Справа № 119/5053/13-к
1-кп/119/275/13
22 жовтня 2013 року Феодосійський міський суд АР Крим у складі:
Головуючого судді - Кулінської Н.В.
При секретарях - Семенник М.О., Бабій О.І., Телкові О.Ю.
За участю прокурорів - Матвєєвої Ю.С., Філіппова А.Г.
Представника потерпілого - ОСОБА_1
Захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Феодосії кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, не маючого судимості відповідно до ст.55 КК України (1960р.), проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4,
у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.121, ч.1 ст.358 КК України, -
ОСОБА_4 25 грудня 2009 року, приблизно о 13 годині 15 хвилин, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, за місцем мешкання раніше знайомого йому ОСОБА_5, під час виниклого між ними конфлікту на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, вийшовши на балкон квартири, де ОСОБА_5, дістав з кишені одягнутих на ньому брюк розкладний ніж, яким раптово наніс один удар в область передньої черевної стінки, в проекції реберної дуги по серединно-ключичної лінії ОСОБА_4 Останній, вийшовши в кімнату, знаходячись у стані уявної оборони, маючи можливість покинути квартиру потерпілого, бажаючи запобігти можливість в подальшому спричинення потерпілим йому тілесних ушкоджень, а також запобігти спричинення тілесних ушкоджень з боку інших осіб, які з находились в квартирі, умисно, за допомогою кухонного ножа, який взяв у кімнаті, де він знаходився, перевищуючи межі необхідної оборони, умисно спричинив один удар ножем в область черевної порожнини ОСОБА_5, заподіявши тим самим йому тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного одиночного проникаючого сліпого поранення черевної порожнини із вхідною раною на передній поверхні черевної стінки в 110см від рівня підошовної поверхні стоп і в 4см вище пупка, в 1см вліво від умовно проведеної передньої серединної лінії тіла з ушкодженням по ходу ранового каналу довжиною порядку 9-14см, що має напрямок попереду назад, трохи зверху вниз і трохи зліва направо: на всю товщу передньої черевної стінки в близько-пупкової області ліворуч, великого сальника, наскрізного поранення брижейки тонкого кишечнику, пристіночної очеревини, у середній частині правого пояснично-крестцового м'яза з ушкодженням його волокон і крайовим ушкодженням правої внутрішньої підвздошної артерії, із внутрічеревної кровотечею 2500мл рідкої та 500гр згортків крові, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент заподіяння і стоять в прямому причинному зв'язку зі смертю потерпілого, яка настала в невеликий проміжок часу в цей же день в машині швидкої допомоги, і тим самим вбив його, а сам втік з місця вчинення злочину.
Крім того, він же, у січні 2013 року, знаходячись на вул. Нахімова с. Орджонікідзе м.Феодосії, знайшов чужу барсетку, в якої знаходився паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, серії ВА492433, виданий Жовтневим РО Маріупольського ГУ МВ УМВД України в Донецької області. ОСОБА_4 підробив вказаний паспорт, вклеївши у нього на першому та п'ятому аркуші у графі «фото» фотографію зі своїм особистим зображенням для подальшого його використання з метою переховування від правоохоронних органів. 01.05.2013р. обвинувачений був затриманий у порядку ст.205 КПК України, та при особистому огляді його речей та одягу було виявлено та вилучено вищевказане підроблене посвідчення особистості, яке видається установою, з метою використання його підроблювачем.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.2 ст.121 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, що потягло за собою смерть потерпілого; а також за ч.1 ст.358 КК України, як підробка посвідчення, яке видається або посвідчується установою і яке надає права, з метою використовування його підроблювачем.
Суд вважає, що дії обвинуваченого за ч.1 ст.358 КК України кваліфіковані вірно.
