"05" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/33527/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А.Ф.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України, треті особи - Голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області - адвокат ОСОБА_3, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області в особі дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про визнання рішення незаконним та його скасування, -
встановила:
В травні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України, треті особи - Голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області - адвокат ОСОБА_3, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області в особі дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про визнання рішення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури від 18 лютого 2011 року №VI/3-46 незаконним та його скасування.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
У касаційній скарзі, ОСОБА_2, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225-229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.
Судами було встановлено, що 26 листопада 2010 року на засіданні дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області повинно було розглядатись подання старшого слідчого з особливо важливих справ Генеральної прокуратури України Ніколаєва М.П. щодо притягнення до відповідальності адвоката ОСОБА_2
Позивач прибув на вказане засідання палати з адвокатом ОСОБА_5 та просив допустити його до участі в засіданні дисциплінарної палати, однак, вказане клопотання позивача було відхилене та адвокат не був допущений до участі в засіданні палати, оскільки це не передбачено Положенням про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.
27 листопада 2010 року ОСОБА_2 до Голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Одеської області подана скарга на дії Голови дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області адвоката ОСОБА_3 щодо порушення ним Закону України «Про адвокатуру» та Правил адвокатської етики, що виразилось у недопущенні на засідання палати його адвоката ОСОБА_5 і просив притягнути його до дисциплінарної відповідальності.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури України від 18 лютого 2011 року № VI/3-46 скарга ОСОБА_2 залишена без задоволення.
Згідно підпункту «а» пункту 10 Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури, затвердженого Указом Президента України від 05 травня 1993 року № 155/93, ця комісія розглядає окремо питання про накладання на адвоката дисциплінарного стягнення та про оскарження дії кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, їх палат або членів палат.
Статтею 5 Закону України «Про адвокатуру» передбачені види професійної діяльності адвокатів.
Аналізуючи зазначені норми суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що діяльність адвоката на посаді голови дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії не входить до переліку видів діяльності адвоката передбаченому статтею 5 Закону України «Про адвокатуру», і відповідно, не регламентується нормами Закону України «Про адвокату» та Правилами адвокатської етики. Крім того, діючим законодавством не ототожнюються професійна діяльність адвоката та діяльність адвоката на посаді голови дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
З огляду на викладене, суди дійшли вірного висновку про те, що недопущення представника позивача адвоката ОСОБА_5 до участі у засіданні палати, не є порушенням частини 1 статті 7 Закону України «Про адвокатуру» та частин 1, 3 пункту 6 Правил адвокатської етики, і відповідно, Голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області адвоката ОСОБА_3 не може бути притягнений до дисциплінарної відповідальності, як адвокат.
Поряд з цим, судами вірно досліджено, що рішення щодо не допуску представника позивача адвоката ОСОБА_5 до участі у засіданні палати прийнято колегіально дисциплінарної палатою, а не особисто Головою палати,
Таким чином, суди дійшли вірного висновку про законність та обґрунтованість рішення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури України від 18 лютого 2011 року № VI/3-46, оскільки правові підстави для притягнення адвоката ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності за порушенням ним правил професійної діяльності адвоката та Правил адвокатської етики та докази вчинення особисто ним дій по недопуску адвоката ОСОБА_5, як представника адвоката ОСОБА_2, на засідання палати 26 листопада 2010 року, відсутні.
Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2011 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України, треті особи - Голова дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області - адвокат ОСОБА_3, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області в особі дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про визнання рішення незаконним та його скасування - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко