Справа № 2218/25745/2012
Провадження № 22-ц/792/2251/13
31 жовтня 2013 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
в складі :головуючого - судді Грох Л.М.,
суддів : Матковської Л.О., Заїки В.М.,
при секретарі Сацюк А.О.,
з участю представників сторін,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_2, на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 17 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради, ОСОБА_3, Управління Держземагентства у Хмельницькому районі Хмельницької області про визнання частково незаконним рішення сесії Хмельницької міської ради, визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку, зобов'язання скасування державної реєстрації Державного акту на право власності на земельну ділянку та визнання права власності на земельну ділянку,
Заслухавши доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів
У грудні 2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Хмельницької міської ради, Управління Держкомзему в м. Хмельницькому Хмельницької області та, уточнивши позовні вимоги, остаточно просив визнати незаконним та скасувати пункт 4 додатку 3 до рішення сесії Хмельницької міської ради №19 від 9 листопада 2011 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок у власність громадянам, внесення змін до рішення сесії міської ради», визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №296019 від 23 грудня 2011 року, виданий на ім'я ОСОБА_3, зобов'язати Управління Держкомзему в м.Хмельницькому Хмельницької області скасувати державну реєстрацію цього державного акта та визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 600кв.м, розташовану за адресою його домоволодіння АДРЕСА_1.
Ухвалою суду залучено до справи в якості співвідповідача ОСОБА_3 та замінено Управління Держкомзему в м. Хмельницькому Хмельницької області на його правонаступника Управління Держземагенства у Хмельницькому районі Хмельницької області.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 17 вересня 2013 року в позові відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю. Вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Суд не врахував, що відповідно до рішення Хмельницької міської ради №20 від 28.10.2009 року «Про землі для ведення особистого селянського господарства та городництва, право розпорядження якими належить Хмельницькій міській раді» земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства можуть бути передані у власність громадянам лише у випадках, коли до земельної ділянки є доступ лише із земельної ділянки, на якій розташовано жилий будинок, господарські будівлі і споруди, що належать заявнику на праві власності, проте спірна земельна ділянка не межує з домоволодінням ОСОБА_3 Оспорюваний державний акт містить недостовірний опис меж, суміжна земельна ділянка, що належить на праві власності позивачу, зазначена на плані як «земля міської ради», з ним як суміжним землевласником не погоджено межі земельної ділянки, тобто, порушено встановлений порядок землевідведення. Суд безпідставно послався як на преюдиційний факт, встановлений рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 17.06.2010 року, що спірна земельна ділянка знаходиться в користуванні відповідачки більше тридцяти років. Цей факт водночас спростовується наявністю на спірній ділянці належного позивачу гаража та септика, що підтверджує свою чергу факт його користування спірною ділянкою протягом 20 років.
В засіданні апеляційного суду представник апелянта підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній мотивів.
Представники Хмельницької міської ради, ОСОБА_3 просили відхилити апеляційну скаргу як безпідставну.
Представник Управління Держземагентства у Хмельницькому районі в судове засідання не з'явився, письмовою заявою просив розглянути справу за його відсутності, щодо рішення в справі покладається на думку суду.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 9 листопада 2011 року було прийнято рішення сесії Хмельницької міської ради №19 «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок у власність громадянам, внесення змін до рішення сесії міської ради». Пунктом 4 додатку 3 вказаного рішення був затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано у власність із земель міської ради земельну ділянку площею 600 кв.м по АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_3. На підставі цього рішення на ім'я останньої було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 296019 від 23.12.2011 року, яким підтверджено право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 600 кв.м по АДРЕСА_1 цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. ОСОБА_1 являється власником суміжної земельної ділянки площею 0,085 га цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, надвірних будівель і споруд, право на яку посвідчено відповідним державним актом від 27.06.2000 року серії ХМ № 19811.
Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи і не оспорюються сторонами.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що оспорювані рішення міської ради та державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я відповідачки відповідають вимогам закону та не порушують права позивача.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Частинами 6-9 ст. 118 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) регламентовано багатоетапну процедуру передачі земельних ділянок у власність громадян із земель державної і комунальної власності. Так, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності в тому числі для ведення особистого селянського господарства, у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.
Відповідно до ст. 50 Закону України „Про землеустрій" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі надання, передачі, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок. Порядок складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п.п. 7-8 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою КМ України від 26.05.2004 № 677 (чинного на час виникнення спірних правовідносин) вимоги до складу, змісту та оформлення проекту відведення земельної ділянки встановлюються нормативно-технічною документацією із землеустрою, він включає окрім інших документів, матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки, акт встановлення та погодження меж земельної ділянки в натурі та кадастровий план земельної ділянки.
В силу ч.2 ст. 198 ЗК України кадастрова зйомка включає геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану.
Доводи апеляційної скарги про те, що при передачі спірної земельної ділянки у власність відповідачці порушено встановлений порядок землевідведення, а саме, оспорюваний державний акт містить недостовірні відомості щодо опису меж, а з позивачем як суміжним землевласником не погоджено межі земельної ділянки, та в порушення встановленої рішенням Хмельницької міської ради №20 від 28.10.2009 року норми про можливість передачі земельних ділянок в межах міста для ведення особистого селянського господарства у власність громадянам лише у випадках, коли до земельної ділянки є доступ лише із земельної ділянки, на якій розташовано жилий будинок, господарські будівлі і споруди, що належать заявнику на праві власності, є обгрунтованими.
Дійсно, суміжна земельна ділянка, що належить на праві власності позивачу, зазначена у плані меж земельної ділянки згідно оспорюваного державного акта як «земля міської ради», проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки не містить погодження меж земельної ділянки з позивачем. При цьому до спірної земельної ділянки є вільний доступ з АДРЕСА_1.
Разом з тим, виходячи зі змісту ч.1 ст. 15 ЦК України захисту підлягає лише порушене, невизнане або оспорюване цивільне право особи.
Відповідно до ч.1 ст. 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення права позивача на користування спірною земельною ділянкою та права на її подальшу приватизацію внаслідок видачі оспорюваного рішення міської ради та державного акта є безпідставними з огляду на відсутність у ОСОБА_1 такого права.
Так, відповідно до ст.ст.22, 23 ЗК України 1990 року право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.
Аналогічні норми містили ст.ст. 125, 126 ЗК України 2001 року (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), за якими право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав; право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Позивачем не доведено, що він набув в установленому порядку право користування спірною земельною ділянкою. Наявність на цій ділянці належних йому тимчасової споруди - металевого гаража та септика, вказує на його самовільне користування спірною ділянкою, проте не може підтверджувати набуття в законному порядку права користування земельною ділянкою. При цьому спору між позивачем та ОСОБА_3 щодо межі між їхніми суміжними земельними ділянками не існує.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову.
Інші доводи апеляційної скарги не також не спростовують вказаних висновків суду.
Порушень норм матеріального і процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 за довіреністю - ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 17 вересня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: суддя апеляційного суду Л.М.Грох
_______________________________________________________________________________Головуючий у першій інстанції - Приступа Д.І. Провадження № 22-ц/792/2251/13
Доповідач -Грох Л.М. Категорія № 45