ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
20 грудня 2006 р.
Справа № 16/302
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бакалія".
м.Івано-Франківськ, вул.Торгова,1,76000
Відповідач: Приватне підприємство"Бакалія плюс".
м.Івано-Франківськ, вул. Торгова,1, 76000
Cуддя Калашник Володимир Олександрович
При секретарі Гурик Ірина Прокопівна
Представники:
Від позивача: Шіляк Р.П. - представник, (довіреність № 04/75 від 18.10.06р.)
Від відповідача: Винничук Володимир Ярославович-юрист, (довіреність №102від 21.06.2006р.),
СУТЬ СПРАВИ: заявлено позов про визнання недійсним договору на встановлення земельного сервітуту.
Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи, з"ясувавши її фактичні обставин , суд -
Між Позивачем, ТзОВ "Бакалія" та Відповідачем, ПП "Бакалія плюс", 28.11.2003 р. укладено Договір на встановлення земельного сервітуту, згідно якого Позивач, як користувач земельної ділянки по вул. Торговій, 1 в м. Івано-Франківську, встановлює земельний сервітут для Відповідача, як користувача суміжної земельної ділянки, на проїзд через земельну ділянку ТзОВ "Бакалія" від території ПП "Бакалія плюс" до вулиці Торгової, довжиною 455 метрів та шириною 3,00 метра, площею 0,1365 га і проїзду довжиною 9,00 м. та шириною 3,00 м., площею 0,0027 га.
Позивач вважає вказаний договір таким, що не відповідає вимогам закону, а тому його слід визнати недійсним. Свої доводи відповідач обргунтовує наступним:
Відповідно до вимог ст.98 Земельного Кодексу України, право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками).
Відповідно до вимог ст.100 Земельного Кодексу, власник або землекористувач земельної ділянки має право вимагати встановлення земельного сервітуту для обслуговування своєї земельної ділянки.
Земельний сервітут встановлюється за домовленістю між власниками сусідніх земель-них ділянок на підставі договору.
Оскільки, відповідач на момент укладення договору сервітуту не був ні землекористу-вачем ні власником земельної ділянки, то відповідно до наведених норм закону договір на встановлення земельного сервітуту від 28.11.2003 р., був укладений між сторонами без належних підстав, а тому його слід визнати недійсним.
Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить суд позов задоволити.
Відповідач позов не визнав, вважає його безпідставним і таким, що не підлягає задоволенню.
Свої доводи в обгрунтування заперечень, виклав у відзиві на позов.
Представник Відповідача в судовому засіданні пояснив, що згідно ст.100 Земельного Кодексу Укарїни, право земельного сервітуту виникає після його державної реєстрації в порядку встановленому для державної реєстрації прав на земельну ділянку. Оспоруваний договір був зареєстрований 12.09.2005 р. за №050529400001, а тому всі права і обов"язки виникають після встановленої дати.
Крім цього, рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради від 27.01.2004 р. за № 34, земельну ділянку площею 0,1421 га було вилучено у Позивача за його згодою. Цим же рішенням зобов"язано Відповідача укласти договір оренди землі з метою обслуговування його виробничих будівель і споруд.
Враховуючи наведені обставини, Відповідач вважає, що позов не підлягає задоволенню, а представник Відповідача в судовому засіданні просить суд в позові відмовити.
Заслухавши в судовому засіданні представників сторін, дослідивши обставини у справі і подані докази, суд вважає доводи позивача обгрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню із слідуючих підстав:
Розділом 1 Договору визначено, що ТзОВ "Бакалія" встановлює земельний сервітут для ПП "Бакалія плюс", тобто землекористувача сусідньої земельної ділянки.
Однак, Відповідачем не подано суду доказів, які б підтверджували те, що станом на 28.11.2003 р., ПП "Бакалія плюс" було належним землекористувачем або власником суміжної земельної ділянки.
Натомість Відповідач підтвердив, що договір оренди земельної ділянки ним був укладений з виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради на підставі рішення № 34 від
27.01.2004 року.
За змістом п.1 ст.100 Земельного Кодексу України, тільки власник або землекористувач земельної ділянки має право вимагати встановлення земельного сервітуту для обслуговування своєї земельної ділянки.
Оскільки, Відповідач на момент укладення договору на встановлення земельного сервітуту, не був ні власником, ні користувачем земельної ділянки, то фактично і не мав достатніх підстав для укладення спірного договору.
Водночас, право позивача на землекористування підтверджено державним актом серії І-ІФ № 15/04-000388 виданого 06.10.2000 р., який зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №388.
Відповідно до п.1.ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому кодексу та іншим актам цивільного законодавства.
Згідно з п.1 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п"ятою та шостою ст.203 цього Кодексу.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним Кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов"язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Статтею 48 ЦК УРСР (1963 р) також встановлено, що недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.
Враховуючи вещенаведене, та керуючись вказаними нормами закону, суд вважає, що Договір на встановлення земельного сервітуту, укладений сторонами 28.11.2003 р. не відповідає вимогам закону, а тому його слід визнати недійсним.
Судові витрати, відповідно до ст.49 ГПК України покласти на Відповідача, стягнувши їх на користь Позивача.
На підставі викладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.98,100 Земельного Кодексу України, ст.203,215 та п.4 Прикінцевих і перехідних положень ЦК України, ст.48 ЦК УРСР (1963 р), керуючись ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Позов задоволити.
Визнати недійсним договір про встановлення земельного сервітуту від 28.11.2003 р., укладеного між Позивачем, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бакалія" та Відповідачем, Приватне підприємство "Бакалія плюс".
Стягнути з Відповідача, ПП "Бакалія плюс" (м.Івано-Франківськ, вул.Торгова,1) на користь Позивача, ТзОВ "Бакалія" (м.Івано-Франківськ, вул.Торгова,1)- 85,00 грн. державного мита і 118,00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили та направити Позивачу.
Суддя Калашник Володимир Олександрович
рішення підписане 05.01.07
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
Матейко Ірина Вікторівна