Іменем України
02.04.09 Справа №09-07/304
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
при секретарі: Лола Н.О.
За участю:
представників позивача: Гранкін А.В., довіреність б/н від 30.03.2009р.;
представника відповідача: не з'явився;
розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер», м. Запоріжжя
на ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.02.2009 року за № 09-07/304
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер», м. Запоріжжя
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Корал, ГМБХ», м. Запоріжжя
про стягнення суми
встановив,
18.02.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Віннер», м. Запоріжжя, (далі - позивач) звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Корал, ГМБХ», м. Запоріжжя (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором перевезення вантажів в розмірі 9257грн.09коп.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.02.2009р. (суддя Носівець В.В.) позовну заяву повернуто позивачу без розгляду на підставі п.1,3,5 ч.1 ст. 63 ГПК України. Таке рішення суд першої інстанції мотивував наступним.
По-перше, позовну заяву підписано директором товариства Чепіногою С.М., проте суду не було надано жодного установчого документа, яким у тому числі, визначений керівник і визначені повноваження керівника - директора позивача Чепіноги С.М. По-друге, позивачем ні в позовній заяві ні в додатках до неї не надано обґрунтованого розрахунку суми основного боргу, що стягується. По-третє, суд першої інстанції вважає, що в позовній заяві ТОВ «Віннер» об'єднало декілька неоднорідних вимог, які ґрунтуються на різних заявках-договорах.
Не погоджуючись з винесеним судовим актом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Віннер», м. Запоріжжя звернулося із апеляційною скаргою. Зазначає, що посадове становище особи, що підписала позовну заяву, а саме Чепіноги С.М., зазначено - директор ТОВ «Віннер». Повноваження директора юридичної особи визначаються законодавством як органу управління відповідно до ст.65 Господарського кодексу України. Згідно ч.5 ст. 65 ГК України, керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади. Тобто, на думку позивача, підстави, передбачені п.1 ч.1 ст.63 ГПК України для повернення позовної заяви без розгляду відсутні. Що стосується посилання суду на п.3 ч.1 ст. 63 ГПК України, то таке посилання взагалі є безпідставним, оскільки в позовній заяві вказані обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та містяться докази, що підтверджують викладені обставини, а також є обґрунтований розрахунок стягуваної суми. Також заявник апеляційної скарги не погоджується з посиланням суду на п.5 ч.1 ст.63 ГПК України, оскільки позивачем повністю дотримані вимоги ст.58 ГПК України. Об'єднані позовні вимоги, пов'язані між собою підставою виникнення - договором перевезення вантажів, укладеним не у формі єдиного документа, а шляхом укладення декількох документів, що містять усі істотні умови договору перевезення.
За вказаних обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю «Віннер», м.Запоріжжя просить ухвалу господарського суду Запорізької області № 09-07/304 від 23.02.2009р. скасувати та направити справу на розгляд господарського суду Запорізької області.
Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер», м. Запоріжжя прийнята до провадження та призначена до розгляду на 02.04.2009 року.
Розпорядженням Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 600 від 01.04.2009 року справа передана для розгляду колегії суддів у складі: головуючий: Коробка Н.Д. суддів: Кагітіна Л.П., Кричмаржевський В.А.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання апеляційної інстанції не з'явився, незважаючи на те, що про час та місце проведення судового засідання був своєчасно повідомлений направленою на його адресу ухвалою суду.
В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач підтримав вимоги апеляційної скарги
Від представника позивача надійшло клопотання про відмову від здійснення стенографічного аудіо-відеозапису судового процесу. За його згодою колегія суддів оголосила вступну та резолютивну частини постанови Запорізького апеляційного господарського суду
Відповідно до ст.99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.
