Чернігівської області
м. Чернігів тел./факс: 774-462
просп.Миру,20 тел.:698-166
Іменем України
30 жовтня 2013 року Справа № 927/1195/13
Позивач: Чернігівська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області (№ 44),
вул. Промислова 38, м. Чернігів, 14000
Відповідач:Дочірнє підприємство "УкрСіверБуд" Закритого акціонерного товариства "ДСК",
вул. Попова, 8 А, м.Чернігів,14000
про стягнення 153591,69 грн.
Суддя А.М.Селівон
Від позивача: Замура Л.П. - провідний спеціаліст - юрисконсульт, дов. № 17/5482 від 03.10.13 р. (присутня в судовому засіданні 08.10.13 р.)
Масляна О.М. - представник, дов. № 17/1266 від 06.03.13 р.
Від відповідача: Городнича Т.В. - представник, дов. № 227/2 від 13.05.13 р. ( присутня в судовому засіданні 08.10.13 р.)
Вереша Р.В. - представник, дов. № 7 від 21.03.13 р.
Сулим Л.Л. - представник, дов. № 8 від 21.03.13 р.
В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні з 08.10.13 р. по 22.10.13 р. та з 22.10.13 р. по 30.10.13 р., згідно ч. 3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Чернігівська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області (№ 44) подано позов до Дочірнього підприємства "УкрСіверБуд" Закритого акціонерного товариства "ДСК" про стягнення 153591,69 грн. необґрунтовано сплаченої суми за фактично невиконані роботи.
Ухвалою суду від 20.09.13 р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 927/1195/13, розгляд справи призначено на 08.10.13 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення умов укладеного між сторонами Договору № 179 від 11.12.08 р. а також за результатами проведеного позапланового аудиту відповідності виконання будівельно - монтажних робіт в Чернігівській виправній колонії управління Державної пенітенціарної служби в Чернігівській області (№ 44) чинним нормативно - правовим актам, за результати якого складено аудиторський звіт від 02.11.2012 р., встановлено, що відповідачем завищена вартість виконаних за договором робіт, яка була зайво сплачена позивачем, а саме: 5356,00 грн. зайво нарахованої відповідачем вартості будівельно - монтажних робіт, 42180,22 грн. зайво нарахованих за використання будівельних машин та механізмів, а також 105055,47 грн. вартості переданих, але не використаних та не повернутих відповідачем матеріальних цінностей.
Посилаючись на п.16.2 Договору, яким визначено обов'язок відшкодування збитків в повному обсязі стороною, яка завдала їх іншій стороні, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення необґрунтовано сплаченої суми за фактично не виконані роботи в розмірі 153591,69 грн.
В судове засідання 08.10.13 р., 22.10.13 р. та 30.10.13 р. з'явились уповноважені представники позивача та відповідача.
До початку судового засідання 08.10.13 р. на виконання вимог ухвали суду від 20.09.13р. через канцелярію суду позивачем подано письмове клопотання (без вихідних реквізитів) про долучення до матеріалів справи додаткових документів. Клопотання судом задоволене, документи до матеріалів справи долучені.
В судовому засіданні 08.10.13 р. представником відповідача подане письмове клопотання б/н від 08.10.13 р. про долучення до матеріалів справи додаткових документів. Клопотання судом задоволене, документи до матеріалів справи долучені.
Представником відповідача в судовому засіданні 08.10.13 р. на виконання вимог ухвали суду від 20.09.13 р. було подано письмове клопотання (без вихідних реквізитів) про долучення до матеріалів справи додаткових документів. Клопотання судом задоволене, документи до матеріалів справи долучені.
В наданому в судовому засіданні 08.10.13 р. відзиві (без вихідних реквізитів), який судом долучений до матеріалів справи, відповідач вважає поданий позов таким, що не відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам справи та дійсності.
В обґрунтування заперечень проти позову відповідач посилається, зокрема, як на преюдицію, на той факт, що 06 грудня 2012 року ухвалою господарського суду Чернігівської області по справі № 5028/5/54/2012, яка набрала законної сили, було затверджено мирову угоду між ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» та Чернігівською виправною колонією управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області (№ 44) від 04.12.12 р.
Даною ухвалою від 06 грудня 2012 року по справі № 5028/5/54/2012, а саме п.1.2 Затвердженої Мирової угоди від 04.12.12 р., встановлено факт виконання ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» робіт за договором № 179 від 11 грудня 2008 року в повному обсязі.
Також, судом під час дослідження мирової угоди по справі № 5028/5/54/2012 встановлено, що сторони погоджуються з тим, що відповідно до умов цієї угоди вони дійшли згоди щодо повного та остаточного врегулювання будь-яких зустрічних претензій, не мають і не матимуть ніяких інших вимог, включно вимог про відшкодування збитків тощо, а також сторони визнають, що з врахуванням положень укладеної мирової угоди між позивачем та відповідачем та норм, договорів і документів, на які є в ній посилання, визначені всі суттєві умови та існують належні підстави для визначення зобов'язань сторін (п.п.3.1, 3.2 Мирової угоди).
Відповідач зазначає, що роботи з реконструкції об'єкту виконувались ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» відповідно до умов Договору № 179 від 11.12.08 р., вартість виконаних робіт є обґрунтованою та підтверджується належними доказами. Під час приймання - передачі робіт за участю незалежного технічного експерта Швейцарського бюро співробітництва, сторонами проводилось коригування актів приймання виконаних підрядних робіт, що підтверджується Актом вибіркової перевірки обсягів виконаних робіт від 03.09.09 р. та Актом № 3-а приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 р.