За ч.2 ст.121 КК України дії обвинуваченого кваліфіковані невірно, та вважає, що його дії необхідно кваліфікувати, як і було зазначено в первинному обвинуваченні, за ст.118 КК України, а саме, як умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони, з наступних підстав.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину за ст.121 ч.2 КК України не визнав. Визнає свою вину за вказаним злочином за ст.118 КК України. За ст.358 ч.1 КК України вину визнав в повному обсязі та пояснив. З ОСОБА_5 він знайомий протягом 11 років. Познайомився з ним в 1998 році в м.Києві, підтримували дружні стосунки протягом тривалого часу, конфліктів між ними не було, неприязні стосунки один до одного не відчували. Протягом тривалого часу ОСОБА_5 вживав наркотичні засоби, а саме опій ацетильований. Він про це знав, а також знали і рідні потерпілого, а саме мати та сестра ОСОБА_5 - ОСОБА_7 та ОСОБА_8,відповідно. Він був категорично проти цього, бо вважав ОСОБА_5 своїм другом і допомагав йому кинути цю звичку. Іноді у ОСОБА_5 виходило деякий час не вживати наркотики, але потім він знову повертався до них. В м.Феодосії він проживав з 2008 року. Після звільнення з місць позбавлення волі в 1998 році, він проживав в м.Києві, працював директором ПП, в подальшому займався приватним візництвом, водієм таксі. Коли приїхав в 2008 році в м.Феодосію, де проживає його мати, то познайомився та став проживати у цивільному шлюбі з ОСОБА_9 за місцем проживання останньої: АДРЕСА_2. ОСОБА_5 також приїхав жити в м.Феодосію, планував зайнятися готельним бізнесом. Мати потерпілого обіцяла сину допомогу в цьому питанні. Мати ОСОБА_5 - ОСОБА_7 висилала сину в м.Феодосію гроші на життя, за рахунок чого останній і жив. Гроші мати потерпілого присилала то особисто сину, але бувало, що вона пересилала гроші і йому (ОСОБА_4), щоб він передавав їх потерпілому, а також допомагав останньому. Потерпілий швидко витрачав гроші, яки надсилала йому мати, тому він старався закупати продукти харчування на вказані гроші, а решту вже віддавав ОСОБА_5. Проживаючи в м.Феодосії, він весь час допомагав потерпілому. Мати потерпілого часто зв'язувалася саме з ним та просила контролювати сина. У грудні 2009 року в черговий раз він для ОСОБА_5 зняв квартиру в АДРЕСА_3, де останній став проживати зі своєю дівчиною з м.Прилуки - ОСОБА_10. На квартирі у ОСОБА_5 збиралися його знайомі, які вживали спиртні напої та наркотичні речовини. Він так саме бував у гостях у ОСОБА_5. Вказану квартиру він знімав в черговий раз, так як ОСОБА_5, вживаючи наркотики, після того, як він оплачував господарям за проживання у квартирі, то ОСОБА_5 наступного дня викликав господаря, говорив, що в зазначеній квартирі проживати не буде, квартира його не влаштовує, і вимагав, щоб йому повертали гроші, після чого на отримані гроші набував наркотичні речовини. 25 грудня 2009р., ближче до обіднього часу, він зайшов до ОСОБА_5 до дому, так як йому зателефонувала його мати - ОСОБА_7, і попросила дізнатися, що з її сином ОСОБА_11, так як той не відповідав на її телефонні дзвінки. Крім цього, протягом 2009 року мати ОСОБА_7 пересилала йому гроші для ОСОБА_5, щоб купував для ОСОБА_5 продукти харчування, сигарети, оплачував послуги за житло, частину грошей він передавав ОСОБА_5 і контролював його, щоб той не став знову купувати на них наркотики. ОСОБА_11 було відомо, що його мати передає через нього гроші. Коли він в цей день прийшов, то в квартирі вже знаходилися знайомі ОСОБА_5 - ОСОБА_12, прізвище його він не знає, два якихось хлопця (яких він раніше ніколи не бачив і не знав), чоловік, якого називали всі «дядя ОСОБА_3» з м.Донецька, і дівчина ОСОБА_5 на ім'я ОСОБА_10. Всі вони перебували в квартирі, в кімнаті і розпивали спиртне. ОСОБА_11 був напідпитку, а він (ОСОБА_4) не пив до цього, тому що в цей день планував сідати за кермо. Він сів за стіл до ОСОБА_5. Останній перебував у збудженому стані, вимагав від нього, щоб він відвіз його і ще якихось хлопців у с.Советський, щоб купити там розчин опію. Він відмовився їх відвозити, тому що був проти його вживання наркотиків. ОСОБА_11 дуже розлютила його відмова, він став ображати його, принижати, а також вимагати, щоб він віддав йому гроші, які передає його мати, став погрожувати, що він і його знайомі, якщо він не виконає його прохання, розберуться з ним фізично, заберуть в нього ключі і самостійно поїдуть до с.