Справа № 119/5243/13-к
1-кп/119/305/13
22 серпня 2013 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого судді - Кулінської Н.В.
при секретарях - Семенник М.О., Телкові О.Ю., Бабій О.І.,
за участю прокурора - Гончаренка Ю.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 АР Крим, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, судимого Феодосійським міським судом АР Крим:
- 03.08.1998р. за ст.141 ч.2 КК України (1960р.) до 2 років позбавлення волі, ст.46-1 КК України з відстрочкою виконання вироку на 2 роки, штрафом 680грн.,
- 17.03.1999р. ст.141 ч.2, 43 КК України (1960р.) до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого з місць позбавлення волі 07.12.2002р. за відбуванням терміну покарання,
- 24.07.2003р. за ст.ст.289 ч.3, 185 ч.3, 70 ч.1 КК України до 10 років позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 15.02.2013р. за відбуванням терміну покарання, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5,
у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.189 ч.2, 186 ч.2, 357 ч.1 КК України,-
ОСОБА_1, діючи повторно, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, 30.04.2013 року о 10:00 годині, знаходячись у квартирі свого знайомого, ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1, маючи намір на заволодіння майном ОСОБА_2, погрожуючи заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, потребував від ОСОБА_2 передачі приналежної останньому золотої каблучки вартістю 1000 гривень, крім того для підтвердження своїх погроз, ОСОБА_1 умисно наніс удари в обличчя та тулубу ОСОБА_2, спричинивши останньому синці обличчя, крововилив в блокову оболонку лівого ока, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. Потерпілий, побоюючись за своє життя та здоров'я, усвідомлюючи реальність погрози, передав ОСОБА_1 золоту каблучку, після чого обвинувачений, продовжуючи свої злочинні наміри на отримання майна, належного ОСОБА_2, а також права на майно, потребував від ОСОБА_2, передати йому інші золоті прикраси, які знаходяться у ОСОБА_2 у квартирі, проте дізнавшись, що їх немає, став вимагати від ОСОБА_2 написати розписку про заповіт ОСОБА_1 належної йому квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, вартістю 280197 (двісті вісімдесят тисяч сто дев'яносто сім) гривень. Дії ОСОБА_1 супроводжувалися погрозами фізичною розправою, а також скоєння насильства. ОСОБА_2, приймаючи погрози ОСОБА_1 як дійсні написав розписку про заповіт належної йому квартири ОСОБА_1, яку передав ОСОБА_1 Крім того, для підтвердження у подальшому законного права на майно, а саме квартири, з метою уникнути надалі кримінальної відповідальності, ОСОБА_1 примусив ОСОБА_2 написати розписку про позику грошей у сумі 35000 (тридцять п'ять тисяч) доларів США.
Після цього, ОСОБА_1, діючи повторно, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з корисливих мотивів, маючи намір на відкрите викрадення чужого майна, 30.04.2013 року приблизно о 12:30 годині, знаходячись у квартирі АДРЕСА_3, м.Феодосії, із погрозою насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, відкрито заволодів майном, що належить громадянину ОСОБА_2, а саме: ланцюговою пилою ПЛ-2-400 (тандем) з картонною коробкою, вартістю 750 гривень, чорною спортивною сумкою, вартістю 150 гривень, музичним центром "Нова", вартістю 450 гривень, двома парами чоловічих шкіряних туфель чорного та коричневого кольору вартістю по 800 гривень кожна - на загальну суму 1600 гривень, парою чоловічих чорних шкіряних черевиків, вартістю 1150 гривень, ключами від квартири, вартістю 60 гривень, ощадною книжкою на ім'я ОСОБА_3, двома банківськими картами “Райффайзен банк ОСОБА_4” та “Ощадбанк Росії”, грошима СРСР у сумі 2100 рублів, шкіряним чоловічим ременем, вартістю 200 гривень, джинсами голубого кольору, вартістю 400, спричинивши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 5060 гривень, після чого з викраденим з місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.
Він же, 30.04.2013 року о 13:00 годині, під час скоєння грабежу майна ОСОБА_2, знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, відкрито викрав офіційні документи на ім'я померлої ОСОБА_3, що належать сину померлої, потерпілому ОСОБА_2, а саме: картку платника податків на ім'я ОСОБА_3, свідоцтво про смерть на ім'я ОСОБА_3, довідку про спільне проживання з сином, ОСОБА_4 на ім'я ОСОБА_3, договір про надання комунальних послуг на ім'я ОСОБА_3, нотаріально завірену копію приватизаційного свідоцтва на квартиру на ім'я ОСОБА_3, ордер та свідоцтво про право власності на квартиру на ім'я ОСОБА_3, технічний паспорт на квартиру на ім'я ОСОБА_3, якими розпорядився на свій розсуд.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст.189 КК України, як вимагання права на майно, вчинене повторно; за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з погрозою насильства, що не є небезпечним для життя та здоров"я потерпілого, вчинене повторно; за ч.1 ст.357 КК України, як викрадення офіційних документів, вчинене в інших особистих інтересах.
Суд вважає дану кваліфікацію вірною.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчинені інкримінованих йому злочинів не визнав та пояснив, що 30.04.2013р. вранці він вирішив провідати потерпілого, який проживає в квартирі 85 на восьмому поверсі. Коли він разом зі своє знайомою ОСОБА_5 прийшов до ОСОБА_3, той був вдома, тільки прокинувся. Він попросив дозволу прийняти у нього душ і потерпілий погодився. Знаходячись у квартирі потерпілого, він запропонував йому приготувати їжу, але той сказав, що немає продуктів. Він сказав, що треба йти за продуктами, після чого вони з потерпілим пішли до банкомату перевірити рахунок, але грошей не було. На його (ОСОБА_1) гроші вони купили продукти та 2 літри пива і повернулися у квартиру ОСОБА_3. Він з потерпілим перебували в кухні, а ОСОБА_5 - у залі, де спала. Під час спілкування він запропонував ОСОБА_3 доглядати його у старості, а той після смерті залишить йому свою квартиру. Потерпілий погодився. Також під час спілкування вони посварилися, і під час сварки, він дійсно вдарив ОСОБА_3 кулаком в око. Проте потім він вибачився і вони продовжили нормально спілкуватися. Каблучку, радянські гроші, а також інші речі потерпілий віддав йому сам, коли вони шукали коштовні речі, які можливо було б продати, а гроші витратити на продукти. При цьому потерпілий сказав, що вказані радянські гроші можливо обміняти в пункті обміну валюти. Він спочатку не повірив та став заперечувати, але ОСОБА_3 став запевняти, що це можливо, і він вирішив спробувати. Всі розписки на квартиру потерпілий писав сам, ніякого насильства він до нього не застосував. Потім вони пішли до його (ОСОБА_1) дому. У нього вдома залишили речі ОСОБА_3, які той йому віддав: магнітофон, електричну пилу, джинси, кілька пар взуття, спортивну сумку, але коли вийшли на вулицю, потерпілий став убігати. Чому той так себе повів, він не зрозумів. Він став кричати, щоб той зупинився, але він не слухав його та втік. Він пішов до таксистів, щоб вони звозили його до міста для того, щоб продати каблучку, але у нього не вийшло, а також і таксист відмовився купити у нього цю каблучку. Потім він зайшов до відділення банку, де спробував обміняти радянські гроші на гривні, але йому там сказали, що це неможливо. Вважає, що потерпілий його обмовляє. З яких причин, не знає, можливо на прохання правоохоронних органів, т.я. він раніше неодноразово судимий.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, вона повністю та об'єктивно доведена сукупністю досліджених судом доказів.