Згідно зі ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обгрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваної ухвали, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без
розгляду, якщо:
1) позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
2) у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес;
3) у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обгрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми;
4) не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі;
5) порушено правила об'єднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору;
6) не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;
7) виключена;
8) виключена;
9) до винесення ухвали про порушення провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору;
10) не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Що стосується посилань суду першої інстанції, у оскаржуваній ухвалі, на порушення позивачем п.1 ч. 1 ст.63 Господарсько процесуального кодексу України, то суд апеляційної інстанції не може погодитись з таким висновком, оскільки:
Відповідно до п.3.3 Роз'яснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997р., «Якщо господарський суд має сумніви стосовно наявності у особи, яка підписала позовну заяву, відповідних повноважень, він у процесі підготовки справи до судового розгляду витребує у позивача докази на підтвердження таких повноважень. У разі їх неподання суд виносить ухвалу про залишення позову без розгляду».
Відповідно до п.3 ст.63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у ній не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Але як вбачається з тексту позовної заяви № 48 від 30.01.2009р., в ній наведений детальний обґрунтований розрахунок стягуваної суми (основного боргу, процентів за користування чужими грошовими коштами, 3% річних, інфляційні втрати). Вищезазначена позовна заява також містить посилання на номери і дати товарно-транспортних накладних, актів виконаних робіт, рахунків, які є підставою виникнення складових стягуваної суми боргу. До того ж, у позовній заяві вказано обставини, на яких грунтується позовна вимога, та було додано докази, що підтверджують викладені в заяві обставини.
Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо відсутності в позовній заяві обґрунтованого розрахунку стягуваної суми та відсутності обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до пункту 3.2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” суд не вправі повернути позовну заяву також з мотиву неподання документів, що є доказами, оскільки позивач може їх надавати, а суд - вимагати їх надання до закінчення розгляду справ. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача.
Що стосується посилань суду першої інстанції на порушення п5 ч.1 ст. 63 ГПК України, то суд апеляційної інстанції також з цим не погоджується з огляду на наступне:
Відповідно до п 3.4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Однорідними вимогами вважаються такі, що одночасно: а) являють собою однаковий спосіб захисту права та б) мають ті самі (з одного договору) чи однорідні (з різних, але аналогічних договорів) підстави виникнення.
Вимоги, що випливають з заявок-договорів №124-0, №126-0 та № 127-0, які є предметом спору між сторонами, є однорідними, з них вбачається, що вони пов'язані між собою підставою виникнення.
Зокрема, заявка-договір договір №124-0, що укладений сторонами 27.11.2008р., за своєю правовою природою є договором перевезення, оскільки за цим договором позивач зобов'язався здійснити перевезення вантажу відповідача своїм транспортом. Як зазначає позивач, за цією заявкою- договором у відповідача існує заборгованість зі сплати наданих послуг.
Заявки-договори №126-0 від 28.11.2008р. та № 127-0 від 02.12.2008р. є аналогічними заявці-договору № 124-0, вони також за своєю правовою природою є договорами перевезення, за ними позивач зобов'язався здійснити тіж самі дії по перевезенню вантажу відповідача своїм транспортом. За цими договорами, як зазначає позивач, у відповідача так само існує заборгованість зі сплати наданих послуг.
Слід також зазначити, що до позовної заяви було додано акт звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем станом на 20.01.2009р. З вказаного акту, який підписаний та скріплений печатками обох сторін, вбачається, що у ньому відображені всі рахунки по спірним заявкам-договорам, за якими виникла заборгованість відповідача. Так як, всі рахунки вказані в одному акті звірки та пов'язані між собою підставою виникнення, то колегія суддів вважає, що вимоги за заявкам-договорам є однорідними.
Таким чином, підстав для повернення позовної заяви та доданих до неї документів у суду першої інстанції не було, а тому ухвала про повернення позовної заяви підлягає скасуванню, а позовна заява та додані до неї документи - передачі господарському суду Запорізької області для розгляду по суті
Керуючись ст. ст 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер», м. Запоріжжя задовольнити, ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.02.2009р. № 09-07/304 - скасувати. Позовну заяву та додані до неї документи передати господарському суду Запорізької області для розгляду