01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
09.04.2009 № 54/111
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Токарев Г.Я.,
від відповідача -не зявились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав"
на рішення Господарського суду м.Києва від 14.01.2009
у справі № 54/111 (суддя
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна група морепродуктів"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 33917,89 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 14.01.2009 (суддя Демченко Т.С.) частково задоволено позов ТОВ “Міжнародна група морепродуктів” та стягнуто з ТОВ “Святослав” 28794грн.32коп. вартості морепродуктів переданих за видатковими накладними № 8699, 8653, 8640,8634,8633 від 28.02.2008, №9120 від 04.03.2008, №9909 від 06.03.2008, № 10099 від 07.03.2008 (19802грн.10коп.) і по договору №96 від 10.03.2008 за видатковими накладними № 10960 від 13.03.2008, №12369 та №12397 від 21.03.2008, № 12522 від 22.03.2008, № 12687 від 25.03.2008 (9210грн.53коп.). Судом врахована проплата відповідачем 218грн.31коп. Судом також стягнуто 912грн.18коп. інфляційних за прострочку в оплаті продукції та 425грн.46коп. 3% річних. Судом не стягнуто з відповідача 2373грн.16коп. пені за прострочку розрахунку, оскільки санкція не передбачена зобов'язанням сторін.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач просить його скасувати. Заявник скарги зазначив, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм процесуального права, а саме: справу розглянуто без участі відповідача.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що відповідач був ознайомлений із позовними вимогами позивача і належним чином повідомлений про час і місце судових засідань. Неявка відповідача до суду є лише затягуванням розгляду справи. Щодо суті позовних вимог відповідачем не надано жодних заперечень.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього представника позивача, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.
За умовами договору №138р від 16.05.2006 укладеним між ТОВ “Міжнародна група морепродуктів” та ТОВ “Святослав”, позивач зобов'язався передати (поставити) у зумовлені строки відповідачу продукцію (рибу свіжоморожену та морепродукти), а останній зобов'язався прийняти продукцію та сплатити за неї встановлену грошову суму. Згідно пункту 4.4 договору, передача продукції оформлюється накладною та іншими необхідними документами. Строк дії договору встановлено до 31.12.2006.
10.03.2008 між тим ж сторонами було укладено інший договір № 96, за умовами якого позивач зобов'язався поставляти товари відповідно до поданих відповідачем замовлень, а відповідач зобов'язався приймати такі товари та своєчасно сплачувати їх вартість.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними у справі матеріалами на виконання вказаних договорів позивачем поставлено відповідачу товар на суму - 19802грн.10коп. згідно видаткових накладних № 8699, 8653, 8640,8634,8633 від 28.02.2008, №9120 від 04.03.2008, №9909 від 06.03.2008, № 10099 від 07.03.2008 та по договору №96 від 10.03.2008 на суму - 9210грн.53коп. згідно видаткових накладних № 10960 від 13.03.2008, №12369 та №12397 від 21.03.2008, № 12522 від 22.03.2008, № 12687 від 25.03.2008.
16.05.2008 року позивач направив відповідачу претензію про сплату заборгованості за поставлений товар. Дана претензія залишена відповідачем без розгляду.
Відповідачем сплачено за переданий товар лише 218грн.31 коп.
Таким чином сума боргу становить19802грн.10коп.+9210грн.53коп.=29012 грн.63коп.-218грн.31коп=28794грн.32коп.
З аналізу вказаних договорів вбачається, що між позивачем та відповідачем укладено договори купівлі-продажу продукції.
Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Видаткові накладні, які знаходяться в матеріалах справи, є достатнім доказом факту отримання товару. Дані накладні підписані відповідачем та скріплені його печаткою. В процесі розгляду справи відповідачем не надано заперечень щодо факту отримання товару.
Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача суми основного боргу за продукцію в розмірі 28794грн.32коп.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно вимог ст.625 ЦК України стягнення з відповідача суми 425грн.46коп. 3% річних та 912 грн.18коп. інфляційних витрат, з урахуванням суми стягнутого боргу, в межах періодів уточнених розрахунком суду є, також, правомірним.
Висновки суду щодо відмови у стягненні суми пені за прострочку розрахунку, оскільки санкція не передбачена зобов'язанням сторін, відповідають обставинам справи.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В своїй апеляційній скарзі заявник висуває лише одне заперечення, що його не було повідомлено про час та місце розгляду справи. Такі ствердження відповідача є безпідставними. Про належне повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.121 повідомлення про вручення ухвали апеляційної інстанції та а.с. 2 повідомлення про вручення ухвали суду першої інстанції).
Відповідачем не надано жодних заперечень щодо суті спору, крім того захищати свої інтереси в суді як апеляційної так і першої інстанції відповідач відмовився, оскільки в засідання суду не з'являвся. Дії відповідача щодо подачі апеляційної скарги є лише затягуванням розгляду справи.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги. Рішення суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та матеріалах справи, прийняте у відповідності до норм чинного законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 14.01.2009 у справі №54/111 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Святослав” - без задоволення.
2. Справу № 54/111 повернути господарському суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді
17.04.09 (відправлено)