Советьского. Присутні в кімнаті знайомі ОСОБА_5 поводилися на диво спокійно, ніяк на це не реагували і ОСОБА_5, продовжуючи висловлювати погрози на його адресу, покликав його на балкон, щоб з'ясувати стосунки. Він пішов за ОСОБА_5, розраховуючи, що зможе його заспокоїти без присутності сторонніх. Вийшовши на балкон, він зупинився у дверному отворі при виході, спиною до кімнати. Крім них двох, на балконі нікого не було. ОСОБА_11 продовжував лаятися на його адресу. Його теж обурила ця його поведінка, і він так само став лаятися з ним. Вони з потерпілим стояли один до одного обличчям. У ході цього словесного конфлікту ОСОБА_5 дістав зі своєї кишені розкладний ніж, лезо ножа вже було висунуто, і завдав ним йому удар правою рукою в область живота зліва. ОСОБА_13 був розкладний, лезо довжиною приблизно 8-9см, лезо відкидалося збоку. ОСОБА_13 носив постійно при собі, так як він йому був необхідний при вживанні наркотичних засобів (відрізати упаковку шприца і т.ін.). Він відчув різкий біль. ОСОБА_11 весь цей час вимагав від нього ключі від машини, і тримав у руці ніж, погрожував ним йому, розмахуючи ним у нього перед обличчям. Весь цей час, люди, які були в кімнаті, не перебували на місці, хтось виходив з кімнати, хтось - заходив. Після нанесення йому удару ножем, він швидко вийшов з балкона назад у кімнату і взяв зі столу кухонний ніж, для того, щоб захищатися від ОСОБА_13, у якого в руках був ніж, а також всіх інших чоловіків, які перебували в кімнаті. Він перебував у кімнаті, ближче до входу на балкон з ножем. ОСОБА_11 став рухатися у напрямку до нього, в правій руці у потерпілого був ніж. Хтось із присутніх, які знаходилися у кімнаті, чоловіків став підбурювати їх з'ясувати все-таки відносини. ОСОБА_11 був дуже злий, перебував у збудженому стані і коли він (потерпілий) до нього наблизився, він злякався, що той знову вдарить його. Тому він і вдарив ОСОБА_5 правою рукою ножем в область живота. Це було спонтанно, так як позаду нього стояли друзі ОСОБА_5, яких веселила ця ситуація, а він злякався за своє життя і здоров'я. Після нанесення ним удару ОСОБА_5, той запитав у нього, навіщо він це зробив, повернувся на балкон і сів там навпочіпки. Він не знав на скільки серйозне поранення він заподіяв ОСОБА_5, так як той нормально зайшов на балкон і сів там. В цей час знайомі ОСОБА_5, одного з яких він пам'ятає, як ОСОБА_12, стали бити його, поваливши на диван і чоловік на ім'я ОСОБА_12 завдав йому 2-3 удари кулаком в обличчя. «Дядя Вова» став відтягати ОСОБА_12. Він в цей час взяв з підлоги ніж, яким ОСОБА_5 завдав йому ножове поранення, т.я. не знав чим це для нього закінчитися, якби д.Вова не встав на його сторону. Найімовірніше цей ніж ОСОБА_11 кинув на підлогу, коли він його вдарив ножем. Піднявши ніж, він скористався тим, що частина знайомих ОСОБА_11 вийшли до потерпілого на балкон, а він вибіг з квартири. ОСОБА_13, яким він завдав удар ОСОБА_11, він кинув на стіл, після чого на нього накинулися, повалили на диван і почали бити. Яким чином цей ніж опинився на балконі, де був виявлений міліцією під час огляду, він не знає. На вулиці він викинув у кущі у дворі будинку розкладний ніж, яким ОСОБА_13 йому завдав удару в область тіла. Після цього його наздогнав д.Вова і запитав, що сталося між ними. Він показав йому ножове поранення і сказав, що ОСОБА_11 завдав йому на балконі удар ножем. Після цього д.Вова сказав, що сходить і дізнається, що з ОСОБА_11, а він в цей час вибіг з двору на вул. Земську, де його гукнув його знайомий ОСОБА_14. Останній почав його питати, що сталося і він йому відповів, що здається, він підрізав ОСОБА_5. При цьому у нього самого на сорочці в лівій частині живота була кров. Він відповів ОСОБА_14, що його теж підрізав ОСОБА_5, після чого пішов далі. Дійшовши до вул.Галерейної м.Феодосії, біля старої пошти він взяв таксі і поїхав у с.Бабенково Кіровського району на свою дачу. Перебуваючи на дачі, він не став звертатися за медичною допомогою до лікарні, так як розумів, що там могли викликати працівників міліції. Тому він звернувся за допомогою до своєї родички ОСОБА_7, прийшовши до неї до дому. Остання працює медсестрою в хірургічному відділенні міської лікарні. Коли вона оглядала йому рану, то пояснила, що поранення дотичне, не проникаюче, згодом опрацювала йому рану, стягнула її і заклеїла пластиром. В цей же день він зателефонував д.