ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
27 грудня 2006 р.
Справа № П-3/229
За позовом
Заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 21
До відповідача
Товариства з обмеженою відповідальністю «Прикарпатекосервіс», м. Івано-Франківськ, вулю Левинського, 3 А
Суддя: М.М.Фрич
При секретарі судового засідання: І.В.Толочко
Від позивача: Сегін І.Р. - головний спеціаліст юридичного відділу (довіреність № 1172/05-17/07-в від 02.08.06)
Від відповідача: Лебенський В.М. - представник (довіреність № 1 від 12.12.2006 року).
Суть спору: заявлено позов про зобов»язання відповідача укласти договір оренди земельної ділянки по вул. Левинського, 3 А та відшкодування збитків завданих безпідставним використанням земельної ділянки.
В судовому засіданні 12.12.06 оголошувалась перерва до 27.12.06.
При цьому позивач посилається на:
- пункт 4.16 рішення Івано-Франківької міської ради від 08.09.05р., яким передано відповідачу земельну ділянку по вул. Левинського, 3 “А» в оренду та зобов»язано укласти договір оренди;
- статтю 206 Земельного кодексу України, ст. 2 Закону України “Про плату за землю», згідно яких, використання землі в Україні є платним, а плата землі справляється у вигляді земельного податку або орендної плати;
- фактичне використання земельної ділянки відповідачем без внесення плати за користування за землю, що завдає збитків інтересам держави.
Відповідач в судовому засідання проти заявлених вимог заперечив, вказуючи при цьому на укладення Договору оренди землі згідно прийнятого Івано-Франківської міської ради від 08.09.05р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає за правильне в спірному випадку вказати на наступне:
Відповідно до прийнятого рішення Івано-Франківської міської ради від 28.09.2005 року відповідачу передано земельну ділянку по вул. Левинського, 3 “А» в оренду та зобов»язано укласти договір оренди. При цьому позивач вказує на неукладення відповідачем всупереч прийнятому рішенню Івано-Франківської міської ради, яким ТзОВ «Прикарпатекосервіс»зобов»язано укласти договір оренди земельної ділянки по вул. Левинського, 3 “А» в м. Івано-Франківську. Проте, відповідачем подано в судовому засідання докази укладення відповідного договору (Договір оренди землі від 03.10.2006 року земельної ділянки по вул. Левинського, 3 А).
Вказана обставина (укладення відповідного договору) свідчить про відсутність предмету позову в цій частині спору (зобов»язання укласти договір), що відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України є підставою для припинення провадження по справі в частині зобов»язання відповідача укласти договір оренди.
Щодо вимоги позивача про відшкодування збитків завданих безпідставним використанням земельної ділянки суд вказує на наступне:
В спірному випадку позивач вказує на володіння і користування земельною ділянкою відповідачем без укладення договору оренди та відмову відповідача укласти відповідний договір.
Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу, збитки підлягають відшкодуванню при наявності вини.
Крім того, згідно ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Частина 2 вказаної статті встановлює, що збитками є
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). При цьому, позивач посилається на ст. 206 Земельного кодексу України та ст. 2 Закону України «Про плату за землю», які передбачають, що використання землі в Україні є платним. За змістом доводів позивача випливає висновок про те, що відповідачем порушено право позивача на отримання плати за землю, а тому він зобов»язаний відшкодувати шкоду.
Проте, діючим законодавством передбачена плата за землю у вигляді земельного податку або орендної плати, розмір якої визначається за згодою сторін при укладенні договору. Відповідно до ч. 2 ст. 181 Господарського кодексу України (яка передбачає загальний порядок укладання договорів), проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін.
Проте, позивачем не подано жодних доказів про направлення на адресу відповідача такого проекту договору та про відмову відповідача від укладення договору оренди. При цьому слід врахувати, що договір оренди землі за свої характером є цивільно-правовою угодою, укладення якої можливе за згодою обох сторін.
Крім того, рішенням Івано-Франівської міської ради від від 28.09.2005 року (яким відповідачу передано земельну ділянку по вул. Левинського, 3 “А» та зобов»язано укласти договір оренди) відповідача не обмежено у часі щодо термінів укладення відповідного договору.
Таким чином, за викладених обставин відсутнє порушення прав позивача відповідачем щодо отримання плати за землю, оскільки така плата справляється на умовах укладеного договору, для чого зі сторони позивача не було прийнято жодних заходів.
До того ж, відповідно до п. 5 ст. 54 ГПК України, яка визначає форму і зміст позовної заяви, така заява повинна містити, зокрема, обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Проте, позивачем в матеріалах позовної заяви не поданого обгрунтованого розрахунку суми завданих збитків та доказів, які би підтвердили цей розрахунок.
Таким чином, враховуючи наведене, беручи до уваги неподання доказів, які б свідчили про відмову відповідача від укладення договору, відсутність обгрунтованого розрахунку збитків, подання відповідачем доказів укладення у встановленому законом порядку договору оренди земельної ділянки на підставі прийнятого Івано-Франківською міською радою рішення, суд приходить до висновку про відсутність в діях відповідача вини, що є підставою відповідальності, та наявність підстав для відмови позивачу в позові в частині стягнення збитків.
З огляду на викладене та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 22, 614, Цивільного кодексу України, ст.181 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд -
вирішив
В частині позовних вимог про стягнення збитків в позові відмовити.
В частині позовних вимог про зобов»язання укласти договір оренди провадження по справі припинити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
СУДДЯ М.М.Фрич
09.01.07
Виготовлено в Діловодстві
Кучер Н.М.