Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"06" квітня 2009 р. Справа № 35/10-09
вх. № 929/5-35
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Мартіна Л.Г., дов. б\н від 18.09.08р., Костін В.О., директор відповідача - Макарова, С.В., дов. б/н від 05.03.09р.
розглянувши справу за позовом ТОВ РМП "Максіма", м. Харків
до ЗАТ "Харківський плитковий завод" м. Харків
про стягнення 209628,72 грн.
Позивач (ТОВ РМП "Максіма") звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача (ЗАТ "Харківський плитковий завод") з урахуванням уточнень 124333,20грн. основного боргу, 46053,02грн. інфляційних, 5287,62грн. 3% річних, 33954,88 грн. пені, 2096,29 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також 7000,00 грн. витрат на послуги адвокату.
Представники сторін в судовому засіданні звернулись до суду з клопотанням про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому воно приймається судом та підлягає задоволенню.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити їх в повному обсязі. Надав заперечення на відзив відповідача на позов.
Представник відповідача проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні.
Окрім того, відповідач, 03.04.09р. надав зустрічну позовну заяву, в якій просить стягнути з ТОВ РМП "Максіма" на свою користь 91964,00 грн. витрат по усуненню недоліків неякісно виконаних підрядних робіт, а також віднести на відповідача за зустрічним позовом витрати по сплаті держмита та за інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
Розглянувши зустрічну позовну заяву та додані до неї документи, судом встановлено, що позивачем за зустрічним позовом при його подачі подачі не надано належних доказів надсилання копії зустрічної позовної заяви відповідачеві за зустрічним позовом, оскільки фіскальний чек №4565 від 03.04.09р. не може вважатись належним доказом направлення ТОВ "РМП "Максима" зустрічної позовної заяви, тому що з даного чеку не вбачається ні адреси, ні назви особи якій було здійснено поштове відправлення, а також змісту цього відправлення.
Відповідно до ст. 60 ГПК України, подання зустрічного позову здійснюється за загальними правилами подачи позовів, тобто на таке подання поширюються вимоги ст. 57 ГПК України щодо документів, які додаються до позовної заяви.
Вищенаведені обставини надають суду підстави для повернення зустрчної позовної заяви та доданих до неї документів без розгляду на підставі ч.6 ст. 63 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані ними докази, судом встановлено наступне.
Між позивачем та відповідачем, 25.04.07р. було укладено договір підряду №25/04/2, відповідно до умов якого, а саме п.1.1 підрядник (позивач) взяв на себе зобов"язання виконати роботи по фарбуванню залізобетонних конструкцій цеху №1 загальною площею 13592 кв.м., а замовник (відповідач) прийняти та оплатити ці роботи згідно Договорної ціни до укладеного договору.
Окрім того, 18.07.07р. між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до договору підряду №25/04/2 від 25.04.07р., відповідно до умов якої позивач взяв на себе зобов"язання виконати роботи по фарбуванню металоконструкцій ліхтаря цеха №1,а відповідач сплатити вартість цих робіт.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту приймання виконаних робіт за травень 2007 року, акту приймання виконаних робіт за червень 2007 року, акту приймання виконаних робіт за липень 2007 року та акту приймання виконаних робіт за серпень 2007 року, позивач свої зобов"язання за договором виконав в повному обсязі та належним чином, на загальну суму 313333,20грн. . Зазначені акти виконаних робіт складені в затвердженій чинним законодавством формі, підписані представниками обох сторін, а тому можуть вважатись належними доказами виконання позивачем зобов"язань за договором підряду №25/04/2 від 25.04.07р. та додаткової угоди до нього від 18.07.07р.
Вищезазначені акти виконаних робіт свідчать також про те, що відповідач (замовник) виконані позивачем роботи прийняв та претензій щодо якості їх виконання не мав.
Відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на те, що під час дії гарантійного терміну комісією відповідача були виявлені недоліки у виконаній позивачем роботі, а саме: жовті плями, потеки, плити покриття різного кольору та відтінків тощо.
Відповідно до п.106 Постанови Кабінету міністрів України від 1 серпня 2005 р. N 668 „Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві”, підрядник відповідає за недоліки (дефекти), виявлені в закінчених роботах протягом гарантійних строків, якщо він не доведе, що ці недоліки були відомі або могли бути відомі замовнику на момент їх прийняття, але не зазначені в акті.
З огляду на характер недоліків, на які вказує відповідач у відзиві на позовну заяву, судом вбачається, що ці недоліки могли бути відомі відповідачеві при прийомці виконаних робіт, проте дані роботи були прийняті відповідачем, як такі, що виконані у відповідності до укладеного договору підряду, про що свідчать підписані ним акти виконаних робіт.
