"30" жовтня 2013 р. м. Київ К-34880/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - судді Кобилянського М.Г.,
суддів: Амєлін С.Є., Юрченка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 1743, Квартирно-експлуатаційного відділу м.Сімферополя, Житлової комісії військової частини А1743, Будинкоуправління №1 Квартирно-експлуатаційного відділу м.Сімферополя про визнання дій і бездіяльності неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2010 року, -
У лютому 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд із вказаним позовом. Під час розгляду справи вимоги уточнив, доповнив і просив:
- визнати неправомірними дії посадових та службових осіб військової частини А 1743 щодо зняття його з обліку військовослужбовців, що потребують поліпшення житлових умов та виключення з черги;
- визнати незаконним і скасувати рішення житлової комісії військової частини А 1743 від 20 червня 2006 року щодо виключення його з обліку військовослужбовців, що потребують поліпшення житлових умов;
- зобов'язати командування військової частини А 1743, Квартирно-експлуатаційний відділ м.Сімферополя поновити його та членів сім'ї - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у черзі з постановкою на облік осіб, що потребують поліпшення житлових умов;
- визнати дії та бездіяльність посадових осіб Будинкоуправління № 1 КЕВ та КЕВ м.Сімферополя щодо відмови в оформленні документів про реєстрацію його місця проживання неправомірними, зобов'язати КЕВ м.Сімферополя підготувати необхідні для реєстрації місця проживання документи та передати їх до Будинкоуправління № 1 КЕВ м.Сімферополя;
- зобов'язати Будинкоуправління № 1 КЕВ м. Сімферополя зареєструвати його за місцем постійного проживання - АДРЕСА_1
Постановою Залізничного районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 19 жовтня 2009 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення житлової комісії військової частини А 1743 від 20 червня 2006 року в частині зняття майора ОСОБА_1 з квартирного обліку у військовій частині А1743 Сімферопольського гарнізону м.Сімферополя і поновлено ОСОБА_1 на квартирному обліку у військовій частині А 1743 Сімферопольського гарнізону м.Сімферополя. Визнано протиправними дії та бездіяльність Квартирно-експлуатаційного відділу м.Сімферополя та Будинкоуправління № 1 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Сімферополя щодо відмови ОСОБА_1 в оформленні документів для реєстрації за місцем проживання. Зобов'язано Квартирно-експлуатаційний відділ м.Сімферополя підготувати та заповнити перелік документів, необхідних для реєстрації ОСОБА_1 за місцем проживання - у кімнаті АДРЕСА_1 для подальшої їх передачі до Будинкоуправління № 1 Квартирно-експлуатаційного відділу м.Сімферополя і реєстрації у відповідному органі внутрішніх справ за місцем розташування гуртожитку. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2010 року постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 19 жовтня 2009 року скасовано і прийнято нову - про відмову в позові.
Позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції й залишити в силі постанову суду першої інстанції, яка, на його думку, ухвалена відповідно до закону і скасована помилково.
Перевіривши доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ч. 2 ст. 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги.
Судами встановлено, що з травня 1996 року ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині 48249 Сімферопольського гарнізону м.Сімферополя, правонаступником якої насьогодні є військова частини А 1743.
5 червня 1996 року на ім'я командира військової частини 48249 ОСОБА_1 подав рапорт про постановку у чергу на отримання житлової площі, із зазначенням складу сімї: ОСОБА_1 особисто та ОСОБА_4 До зазначеного рапорту позивачем був доданий необхідний перелік документів, зокрема: довідка про перевірку житлових умов ОСОБА_1, що проживає у АДРЕСА_2 склад сімї: дві особи; висновок комісії щодо постановки ОСОБА_1 у загальну чергу на отримання житлової площі; ксерокопія паспорту позивача з відміткою про його прописку з 21 грудня 1988 року за адресою: АДРЕСА_3
Рішенням житлової комісії військової частини 48249 від 22 жовтня 1996 року ОСОБА_1, разом з членами сім'ї, постановлено на квартирний облік з 5 червня 1996 року.
