідний завод" рахунок-фактуру № СФ-0000744 на постачання листа г/к в асортименті на суму 75226,06 грн., в т.ч. ПДВ - 12537,68 грн. (а.с. 51). ПП "Салфіт" завантажило металопрокат на автотранспорт, який належить ПП "Салфіт", а саме автомобіль Рено АЕ4469ЕЕ, напівпричіп АЕ7281ХР. Даний факт посвідчено товарно-транспортною накладною № 1809 від 18.09.2012 року (а.с. 49). На отримання металопрокату начальнику відділу матеріально-технічного забезпечення та збуту Токарчуку М.М. надано доручення за № 564 від 24.09.2012 року. На доручення надано видаткову накладну № РН-240908 від 24.09.2012 року на суму 75226,06 грн. в т.ч. ПДВ - 12537,68 грн. (а.с. 52). Також до видаткової накладної надано податкову накладну № 51 від 24.09.2012 року на суму 75226,06 грн., в т.ч. ПДВ - 12537,68 грн. (а.с. 48). З розрахункового рахунку ПАТ "Вінницький дослідний завод" здійснено оплату рахунку № СФ-0000744 на користь ПП "Салфіт" в сумі 75226,06 грн., в т.ч. ПДВ - 12537,68 грн., про що свідчить виписка з особового рахунку в ПАТ "Кредитпромбанк" за 24.09.2012 року (а.с. 50). 19.09.2012 року автомобіль Рено АЕ4469ЕЕ прибув на ПАТ "Вінницький дослідний завод" під розвантаження, свідченням чого є запис в Журналі реєстрації автотранспорту, який прибуває на ПАТ "Вінницький дослідний завод" для завантаження чи розвантаження (а.с. 53). Дозвіл на запуск автомобіля на територію надано комірником заводу, про що також вказано у журналі. На оприбуткування металопрокату комерційним директором Диковицьким О.Л. виписано прибутковий ордер № 762 від 24.09.2012 року (а.с. 52). Розвантаження металопрокату відбувалося власним автокраном ПАТ "Вінницький дослідний завод" ЗИЛ 133ГЯ державний номер АВ8531ВН, який є власністю ПАТ "Вінницький дослідний завод" на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № CAE 054824 від 29.09.2010 року. Відповідними наказами по підприємству були призначені машиністи автомобільного крану (а.с. 77).
Відповідності до ст. 83 ПК України для посадових осіб органів ДПС під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені ПК України; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені ПК або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
Відповідно до п. 5.2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПС України № 984 від 22.12.2010 року, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:
- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, фінансово - господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;
- зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;
- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;
- у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу ДПС така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;
- у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу ДПС письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що перевірка проводилася з порушенням зазначених норм Порядку, оскільки документи ПАТ "Вінницький дослідний завод" як слід не перевірялися та не досліджувалися.
Крім того, нараховані суми були підтверджені попередніми перевірками Вінницької ОДПІ та відшкодовані платнику згідно чинного законодавства.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність і Україні", господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ст. 9 цього ж Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Згідно із п. 2.2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року (далі-Положення), господарські операції визначено як факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні ж документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це не можливо, безпосередньо після її завершення.
Згідно з п. 2.4 Положення, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Щодо порушення заповнення товарно-транспортних накладних колегія суддів зазначає наступне.
Типові форми первинного обліку роботи вантажного автомобіля, зокрема типова форма товарно-транспортної накладної, затверджені спільним наказом Мінтрансу і Мінстату України від 29.12.1995 року № 488/396 "Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля" (далі - Наказ №488/396).
У відповідності до п. 2 цього Наказу застосування вказаних форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.
Однак, Наказ № 488/346 не був зареєстрований в Міністерстві юстиції України.
Як передбачено п. 4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств і інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 28.12.1992 року № 731: «державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції …), якщо в них міститься одна або більше норм, які носять міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для підприємств, установ, організацій, що не входять в сферу управління органу, який видав нормативно-правовий акт».
Вищезазначене свідчить про не обов'язковість виконання наказу № 488/346 підприємствами, що не входять в сферу управління органа, який видав нормативно-правовий акт.
Крім того, вимогу відносно визначення товарно-транспортної накладної (ТТН) в якості бланка суворої звітності відмінено. Інструкція про порядок виготовлення, зберігання, і застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом і обліку транспортної роботи, затверджена спільним наказом Міністерства статистики і Міністерства транспорту України від 07.08.1996 року № 228/253, виключена з Державного реєстру нормативно-правових актів 31.05.2006 року згідно висновку Міністерства юстиції України від 15.05.2006 року № 10/68. До Правил перевезень були внесені зміни згідно наказу Міністерства транспорту України від 22.05.2006 року № 493 - п. 11.2 «ТТН і дорожні листи вантажного автомобіля відносяться до документів суворої звітності, що виготовляються типографським способом з обліковою серією та номером» -виключено. Таким чином, в повній мірі дозволено розробку і застосування підприємством своєї форми ТТН, оскільки, окрім зазначеного вище, Правила перевезень не містять посилань на Наказ № 488/346, який встановлює типову форму ТТН.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності. Тобто, первинні документи є основою і для податкового обліку.
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що враховуючи необхідність складення облікового документа при здійсненні вантажних перевезень, використання ТТН є обов'язковим. Однак, саме відсутність, а не неправильне (на думку податкового органу) оформлення ТТН має наслідком відсутності документального підтвердження господарської операції (як в бухгалтерському, так і податковому).
Таким чином, єдиним законодавчо встановленим документом, який прямо підтверджує укладання договору перевезення (надання послуг перевезення) та його фактичне повне або часткове виконання, є товарно-транспортна накладна. Саме наявність такої накладної належним чином підтверджує факт здійснення перевезення вантажу та відповідно понесені затрати замовником.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а відтак, відсутні підстави для її задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2013 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 07 листопада 2013 року .
Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович
Судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна
Залімський Ігор Геннадійович