Таким чином, доводи відповідача викладені у відзиві на позовну є необгрунтованими, а тому не можуть бути прийняті судом, як докази неналежного виконання позивачем підрядних робіт.
Однак відповідач порушуючи умови укладеного договору підряду №25/04/2 від 25.04.07р. та додаткової угоди до нього від 18.07.07р. взяті на себе зобов"язання по оплаті виконаних позивачем робіт виконав не вчасно та не в повному обсязі, а саме в сумі 189000,00грн., про що свідчать банківські виписки надані позивачем та не спростовано відповідачем в судовому засіданні, а також актом звіряння взаєморозрахунків підписаним представниками обох сторін. Таким чином сума заборгованості відповідача перед позивачем за виконані останнім роботи, після часткової оплати, складає 124333,20 грн.
Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану підрядником роботу.
Згідно ст.854 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк. При таких обставинах, суд приходить до висновку про наявність зобов'язання здійснення оплати у відповідача перед позивачем за виконані роботи.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Крім того, ч 1. ст.629 вказаного нормативного акту передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Враховуючи викладене, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 124333,20 грн. основного боргу, належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 610 порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до умов укладеного договору (п. 10.2) сторонами було досягнуто згоди про сплату замовником, у випадку порушення ним умов договору, пені, з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати робіт. Проте, оскільки, позивачем, при нарахуванні пені було порушено вимоги пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України, згідно з яким нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано, суд вважає необхідним зменшити розмір стягуваної пені до суми 10776,08 грн., а врешті заявленої суми пені відмовити.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з наведених норм, позивачем здійснено нарахування відповідачеві 3% річних в сумі 5287,62 грн. та інфляційних в сумі 46053,02 грн., обгрунтованість розрахунку вказаних сум перевірена судом в процесі розгляду справи. Ці нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства, документально підтверджені матеріалами справи, однак підлягають частковому задоволенню, оскільки позивачем невірно було розраховано розмір інфляційних, а сума інфляційних в розмірі 41403,02 грн. та 3% річних в розмірі 5287,62 грн. стягненню з відповідача на користь позивача.
Стосовно вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 7000,00грн. витрат на послуги адвоката, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.
В обгрунтування своєї вимоги позивач надав договір від 16.01.09р. укладений з адвокатом Святолуцьким Сергієм Олександровичем (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №1556), а також квитанцію до прибуткового касового ордеру №17 про сплату адвокату Святолуцькому С.О. 7000,00грн.
Як вбачається зі змісту наданого позивачем договору, його умовами не передбачено обов"язку замовника (позивача) щодо сплати за надані виконавцем (адвокатом) послуги, а лише згідно п.3.1 цього договору замовник зобов"язаний надавати виконавцю за його вказівкою всі необхідні документи та інформацію.
Окрім того, зі змісту вищевказаного договору не вбачається, що його укладено позивачем саме внаслідок необхідності подання позову до відповідача по даній справі, а не до будь-якої іншої особи. А в квитанції до прибуткового касового ордеру не зазначено який саме договір є підставою сплати 7000,00грн. адвокату Святолуцькому С.О.
Згідно ст.33 Господарського процесуального кодекса України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодекса України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі вищевикладеного в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 7000,00 грн. витрат на псолуги адвоката слід відмовити.
Витрати по сплаті держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 526, 610, 625, 629, 837 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44,49, 57, 60, 63, 82-85 ГПК України, суд:
Зустрічний позов ЗАТ "Харківський плитковий завод" (61106, м.Харків,Московський проспект, 297, р/р №26005001309019 в ЗАТ "ОТП Банк", МФО 300528, ОКПО 00293628) до ТОВ РМП "Максіма" Товариства з обмеженою відповідальністю (61035, м.Харків, вул. Вишнева, 27, код 33607543, р/р 26006060013135 в ХГРУ "ПриватБанк", МФО351533) про стягнення 91964,00 грн. повернути без розгляду.
В задоволенні клопотань відповідача про призначення будівельно-технічної, будівельно-бухгалтерської експертиз та про продовження строку розгляду справи - відмовити.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Харківський плитковий завод" ( 61106, м.Харків, Московський проспект, 297, р/р №26005001309019 в ЗАТ "ОТП Банк", МФО 300528, ОКПО 00293628) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РМП "Максима" (61035, м.Харків, вул. Вишнева, 27, код 33607543, р/р 26006060013135 в ХГРУ "ПриватБанк", МФО351533) 124333,20 грн. основного боргу, 41403,02 грн. інфляційних, 10776,08 грн. пені, 5287,62 грн. три відсотки річних, 1817,99 грн. держмита та 102,33 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позовних вимог та вимог про стягнення витрат по сплаті послуг адвоката - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення підписане 08.04.09р.
Суддя