Господарський суд
Чернігівської області
14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 20, тел. 77-99-18
Іменем України
«14 »квітня 2009 року Справа №17/66
За ПОЗОВОМ: Товариства з обмеженою відповідальністю "МалКА-транс" Філія „Конотопський молзавод”
41609, Сумська область, м. Конотоп, вул. М. Немолота, 4
До ВІДПОВІДАЧА: Приватного підприємства ”Компанія ”Чернігівпромінвест”
17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Вокзальна, 5/10
Про стягнення 3564,95 грн.
Суддя Кушнір І.В.
Від Позивача: Дубовик С.В. -представник, довіреність б/н від 25.03.09р.
Від Відповідача: не з'явився.
Товариством з обмеженою відповідальністю "МалКА-транс" Філія „Конотопський молзавод” заявлено позов до Приватного підприємства ”Компанія ”Чернігівпромінвест”
про стягнення 3564,95 грн., в тому числі 3234,50 грн. основного боргу, 185,03 грн. пені, 23,12 грн. -3% річних, 122,30 грн. інфляційних.
Відповідач відзив на позов не надав, явки представника в судове засідання не забезпечив, ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, надіслані Відповідачу рекомендованими листами за адресою: 17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Вокзальна, 5/10, повернулася без вручення адресату з відміткою: „за закінченням терміну зберігання” та „за зазначеною адресою не проживає”.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.04.09р. Приватне підприємство ”Компанія ”Чернігівпромінвест” зареєстроване за адресою: 17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Вокзальна, 5, кв.10.
З викладеного вбачається, що процесуальні документи були направлені судом Відповідачу за місцем його державної реєстрації.
За таких обставин, суд вважає, що не перебування Відповідача за місцем його державної реєстрації та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого представника і ненадання відзиву, не перешкоджають розгляду справи по суті.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд,
13.10.2008р. між Філією „Конотопський молзавод” ТОВ "МалКА-транс" та ПП ”Компанія ”Чернігівпромінвест” укладений договір постачання №13/10/08 (далі Договір).
При цьому Філія „Конотопський молзавод” ТОВ "МалКА-транс" діяла на підставі Положення про філію, затвердженого зборами учасників ТОВ "МалКА-транс" протокол №2 від 22.06.05р., а директор філії на підставі довіреності від 29.12.07р., виданої директором ТОВ "МалКА-транс".
Згідно п.1.1. Договору, Постачальник (Позивач) постачає, а Покупець (Відповідач) приймає молочну продукцію, далі товар, в асортименті, обсягах та на умовах, передбачених цим Договором. Повне найменування товару, що постачається, його опис і характеристика, кількість товару, ціна одиниці товару, вартість та інші параметри вказуються в накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до п.п.2.1.-2.2. Договору, постачання продукції проводиться протягом терміну дії цього Договору, асортимент партії продукції, що поставляється, визначається за згодою сторін.
Згідно п. 3.1. Договору, відвантаження на транспортний засіб товару і його доставка на склад Покупця проводиться Постачальником, витрати компенсуються в повному обсязі Покупцем згідно з даними видаткової накладної. Передача товару Покупцю проводиться на підставі накладних.
Відповідно до п.3.4. Договору, постачання товару проводиться відповідно до цін, які узгоджуються сторонами на кожне окреме постачання і відображається в накладних на передачу товару. Зміна ціни за вже замовлений Покупцем товар не допускається.
За умовами п.3.9. Договору моментом постачання вважається день передачі товару Постачальником і прийому його Покупцем з обов'язковою відміткою в накладній.
Згідно п.4.1. Договору, розрахунки за поставлений товар здійснюються безпосередньо між Постачальником та Покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника з умовами оплати: відстрочка платежу на термін 10 діб з дати отримання товару.
Позивачем, згідно Договору, було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 4860,00 грн., що підтверджується накладними № 67273 від 24.11.08р. на суму 2380,00 грн. та №70442 від 08.12.08р. на суму 2480,00 грн.
Відповідач оплату за поставлений товар здійснив частково, сплативши 1625,50 грн.
Між Позивачем та Відповідачем підписаний акт №20 звіряння взаємних розрахунків, відповідно до якого станом на 01.01.09р. заборгованість Відповідача становить 3234,50 грн.
Згідно п. 7.1. Договору, термін його дії з 01 січня 2008 року до 31 грудня 2018 року включно.
Станом на момент подання позовної заяви заборгованість Відповідача становить 3234,50 грн.
Згідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України:
„За договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.”
За умовами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України
«Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).»
Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):
«Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.»
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України:
«Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.»
Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ:
«Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.»
Згідно ч.1 ст.216 ГКУ:
“Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:
«Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.»
Згідно ч.1 ст.218 ГКУ:
«Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.»
Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:
«Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.»
Згідно п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За умовами п. 7.13. Договору, у разі несвоєчасної оплати, не сплати одержаного товару, Постачальник проводить нарахування Покупцю за весь час прострочення:
- пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу, яка діяла в період, за який проводиться нарахування;
- 3% річних з простроченої суми.
При цьому сума боргу за одержаний товар повинна бути виплачена Покупцем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних з простроченої суми.
На підставі викладеного, враховуючи, що сума основного боргу в розмірі 3234,50 грн. не була сплачена Відповідачем у строк, передбачений умовами Договору, Позивачем обґрунтовано нараховано Відповідачу пеню в розмірі 185,03 грн. та 3% річних у розмірі 23,12 грн. за період прострочки з 19.12.08р. по 15.03.09р.,а також 122,30 грн. інфляційних за грудень 2008 -січень 2009 років.
Таким чином, загальна сума заборгованості складає 3564,95 грн., в тому числі 3234,50 грн. основного боргу, 185,03 грн. пені, 23,12 грн. -3% річних, 122,30 грн. інфляційних.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач доказів повної та своєчасної оплати за поставлений товар, як і доказів, які б спростовували викладені обставини, в тому числі щодо нарахування пені, 3% річних та інфляційних, не надав.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу судові витрати мають бути покладені на Відповідача.
Керуючись ст.ст.525,526,530,546-549,599,610,612,625,631,655,712 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 265 Господарського кодексу України ст.ст.22, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Приватного підприємства ”Компанія ”Чернігівпромінвест” (17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Вокзальна, 5, кв.10, код 32941311, р/р 26007604 в Прилуцькій філії АППБ „Аваль”, МФО 353348) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МалКА-транс" Філія „Конотопський молзавод” (41609, Сумська область, м. Конотоп, вул. М. Немолота, 4, код 33555621, р/р 26008010134932 в ВАТ „Укрексімбанк”, МФО 397003) 3234 грн. 50 коп. боргу, 185 грн. 03 коп. пені, 23 грн. 12 коп. -3% річних, 122грн. 30 коп. інфляційних, 102 грн. на відшкодування державного мита та 118 грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.В. Кушнір
14.04.09