31.10.2013 Єдиний унікальний номер 205/2599/13-ц
Справа №2/205/1802/2013
205/2599/13-ц
31 жовтня 2013 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Остапенко Н.Г.
при секретарі Шевцовій М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про вселення та стягнення суми, -
Позивач 27 березня 2013 року звернулася до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про вселення та стягнення суми.
В обґрунтування своїх вимог, згідно уточненої позовної заяви зазначивши, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2011 року, ОСОБА_1 було виділено у користування ? частину домоволодіння №12 по вул. Міській у м. Дніпропетровську.
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2012 року, рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2011 року залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача - залишено без задоволення.
Зазначеним рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська позивачу було виділено у користування житлове приміщення 1-6 площею 13,25 кв.м., а також 1/3 частину ганку, 1/3 частину підвалу та 1/3 частину допоміжних споруд.
Позивач зазначила, що відповідачі не пропонували їй ніякої компенсації за належну їй частину домоволодіння, яка оцінена у 91023,33 грн. Відповідачами вказана вартість частини домоволодіння не оскаржена, спір відносно відшкодування позивачу вартості її частини у спільній власності відсутній.
Проте, відповідачі рішення суду не виконують, право позивача на частину домоволодіння не визнають, до домоволодіння її не допускають. Позивач позбавлена можливості проживати у належному їй приміщенні або будь-яким чином користуватися ним.
З огляду на викладене позивач змушена була звернутися до суду та просить вселити її у належне їй житлове приміщення - ? частину домоволодіння №12 по вул. Міській у м. Дніпропетровську, виділену квартиру №2 в житловому будинку літ. А-1 з наступними приміщеннями: в житловому будинку літ. А-1 - приміщення 1-6 площею 13,25 кв.м., загальна площа 21,22 кв.м.; 1/3 частину крильця; 1/3 частину підвалу; 1/3 частину споруд. Просила стягнути з відповідачів на свою користь компенсацію за користування належним їй житловим приміщенням та часткою у домоволодінні у розмірі 7000,00 грн. та судові витрати у рівних частках.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги згідно уточненої позовної заяви підтримала та просила задовольнити, посилалася на докази, які знаходяться в матеріалах справи.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги згідно уточненої позовної заяви підтримав та просив суд їх задовольнити.
В судовому засіданні відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовні вимоги згідно уточненої позовної заяви не визнали та просили суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.
Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідачів, вивчивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що згідно рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2011 року по цивільній справі №2-3377/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділ в натурі частини домоволодіння та визначення порядку користування, було ухвалено рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. В користування ОСОБА_1, як власнику ? частини домоволодіння №12 по вул. Міській у м. Дніпропетровську, було виділено квартиру №2 в житловому будинку літ.А-1 з наступними приміщеннями: в житловому будинку літ.А-1 - приміщення 1-6 (13,25 кв.м.); 1/3 частину крильця; 1/3 частину підвалу; 1/3 частину споруд. В користування ОСОБА_3, як власнику ? частини домоволодіння, виділено квартиру №3 в житловому будинку літ.А-1 з наступними приміщеннями: в житловому будинку літ.А-1 - приміщення 1-5 (9,4 кв.м.); приміщення 1-6 (7,75 кв.м.); 1/3 частину крильця; 1/3 частину підвалу; 1/3 частину споруд; літню кухню літ.Б, б; сарай літ.В; вбиральня літ.Г; душ літ.Д. в користування ОСОБА_2, як власнику ? частини домоволодіння, виділено квартиру №1 в житловому будинку літ.А-1 з наступними приміщеннями: в житловому будинку літ.А-1 приміщення1-3 (3,3 кв.м.); приміщення 1-4 (10,9 кв.м.); 1/3 частину крильця; 1/3 частину підвалу; 1/3 частину споруд. В загальне користування співвласниками квартири №1, квартири №2, квартири №3 виділено наступні приміщення: у житловому будинку літА-1: приміщення 1-7 (7,6 кв.м.); приміщення 1-8 (6,5 кв.м.); у прибудові літ.А прим. 1-2 (6,3 кв.м.), прим. 1-9 (0,9 кв.м.); у тамбурі літ.а прим. 1-1 (2,6 кв.м.) (а.с.5-9).
Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2012 року, рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 грудня 2011 року залишено без змін (а.с.10-13).
Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_1 згідно рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська, яке набрало законної сили 16 серпня 2012 року, виділено в користування житлове приміщення 1-6 площею 13,25 кв.м., 1/3 частину крильця, 1/3 частину підвалу, 1/3 частину допоміжних споруд.
Встановлено, що в січні 2013 року ОСОБА_1 зверталася до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з проханням надати їй доступ до домоволодіння №12 по вул. Міській у м. Дніпропетровську, проте їй було відмовлено.
В судовому засіданні було встановлено, що відповідачі зазначене рішення суду не виконують, право позивача на належну їй ? частину домоволодіння не визнають, до домоволодіння її не пускають, заперечують щодо проживання позивача у домоволодінні, чим вчиняють позивачу перешкоди у користуванні та розпорядженні належною їй частиною вказаного домоволодіння та проживанні в ньому.
Вказані обставини також знайшли своє підтвердження в поясненнях свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які в судовому засіданні підтвердили той факт, що відповідачі не надають доступу ОСОБА_1 квартири №2 в домоволодінні №12 по вул. Міській у м. Дніпропетровську та позивач позбавлена можливості користуватися, розпоряджатися та проживати у належній їй частині домоволодіння.
Відповідно до ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч.3 ст.358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Відповідно до ч.1 ст.383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.
Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно ст.150 ЖК України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Суд вважає обґрунтованими та доведеними у судовому засіданні вимоги позивача щодо вселення її у належне їй житлове приміщення - ? частину домоволодіння АДРЕСА_1 в житловому будинку літ.А-1 з наступними приміщеннями: в житловому будинку літ. А-1 - приміщення 1-6 площею 13,25 кв.м., загальна площа 21,22 кв.м.; 1/3 частину крильця; 1/3 частину підвалу; 1/3 частину споруд.
У відповідності зі ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
На думку суду, в порушення вимог ст. ст. 10, 59-60 ЦПК України, позовні вимоги в частині стягнення в рівних частках з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсації за користування належним позивачу житловим приміщенням та часткою у домоволодінні у розмірі 7000,00 грн., належними доказами не підтверджені.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення в рівних частках з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсації за користування належним позивачу житловим приміщенням та часткою у домоволодінні у розмірі 7000,00 грн. задоволенню не підлягають, оскільки суд прийшов до висновку їх недоведеності та безпідставності.
Крім того, згідно статті 88 ЦПК України, оскільки позивачем при подачі позову було оплачено судові витрати і її вимоги задоволені частково, з відповідачів належить стягнути в рівних частках на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 114,70 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 321, 358, 383, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 11,15, 212-215, 218, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 150 Житлового кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про вселення та стягнення суми - задовольнити частково.
Вселити ОСОБА_1, 26 вересн ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1 в квартиру №2 в житловому будинку літ. А-1 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Міська, 12, яка складається з наступних приміщень: приміщення 1-6 площею 13,25 кв.м., загальна площа квартири складає 21,22 кв.м.
В задоволенні позову в іншій частині - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в рівних частках з кожного на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 114 грн. 70 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Н.Г. Остапенко