Як стверджує відповідач, всі виконані ним роботи з реконструкції об'єкту є такими, що відповідають умовам Договору та проектно-кошторисній документації, всі додаткові роботи, які виконувались відповідачем, були погоджені з позивачем, ніякого самовільного виконання робіт не було і, враховуючи режим доступу до об'єкту, не могло бути, що підтверджується листами позивача № 515 від 30.01.2009 р. та № 2190 від 14.05.2010 р., в яких позивач повідомив відповідача про проведення проектним інститутом робіт щодо коригування проектно - кошторисної документації та надавав згоду на проведення додаткових робіт.
Крім того, на думку відповідача, твердження позивача щодо невикористання механізмів та техніки при виконанні робіт по реконструкції об'єкту в зв'язку з відсутністю записів в журналі, не відповідає дійсності та чинному законодавству України, оскільки, неможливо виконати визначений об'єм будівельних робіт з використанням будівельних матеріалів без використання техніки та механізмів. Тим більше, що фактичне їх використання позивач підтвердив, підписуючи акти приймання виконаних підрядних робіт в 2008-2010 роках.
Будівельні машини та механізми, загальною вартістю 42180,22 грн., які передбачені кошторисом, зазначені в підписаних сторонами актах приймання виконаних підрядних робіт, фактично використовувались відповідачем при проведенні робіт з реконструкції об'єкту, що підтверджується подорожніми листами вантажних автомобілів та оборотно-сальдовою відомістю необоротних активів, копії яких додані відповідачем до відзиву.
Як зазначає відповідач у наданому відзиві, створена позивачем система пропуску машин та механізмів на територію об'єкта ускладнювала допуск матеріалів, що в свою чергу призводило до необґрунтованого простою робітників відповідача.
Виконання ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» робіт із застосуванням механізмів та техніки здійснювалось безпосередньо за участю технічного нагляду позивача та під контролем незалежного технічного експерта Швейцарського бюро співробітництва, що підтверджується протоколом від 09.10.09 р.
Відповідач вважає, що відсутність в журналі реєстрації переміщення товарно-матеріальних цінностей записів про час заїзду та виїзд транспортних засобів не є належним доказом по справі і не може спростовувати використання механізмів та техніки відповідачем. При цьому належним доказом використання механізмів та техніки вважає подорожні листи вантажних автомобілів та оборотно-сальдову відомість необоротних активів, копії яких ним надані.
Витрати на машини та механізми були включені до тендерної документації, яка належним чином пройшла комплексну державну експертизу, а розрахунки витрат на утримання машин та механізмів здійснювались по формулі закладеній програмою АВК 5.
Твердження позивача щодо неповернення отриманих матеріалів не відповідають дійсності та суперечать обставинам справи, оскільки, як стверджує відповідач, всі надані позивачем будівельні матеріали для виконання робіт з реконструкції об'єкту згідно умов договору зберігались на території об'єкту під час та після виконання робіт, вивезти будівельні матеріали з об'єкту у відповідача не було можливості через режимність об'єкту.
Відповідач неодноразово звертався до позивача, зокрема, з листами № 274 від 17.05.11р., № 2082 від 20.05.11р., № 300 від 27.05.11р. щодо проведення інвентаризації матеріалів, але відповіді так і не отримав. Отже, за твердженням відповідача, залишені на об'єкті матеріали були використані позивачем на власний розсуд.
Кошти на зведення та розбирання тимчасових споруд з ПДВ в сумі 19827,60 грн., були повернуті позивачу, що підтверджується Актом вибіркової перевірки обсягів виконаних робіт від 03.09.09 р. Згідно ст. 845 Цивільного кодексу України підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи. В даному випадку до якості роботи позивач претензій не має.
Таким чином, як вважає відповідач, ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» виконувались роботи з реконструкції об'єкту відповідно до умов Договору № 179 від 11.12.08 р., вартість виконаних робіт є обґрунтованою, оскільки виконання робіт здійснювалось за участю технічного нагляду позивача та під контролем незалежного технічного експерта Щвейцарського бюро співробітництва, що підтверджується Актом готовності об'єкта до експлуатації від 19.09.10 р., безпідставне завищення вартості робіт відсутнє.
На підставі вищевикладеного, відповідач просить суд залишити позовну заяву без задоволення.
Представник позивача в судовому засіданні 08.10.13 р. підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.
В судовому засіданні 08.10.13 р. представники відповідача підтримали заперечення проти позову, викладені у відзиві на позовну заяву.
В судовому засіданні 22.10.13 р. представником позивача подано письмове клопотання б/н від 22.10.13 р. про долучення до матеріалів справи додаткових документів, зокрема, письмових пояснень від 22.10.13 р. на відзив. Клопотання судом задоволене, документи до матеріалів справи долучені.
Позивач в зазначених письмових поясненнях заперечує проти доводів відповідача та зазначає, що підписана мирова угода по справі № 5028/5/54/2012 стосувалася виключно позовних вимог ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» до Чернігівської виправної колонії (№44) про стягнення заборгованості в сумі 24634,48 грн., яка була договірним забезпеченням (депозитом) відповідно до п.3.1. Договору № 179 від 11.12.08 року, позовна заява відповідача ніяк не стосувалася якості виконання робіт по Договору № 179 та порядку його виконання.