Вові, який повідомив, що ОСОБА_5 помер. Він боявся наслідків для себе, т.я. розумів, що його буде розшукувати міліція і родичі ОСОБА_11, у яких були обширні зв'язки та вплив. Так як йому потрібен був час щоб подумати, як чинити далі, він вирішив залишитися в с.Бабенково Кіровського району. Знаючи маму ОСОБА_11, він був упевнений, що вона буде шукати його, щоб помститися за загибель сина. В цей же вечір він поїхав з Криму і став ховатися в різних містах - Донецьку, Харкові, Києві, Луганську, в Росії в Білгородській області у чужих людей. У 2011 році він повернувся до Феодосії. До дому він не показувався, знімав квартиру спочатку в с.Приморський, а потім в с.Орджонікідзе. 01 травня 2013 в м.Сімферополі його затримали працівники міліції. Коли його затримали, то з собою в сумці в нього знаходився паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_6 з вклеєною його (ОСОБА_4) фотографією. У січні 2013 року в с.Орджонікідзе м.Феодосії він знайшов розкриту барсетку, в якій знаходився паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_6. Спочатку він вирішив взяти паспорт, щоб передати його через знайомих в міліцію, а потім вирішив вклеїти в нього свою фотографію, щоб можна було ховатися від міліції під чужим прізвищем. Він вклеїв у паспорт свою фотографію і носив його весь цей час при собі. Однак, паспорт так і не довелося нікому пред'являти, так як не було в цьому необхідності.
Крім свідчень обвинуваченого, його вина доведена дослідженими в судовому засіданні доказами.
Потерпіла ОСОБА_7 допитана у судовому засіданні, показала, що потерпілий ОСОБА_5 - це її син. Дійсно, з обвинуваченим вона була знайома, т.я. він був знайомим її брата, який в свій час відбував покарання в місцях позбавлення волі. Але після смерті брата вона тривалий час, приблизно дев'ять років з ОСОБА_4 не спілкувалася. Тому категорично заперечує, що в неї з обвинуваченим були дружні стосунки. Потім ОСОБА_4 з'явився в м.Києві, став спілкуватися з її сином і практично увіз його в м.Феодосію. Вона була проти цього. Але син став проживати в м.Феодосії, періодично приїжджаючи в м.Київ. Син працював з нею, тому вона платила йому гроші. В Криму син збирався зайнятися разом з нею готельним бізнесом. Вона дійсно і пересилала банківськими та поштовими переказами гроші сину, і привозила їх йому сама. Іноді, коли вона не могла додзвонитися до сина, вона дзвонила до ОСОБА_4, щоб передати через нього, що вона дзвонила. Наркотики її син вживав, проте це було раніше і до 2009р. він вже рік їх не вживав, і при цьому ніколи не був наркозалежним, вважає, що обвинувачений обмовляє його. 25.12.2009р. вранці вона не додзвонилася до сина і тому подзвонила ОСОБА_4, якого просила з'ясувати, чому син їй не відповідає. Через деякий час вона пішла відправити гроші сину. Приблизно о 12 годині їй подзвонив ОСОБА_4 та повідомив, що все нормально, він знаходиться у її сина вдома, вони випивають по 50гр., т.я. там якась подія, або хтось народився або ще щось, вона не пам'ятає. Потім слухавку взяв її син і вона через слухавку чула, що між сином та ОСОБА_4 відбувається якась перепалка, з якого приводу, вона не зрозуміла. Вона сказала, щоб вони заспокоїлися, і вона через декілька днів приїде. Також вона сказала, що пересилає гроші, але син відповів, що йому нічого не потрібно. Потім приблизно десь о 15 годині їй подзвонив ОСОБА_12 і сказав, що „Пікасо” (ОСОБА_4) вбив її сина. На її питання, як це сталося, ОСОБА_15 розповів, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 сварилися, ображали один одного. Потім ОСОБА_5 вийшов на балкон курити, а ОСОБА_4 взяв ніж і його стали присутні підбурювати застосувати цей ніж стосовно потерпілого, раз він його вже взяв. Зі слів ОСОБА_12, а потім подруги її сина ОСОБА_16, на балконі син стояв спиною до ОСОБА_4 та курив, не очікував нападу. Також ще до свого затримання обвинувачений дзвонив їй та вибачався. Проте вона сказала, щоб він йшов та здавався, а потім вони будуть розбиратися. Також і вже після затримання обвинувачений дзвонив їй та розповідав, що її син перший вдарив його ножем, проте, вона йому не вірить.