Потерпілий ОСОБА_2, допитаний в судовому засіданні, пояснив, що ОСОБА_1, це його знайомий і сусід, стосунки до 30.04.2013р. були нормальні, конфліктів не було. 30.04.2013 року, приблизно о 10:00 годині, ОСОБА_1 знаходився у нього в квартирі за адресою: АДРЕСА_1. Прийшов до нього разом зі своєю знайомою ОСОБА_5, яка одразу заснула в кімнаті. Він з обвинуваченим знаходився в кухні. ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, вже прийшов до нього п'яний, а також пив у нього пиво. Обвинувачений став погрожувати йому заподіянням тяжких тілесних ушкоджень, і потребував від нього передати приналежну йому золоту каблучку, при цьому вдарив його кілька разів кулаком в обличчя та по тулубу, спричинивши тілесні ушкодження, при цьому також у нього з носу пішла кров. Він злякався за свої життя та здоров'я, реально сприйняв погрози обвинуваченого та передав йому золоту каблучку. Після цього ОСОБА_1 став вимагати у нього інші коштовні речі, але крім цієї каблучки у нього більше нічого не було. З'ясувавши це, обвинувачений став вимагати у нього передати йому його (ОСОБА_2) квартиру, продовжуючи погрожувати йому фізичною розправою. Він знав, що обвинувачений неодноразово судимий, набагато сильніше ніж він, тому реально сприйняв погрози ОСОБА_1. Останній сказав йому написати йому розписки, що він заповідає йому свою квартиру, а також, що він зайняв у нього 35тис. доларів США, проте ніяких грошей він у обвинуваченого не позичав. Він написав такі розписки та віддав обвинуваченому. Потім ОСОБА_1 став ходити по квартирі та збирати зі шаф його речі і документи на його та матері ОСОБА_3 ім'я: ланцюгову пилу ПЛ-2-400 (тандем) з картонною коробкою, музичний центр "Нова", дві пари чоловічих шкіряних туфель чорного та коричневого кольору, пару чоловічих чорних шкіряних черевиків, ощадну книжку, дві банківські картки “Райффайзен банк ОСОБА_4” та “Ощадбанк Росії”, гроші СРСР у сумі 2100 рублів, шкіряний чоловічий ремінь, джинси голубого кольору, картку платника податків, свідоцтво про смерть на ім'я ОСОБА_3, довідку про спільне проживання з сином, договір про надання комунальних послуг, нотаріально завірену копію приватизаційного свідоцтва на квартиру, ордер та свідоцтво про право власності на квартиру, технічний паспорт на квартиру, всі ці речі він поклав в його ж спортивну сумку чорного кольору, також забрав ключі, та сказав, що все це необхідно віднести до його (ОСОБА_1) дому. Вони вийшли з його квартири та пішли до квартири обвинуваченого, де залишили вищезазначене майно. Потім вони вийшли на вулицю і йому вдалося втекти від ОСОБА_1. При цьому останній біг за ним та кричав, щоб він зупинився. Після цього він звернувся з допомогою. В даний час заподіяна шкода йому повністю відшкодована і претензій до обвинуваченого він не має.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що знайома і з обвинуваченим і з потерпілим, які є її сусідами. 30.04.2013р., приблизно о 14 годині, вона, знаходячись у дворі свого будинку, бачила потерпілого, який біг, а за ним біг обвинувачений. При цьому ОСОБА_3 просив ОСОБА_1 не чіпати його та щоб обвинувачений йшов від нього.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6 та на власній машині підробляє таксистом. 30.04.2013р. у денний час він знаходився біля автобусної зупинки с.Щебетівка. До нього підійшов обвинувачений, якого він знає, як мешканця їх селища. Останній попросив відвезти його до міста. Проте, знаючи обвинуваченого, він запитав, чи є нього гроші. Останній показав йому якусь каблучку жовтого металу та пачку грошей СРСР, пояснивши, що продасть та обміняє це в місті і заплатить йому, при цьому запропонував йому купити цю каблучку. Він відмовився і сказав, що нікуди його не повезе. Після цього обвинувачений пішов.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що працює у Щебетівському відділенні КРУ АТ „Ощадбанку” старшим контролером-касиром. 30.04.2013р., приблизно о 13-14 годин, до них у відділення зайшов раніше незнайомий їй обвинувачений, який питав, чи можна обміняти гроші, які в нього є, на гривні. Вона попросила показати про які гроші йде мова і обвинувачений показав їй радянські рублі. Вона відповіла, що такі гроші на гривні обміняти неможливо і він пішов.