Відповідачу, як підрядній організації для виконання робіт по реконструкції будинку матері та дитини, відповідно до п.7.2. Договору № 179 від 11.12.08 р., частина матеріальних ресурсів, які належали на праві власності позивачу, були передані Підряднику на відповідальне зберігання за Актами передачі, копії яких містяться в матеріалах справи. Вартість переданих, але не використаних Відповідачем та не повернутих позивачу матеріальних цінностей становить 88379,56 грн., в зв'язку з чим 14.10.13 року відповідачу за вих. №13/5644 був направлений лист з проханням розглянути «Інвентаризаційний опис матеріальних цінностей, прийнятих (зданих) на відповідальне зберігання». Останній надіслав матеріали позивачу назад, посилаючись на підсисання між сторонами 04.12.12р. мирової угоди, котра, на думку позивача, ніяким чином не стосувалася будівельних матеріалів, переданих відповідачу для виконання робіт по реконструкції будинку матері та дитини.
Крім того позивач зазначає, що ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» неодноразово надсилалися акти звірки, а саме 20.11.12 р. за вих.. № 13/5475 та 11.03.13 р. за вих. №13/1327, які відповідачем підписані не були.
Твердження відповідача про те, що виконання робіт із застосуванням механізмів та техніки здійснювалося під контролем незалежного технічного експерта Швейцарського бюро співробітництва, що підтверджується протоколом від 09.10.09 р., позивач не приймає до уваги, оскільки йому невідомий вказаний протокол. Швейцарське бюро співробітництва здійснювало тільки контроль за витрачанням коштів, але не за процесом здійснення реконструкції будинку матері та дитини.
Представником відповідача в судовому засіданні 22.10.13 р. подані письмові пояснення № 653 від 22.10.13 р., які долучені судом до матеріалів справи.
В письмових поясненнях, з посиланням на ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, відповідач зазначає, що при розгляді справи № 5028/5/54/2012 судом досліджувався предмет Договору № 179 від 11.12.08р., а саме об'єм і вартість виконаних відповідачем робіт, отже ухвала суду від 06.12.12р. про затвердження мирової угоди № 5028/5/54/2012 безпосередньо стосується цього спору, а позовні вимоги позивача відносяться до предмету Договору № 179 від 11.12.08р.
Також підтвердженням того, що всі роботи виконані відповідачем відповідно до умов Договору, відповідач вважає підписані сторонами акти приймання виконаних будівельних робіт та Акт готовності об'єкту до експлуатації від 17.09.10 р.
Як вказує відповідач, всі ТМЦ ввозились на територію об'єкту виключно за наявності відомостей ресурсів, отже позивач таким чином контролював всі види робіт, матеріали та механізми, які використовувались при виконанні робіт у відповідності до п.10.2 Договору № 179 від 11.12.08 р. Технічний нагляд за виконанням відповідачем робіт здійснювався позивачем згідно п.п. 10.7-10.8 Договору № 179 від 11.12.08р. із залученням відповідних спеціалістів, що підтверджується перевірками об'ємів виконаних робіт та коригуваннями всіх актів виконаних робіт, а саме Актом вибіркової перевірки обсягів виконаних робі від 03.09.09р. та Актом № 3-а приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 р.
В судовому засіданні 30.10.13 р. представником позивача подане письмове клопотання б/н від 30.10.13 р. про долучення до матеріалів справи додаткових письмових пояснень б/н від 30.10.13 р. Клопотання судом задоволене, пояснення до матеріалів справи долучені.
Позивач в додаткових письмових поясненнях підтримує позовні вимоги та надає додаткові обґрунтування на їх підтвердження.
Так, у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України «Про Порядок утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органах виконавчої влади» від 28.09.11р. № 1001 в Державній пенітенціарній службі України функціонує відділ фінансового аудиту. Згідно п.п. 3 п.5 Порядку підрозділ планує, організовує та проводить внутрішні аудити, документує їх результати, готує аудиторські звіти, висновки та рекомендації. В пункті 8 вищевказаного Порядку зазначено, що внутрішній аудит проводиться відповідно до стандартів, затверджених Мінфіном (наказ Мінфіну «Про затвердження Стандартів внутрішнього аудиту» від 04.10.2011р. №1247). Таким чином, дані аудиторського звіту, на думку позивача, можна вважати достовірними та об'єктивними. Також позивач звертає увагу, що представник відповідача письмово запрошувався для узгодження питань з виявлених порушень, але не з'явився та не повідомив про причини своєї відсутності.
Що стосується питання повернення частини будівельних матеріалів, які були передані відповідно до Актів передачі відповідачу, не були ним використані в роботі та не були повернуті позивачу, останній наголошує, що ніяких Актів повернення позивачу невикористаних будівельних матеріалів між сторонами підписано не було та фактично вони не поверталися.
Подані представниками сторін письмові клопотання від 08.10.13 р. про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволені. Засідання господарського суду по розгляду даної справи проведені без фіксації технічними засобами. Судовий процес відображено у протоколі судового засідання.
Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Представники сторін в судовому засіданні повідомили суд, що права та обов'язки сторонам зрозумілі.
Відводу судді представниками сторін не заявлено.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши наданими сторонами доказами та оглянувши в судовому засіданні їх оригінали, суд
Чернігівська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області (№44) згідно п.1 Положення Про Чернігівську виправну колонію УДПтС України в Чернігівській області (№44), затвердженого наказом ДПтС України № 237 від 19.04.12 р., є кримінально-виконавчою установою закритого типу і входить до складу Державної кримінально - виконавчої служби України.
Станом на 18.05.12 року згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Чернігівську виправну колонію № 44 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Чернігівській області в Чернігівській області було перейменовано на Чернігівську виправну колонію управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області (№ 44).
Згідно з ч. 1, п. 1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1, 4 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає. що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
11 грудня 2008 року між Чернігівською виправною колонією № 44 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Чернігівській області (Позивач у справі, Замовник за договором) та Дочірнім підприємством «УкрСіверБуд» Закритого акціонерного товариства "ДСК" (Відповідач у справі, Підрядник за договором) був укладений Договір № 179 (далі - Договір).
Згідно п.1.1 Договору Замовник доручає, а Підрядник забезпечує відповідно до проектної документації та умов договору, на свій ризик виконання та здачу в установлений Договором строк робіт з реконструкції будинку дитини Чернігівської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Чернігівській області (№ 44), а Замовник зобов'язується надати Відповідачу майданчик для зберігання будівельних матеріалів, передати проектну документацію, прийняти від Підрядника роботи/об'єкт та оплатити їх.
За умовами п.п.1.2, 1.3 Договору під роботами, вказаними у п.1.1 Договору, маються на увазі: роботи з реконструкції будинку дитини, який розташований на земельній ділянці, яка знаходиться у постійному користуванні Замовника по вул. Промисловій, 38 м. Чернігова, у відповідності до проектної документації, копія якої є невід'ємною частиною даного договору (будівля цегляна 2-х поверхова з підвальним приміщенням, корисною площею - 1019,7 кв.м., житлова площа - 944,7 м. кв., площа підвалу - 500 кв.м).
Склад та обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі будівництва у разі внесення змін до проектної документації у порядку, зазначеному у п. 53 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. № 668 (далі - Загальні умови).
Відповідно до п.7.2 Договору забезпечення робіт матеріальними ресурсами та устаткування, визначеними у додатку № 3, який є невід'ємною частиною даного договору, покладається на Замовника. Матеріальні ресурси в цьому випадку передаються Підряднику по актам у відповідності та у строки, визначені графіком передачі (Додаток № 4). Передача здійснюється на будівельному майданчику. Підрядник зобов'язаний їх прийняти та вжити заходів щодо їх збереження. В Акті, сторони зазначають претензії (якщо вони стосуються відносно кількості та якості ресурсів). Підрядник несе відповідальність за неналежне використання, втрату або пошкодження (псування) з його вини переданих йому Замовником матеріалів та устаткування.
Пунктом 17.2 Договору визначений термін його дії: договір набирає чинності з моменту його підписання у порядку, визначеному п.17.1., згідно якого кожна сторінка договору підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками сторін, і діє до повного виконання Сторонами їх зобов'язань.
Додатковою угодою № 1 від 05.01.2009 р. до договору № 179 від 11.12.08 р. сторони доповнили умови Договору та визначили пунктом 1 додаткової угоди, що Підрядник взяв на себе обов'язок розпочати у 2009 році виконання робіт, обсяг та перелік яких зазначений у календарному графіку виконання робіт (додаток № 2а до договору), з 05.01.09 р. та здійснити їх закінчення у поточному році до 20.12.09 р. із подальшим дотриманням строків виконання, наведених у вищевказаному графіку.
Згідно п.2 Додаткової угоди № 1 договірна ціна за роботи, передбачені для проведення у поточному році, зазначена у додатку 2а до Договору, календарному плані фінансування (додаток № 6а) та змінах до нього, які будуть здійснені у відповідності до змін кошторисних призначень та обсягів фінансування Замовника.
Пунктом 2 укладеної між сторонами Додаткової угоди № 2 до договору № 179 від 11.12.08 р. сторони визначили, що склад робіт на 2010 рік передбачено в Додатку № 1а, але він може бути змінений за вимогою Замовника. Договірна ціна робіт на 2010 рік складає 725800,04 грн. з урахуванням ПДВ.
Додатковою угодою № 3 від 09.07.10 р. до договору № 179 від 11.12.08 р. сторони визначили, що Підрядник взяв на себе обов'язок розпочати у 2010 році виконання робіт, обсяг та перелік яких зазначений у календарному графіку виконання робіт (який може бути змінений за вимогою Замовника), з 01.05.10 р. та здійснити їх закінчення у поточному році до 30.12.10 р. із подальшим дотриманням строків виконання, наведених у вищевказаному графіку.
Договірна ціна за роботи, передбачені для проведення у поточному році, зазначена у Додатку до Договору (графік виконання робіт на 2010 рік), календарному плані фінансування на 2010 рік та змінах до них, які будуть здійснені у відповідності до змін кошторисних призначень та обсягів фінансування Замовника (п.2. Додаткової угоди № 3).
Зобов'язання за даною угодою виникають при наявності кошторисних призначень та фактичного надходження коштів на рахунок Замовника (п.3 Додаткової угоди № 3).
Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 33 Господарського кодексу України та § 1, 3 глави 61 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно ст. 875 Цивільного кодексу України (ст. 318 Господарського кодексу України) за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Частиною 1 ст.843 Цивільного кодексу України визначено, що договором підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. Договору його ціна є твердою та визначається у кошторисі, який є невід'ємною частиною договору (додаток № 1), і складає 2463448,00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 410574,67 грн., та може бути змінена лише за згодою сторін та у відповідності із нормативно - правовими актами, які регламентують порядок закупівлі за державні кошти та у порядку, визначеному державними будівельними нормами. Зміна ціни договору оформлюється додатковою угодою до Договору за тими ж правилами, що й сам Договір.