Свідки ОСОБА_17, ОСОБА_12, ОСОБА_16, допитані в судовому засіданні, пояснили, що 25.12.2009р. вони зранку знаходилися в квартирі, де проживав потерпілий ОСОБА_5 Вони відзначали день народження племінника ОСОБА_18. Дійсно, вживали алкоголь - горілку, але небагато. Крім них, до ОСОБА_17 приїхав ОСОБА_4. Через деякий час, між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 став відбуватися конфлікт. З приводу чого, вони не пам'ятають. ОСОБА_17 та ОСОБА_5 вийшли на балкон покурити. ОСОБА_4 пішов до них і ОСОБА_17 побачив у нього в руці ніж. ОСОБА_4 стояв у дверному отворі на балкон. ОСОБА_11 став виходити з балкона і ОСОБА_4 підійшов впритул до потерпілого. Потім ОСОБА_11 відійшов від обвинуваченого назад на балкон і сів навпочіпки. В руках у ОСОБА_4 все ще знаходився кухонний ніж з рукояткою червоного кольору. ОСОБА_5 підняв светр і сказав, що ОСОБА_4 вдарив його ножем у живіт. При цьому на животі у потерпілого він побачив кров. У ОСОБА_11 ніякого ножа не було і він обвинуваченого не бив. Вони всі стали бігати біля ОСОБА_5, викликати „швидку допомогу”. ОСОБА_4 же кудись подівся. Як він пішов вони не помітили. Через деякий час приїхала „швидка допомога”. Лікар піднялася, оглянула потерпілого, вони знесли його вниз у машину, проте там у машині ОСОБА_11 і помер.
Свідок ОСОБА_19 допитана в судовому засіданні, пояснила, що працює лікарем на станції швидкої допомоги м.Феодосії. Дійсно, 25.12.2009р., приблизно о 13год.53хв., вони приїжджали за викликом на адресу: АДРЕСА_4. На вулиці її зустріли кілька людей, скільки вона не пам'ятає. Вони піднялися у квартиру, двері були відчинені. Там вона оглянула потерпілого ОСОБА_5, який знаходився на балконі в положені „сидя”. Всі присутні особи знаходилися у стані алкогольного сп'яніння, були дуже збуджені. Вони спочатку перенесли потерпілого в кімнату, він вже був в агонії. Потім його знесли у машину, але реанімаційні заходи нічого не дали і в машині швидкої допомоги потерпілий помер, після чого вони викликали міліцію.
Свідок ОСОБА_14, допитаний в судовому засіданні, пояснив, що обвинувачений і потерпілий були його знайомими. С потерпілим ОСОБА_5 його познайомив ОСОБА_4. Він на прохання останнього знайшов в м.Феодосії житло для ОСОБА_5 і його дівчини ОСОБА_16. Він знає, що потерпілий ОСОБА_5 вживав наркотичні засоби і біля будинку, де проживали ОСОБА_11 і ОСОБА_16 стали з'являтися особи, яких він знає, як таких, що займаються збутом наркотиків. Він сказав про це ОСОБА_4. Той відповів, що поговорить з ОСОБА_11. Потів у нього ще відбувся конфлікт з ОСОБА_16 і після цього ОСОБА_11 і ОСОБА_16 стали проживати в іншому місці. 25.12.2009р. у денний час він знаходився на вул.Земської, де домовився зустрітися з ОСОБА_4. Раптом він побачив обвинуваченого, який біг. Він гукнув його і в цей час побачив, що у нього в районі живота збоку зліва кров. На його питання, що сталося, ОСОБА_4 сказав, що його підрізав ОСОБА_5, а той підрізав його. Обвинувачений знаходився у шоковому стані, сказав, що йде „здаватися” і пішов по вул.Земської. Потім він вирішив з'ясувати, в якому стані знаходиться ОСОБА_11, тому через деякий час поїхав у лікарню. Проте там йому повідомили, що дійсно, такий виклик був, але потерпілий помер у машині „швидкої допомоги”. Потім вже дізнався, що ОСОБА_4 не пішов у міліцію, а став переховуватися. Вважає, що він побоявся піти у міліцію, т.я. боявся матері ОСОБА_5.
Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні пояснила, що працює молодшою медсестрою в міської лікарні м.Феодосії. 25 грудня 2009р., пам'ятає, т.я. це було в той день, коли вона дітьми була в м.Феодосії, де вони дивилися дитячу казку. Вони приїхали до дому з м.Феодосії в с.Бабенково Кіровського району. Їй подзвонила її сестра ОСОБА_2 і попросила взяти медикаменти і прийти до будинку їх матері, т.я. у ОСОБА_4 поранення. Вона прийшла та побачила, що у ОСОБА_4 зліва вся сорочка у крові, а сам він був блідий. Вона оглянула рану, вона була розташована трохи вище лінії пупка, зліва, горизонтально. ОСОБА_21 був тверезий, запаху перегару від нього не відчувалося. Поранення було поверхове, не проникаюче. Тому обробила рану та склеїла її, а потім закрила пластиром. Краї рани були рівні, не рвані, кров вже запеклася, тому вона визначила, що вона була заподіяна кілька годин тому. ОСОБА_21 на її запитання лише сказав їй, що ОСОБА_5 вдарив його ножем під час виниклого між ними конфлікту. Більше нічого не розповідав. Незважаючи на те, що вона вважала, що рана не проникаюча, вона стала переконувати ОСОБА_21 звернутися до лікарні, щоб там це встановили точно. Останній спочатку відмовлявся, а потім погодився, сказав, що звернеться до лікарні, вони зупинили випадкову машину, на якої обвинувачений мав би доїхати до траси, а там вже доїхати до лікарні. Через добу вона заступила на зміну у лікарню, де і дізналася про смерть чоловіка на ім'я ОСОБА_5 в той самий день, коли вона надавала медичну допомогу ОСОБА_21. Порівнявши факти, вона зрозуміла, що напевно саме між цим ОСОБА_5 і ОСОБА_21 і відбувався конфлікт, про який їй говорив обвинувачений. ОСОБА_22 вона бачила лише один ран, коли він приїжджав в с.Бабенково до ОСОБА_21.
Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні пояснив, що він є адвокатом. 25.12.2009р., приблизно об 11 годині, приїхав до дому по вул.Земської м.Феодосії, до свого знайомого ОСОБА_23. Останній по телефону просив його приїхати, щоб з'їздити в с.Советське, де в його знайомих якісь неприємності, пов'язані з наркотиками, і була потрібна його юридична допомога. Він приїхав, в квартирі у ОСОБА_23 було кілька чоловік, в тому числі і обвинувачений. Всі вони сиділи за столом, випивали, були у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_21 був тверезий, сказав, що він приїхав приблизно за півгодини до його приїзду, т.я. мати потерпілого подзвонила йому та просила перевірити чи все добре у ОСОБА_23. В його присутності між обвинуваченим і потерпілим відбувався словесний конфлікт з приводу того, що ОСОБА_21 просив ОСОБА_23 більше не пити. Вони заспокоїли їх і посадили за стіл друг навпроти друга. Через деякий час між потерпілим та ОСОБА_21 знову став відбуватися конфлікт, під час якого потерпілий ображав обвинуваченого і крім того, потерпілий кидався на обвинуваченого з вилкою. Також під час спілкування з ОСОБА_23, останній сказав, що йому потрібно з'їздити в с.Советське, де люди, яким він (ОСОБА_23) повинен був надати юридичну допомогу, були повинні ОСОБА_23 наркотики і він хотів їх забрати. Проте, він сказав потерпілому, що не буде займатися перевезенням наркотичних засобів. Після другого конфлікту між потерпілим та обвинуваченим, він поїхав. Приблизно о 14 годині він дзвонив ОСОБА_5, але йому ніхто не відповів, а вже на другий день він дізнався, що ОСОБА_23 та ОСОБА_21 один одного порізали.
Свідки ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснили, що тривалий час знають сім'ю ОСОБА_23, зокрема і ОСОБА_5. Можуть сказати, що останній не вживав наркотичних засобів, т.я. по його зовнішньому вигляду було б помітно, що він є наркозалежною особою. Проте, він виглядав нормально. Крім того, ОСОБА_15 зазначив, що ще до грудня 2009р., знаходячись в м.Києві, коли ОСОБА_5 разом з ОСОБА_21 приїжджав з Феодосії до Києва, він бачив обвинуваченого з оголеним торсом, коли той вийшов з ванної. При цьому він бачив у обвинуваченого шрам на тілі зліва в області черевної порожнини. На питання ОСОБА_7, обвинувачений відповів жартом, що це сліди бурної молодості.
