01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
21.04.2009 № 05-5-18/13334
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
позивача: Мироненко В.Л. - довіреність № 15/1 від 02.02.2007 р.
відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Фірма "Лісова"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 05.12.2008
у справі № 05-5-18/13334 (суддя
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Фірма "Лісова"
до Відкритого акціонерного товариства "Комерційний банк " Надра"
про стягнення 10000000,00 грн.
Відкрите акціонерне товариство “Фірма “Лісова” (далі - ВАТ “Лісова”, позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Комерційний банк “Надра” (далі - ВАТ “КБ “Надра”, відповідач) 10 000 000 грн.
Ухвалою від 05.12.2008 р. позовну заяву було повернуто без розгляду.
Не погодившись з ухвалою, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу скасувати, справу направити для розгляду до Господарського суду міста Києва, оскільки вона прийнята з порушенням норм процесуального права.
В скарзі зазначено, у вищезгаданій ухвалі Господарського суду м. Києва від 05.12.2008 р. визначеного вимога повернути кошти з депозитного рахунку на поточний ще є майновий спір, який оцінюється в розмірі 1% від спірної суми. Сума у розмірі десять мільйонів грн., як про це сказано в ухвалі, не є спірною, а про стягнення питання не ставиться. Кошти на депозитному рахунку залишились власністю вкладника і лише тимчасово перебувають у користуванні банку, а за першою вимогою вкладника повертаються згідно механізму визначеному договором. Захист права позивача полягає у примусовому зобов'язанні відповідача виконати банківську операцію передбачену договірними умовами. В ухвалі, йде мова про “стягнення”, що є підміною понять про захист права і не відповідає реальному змісту позовної заяви. Отже, сплачене державне мито у розмірі 85 грн. є правомірно визначеною сумою і відповідає змісту позовної заяви.
Також, позивач зазначає, що квитанція про здійснення поштового відправлення є належним доказом надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, однак місцевий господарський суд в ухвалі зазначив, що належним доказом є лише опис поштового вкладення.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу суду не надав.
Ухвалою від 25.03.2009 р. апеляційна скарга прийнята до провадження, розгляд справи призначений на 21.04.2009 р.
В судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, про що свідчить підпис на зворотному поштовому повідомленні. В зв'язку з цим колегія вважає можливим здійснити перевірку ухвали суду першої інстанції у даній справі за наявними матеріалами та без участі вказаного представника.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, колегія встановила наступне.
Ухвала Господарського суду м. Києва обґрунтована п.п. 4, 6 ст. 63 ГПК України.
Так, повертаючи позов без розгляду, місцевий господарський суд зазначив, що:
- позовна заява вих. № 119 від 25.11.2008 р. містить вимогу майнового характеру, а саме, вимогу щодо зобов'язання відповідача повернути грошові кошти у розмірі 10 000 000,00 грн. Тобто, державне мито повинно бути сплачене у розмірі 25 500,00 грн. Натомість, позивачем платіжним дорученням №751 від 26.11.2008 р. державне мито сплачене лише у розмірі 85,00 грн.;
- поштовий касовий чек, який позивач надав на підтвердження надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, не є належним доказом вчинення вказаної дії без бланку опису вкладення.
Заслухавши представника позивача, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом обставин справи, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала не підлягає скасуванню у зв'язку з наступним.
Майнові права - суб'єктивні права учасників правовідносин, які пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також з тими матеріальними вимогами, які виникають з приводу розподілу і обміну майна. Майнові права - права власника, який здійснює право господарського відання майном.
Відповідно до ст. 139 Господарського кодексу України, майно - сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.
Враховуючи викладене, грошові кошти в сумі 10 000 000 грн., які перебувають на розрахункових рахунках позивача в банківській установі є його майном, тому позов про витребування цих коштів судова колегія оцінює як спосіб, яким ВАТ “Лісова” захищає свої майнові права. Таким чином позов заявлений позивачем, суд першої інстанції вірно оцінив як майновий.
Відповідно до частини 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” сума мита, яка сплачується за подання позовної заяви майнового характеру до господарських судів України, складає 1% від суми позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто, позивач мав сплатити державне мито в сумі 25 500 грн., а натомість надав суду платіжне доручення про сплату державного мита в сумі лише 85 грн.
Пункт 4 статті 63 ГПК України передбачає повернення позивачу позовної заяви без розгляду в разі не подання суду доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Оскільки позивач не надав суду першої інстанції доказів про сплату до Державного бюджету України державного мита в повному обсязі, судом першої інстанції було правомірно застосовано п. 4 ст. 63 ГПК України.
Що стосується посилання суду на п. 6 ст. 63 ГПК України, то судова колегія не погоджується з таким висновком, оскільки відповідно до абзацу шостого пункту 3.3. Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (із змінами та доповненнями) “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”, у застосуванні пункту 6 статті 63 ГПК господарському суду необхідно враховувати таке: “Розрахунковий документ, виданий відправникові поштового відправлення відповідно до пункту 36 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1155, може вважатися належним доказом надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Відсутність опису вкладення до листа не тягне за собою наслідків у вигляді повернення позовної заяви, оскільки згідно з пунктом 78 названих Правил листи, бандеролі і посилки приймаються з таким описом лише за бажанням відправника, і у господарського суду відсутні правові підстави спонукати відправників до обов'язкового оформлення описів вкладення.”
Таким чином, судова колегія зазначає, що посилання господарського суду на п. 6 ст. 63 ГПК України є безпідставним, тому абзаци 4-8 мотивувальної частини оскаржуваної ухвали наступного змісту:
“п.6 ст. 63 ГПК-не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до п. 36 “Правил надання послуг поштового зв'язку”, затверджених Постановою KM України від 17.08.2002р., касовий чек видається відправникові з додержанням вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, і підтверджує лише факт надання послуги відділенням зв'язку.
В свою чергу, належним доказом направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві у справі з дотриманням вимог ст.57 ГПК України, є бланк опису вкладення, який згідно з ч. 2 п. 78 Правил надання послуг поштового зв'язку заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник об'єкта поштового зв'язку перевіряє відповідність вкладення опису, розписується на обох його примірниках і проставляє відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення.
Згідно з п.70 Правил надання послуг поштового зв'язку на листах з оголошеною цінністю з описом, у верхній частині листа зазначається: "Лист з оголошеною цінністю гривень. З описом". Відповідно до п.38 Правил у листах з оголошеною цінністю пересилаються - цінні папери, документи, пенсійні та судові справи, ділові папери, звіти, документи, які становлять цінність для відправника або одержувача, а також на адресу юридичних осіб-заяви, скарги.
Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення саме копії позовної заяви та поданих до неї документів відповідачеві у справі може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.” підлягають виключенню.
Однак, згідно до ч. 2 статті 104 ГПК України, порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення. В зв'язку з тим, що в підсумку суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про необхідність повернення позовної заяви без розгляду, судова колегія не вбачає підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 05.12.2008 р.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку, що вимоги викладені в апеляційній скарзі не є обґрунтованими, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 63, 86, 99, 101, 103 - 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Фірма “Лісова” залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду м. Києва від 05.12.2008 р. у справі № 05-5-18/13334 залишити без змін.
Виключити з мотивувальної частини ухвали абзаци четвертий-восьмий.
Матеріали справи № 05-5-18/13334 повернути Господарському суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом місяця.
Головуючий суддя
Судді
23.04.09 (відправлено)