Додатковою угодою № 2 до Договору № 179 від 11.12.08 р. сторонами було змінено п.2.2 Договору та установлена тверда остаточна ціна Договору в розмірі 2574002,80 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 429000,47 грн.
Згідно ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до п.5.1 Договору Підрядник виконує передбачені Договором, Календарними графіками виконання робіт (далі - календарний графік робіт) і планами фінансування роботи та передає об'єкт Замовнику поетапно. Початок виконання робіт - 2-х денний строк після передачі Підряднику фронту робіт на будівельному майданчику і проектної документації. Завершення робіт першої черги у поточному році підрядник здійснює до 20.12.2008 р. Про початок робіт складається Акт. Початок та закінчення робіт у наступні роки визначаються додатковими угодами до договору та затверджуються в подальшому у графіках виконання робіт.
За умовами п.5.2 Договору перелік, об'єм, початок та закінчення робіт у 2008 році визначається календарним графіком виконання робіт (Додаток № 2). Календарні графіки виконання робіт на 2009, 2010, 2011 роки розробляються разом з додатковими угодами до договору на кожен рік окремо й підписуються сторонами до другого кварталу кожного звітного року при наявності фінансування.
Датою завершення робіт, згідно п.5.3 Договору, вважається дата їх прийняття Замовником згідно Акту.
Згідно п.6.3 Договору Замовник зобов'язаний передати два примірника проектно - кошторисної документації Підряднику. Передача документації оформлюється актом, складеним у двох примірниках, дата підписання Акту є датою передачі документації.
Відповідно до 6.3 Договору актом від 15.12.08 р. здачі приймання проектної документації на реконструкцію будинку дитини за договором № 179 від 11.12.08 р., який підписано обома сторонами, представником Замовника було передано представнику Виконавця два примірники комплекту кошторисної документації.
В ході виконання робіт з реконструкції Об'єкту відповідачем було виявлено та повідомлено позивача про необхідність виконання додаткових робіт, які не враховані проектно-кошторисною документацією, зокрема, листами № 24 від 19.01.09 р., № 146-1 від 24.03.09 р. та № 148-1 від 25.03.09 р., доповідною від 28.05.10 р. ДП „УкрСіверБуд" ЗАТ "ДСК" надав позивачу зауваження щодо додаткових робіт, які виникли при проведенні робіт з реконструкції будинку дитини ЧВК № 44 і не були враховані у проектно-кошторисній документації, та просив внести коригування до проектно-кошторисної документації.
Протоколом від 09 жовтня 2009 року засідання спільної комісії для врегулювання спірних питань з проведення реконструкції будинку матері та дитини в Чернігівській виправній колонії, за участю представників Замовника, Підрядника, ЧФ «Чернігівцивільпроектконструкція» та інвестора-Швейцарського бюро співробітництва було встановлено, що загальна вартість реконструкції, відповідно до проектної документації становить, 4088100 грн., договірна ціна 3340000 грн., обсяг виконаних, прийнятих та оплачених робіт станом на 09.10.09 р. - 1418300 грн., обсяг виконаних, але ще не прийнятих та не оплачених робіт - 639676 грн. та обсяг робіт, які ще мають бути виконані з розподілом на роботи, що будуть виконані відповідно до тендеру та додаткові роботи - 1875000 грн.
Також, листами № 515 від 30.01.09 р. та № 2190 від 14.05.10 р. позивач повідомив відповідача, що проектним інститутом проводяться роботи щодо коригування проектно - кошторисної документації та що позивач надає згоду на проведення додаткових робіт.
Таким чином, виконання додаткових робіт відповідачем було погоджено з позивачем, що спростовує посилання позивача на п.2.7 Договору, згідно якого якщо Підрядник не повідомив Замовника встановленим порядком про необхідність виконання додаткових робіт та відповідного підвищення кошторису, він не може вимагати від Замовника оплати виконаних робіт.
За приписами ч.1 ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
В силу ч.4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником та прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Згідно п.12.1 Договору приймання - передача закінчених робіт (об'єкта реконструкції) проводиться у порядку, встановленому чинним законодавством України, Договором, іншими нормативно-правовими актами, які регламентують приймання закінчених об'єктів у експлуатацію.
Передача закінчених робіт (об'єкта реконструкції) Відповідачем і приймання Позивачем оформляється Актом приймання-передачі (п.12.4. Договору).
Відповідно до п.12.9 Договору підписання Акту приймання - передачі є підставою для проведення остаточного розрахунку між сторонами.
Згідно наданих позивачем матеріалів, на виконання умов Договору позивачем в грудні 2008 - серпні 2010 р. виконані роботи на загальну суму 2574002,04 грн., що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками сторін актами приймання виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-2в), а саме:
№ 1 від 22.12.08 р. за грудень 2008р. на суму 424603,68 грн.;
№ 1 з 2 січня по 15 січня 2009 р. на суму 200000,00 грн.;
№ 2 за січень 2009 р. на суму 199951,20 грн.;
№ 3 з 1 лютого до 10 лютого 2009р. на суму 200048,80 грн.;
№ 4 від 16.04.09 р. за квітень 2009 р. на суму 179421,60 грн.;
№ 5 за травень 2009 р. на суму 4500,00 грн.;
№ 5а за грудень 2009 р. на суму 88424,40 грн.;
№ 6 за грудень 2009 р. на суму 418782,00 грн.;
№ 7 за грудень 2009 р. на суму 132471,08 грн.;
№ 1/8 від 09.07.10 р. за червень 2010 р. на суму 485398,80 грн.;
№ 2/9 за червень 2010 р. на суму 19827,60 грн.;
№ 3/10 від 14.07.10 р. за липень 2010 р. на суму 38982,88 грн.;
№ 5/12 за грудень 2010 р. на суму 221811,60 грн.;
№ 6/13 за грудень 2010 р. на суму 15150,00 грн.;
№ 3а за грудень 2010 р. на суму -35544,00 грн.