Рішенням житлової комісії військової частини 48249 від 23 січня 2003 року позивача з членами сім'ї зараховано у списки безквартирних у позачергову чергу з 2 січня 2003 року.
Наказом Головнокомандуючого сухопутних військ Збройних Сил України від 20 грудня 2003 року №373 позивача звільнено у відставку за пп.«б» п.67(за станом здоров'я) Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками Збройних Сил України, із залишенням на квартирному обліку для позачергового одержання житлового приміщення за рахунок житлового фонду Міністерства оборони України.
10 травня 2006 року на засіданні житлової комісії військової частини А1743 ОСОБА_1 у термін з 10 травня 2006 року по 10 червня 2006 року було запропоновано вирішити питання щодо прописки його та дружини у м.Сімферополі, оскільки при перевірці його житлової справи були виявлені такі недоліки: відсутність прописки у м.Сімферополі та наявність службового житла за місцем прописки, що унеможливлює подальше перебування позивача на квартирному обліку.
Рішенням житлової комісії військової частини А 1743 від 20 червня 2006 року майора запасу ОСОБА_1 було знято з квартирного обліку у військовій частині А 1743 Сімферопольського гарнізону у зв'язку із відсутністю підстав для перебування на обліку для поліпшення житлових умов у м.Сімферополі. На засіданні комісії 20 червня 2006 року позивач був відсутній.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що при прийнятті рішення про зняття позивача з обліку для поліпшення житлових умов, відповідач діяв без достатніх підстав, чим порушив права та законні інтереси останнього.
Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний адміністративний суд виходив з того, що житлова комісія правомірно зняла позивача з квартирного обліку у зв'язку подачею ним під час прийняття на квартирний облік неправдивих відомостей.
Висновок суду першої інстанції є правильним з таких підстав.
Відповідно до пунктів 1, 9 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. № 2011-XII (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української PCP та іншими нормативно-правовими актами. Військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у зв'язку з неможливістю використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом на першочергове одержання житла.
Пунктом 11 Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України (далі-Положення), затвердженого наказом Міністра оборони України від 3 лютого 1995 року №20, чинного на час виникнення спірних правовідносин, передбачалося, що військовослужбовці Збройних Сил України, які перебувають на квартирному обліку, при переміщенні по службі на вищу, рівнозначну посаду, а також з вищих посад на нижчі за підставами, передбаченими
підпунктами «а», «б» та «д» пункту 36 Тимчасового положення про проходження військової служби особами офіцерського складу та підпунктами «а» та «б» пункту 27 Тимчасового положення про проходження військової служби прапорщиками та мічманами (затверджені Указом Президента України від 13 травня 1993 року N 174/93), пов'язаному з переїздом до іншого гарнізону, приймаються на квартирний облік за новим місцем служби разом з членами їх сімей із збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку за останнім місцем служби, а також у списках осіб, що користуються правом першочергового та позачергового одержання жилих приміщень.
У відповідності до пункту 37 Положення військовослужбовці, які перебувають на квартирному обліку, при звільненні з військової служби у запас чи відставку за віком, за станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або організаційними заходами у разі неможливості використання на службі залишаються на квартирному обліку до одержання житла у військовій частині (у випадку її розформування - військових комісаріатах) і КЕЧ районів та користуються правом на позачергове одержання житла.
Пунктом 13 цього ж Положення передбачалося, що військовослужбовці перебувають на квартирному обліку у військовій частині та КЕЧ району до отримання жилого приміщення, за винятком випадків, передбачених у цьому пункті: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала необхідність для надання іншого жилого приміщення; при переміщенні військовослужбовця до нового місця служби у інший населений пункт; при засудженні військовослужбовця до позбавлення волі на термін понад 6 місяців, крім умовного засудження; при наданні відомостей, що не відповідають дійсності та які стали основою для прийняття на облік або неправомірних дій командування при вирішенні питання про прийняття на облік.
