Справа № 119/5894/13-к
1-кп/119/330/13
28 серпня 2013 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Кулінської Н.В.
при секретарі - Бабій О.І.
за участю прокурора - Філіппова А.Г.
представника потерпілих - ОСОБА_1
захисника - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину,2005р.н., офіційно не працевлаштованого, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, -
ОСОБА_3 29 червня 2013 року, приблизно о 19 годині, знаходячись біля магазину „Вітамін”, розташованого по вул.Дружби,16 ОСОБА_4 м.Феодосії, намагаючись забрати свого сина, який проживав з його колишньої дружиною, у матері останньої ОСОБА_5Г, без дозволу на це, під час виниклого з цього приводу конфлікту з ОСОБА_5, а також ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які намагалися заступитися за ОСОБА_5, умисно завдав ОСОБА_6 удар кулаком в область лівого ока, декілька ударів руками в область лівого вуха, заподіявши останньому синець на повіках лівого ока, синець і садна на передній поверхні лівої вушної раковини, синець і два садна на задній поверхні лівої вушної раковини, що не спричинили за собою короткочасного розладу здоров'я і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Під час нанесення ударів ОСОБА_6 умисні протиправні дії намагалася зупинити дружина потерпілого - ОСОБА_7, яка встала між ними, під час чого обвинувачений умисно завдав потерпілій кілька ударів, чим заподіяв ОСОБА_7 синець на верхньому повіці лівого ока і два синці на передньо-внутрішній поверхні верхньої третини правого стегна, які не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я та відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
Суд вважає дану кваліфікацію вірною.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчинені інкримінованого йому злочину фактично визнав частково та пояснив, що дійсно, 29.06.2013р. о вечірній час він, їдучи на своєї машині, побачив біля магазину „Вітамін”, розташованого в районі ОСОБА_4 м.Феодосії, свою колишню тещю ОСОБА_5, з якою був його син ОСОБА_8,2005р.н. Він зупинився на стоянці біля магазину, вийшов з машини та пішов до сина, щоб з'ясувати у ОСОБА_5, де син буде перебувати 30.06.13р., т.я. він хотів взяти його в цей день поспілкуватися. Син побачив його та кинувся до нього, проте, ОСОБА_5 притримала його за руку. Він привітався з ОСОБА_5, а також колишніми родичами - ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Останні зайшли в магазин, а ОСОБА_5 з сином знаходилися біля магазину. Він помітив, що ОСОБА_5 перебуває у стані алкогольного сп'яніння та спитав, чому вона в такому стані знаходиться з його дитиною, а також спитав, де син буде знаходитися 30.06.2013р. ОСОБА_5 виразилася на його адресу нецензурною лайкою та зайшла разом з його сином в магазин. Він залишився на вулиці чекати на них, щоб почути відповідь на своє запитання. Коли ОСОБА_7, ОСОБА_6, та ОСОБА_5 з його сином вийшли з магазину, то всі пішли в сторону будинку №20 по вул.Дружби. Він пішов за дитиною, щоб з нею поговорити, проте ОСОБА_6 та ОСОБА_7 стали йому перешкоджати та встали між ним та ОСОБА_5, яка тримала за руку його сина. При цьому ОСОБА_6 став штовхати його, говорячи, щоб він сів в машину та їхав. Від цього він став відходити назад. Потерпілий, бачачи, що він не їде, став махати кулаками, намагаючись нанести йому тілесні ушкодження. Тоді він, щоб не дати потерпілому нанести йому тілесні ушкодження, обхватив його двома руками за тулуб. В цей момент втрутилася ОСОБА_7, яка стала хватати його за руки та волосся. Він відпустив ОСОБА_6 та, відійшовши від машини, перейшов на іншу сторону дороги, проте потерпілі пішли за ним. Вони знову почали наносити йому удари, проте, він ухилявся та відбивався від їх ударів і в цей час і спричинив останнім тілесні ушкодження. Потім потерпілі відчепилися від нього та пішли, а він сів в машину та поїхав. Йому також потерпілими були заподіяні тілесні ушкодження, проте, він за медичною допомогою не звертався з цього приводу та їх не фіксував, т.я. не думав, що потерпілі звернуться до міліції. У вчиненому він розкаюється.
Незважаючи на часткове визнання обвинуваченим своєї вини, вона повністю та об'єктивно доведена дослідженими у судовому засіданні доказами.
Потерпіла ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_5 - це її сестра, а ОСОБА_6 - чоловік. 29.06.2013р., приблизно о 19 годині, вона з чоловіком, сестрою та онуком сестри поверталися з пляжу до дому. Всі вони були тверезі. При цьому її сестра ОСОБА_5 має проблеми зі здоров"ям, тому зовсім алкоголь не вживає. По дорозі вирішили зайти до магазину „Вітамін”, розташованого в районі ОСОБА_4 м.Феодосії, купити продуктів. Біля магазину вони зустріли колишнього зятя сестри - ОСОБА_3, привіталися, після чого вона з чоловіком зайшла до магазину, а ОСОБА_5 з онуком залишилася на вулиці, де спілкувалася з колишнім зятем. Приблизно через 5 хвилин ОСОБА_5 перелякана з онуком забігла до магазину та сказала, що ОСОБА_3 намагався насильно забрати у неї онука. Зробивши покупки вони всі вийшли з магазину, обвинувачений чекав їх та одразу підбіг та почав вихоплювати дитину, при цьому поводився агресивно відносно ОСОБА_5. Її чоловік ОСОБА_6 зробив обвинуваченому зауваження, щоб той поводився пристойно. Проте, обвинувачений одразу почав наносити йому удари рукою в область голови, зокрема - в область лівого ока, а потім у вухо. ОСОБА_6 став захищатися від обвинуваченого, проте, той не зупинявся, продовжуючи наносити йому удари. Вона підбігла до них та встала між обвинуваченим та своїм чоловіком (спиною до чоловіка, а обличчям до обвинуваченого) і в цей час ОСОБА_3 наніс їй удар по обличчю. Потім підбігли якісь парні, які знаходилися біля магазину, та розняли їх. Після чого обвинувачений сів в машину та поїхав. Парні, які допомогли їм, відмовилися повідомити їм свої данні, сказали, що це непотрібно, та пішли. ОСОБА_5, коли почався конфлікт, відбігла в бік свого будинку на безпечну від міста конфлікту відстань.
Потерпілий ОСОБА_6, допитаний в судовому засіданні відповідно до ст.225 КПК України, свідки ОСОБА_5, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, допитані в судовому засіданні, дали аналогічні свідчення, при цьому ОСОБА_10 зазначила, що про події 29.06.2013р. їй відомо зі слів матері ОСОБА_5 та родичів ОСОБА_6.
Свідок ОСОБА_11, допитана в судовому засіданні, пояснила, що працює завідуючим педіатричним відділенням Дитячої лікарні м.Феодосії. 04.07.2013р. до лікарні звернулися ОСОБА_10 та ОСОБА_5, які привели на прийом ОСОБА_12,2005р.н. Після огляду лікарем-неврологом був встановлений діагноз дитині: „Тревожнофобічний астено-невротичний синдром. Синдром нав'язливих рухів”, який міг бути викликаний стресовою ситуацією. Зі слів матері та бабці, вказаний стан здоров'я дитини викликаний спілкуванням останньої з батьком, дитині буда надана відповідна медична допомога.
Свідок ОСОБА_13, допитана в судовому засіданні, пояснила, що обвинувачений - це її чоловік. 29.06.2013р., приблизно о 19 годині, вона з чоловіком на машині проїжджали біля магазину „Вітамін” м.Феодосії, де побачили сина чоловіка від першого шлюбу, який знаходився разом з колишньою тещею її чоловіка, та двома їх родичами, в даний час їй відомо, що це ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Чоловік хотів 30.06.13р. на вихідний забрати дитину, щоб поспілкуватися, тому зупинив машину, вийшов і пішов до колишньої тещі та дитини. Коли чоловік нахилися над дитиною, що обняти її, ОСОБА_5 накинулася на нього з кулаками, після чого забрала онука та забігла до магазину. ОСОБА_13 залишився чекати. Коли ОСОБА_5 з дитиною та подружжям ОСОБА_7 вийшли з магазину, чоловік намагався домовитися про зустріч 30.06.13р. з дитиною. Проте, потерпілі стали ображати його нецензурними словами, а ОСОБА_5 в цей момент з дитиною побігла в сторону будинку №20 по вул.Дружби. Чоловік зробив рух в їх бік, проте ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перегородили йому дорогу і ОСОБА_6 сказав, щоб ОСОБА_13 сідав у машину та їхав, при цьому, потерпілий штовхав її чоловіка до машини. Між чоловіком та потерпілим зав'язалася потасовка. Вона сиділа в машині та не виходила, оскільки вважала, що ситуація, що склалася, не потребує її втручання. Все відбувалося дуже швидко. ОСОБА_7 намагалася втрутитися у конфлікт та намагалася розтягнути чоловіків. Після того, як ОСОБА_6 намагався вдарити її чоловіка ногою по нозі, ОСОБА_13 вирвався та перебіг на іншій бік вулиці. Проте, ОСОБА_6 побіг за ним, вони знову зчепилися, ОСОБА_7 також підбігла до них, та відтягнула свого чоловіка. Після чого, продовжуючи висловлюватися на адресу обвинуваченого нецензурною лайкою, потерпілі пішли. ОСОБА_13 сів в машину і вони поїхали.
Вина обвинуваченого також доведена:
- висновками судово-медичних експертиз, відповідно до яких, у потерпілого ОСОБА_6 виявлені синець на повіках лівого ока, синець і садна на передній поверхні лівої вушної раковини, синець і два садна на задній поверхні лівої вушної раковини, що не спричинили за собою короткочасного розладу здоров'я і відносяться до легких тілесних ушкоджень; у потерпілої ОСОБА_7 виявлені синець на верхньому повіці лівого ока і два синці на передньо-внутрішній поверхні верхньої третини правого стегна, які не потягли за собою короткочасного розладу здоров'я та відносяться до легких тілесних ушкоджень. Вказані тілесні ушкодження могли бути заподіяні 29.06.2013р., виникли від дії тупого предмету, при цьому тілесні ушкодження, заподіяні ОСОБА_6, виникли не менш від трьох фізичних впливів, а заподіяні ОСОБА_7 - не менш ніж від двох (т.2 а.с.15-16, 19-20),
- протоколом огляду речових доказів: ланцюжка з металу жовтого кольору та футболки, приналежних потерпілому ОСОБА_6, виданих останнім, на яких зафіксовані сліди пошкодження під час конфлікту з обвинуваченим (т.2 а.с.33-39).
Оцінюючи досліджені судом докази, суд вважає їх допустимими за способом збирання та процесуальним закріпленням.
До доводів обвинуваченого суд ставиться критично та вважає їх способом захисту, оскільки вони повністю спростовуються сукупністю дослідженим судом доказів.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченому, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щиросердне розкаяння, вчинення злочину вперше, позитивні характеристики з місця проживання.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання, відповідно до ст.ст.65-68 КК України суд враховує тяжкість вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому, відсутність обставин, що обтяжують покарання, особу обвинуваченого, думку прокурора та потерпілих, а також, що обвинувачений фактично працює, та вважає, що необхідним та достатнім для його виправлення є покарання у виді штрафу в межах санкції ст.125 ч.1 КК України.
Відповідно до ст.100 КПК України, речові докази (т.2 а.с.33-39) підлягають залишенню потерпілому ОСОБА_6 по приналежності.
Керуючись ст.ст.373-375 КПК України, суд-
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривен.
Міру запобіжного заходу обвинуваченому не обирати.
Речові докази ланцюжок з металу жовтого кольору та футболку (т.2 а.с.33-39) - залишити ОСОБА_6 по приналежності.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд АР Крим протягом 30 (тридцяти днів) з дня його проголошення.
Суддя -