Вина обвинуваченого також доведена:
- протоколом огляду місця події - житла потерпілого АДРЕСА_4 м.Феодосії, під час якого, 30.04.2013р. було зафіксовано порушення обстановки, а також вилучені фрагменти листів з розписками потерпілого на ім'я обвинуваченого (т.2 а.с.24-26),
- протоколом огляду, під час якого 30.04.2013р. за місцем проживання обвинуваченого АДРЕСА_5 м.Феодосії були виявлені та вилучені речі та документи, приналежні потерпілому (т.2 а.с.19-23),
- висновком судово-медичної експертизи, відповідно до якого, потерпілому спричинені синці обличчя, крововилив в блокову оболонку лівого ока, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, які виникли від дії тупого предмету з обмеженою травмуючою поверхнею, не виключно 30.04.2013р. (т.2 а.с.88),
- протоколом огляду, відповідно до якого, у обвинуваченого були виявлені та вилучені речі, приналежні потерпілому (т.2 а.с.104-107),
- протоколом огляду речових доказів, розпискою потерпілого (т.2 а.с.89-98).
Оцінюючи досліджені судом докази, суд вважає їх допустимими за способом збирання та процесуальним закріпленням.
До доводів обвинуваченого щодо обставин подій 30.04.2013р. стосовно потерпілого ОСОБА_2 суд ставиться критично та вважає їх способом захисту, оскільки вони повністю спростовуються сукупністю дослідженим судом доказів.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченому, згідно зі ст.66 КК України, суд визнає відшкодування завданої шкоди.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, згідно зі ст.67 КК України, є вчинення злочину особою у стані алкогольного сп'яніння.
При призначенні покарання, відповідно до ст.ст.65-68 КК України суд враховує тяжкість вчинених злочинів, обставину, що пом'якшує покарання обвинуваченому, обставину, що обтяжує покарання, особу обвинуваченого, та вважає, що виправлення обвинуваченого можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства, в зв'язку з чим, необхідним та достатнім для його виправлення є покарання за ст.ст.189 ч.2, 186 ч.2 КК України у виді позбавлення волі, а за ст.357 ч.1 КК України - у виді обмеження волі в межах їх санкцій.
При визначені остаточного покарання за сукупністю злочинів, відповідно до ст.70 ч.1 КК України, суд вважає можливим застосувати принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим.
Відповідно до ст.100 КПК України речові докази: майно потерпілого (т.2 а.с.89-94, 98) - підлягає залишенню ОСОБА_2, а листи з розписками потерпілого (т.2 а.с.89-94, 95-97а) - зберіганню в матеріалах кримінального провадження.
Керуючись ст.ст.373-375 КПК України, суд-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.189 ч.2, 186 ч.2, 357 ч.1 КК України, та призначити за ними покарання:
- за ст.189 ч.2 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців,
- за ст.186 ч.2 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки,
- за ст.357 ч.1 КК України у виді обмеження волі строком на 2 роки.
На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, застосовуючи принцип поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточне покарання визначити у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
Строк відбування покарання обвинуваченому обчислювати з 17.05.2013р.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.
Речові докази (т.2 а.с.89-94, 98) - залишити ОСОБА_2 по приналежності.
Речові докази (т.2 а.с.89-94, 95-97а) - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Феодосійський міський суд АР Крим протягом 30 (тридцяти днів) з дня його проголошення.
Суддя -