29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"17" березня 2009 р.
Справа № 21/207
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Хмельницькобленерго" в особі Полонського району електромереж, м. Полонне
до Відкритого акціонерного товариства "Полонський фарфоровий завод", м. Полонне
про стягнення 33083,44 грн.
Суддя Огороднік К.М.
Представники сторін:
позивача : Сідорська Н.П. - за довіреністю №83 від 09.01.2009р.
відповідача : не з'явився
Суть спору: Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту активну електроенергію в сумі 29508, 60 грн., реактивну енергію в сумі 196,66 грн., пені в сумі 2382,81 грн., інфляційних в сумі 697,15 грн., 3% річних в сумі 298,22 грн., посилаючись на неналежне виконання умов договору на користування електричною енергією № 4 від 14.03.2007р. укладеного між ВАТ "Хмельницькобленерго" в особі Полонського району електромереж м. Полонне та ВАТ "Полонський фарфоровий завод" м. Полонне.
Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, причини неявки не повідомив, письмового відзиву щодо позовних вимог та доказів про сплату заборгованості не надав, суми позовних вимог не оспорив, своїм процесуальним правом не скористався.
Оскільки неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору по суті, суд вважає за можливе згідно ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
Між ВАТ ЕК „Хмельницькобленерго” в особі Полонського РЕМ (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Полонський фарфоровий завод" м. Полонне (споживач) 14.03.2007р. укладено договір № 4 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам -суб'єктам підприємницької діяльності.
Згідно п. 1 договору передбачено, що енергопостачальна компанія зобов'язувалася постачати електричну енергію в відповідності з умовами договору, а споживач - своєчасно сплачувати за використану електричну енергію та виконувати інші умови, визначені даним договором.
Позивач, на виконання своїх договірних зобов'язань, постачав споживачу (відповідачу) електроенергію, однак відповідач умов договору належно не виконав, розрахунків за використану електроенергію вчасно та у повному обсязі не провів, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем за спожиту активну електроенергію в сумі 29508, 60 грн., реактивну енергію в сумі 196,66 грн., що підтверджується рапортами від 23.05.2008р. та 23.06.2008р., рахунками-фактурами №4 від 23.05.2008р.,23.06.2008р., 23.07.2008р.
З метою врегулювання спору в досудовому порядку, позивачем в адресу відповідача направлялась претензія з вимогою провести розрахунки за спожиту електроенергію, яка залишена останнім без відповіді та реагування.
Відповідно до п. 4.2.1 укладеного договору, позивачем за несвоєчасну сплату спожитої енергії нараховано до стягнення суму 2382,81 грн. пені.
З посиланням на умови договору та ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідачу заявлено до стягнення інфляційні в сумі 697,15 грн. та 3% річних в сумі 298,22 грн.
На момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем спірної заборгованості в добровільному порядку.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.
Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору № 4 про постачання електричної енергії юридичним та фізичним особам - суб'єктам підприємницької діяльності від 14.03.2007р., за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
У відповідності до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідно до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взятих на себе зобов'язань по оплаті електроенергії не виконав, доказів, які спростовували позовні вимоги не надав.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов про стягнення 33083,44 грн. заборгованості обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.
У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії "Хмельницькобленерго" в особі Полонського району електромереж м. Полонне до Відкритого акціонерного товариства "Полонський фарфоровий завод" м. Полонне про стягнення 33083,44 грн. задоволити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Полонський фарфоровий завод", м. Полонне, вул. Привокзальна, 50 (код 05502829) на користь Відкритого акціонерного товариства енергопостачальної компанії „Хмельницькобленерго” в особі Полонського району електромереж м. Полонне, вул. Чкалова, 140 (код 22764790) заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 29508, 60 грн. (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот вісім грн. 60 коп.), за реактивну енергію в сумі 196,66 грн. (сто дев'яносто шість грн. 66 коп.), пеню в сумі 2382,81 грн. (дві тисячі триста вісімдесят дві грн. 81 коп.), інфляційні в сумі 697,15 грн. (шістсот дев'яносто сім грн. 15 коп.), 3% річних в сумі 298,22 грн. (двісті дев'яносто вісім грн. 22 коп.), суму 330,83 грн. (триста тридцять грн. 83 коп.) державного мита, суму 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя К.М. Огороднік
Віддруковано 3 примірники: 1 - в справу, 2- позивачу, 3-відповідачу
Помічник судді О.С. Гуменюк