а також довідками про вартість виконаних підрядних робіт (типова форма КБ-3), а саме:
від 22.12.08 р. за грудень 2008 р. на суму 424603,68 грн.;
від 02.03.09 р. з 16 січня до 30 січня 2009 р. на суму 199951,20 грн.;
за січень 2009 р. на суму 200000,00 грн.;
від 06.03.09 р. з 1 лютого до 10 лютого 2009 р. на суму 200048,80 грн.;
від 16.04.09 р. за квітень 2009 р. на суму 179421,60 грн.;
від 23.06.09 р. за травень 2009 р. на суму 4500,00 грн.;
від 23.12.09 р. за грудень 2009 р. на суму 639677,48 грн.;
від 09.07.10 р. за червень 2010 р. на суму 485398,80 грн.;
від 14.07.10 р. за липень 2010 р. на суму 38982,88 грн.;
від 29.12.10 р. за грудень 2010 р. на суму 201417,60 грн., копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Під час приймання - передачі робіт за участю незалежного технічного експерта Швейцарського бюро співробітництва, сторонами проводилось коригування актів приймання виконаних підрядних робіт, що підтверджується Актом № 3-а приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2010 р. та Актом вибіркової перевірки обсягів виконаних робіт від 03.09.09 р., підписаним представниками сторін, згідно якого з вартості виконаних робіт було знято витрати на зведення та розібрання тимчасових будівель та споруд, які передбачені кошторисним розрахунком, але фактично відповідачем не виконувались та були застосовані необґрунтовано на загальну суму 19827,60 грн.
Акт готовності об'єкта до експлуатації був підписаний сторонами 17 вересня 2010 р. Згідно п. 6 вказаного акту на об'єкті виконані згідно з державними будівельними нормами всі роботи, передбачені проектною документацією (у відповідності до проведеного тендеру), придбане обладнання встановлено.
Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
За приписами ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Відповідно до п.14.1 Договору розрахунки за виконані роботи здійснюються із урахуванням положень Загальних умов та на підставі довідок про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 та акту виконаних робіт за формою КБ-2в проміжними платежами у міру виконання робіт за етапи робіт та остаточний розрахунок за повністю завершені роботи.
У відповідності до п.14.2 Договору оплата виконаних робіт здійснюється Замовником у безготівковій формі шляхом перерахування встановленої у кошторисі суми на банківський рахунок Підрядника згідно з календарним графіком фінансування.
Згідно умов п.14.8 Договору остаточні розрахунки здійснюються протягом 45 днів з дня підписання акту прийняття робіт (об'єкту реконструкції).
За умовами п.14.3 Договору розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяг виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються Підрядником за 5 днів до завершення звітного періоду передаються Замовнику. Замовник протягом 10 днів перевіряє ці документи та в разі відсутності зауважень підписує їх. Порядок оплати даних робіт визначається умовами даного договору та графіку.
У випадку виявлення невідповідності робіт, пред'явлених до оплати, встановленим вимогам, завищення їх обсягів або неправильного застосування кошторисних норм, встановлення цін, розцінок або інших помилок, що вплинули на ціну виконаних робіт, замовник має право скоригувати суму, що підлягає оплаті (п.14.4 Договору).
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.
Крім того, п.10.6 Договору передбачено, що контроль за відповідністю робіт, матеріальних ресурсів установленим вимогам Замовник здійснює самостійно через повноважного представника Замовника, коло прав та обов'язків якого визначається у додатку № 5 до даного договору та/або із залученням на договірних засадах інших осіб.
Як вбачається із наданих позивачем актів приймання виконаних робіт та підтверджено представниками сторін в судових засіданнях, будь-які заперечення щодо повного та належного виконання робіт відсутні.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем виконано прийняті на себе зобов'язання по виконанню робіт, обумовлених Договором, а позивачем, у свою чергу, прийнято виконання цих робіт без будь - яких зауважень, що позбавляє останнього права посилання на невідповідність актів умовам Договору та виявлені недоліки як на умову звільнення від оплати виконаних додаткових робіт .
Враховуючи наведене суд зазначає, що згідно матеріалів справи та згідно пояснень представників сторін, всі роботи по Договору виконувалися згідно умов останнього та за взаємним погодженням, зокрема, у відповідності до погодженої сторонами документації.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до умов п.п.14.1, 14.2 Договору позивачем здійснена оплата виконаних за Договором робіт в повному обсязі, на загальну суму 2609546,04 грн., а саме: платіжними дорученнями № 2960 від 22.12.08 р., 299 від 04.03.09 р., № 309 від 06.03.09 р., № 310 від 06.03.09 р., № 637 від 17.04.09 р., № 1169 від 24.06.09 р., № 306 від 05.03.10 р., № 1032 від 09.07.10 р., № 1135 від 23.07.10 р., № 2294 від 27.12.10 р., № 2295 від 27.12.10 р., копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання щодо сплати відповідачу грошових коштів за виконані роботи згідно умов Договору, позивач виконав в повному обсязі.
Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доказів визнання недійсним чи розірвання укладеного між сторонами Договору № 179 від 11.12.08 р. суду не надано.
У відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України «Про Порядок утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органах виконавчої влади» від 28.09.2011р. № 1001 (далі - Постанова № 1001) в Державній пенітенціарній службі України функціонує відділ фінансового аудиту.
Згідно п. 2 Постанови № 1001 об'єктом внутрішнього аудиту є діяльність центрального органу виконавчої влади, його територіальних органів та бюджетних установ в повному обсязі або з окремих питань (на окремих етапах) та заходи, що здійснюються його керівником для забезпечення ефективного функціонування системи внутрішнього контролю (дотримання принципів законності та ефективного використання бюджетних коштів, досягнення результатів відповідно до встановленої мети, виконання завдань, планів і дотримання вимог щодо діяльності центрального органу виконавчої влади, його територіальних органів та бюджетних установ, а також підприємств, установ та організацій, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади).
У відповідності до п. 4 Постанови № 1001 основним завданням підрозділу є надання керівникові центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи об'єктивних і незалежних висновків та рекомендацій щодо: функціонування системи внутрішнього контролю та її удосконалення; удосконалення системи управління; запобігання фактам незаконного, неефективного та нерезультативного використання бюджетних коштів; запобігання виникненню помилок чи інших недоліків у діяльності центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи.
Керівник центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи приймає рішення про проведення планового та позапланового внутрішнього аудиту, що оформляється розпорядчим актом (ч.3 п.6 Постанови № 1001). Згідно п.п.3 п.5 Постанови № 1001 підрозділ планує, організовує та проводить внутрішні аудити, документує їх результати, готує аудиторські звіти, висновки та рекомендації. В п.8 вище вказаної Постанови зазначено, що внутрішній аудит проводиться відповідно до стандартів, затверджених Мінфіном (наказ Мінфіну «Про затвердження Стандартів внутрішнього аудиту» від 04.10.2011р. № 1247).
Проведеним в листопаді 2012 року позаплановим аудитом відповідності виконання будівельно - монтажних робіт в Чернігівській виправній колонії управління Державної пенітенціарної служби в Чернігівській області (№44) чинним нормативно - правовим актам, за результати якого складено аудиторський звіт від 02.11.2012 р., встановлено, що будівельні роботи проводились в порушення вимог листа Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 09.07.2009 р. № 9/11-1001 «Про порядок проведення державної експертизи проектів будівництва» та ДБН Д.1.1-1 -2000 «Ціноутворення в будівництві», що призвело до неналежного контролю з боку позивача за ходом будівництва та необґрунтованої сплати відповідачу суми в розмірі 47536,22 грн. та перевищення кошторису фактично виконаними роботами на загальну суму 390312,00 грн.
Крім того, аудитом встановлено, що відповідачем зайво нарахована вартість будівельно - монтажних робіт на загальну суму 5356,00 грн., що підтверджується Актом зняття необґрунтовано нарахованої вартості будівельно - монтажних робіт.
Також аудитом встановлено, що при виконанні робіт відповідачем нараховувалась вартість будівельних машин та механізмів у розмірі 42180,22 грн., які передбачені кошторисом, але фактично на будівництві не використовувалися, що підтверджується Актом зняття необґрунтовано нарахованої вартості будівельних машин та механізмів.
Сума зайво сплачених позивачем відповідачу коштів за Договором № 179 від 11.12.08 р., яку позивач просить стягнути з відповідача в поданій позовній заяві, становить 47536,22 грн. та складається, як було зазначено вище, із зайво сплаченої суми коштів у розмірі 42180,22 грн. за використання будівельних машин та механізмів, які підрядником фактично не використовувалися, та суми зайво нарахованої підрядником вартості будівельно - монтажних робіт у розмірі 5356,00 грн.
Під час проведення аудиту керівництву підрядної організації - ДП "УкрСіверБуд" ЗАТ "ДСК" листом від 30.10.2012 року № 10.5162 пропонувалося направити свого представника щодо узгодження питань з виявлених порушень для звірки по актам виконаних робіт за минулий період. За відсутності представників відповідача начальником відділу фінансового аудиту та аудиту відповідності управління внутрішнього аудиту України, інспектором Київського територіального відділу внутрішнього аудиту ДПтС України, начальником Київського територіального відділу контролю за будівництвом об'єктів ДПтС України та начальником Чернігівської ВК управління ДПтС України 02 листопада 2012 року складено акт відмови від зустрічі, в якому зазначено, що керівництво відповідача у телефонному режимі та особистої зустрічі з начальником ТВКБ ДПтС України відмовилося надавати представника, без зазначення конкретних причин.
Окрім цього, відповідно до п.7.2. Договору частина матеріальних ресурсів та устаткування на реконструкцію будинку дитини забезпечувалась позивачем згідно Переліку матеріальних ресурсів та устаткування, які надаються Замовником (додатки № 3 та № 3а до Договору). На виконання умов Договору № 179 від 11.12.2008 року відповідачу, як підрядній організації, було передано матеріальних цінностей згідно Актів здачі - приймання будівельних матеріалів від 15.12.08 р., 12.01.09 р., 19.01.09 р., 03.02.09 р., 10.04.09 р., 30.06.09 р., 17.07.09 р., 28.12.10 р., за січень 2011 р. на загальну суму 592962,69 грн. Матеріальні цінності списувались на підставі Актів приймання виконаних робіт протягом 2008-2010 років (розділ «Будівельні матеріал, вироби і конструкції»), фактично відповідачем на проведення будівельних робіт було використано матеріальних цінностей на загальну суму 490108,77 грн.