Судами встановлено, що житлова комісія військової частини А 1743, приймаючи рішення про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку, посилалася на надання ним відомостей, що не відповідають дійсності та які стали основою для прийняття на облік, а саме: відсутність реєстрації у м.Сімферополі та навність службового житла в смт.Черкаське.
У той же час судом першої інстанції було встановлено, що при постановці позивача і членів його сім'ї на квартирний облік у військовій частині 48249 з 5 червня 1996 року про реєстрацію його в смт. Черкаське та відсутність реєстрації у м.Сімферополі, а також про наявність службового житла у смт.Черкаське було відомо житловій комісії.
Крім того, Положення про порядок забезпечення жилою площею в Збройних Силах України не містить вимог щодо обов'язкового зняття військовослужбовця з реєстрації в іншому населеному пункті та реєстрації у населеному пункті за місцем розташування військової частини.
Житлова комісія військової частини А 1743, приймаючи рішення про зняття позивача з квартирного обліку, не скасувала рішення комісії від 22 жовтня 1996 року та від 23 січня 2003 року про наявність у ОСОБА_1 права на постановку на квартирний облік та на включення до списку осіб, що мають право на позачергове отримання житла.
Судом першої інстанції також було встановлено, що позивач не мав можливості протягом місячного строку, встановленого рішенням комісії від 10 травня 2006 року, зареєструватися за місцем постійного проживання у гуртожитку м.Сімферополя через безпідставні відмови керівництва КЕВ м.Сімферополя та
Будинкоуправління № 1 КЕВ м. Сімферополя у здійсненні такої реєстрації. Відсутність ОСОБА_1 на засіданні комісії при прийнятті рішення про зняття з квартирного обліку 20 червня 2006 року призвела до неврахування того, що він був знятий з реєстраційного обліку в Черкаській області 16 червня 2006 року.
За встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність дій відповідачів щодо зняття майора ОСОБА_1 з квартирного обліку у військовій частині А 1743 Сімферопольського гарнізону м.Сімферополя і необхідність поновлення останнього на квартирному обліку.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач з 1996 року поселився та постійно проживає у гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1 гуртожитку, балансоутримувачем якого є Будинкоуправління № 1 КЕВ м.Сімферополя, що підтверджується рішенням виконкому Сімферопольської міської ради від 24 жовтня 2008 року. Проживаючи у гуртожитку з 1996 року, ОСОБА_1 здійснює оплату за проживання, останнім часом проживає у гуртожитку у АДРЕСА_1 разом із дружиною ОСОБА_2 та малолітньою дочкою, що підтверджується довідкою про склад родини, виданою Будинкоуправлінням № 1 КЕВ м. Сімферополя.
З урахуванням викладеного, суд обґрунтовано задовольнив вимоги позивача про визнання незаконними дій та бездіяльності КЕВ м. Сімферополя та Будинкоуправління № 1 КЕВ м. Сімферополя щодо відмови у реєстрації за місцем проживання.
Правильним є і висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості вимог позивача про поновлення на квартирному обліку разом з ним і членів його сімї, які разом з ним на цьому обліку не перебували: дружина - ОСОБА_2 та малолітня дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Судом першої інстанції встановлено, що із заявами про постановку зазначених осіб на квартирний облік ОСОБА_1 не звертався, а відтак, право ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на включення до черги потребуючих поліпшення житлових умов, не було порушено.
Статтею 226 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 226, 231 КАС України, колегія суддів -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 6 жовтня 2010 року скасувати, залишивши в силі постанову Залізничного районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 19 жовтня 2009 року.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
ГОЛОВУЮЧИЙ : Кобилянський М.Г.
СУДДІ : Амєлін С.Є.
Юрченко В.В.