Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"06" квітня 2009 р. Справа № 11/03-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І., Плужник О.В.
при секретарі Пироженко І.В.
за участю представників сторін:
позивача - Касьянова С.П.
відповідача - Компаніченко Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача вх. № 655Х/3-7 на ухвалу господарського суду Харківської області від 02.03.09 по справі № 11/03-09
за позовом ТОВ "Астеліт", м. Київ
до ТОВ "Велтон. Телеком", м. Харків
про стягнення 1254638,88 грн. -
встановила:
В січні 2009 р. позивач -ТОВ „Астеліт”, м. Київ звернувся до господарського суду з позовною заявою в якій просив суд стягнути з відповідача -ТОВ „Велтон.Телеком”, м. Харків, 1214476,58 грн. заборгованості, 40162,30 грн. пені та судові витрати, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач неналежним чином виконав взяті на себе зобов'язання щодо сплати наданих позивачем послуг в рамках укладеного між сторонами договору № 05-03-2006 від 01.02.06 р.
В лютому 2009 р. відповідач подав зустрічну позовну заяву в якій просив суд стягнути з позивача 246137,04 грн. заборгованості, 4934,16 грн. пені та судові витрати, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням позивачем своїх зобов'язань з оплати наданих відповідачем послуг в рамках укладеного між сторонами договору № 05-03-2006 від 01.02.06 р.
Ухвалою господарського суду від 02.03.09 р. (суддя Черленяк М.І.) по справі № 11/03-09 зустрічну позову заяву повернуто без розгляду. Ухвалу мотивовано з тих підстав, що вимоги відповідача про стягнення заборгованості та пені за спірним договором не є зустрічними та можуть бути предметом окремого позову, тобто вказана позовна заява не відповідає приписам ст. 60 ГПК України та ін.
Відповідач з ухвалою господарського суду не погоджується, вважає її такою, що прийняте з порушенням норм процесуального права, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати. В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на те, що суд першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали зробив безпідставний висновок про не взаємопов'язаність вимог викладених в первісному і зустрічному позовах, та фактично не обґрунтував, яку саме норму права порушив відповідач при поданні зустрічного позову та ін.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить суд ухвалу господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що поданий відповідачем зустрічний позов суперечить вимогам ст. 60 ГПК України, оскільки вимоги викладені в первісному та зустрічному позовах не є взаємопов'язаними, а останні крім того, жодним чином не виключають право позивача на стягнення заборгованості, та не спростовують підстави первісного позову, в зв'язку з чим, не можуть розглядатися з первісним позовом в одному провадженні та ін.
Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, судова колегія встановила наступне:
Як свідчать матеріали справи, підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом по даній справі стало невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо сплати наданих позивачам послуг за укладеним між сторонами договором № 05-03-2006 від 01.02.06 р.
В процесі розгляду справи, відповідач користуючись правом, наданим йому ст. 60 ГПК України, звернувся до господарського суду з зустрічною позовною заявою, в якій просив стягнути з позивача заборгованість яка виникла в результаті невиконання останнім своїх зобов'язань щодо сплати наданих відповідачем послуг за договором № 05-03-2006 від 01.02.06 р. Тобто підставою для звернення відповідача до суду стало невиконання позивачем умов договору, на неналежному виконанні якого відповідачем в свою чергу посилався позивач подаючи первісний позов.
З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення крім іншого виходив з того, що вимоги відповідача про стягнення заборгованості та пені за спірним договором не є зустрічними та можуть бути предметом окремого позову, тобто вказана позовна заява не відповідає приписам ст. 60 ГПК України та ін.
Однак, викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, не повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм не надана правильна та належна правова оцінка, в зв'язку з чим, є підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст. 60 ГПК України, відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.
При цьому, ст. 63 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав, відповідно до яких господарський суд повертає позовну заяву без розгляду.
Як свідчать подані сторонами позови, підстави для звернення сторін до суду є однорідними та взаємопов'язаними між собою підставами виникнення, оскільки поєднані зокрема договором № 05-03-2006 від 01.02.06 р. на невиконанні умов якого іншою стороною наполягають як позивач так і відповідач. Вказана обставини дає суду підстави вважати зустрічний позов таким, що взаємопов'язаний з первісним та таким, що може розглядатися разом з первісним в одному провадженні.
До того ж, як свідчить спірний договір, його предметом є взаємне надання кожною з сторін послуг іншій стороні (взаємоз'єднання з метою надання телекомунікаційних послуг, п. 2.1, 3.1.3 договору та ін.) за обумовлену сторонами плату, тобто права і обов'язки кожної зі сторін за зазначеним договором є однорідними та взаємопов'язаними.
При цьому безпідставними є висновки суду першої інстанції про неможливість розгляду зустрічного позову разом з первісним в одному провадженні з тих підстав, що зустрічний позов не виключає право позивача та не підриває підстави первісного позову, оскільки нормами ГПК України, та зокрема ст. ст. 60, 63 цього кодексу, не передбачено таких підстав для повернення позовної заяві, які в даному випадку були означені господарським судом в якості підстав для повернення зустрічної позовної заяви по даній справі.
Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що повернення позовної заяви є процесуальною формою її неприйняття по мотивах того, що сторона при поданні позову допустила певні недоліки, в разі усунення яких вона не позбавлена права на повторне звернення до суду з відповідним позовом. При цьому, як свідчить оскаржувана ухвала в ній підставами для повернення суд визначив такі обставини, які позивачу неможливо усунути та повторно звернутися з відповідним зустрічним позовом до суду.
За таких обставин ухвала господарського суду в частині повернення зустрічної позовної заяви підлягає скасуванню через її невідповідність нормам процесуального права, а справа разом з зустрічною позовною заявою на підставі ст. 106 ГПК України підлягає переданню до господарського суду для подальшого розгляду зі стадії вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви.
Таким чином, висновки, викладені в ухвалі господарського суду не відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються можуть бути підставою для її скасування.
Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 1, 3 ст. 104, ст. ст. 105, 106 ГПК України, судова колегія -
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 02.03.09 р. по справі № 11/03-09 в частині повернення зустрічного позову скасувати та справу передати на розгляд господарського суду Харківської області зі стадії вирішення питання про прийняття зустрічної позовної заяви.
Повний текст постанови підписано 09.04.09 р.
Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.
Судді Пушай В.І.
Плужник О.В.