"29" жовтня 2013 р. м. Київ К/800/38765/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Ланченко Л.В., Муравйова О.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2013 року
по справі № 825/1700/13-а
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1)
до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Державної податкової служби (надалі - ДПІ у м.Чернігові ДПС)
про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
У квітні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень до нього, поставлено питання про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001301720 від 27.02.2012 року.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 24 травня 2013 року позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Чернігові ДПС від 27.02.2012 року №0001301720.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ФОП ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне.
Контролюючим органом була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ФОП ОСОБА_1 за період з 01.10.2008 року по 28.11.2011 року, про що складено акт №3594/17/НОМЕР_1 від 09.12.2011 року (а.с.7).
Вказаною перевіркою було, зокрема, встановлено порушення позивачем п.п.14.1.72 п.14.1 ст.14, п.274.1 ст.274, п.286.2 ст.286, п.287.1 ст.287 ПК України, а саме в січні-жовтні 2011 року не нараховано та не сплачено до бюджету земельний податок (орендну плату) в розмірі 39367,00грн.
За наслідками проведеної перевірки податковим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001301720 від 27.02.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб в сумі 43304,72грн., в т.ч. штрафні (фінансові) санкції - 3937,72грн. (а.с.8).
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (орендар) та Чернігівською міською радою (орендодавець) був укладений договір оренди земельної ділянки №3715 від 28.01.2010 року, на період до 25.12.2014 року, відповідно до якого, орендодавець надає орендарю в строкове платне користування земельну ділянку в м.Чернігові для обслуговування об'єкту нерухомості - власної залізничної колії по АДРЕСА_1. Загальна площа земельної ділянки становить 1,5593га, нормативна грошова оцінка - 1486948,48грн.(95,36грн. за 1м2) (а.с.41- 43).
Відповідно до п.288.1, п.288.2 ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
Згідно з п.п.14.1.147, п.п.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції було встановлено, що в квітні 2011 року ФОП ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Чернігівської міської ради про припинення правовідносин із 21.07.2010 року між ним та Чернігівською міською радою на підставі договору оренди земельної ділянки №3715 від 28.01.2010 року. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 15.06.2011 року позовні вимоги задоволено, припинено з 21.07.2010 року правовідносини, як виникли між ФОП ОСОБА_1 та Чернігівською міською радою.
Разом з тим, Київський апеляційний господарський суд скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нове, про відмову у розірванні договору оренди земельної ділянки №3715 від 28.01.2010 року. Як зазначає суд апеляційної інстанції, позивач у судовому засіданні пояснив, що йому відомі вказані обставини, проте рішення Київського апеляційного господарського суду ним оскаржене не було.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що оскільки позивач є орендарем земельної ділянки в м.Чернігові по АДРЕСА_1 згідно договору оренди земельної ділянки №3715 від 28.01.2010 року, тому останній зобов'язаний сплачувати орендну плату.
Отже, суд апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, постановив обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись ст.ст.220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ___________________Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ Л.В. Ланченко
___________________ О.В. Муравйов