Вина обвинуваченого також доведена:
- протоколами огляду місця події та фототаблиці до нього на яких зафіксована обстановка вчинення злочину - квартири АДРЕСА_5, а також під час якого на балконі у кошику для квітів був виявлений кухонний ніж з рукояткою червоного кольору (т.2 а.с.5-11), а також автомобіля „швидкої допомоги”, припаркованого біля будинку по вул.Земської,18 м.Феодосії, в якому виявлений труп ОСОБА_5 (т.2 а.с.17-19),
- протоколом слідчого експерименту, під час якого обвинувачений на місті показав обставини конфлікту, який стався між ним та потерпілим 25.12.2009р, під час якого потерпілий та він завдали один одному удари ножем (т.3 а.с.158-160),
- висновком судово-медичної експертизи згідно, якої у потерпілого ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді колото-різаного одиночного проникаючого сліпого поранення черевної порожнини із вхідною раною на передній поверхні черевної стінки в 110см від рівня підошовної поверхні стоп і в 4см вище пупка, в 1см вліво від умовно проведеної передньої серединної лінії тіла з ушкодженням по ходу ранового каналу довжиною порядку 9-14см, що має напрямок попереду назад, трохи зверху вниз і трохи зліва направо: на всю товщу передньої черевної стінки в близько-пупкової області ліворуч, великого сальника, наскрізного поранення брижейки тонкого кишечнику, пристіночної очеревини, у середній частині правого пояснично-крестцового м'яза з ушкодженням його волокон і крайовим ушкодженням правої внутрішньої підвздошної артерії, із внутрічеревною кровотечею 2500мл рідкої та 500гр згортків крові, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент заподіяння і стоять в прямому причинному зв'язку зі смертю потерпілого. Одиночне проникаюче сліпе поранення черевної порожнини є колото-різаним і могло бути заподіяно від одного травматичного впливу плоского колюче-ріжучого предмету з одностороннім заточуванням, типу клинка ножа з лезом та обушком. Всі ушкодження прижиттєві, заподіяні у кілька десятків хвилин до моменту настання смерті. В крові потерпілого виявлений етиловий алкоголь у кількості 1,51 проміле, що стосовно живих осіб, відноситься до прикордонного стану між легким та середнім ступенем алкогольного сп'яніння (т.2 а.с.50-56),
- висновком судово-медичної експертизи стосовно обвинуваченого ОСОБА_4, відповідно до якого, у обвинуваченого на передній поверхні черевної порожнини, в проекції реберної дуги по середньо-ключичній лінії виявлений рубець, який утворився внаслідок загоєння рани, яка мала місце більш ніж 1,5-2 роки до часу обстеження (був оглянутий експертом 29.05.13), виникла не менш ніж від одного фізичного впливу, і її утворення при обставинах, на які вказує ОСОБА_4, не виключається,
Судово-медичний експерт ОСОБА_26, допитаний в судовому засіданні, підтвердив висновки експертизи.
- висновками судово-біологічних експертиз, відповідно до яких, на футболці та трусах потерпілого виявлена кров людини, при встановлені групової приналежності виявленої крові виявлений антиген Н, що не виключає присутність крові людини з групою О (1 група) анти-А, анти-В. Група крові потерпілого ОСОБА_5 під час проведених судових медичної та біологічної експертиз встановлена не була. Потерпіла ОСОБА_7 зазначила в судовому засіданні, що в її сина - потерпілого ОСОБА_5 була 1 група крові (т.2 а.с.84-89, 91-96),
- висновками судово-цитологічної та додаткової судово-цитологічної експертиз, відповідно до яких в піднігтьовому вмісті з правої руки потерпілого встановлено наявність епітеліальних клітин та крові, які могли відбутися за рахунок крові ОСОБА_4, який має групу крові А (2 група), а також в піднігтьовому вмісті з лівої руки потерпілого встановлено наявність епітеліальних клітин, які могли відбутися від ОСОБА_4, при наявності в нього пошкоджень шкіри та зовнішньої кровотечі (т.2 а.с.60-64, т.3 а.с.85-87)
- висновком судово-технічної експертизи документів, відповідно до якого, в паспорті громадянина України серії ВА № 492433, заповненого на ім'я ОСОБА_6, є зміни первісного змісту реквізитів у графі „Фото” на 1-му та 5-му аркуші паспорту, які виконані способом заміни фотокартки (т.3 а.с.115-118),
- протоколом огляду речових доказів (т.2 а.с.57, 109-110),
- висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи (т.3 а.с.61-63), на підставі висновків якої, а також у сукупності зі всіма дослідженими судом доказами, суд визнає обвинуваченого осудним.
Оцінюючи досліджені судом докази, суд вважає їх допустимими за способом збирання та процесуальним закріпленням.