Позивачем зазначено, що вартість переданих, але не використаних відповідачем та не повернутих позивачу матеріальних цінностей становить 88379,56 грн..
Листом № 13/1327 від 11.03.13 р. позивач повідомляв відповідача про виявлення різниці в сумі 88379,56 грн. між вартістю матеріалів, переданих позивачем ДП „УкрСіверБуд" ЗАТ „ДСК", та вартістю використаних відповідачем матеріалів згідно Актів приймання виконаних робіт, а також надсилав відповідну довідку про рух будівельних матеріалів та копії актів приймання - передачі матеріальних цінностей.
У відповідності до п.50 Інструкції з обліку запасів бюджетних установ, затвердженої наказом ДКУ від 08.12.00 р. № 125 сума ПДВ у розмірі 17675,91 грн. на залишок матеріальних цінностей, була віднесена на фактичні видатки установи (позивача) при їх отриманні, отже, на думку позивача, підлягає відшкодуванню.
У свою чергу, згідно матеріалів справи та зазначено представником відповідача у судовому засіданні, ДП "УкрСіверБуд" ЗАТ "ДСК" неодноразово зверталось до позивача з пропозиціями щодо проведення інвентаризації матеріалів, а саме листами № 274 від 17.05.11р., № 300 від 27.05.11р., які залишені позивачем без відповіді.
У відповідності до ст. 124, п.п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України, ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Обов'язок доказування, а отже і подання доказів відповідно до ст. 33 ГПК України покладено на сторони та інших учасників судового процесу.
За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Підписана сторонами мирова угода у справі № 5028/5/54/2012, затверджена ухвалою господарського суду Чернігівської області від 06.12.12 р., судом до уваги не приймається, оскільки стосувалася виключно позовних вимог ДП «УкрСіверБуд» ЗАТ «ДСК» до Чернігівської виправної колонії (№44) про стягнення заборгованості в сумі 24634,48 грн., яка була договірним забезпеченням (депозитом) відповідно до п.3.1. Договору № 179 від 11.12.08 року, тобто іншого предмету спору.
Проте, оцінивши наданий позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог аудиторській звіт від 02.11.12 р., суд дійшов висновку про те, що вказаний звіт не є належним і допустимим доказом завищення вартості будівельно-монтажних робіт відповідачем, оскільки встановлені підрозділами внутрішнього аудиту при проведенні контрольних заходів факти підлягають доказуванню стороною та оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним господарським процесуальним кодексом України.
Акт перевірки (аудиторський звіт) - це документ про результати проведеної перевірки, є носієм аудиторських дій та інформації про виявлені недоліки.
Суд зазначає, що діяльність структурних підрозділів внутрішнього аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади пов'язана з внутрішнім контролем функціонування органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи, аналізом документів, пов'язаних з використанням бюджетних коштів для забезпечення їх цільового та ефективного використання, і не має на меті перевірку виконання сторонами господарських угод, фактів проведення робіт та їх відповідності умовам договорів.
Суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які письмові претензії і зауваження позивача щодо якості або вартості виконаних відповідачем робіт, щодо ціни спірного договору.
Матеріали справи не містять і позивачем не представлено суду будь яких належних доказів порушення відповідачем договірних зобов'язань при виконання Договору.
Окрім вищевикладеного, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на правову природу збитків як засобу впливу на правопорушника у сфері господарювання.
Статтею 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно з п. 5 ст. 225 Господарського кодексу України, сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами. Не допускається погодження між сторонами зобов'язання щодо обмеження їх відповідальності, якщо розмір відповідальності для певного виду зобов'язань визначений законом.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються втрата або пошкодження її майна, а також не одержані особою доходи, які сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Суд зазначає, що для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка (дія чи бездіяльність особи); шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Згідно із ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України, наявність перших трьох елементів має доводити потерпіла сторона, а вина правопорушника (відповідача) презюмується, однак сторона, що порушила зобов'язання може довести її відсутність.
В свою чергу відсутність одного із елементів складу цивільного правопорушення звільняє сторону від цивільно-правової відповідальності за заподіяння збитків, оскільки її поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.
При цьому, з урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що згідно п.п. 1, 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.94 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору (статті 623 ЦК України), від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок завдання шкоди (глава 82 ЦК України).
Правильне розмежування підстав відповідальності необхідне ще й тому, що розмір відшкодування збитків, завданих кредиторові невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором, може бути обмеженим (стаття 225 ГК України), а при відшкодуванні позадоговірної шкоди, остання підлягає стягненню у повному обсязі (стаття 1166 ЦК України).
При цьому, встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія (якщо така наявна) чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.
Суд зазначає, що позивачем не було наведено наявність необхідних правових підстав для покладення на відповідача майнової відповідальності, а тому суд не вбачає підстав для застосування до відповідача наслідків порушення зобов'язання у вигляді відшкодування збитків.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 11, 202, 204, 255, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 626, 629, 837, 843, 846, 853, 854, 875, 879, 882 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174, 193, 224, 225, 318 Господарського кодексу України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення складений та підписаний 04 листопада 2013 року.
Суддя А.М.Селівон