Суд приймає до уваги доводи обвинуваченого щодо заподіяння йому потерпілим ОСОБА_5 під час конфлікту тілесного ушкодження ножем, оскільки вони об'єктивно підтверджуються дослідженими судом доказами: висновками судово-медичної, біологічних та цитологічних експертиз, відповідно до яких, у обвинуваченого дійсно виявлений рубець на передньої поверхні черевної стінки, в проекції реберної дуги по середньо-ключичній лінії, який утворився в результаті загоєння рани, яка мала місце більш ніж на 1,5-2 роки до моменту огляду (огляд був проведений 29.05.2013р. о 12год15хв.), і її утворення при обставинах, на які вказує ОСОБА_4, не виключається. Крім того, в піднігтьовому вмісті правої та лівої рук потерпілого ОСОБА_5 виявлені клітини епітелію та крові, які могли утворитися за рахунок крові особи з 2-ю групою крові, в той час, як у потерпілого ОСОБА_5, як зазначила потерпіла ОСОБА_7, була перша група крові. При цьому на футболці та трусах потерпілого також виявлений антиген Н, що не виключає присутність крові людини з групою О (1 група) анти-А, анти-В, і підтверджує свідчення ОСОБА_8 щодо 1 групи крові у її сина ОСОБА_5
Вказані об'єктивні докази узгоджуються між собою, а також зі свідченнями свідків ОСОБА_20, яка 25.12.2009р. надавала обвинуваченому медичну допомогу, та бачила у нього поранення, а також свідка ОСОБА_14, який бачив 25.12.2009р. обвинуваченого, який вибігав з дому потерпілого, та на якому в області живота він бачив кров.
До свідчень свідків ОСОБА_12, ОСОБА_17, ОСОБА_16, які були очевидцями конфлікту між потерпілим та обвинуваченим, суд ставиться критично, оскільки всі вказані свідки перед тим вживали алкогольні напої, про що всі вони зазначили в своїх свідченнях, при цьому ніхто з них не зміг вказати на ґрунті чого ж саме виник конфлікт між потерпілим та обвинуваченим, що свідчить про те, що вони не спостерігали за всіма обставинами конфлікту, що стався між вказаними особами, і крім того, всі вони перебували у дружніх стосунках з потерпілим.
Таким чином, на думку суду, доводи захисту стороною обвинувачення об'єктивно не спростовані, останні мають суб'єктивний характер та засновані на припущеннях, в зв'язку з чим, не можуть бути покладені судом в основу вироку.
Також суд виключає з обвинувачення, яке пред'явлено ОСОБА_4, - вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, оскільки вони об'єктивно не підтверджені.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд визнає відсутність судимості на час вчинення злочину, позитивну характеристику з місця проживання.
Суд не може визнати обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, щиросердне розкаяння, оскільки після вчинення злочину, обвинувачений тривалий час переховувався від слідства, перешкоджаючи йому, про що також свідчить і вчинення ним злочину, передбаченого ч.1 ст.358 КК України, який він також вчинив з метою переховування від слідства.
При призначенні покарання, відповідно до ст.ст.65-68 КК України, суд враховує ступень тяжкості вчинених злочинів, відсутність обставин, що обтяжують покарання, обставини, що пом'якшують покарання, особу обвинуваченого, поведінку обвинуваченого після вчиненого злочину, та вважає, що необхідним та достатнім для його виправлення є покарання за ст.118 КК України у виді позбавлення, а за ст.358 ч.1 КК України - у виді обмеження волі в максимальних розмірах їх санкцій. При визначенні остаточного покарання за сукупністю злочинів, відповідно до ст.70 ч.1 КК України, суд вважає необхідним застосувати принцип повного складання покарань.
Відповідно до ст.100 КПК України речові докази (т.2 а.с.57, 109-110) - підлягають знищенню.
Відповідно до ст.ст.118, 122, 124, 126 КПК України, ст.15 ч.1 Закону України «Про судову експертизу», судові витрати по справі - витрати на залучення експерта в зв'язку з проведенням судово-технічної експертизи документів в сумі 391,20грн. (т.3 а.с.116) підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.
Керуючись ст.ст.373-375 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.118, ч.1 ст.358 КК України, та призначити за ними покарання:
- за ст.118 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 роки,
- за ч.1 ст.358 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки.
На підставі ст.70 ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, застосовуючи принцип повного складання покарань, остаточне покарання визначити у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому залишити тримання під вартою до набрання вироком законної сили.
Відбування покарання засудженому обчислювати з дня затримання з 01.05.2013р.
Речові докази ніж, паперовий конверт зі змивами з місця події, пара шкарпеток, труси, футболка, светр, брюки, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Феодосійського МВ ГУ МВС України в АР Крим (квитанція №4210 від 14.04.2010р.) - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1) в дохід держави до Державного бюджету України судові витрати - витрати на залучення експерта в зв'язку з проведенням судово-технічної експертизи документів в сумі 391,20грн.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд АР Крим протягом 30 (тридцяти днів) з дня його проголошення.
Суддя: