Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" квітня 2009 р. Справа № 47/258-08 (н.р. 53/317-07)
вх. № 6144/5-47 (11998/1-53)
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Володченко Я.П.; відповідача - не з"явився;
розглянувши справу за позовом ВАТ "Харківський завод Гідропривід" м. Харкова
до ЗАТ "ЗСК", м. Харків
про визнання договору недійсним
Позивач звернувся до суду з вимогою про визнання недійсним договору №4 від 19.11.2004 р., що був укладений між сторонами по справі та про зобов'язання кожної із сторін договору № 4 від 19.11.2004 р. повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Рішенням господарського суду Харківської області від 24.01.08 р. у справі № 53/317-07 позовні вимоги задоволено. Визнано договір № 4 від 19 листопада 2004 р., укладений між Відкритим акціонерним товариством «Гідропривід»(Відкритим акціонерним товариством «Харківський завод Гідропривід»м. Харків) і Закритим акціонерним товариством «ЗСК», недійсним. Зобов'язано кожну із сторін договору № 4 від 19 листопада 2004 р. повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а саме, зобов'язано Закрите акціонерне товариство «ЗСК»повернути Відкритому акціонерному товариству «Харківський завод Гідропривід»- базу відпочинку «Ясная поляна», розташованої у с.Старий Салтів, вул. Лужанський шлях № 19, у складі павільйону Літ. «Б-1»та шести одноповерхових дерев'яних будинків літ. «А-1», «В-1», «Г-1», «Д-1», «Ж-1», «З-1»; 2) будівлю їдальні літ. «Д-4»відповідно плану поверхів виробничого будинку № 1 по вул. Мало-Панасівській № 1 у м. Харкові, загальною площею 1 522,7 кв.м.; 3) будівлі корпусу поршневих насосів літ «А-3»відповідно плану поверхів виробничого будинку № 1 по вул. Мало-Панасівській № 1 у м. Харкові, загальною площею 3 632,1 кв.м. Зобов'язано Відкрите акціонерне товариство «Харківський завод Гідропривід»повернути Закритому акціонерному товариство «ЗСК» акції ЗАО «ЗСК»у кількості 1 224 672 шт.
Присуджено до стягнення з Закритого акціонерного товариства «ЗСК»на користь Відкритого акціонерного товариства «Харківський завод Гідропривід»85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.08 р. у справі № 53/317-07, апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "ЗСК" задоволено. Рішення господарського суду Харківської області від 24 січня 2008 року по справі № 53/317-07 скасовано та прийнято нове рішення. В задоволенні позовних вимог відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову (накладення арешту на нерухоме майно бази відпочинку "Ясная поляна", яке розташоване у с. Старий Салтів, вул. Лужанський шлях № 19, у складі павільйону Літ. "Б-1" та шести одноповерхових дерев'яних будинків літ. "А-1", "В-1", "Г-1", "Д-1", "Ж-1", "З-1"), які вжиті ухвалою господарського суду Харківської області від 16 грудня 2007 року по справі № 53/317-07. Присуджено до стягнення з Відкритого акціонерного товариства Харківський завод Гідропривід" на користь Закритого акціонерного товариства "ЗСК" 42,50 грн. державного мита за подачу апеляційної скарги.
Постановою Вищого господарського суду України від 09.07.08 р. у справі № 53/317-07 касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Харківський завод Гідропривід" задоволено частково. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.2008 року у справі №53/317-07 та рішення господарського суду Харківської області від 24.01.2008 року у справі №53/317-07 скасовано. Справу передано на новий розгляд господарському суду Харківської області в іншому складі суду.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.08.08 р. (суддя Светлічний Ю.В.), справу № 47/258-08 (н.р. 53/317-07) було призначено до розгляду у судовому засіданні на 03.09.08 р.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.09.08 р. (суддя Светлічний Ю.В.), у зв'язку з касаційним оскарженням Закритим акціонерним товариством «ЗСК»ухвали господарського суду Харківської області від 15.08.08 р. у справі № 47/258-08 (н.р. 53/317-07), провадження у справі № 47/258-08 (н.р. 53/317-07) було зупинено.
Постановою Вищого господарського суду України від 24.10.08 р. у справі № 47/258-08 (н.р. 53/317-07) у прийнятті касаційної скарги Закритого акціонерного товариства ЗСК»наа ухвалу господарського суду Харківської області від 15.08.08 р. у справі № 47/258-08 (н.р. 53/317-07), відмовлено.
Справа № 47/258-08 (н.р. 53/317-07) повернулась до господарського суду Харківської області.
Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області від 04.12.08 р., у зв'язку із закінченням повноважень судді Светлічного Ю.В., справу № 47/258-08 (н.р. 53/317-07) передано для подальшого розгляду судді Інте Т.В.
Ухвалою від 05.12.08 р., суд визнав за необхідне провадження у справі № 47/258-08 (н.р. 53/317-07) поновити, оскільки обставини, що призвели до зупинення провадження по даній справі було усунено.
До суду надійшов запит з Вищого господарського суду України про направлення до ВГСУ даної справи, у зв'язку з необхідністю направлення її до Верховного суду України через оскарження ЗАТ "ЗСК" ухвали Вищого господарського суду України від 24.10.08 р. у справі № 47/258-08 (н.р. 53/317-07). Враховуючи викладене, ухвалою господарського суду Харківської області від 12.12.08 р., провадження у справі № 47/258-08 (н.р. 53/317-07) було зупинене.
Ухвалою Верховного суду України від 22.01.09 р., відмовлено в порушенні провадження з перегляду в касаційному порядку ухвали Вищого господарського суду України від 24.10.08 р. у справі № 47/258-08.
Таким чином, враховуючи усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 47/258-08 (н.р. 53/317-07), провадження у даній справі було поновлено ухвалою від 19.02.09 р.
Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, вимоги суду не виконав, про причину неявки суд не повідомив.
Ухвалою заступника голови господарського суду Харківської області Черленяк М.І. від 04.03.09 р. строк розгляду справи, відповідно до ст. 69 ГПК України, було продовжено до 09.04.09 р.
06.04.09 р., за клопотанням представника позивача, в судовому засіданні оголошувалась перерва до 09.04.09 р.
Відповідач не скористався наданим законом правом участі в судовому засіданні, хоча належним чином був повідомлений про час та місце нового слухання справи, в зв*язку з чим, розгляд проводився, відповідно до ст. 75 ГПК за наявними матеріалами справи, визнаними судом достатніми.
Дослідивши надані документи та докази, вислухавши пояснення представника позивача, врахувавши приписи та рекомендації постанови Вищого господарського суду України від 09.07.08 р. № 53/317-07, судом встановлено наступне.
19 листопада 2004 р. між ЗАТ „ЗСК” ( відповідач) та ВАТ „Гідропривід” (позивач), який є акціонером ЗАТ „ЗСК”, було укладено договір №4 про внесок у статутний фонд (капітал) Закритого акціонерного товариства „ЗСК” (далі - договір) (а.с.11 т.1), відповідно до п.1 якого, відповідач зобов*язався продати, а позивач - здобути прості іменні акції ЗАТ „ЗСК” додаткового випуску (рішення загальних зборів акціонерів ЗАТ „ЗСК” від 01.09.04 р., протокол № 2) у кількості 1224672 шт. по номінальній вартості однієї акції 1,00 грн., на загальну суму 1224672,00 грн. Договір від імені сторін було підписано головами правлінь товариств.
Оплата акцій, відповідно до п.2 договору, здійснюється шляхом внеску позивачем в статутний фонд відповідача наступного нерухомого майна : бази відпочинку „Ясна поляна”, розташованої у с. Старий Салтів, вул. Лужанський шлях № 19, у складі павільйону літ.”Б-1” та шести одноповерхових дерев*яних будинків літ. „А-1”, „В-1”, „Г-1”, „Д-1”, „Ж-1”, „З-1” вартістю 473015,38 грн.; будівлі їдальні літ „Д-4” відповідно плану поверхів виробничого будинку №1 по вул. Мала Панасівська №1 у м. Харкові, загальною площею 1522,7 кв.м. вартістю 25161,32 грн. та будівлі корпусу поршневих насосів літ. „А-3” відповідно плану поверхів виробничого будинку №1 по вул. Мала Панасівська №1 у м. Харкові, загальною площею 3632,1 кв.м. вартістю 497495,30 грн.
22 листопада 2004 р. між сторонами за договором було складено акт прийому-передачі майнових внесків до статутного фонду (капіталу) ЗАТ „ЗСК” ( а.с.12 т.1), відповідно до якого, вищезазначене нерухоме майно на загальну суму 1224672,00 грн. було передане ВАТ „Гідропривід” до статутного фонду ЗАТ „ЗСК”. Належних доказів передачі відповідачем позивачу акцій, відповідно до умов договору, суду не надано.
Рішення про здійснення позивачем внеску у статутний фонд відповідача та про придбання позивачем простих іменних акцій відповідача було прийнято Спостережною радою позивача, що підтверджено протоколом №10 засідання Спостережної ради ВАТ „Гідропривід” від 19.11.04 р. ( а.с.13 т.1).
Позивач просить суд визнати договір № 4 від 19.11.04 р. недійсним, посилаючись на недодержання при його укладанні передбачених законом вимог, а саме, норм ст. 657 ЦК України, відповідно до якої, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації; Тимчасового порядку державної реєстрації правочинів, затвердженого постановою КМ України від 26.05.04 р. № 671, згідно п.5 якого, державній реєстрації підлягають договори купівлі-продажу, міни земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна. Крім того, позивач спростовує право Спостережної ради ВАТ „Гідропривід” на прийняття такого рішення, так, як, відповідно до п.1 ст. 42 Статуту ВАТ „Гідропривід”, Спостережна рада створюється лише з метою здійснення контролю за виконанням корпоративних програм та за діяльністю правління у проміжках між зборами акціонерів. Позивач зауважує, що повноваження Спостережної ради, зазначені в п. 3 ст. 43 Статуту ВАТ „Гідропривід” 2001 року щодо прийняття рішення про участь у складі інших суб*єктів підприємницької діяльності і про внесення вкладів до статутного фонду інших господарюючих суб*єктів є незаконними. Дане положення Статуту, на думку позивача, не було доопрацьоване і містить помилки.
Відповідач проти заявлених вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов ( а.с. 70 т.1), зокрема посилаючись на помилкове визнання позивачем договору № 4 від 19.11.04 р. про внесок до статутного фонду (капіталу), договором купівлі-продажу нерухомого майна, який підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Законодавство України не містить вимог щодо обов*язкової форми договору про внесок у статутний фонд (капітал) емітента цінних паперів, окрім ст. 208 ЦК України, згідно якої, правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Нотаріальному посвідченню та державній реєстрації підлягають договори купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна, до яких спірний договір не може бути віднесено. Рішення Спостережної ради позивача про здійснення внеску у статутний фонд відповідача, а також про придбання позивачем простих іменних акцій відповідача (протокол №10 від 19.11.04 р.) прийняте у межах компетенції та у відповідності до Статуту позивача. Отримання попередньої згоди акціонерів на здійснення позивачем внеску у статутний фонд відповідача, а також про придбання позивачем простих іменних акцій відповідача, Статутом позивача не передбачене.
В судовому засіданні 06.04.09 р. представник позивача надав клопотання про витребування додаткових доказів у Акціонерного комерційного регіонального банку „Регіон-банк”, а саме, письмові пояснення з приводу первинного розміщення та додаткової емісії акцій ЗАТ „ЗСК”, на підставі чого була проведена емісія, яким чином були розподілені акції при кожному розміщенні та за яке майно вони були придбані.
В зв*язку з закінченням тримісячного строку розгляду справи та відсутністю, відповідно до ст. 69 ГПК України, можливості продовження даного строку, суд визнав правомірним у даному клопотанні відмовити.
Дослідженням матеріалів справи, яка формувалась з серпня 2008 р., суд встановив, що, відповідно до ст. 154 ЦК України, установчим документом акціонерного товариства є його статут, який має містити відомості про, зокрема, склад і компетенцію органів управління товариствам та про порядок ухвалення ними рішень.
Згідно ст. 41 Закону України „Про господарські товариства”, вищим органом акціонерного товариства є загальні збори акціонерів, до виключної компетенції яких належить: а) визначення основних напрямків діяльності акціонерного товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання; б) внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу; в) обрання і відкликання членів наглядової ради; г) утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства; д) затвердження річних результатів діяльності акціонерного товариства, включаючи його дочірні підприємства, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків; е) Створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження їх статів та положень; є) винесення рішень про притігнення до майнової відповідальності посадових осіб органів управління товариства; ж) затвердження правил процидури та інших внутрішніх документів товариства, визначення організаційної структури товариства; з) вирішення питання про придбання акціонерним товариством акцій, що випускаються ним; и) визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного товариства, його дочірніх підприємств, філій тапредставництв; і) затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує вказану в статуті підприємства; ї) прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу; й) прийняття рішення про обрання уповноваженої особи акціонерів для представлення інтересів акціонерів у випадках, передбачених законом. Повноваження, передбачені пунктами „б”, „в”, „г”, „д”, „е”, „ї”, „й” належать до виключної компетенції загальних зборів акціонерів і не можуть бути передані іншим органам товариства.
Викладене свідчить, що питання про прийняття рішень про участь товариства у складі інших суб*єктів господарювання та про внесення вкладів до їх статутних фондів, законом до компетенції загальних зборів акціонерів не віднесені.
Статтею 35 Статуту ВАТ „Гідропривід” встановлена компетенція загальних зборів акціонерів, до якої також зазначені питання не віднесені.
Відповідно до ст. 46 Закону України „Про господарські товариства”, в акціонерному товаристві з числа акціонерів може створюватися наглядова рада акціонерного товариства, яка представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність виконавчого органу. Статутом акціонерного товариства або за рішенням загальних зборів акціонерів на наглядову раду акціонерного товариства може бути покладено виконання окремих функцій, що належать до компетенції загальних зборів.
Згідно п.1 ст. 43 Статуту ВАТ „Гідропривід”, до компетенції Спостережної ради товариства входить рішення всих питань діяльності товариства, якщо вони не належать до компетенції загальних зборів та компетенції правління товариства, тому, визначення в п.3 ст. 43 Статуту ВАТ „Гідропривід” права Спостережої ради приймати рішення про участь у складі інших суб*єктів підприємницької діяльності та рішення про внесення вкладів до статутного фонду інших господарюючих суб*єктів (а.с.55т.1), визнається правомірним та таким, що відповідає вимогам закону.
Таким чином, прийняття Спостережною радою позивача рішення про здійснення майнового внеску у статутний фонд ЗАТ „ЗСК” на суму 1224672,00 грн. є законним, відповідаючим нормам установчих документів товариства.
До того ж, згідно п.4 ст. 44 Статуту позивача, рішення зборів акціонерів не можуть відмінити вже вчинені дії Спостережної ради, які не суперечать Статуту.
Щодо дійсності укладеного між сторонами по справі договору № 4 від 19.11.04 р., суд вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов*язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов*язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі - продажу, згідно ч.1ст.656 ЦК України, може бути товар, який є у продавця на момент укладання договору...
В зв*язку з тим, що покупець акцій (позивач) за спірним договором зобов*язався не сплатити за них гроші, а передати нерухоме майно, можливість чого передбачена ст. 8 Закону України „Про цінні папери та фондову біржу”, вказаний договір визнається договором міни, до якого, відповідно до ст. 716 ЦК України, застосовуються загальні положення про купівлю продаж...
Оскільки предметом договору, що розглядається є акції, які підлягають продажу, то відповідно до ч.4 ст. 656 ЦК України, до нього застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу.
Посилання позивача на обов*язковість нотаріального посвідчення та державної реєстрації спірного договору, як договору купівлі продажу нерухомого майна, відповідно до ст. 657 ЦК України, судом не приймаються, тому, що, як зазначено вище, предметом купівлі-продажу за спірним договором є акції, а не нерухоме майно.
Стаття 209 ЦК України передбачає обов*язкове нотаріальне посвідчення правочину лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Законодавство України не містить вимог щодо обов*язкової форми договору про внесок у статутний фонд емітента цінних паперів нерухомого майна. Тільки, як договір, укладений між юридичними особами, відповідно до ст. 208 ЦК України, він повинен бути укладений в письмовій формі. Доказів досягнення домовленості сторін про нотаріальне посвідчення договору суду не надано.
Крім того, відповідно до п.32 постанови пленуму Верховного Суду України № 13 від 21.10.08 р. „Про практику розгляду судами корпоративних спорів” - передання акцій у власність за договором міни необхідно вважати купівлею-продажем акцій ЗАТ, відповідно до гл.54 ЦК України. Договір купівлі-продажу акцій не підлягає нотаріальному посвідченню та права на акції не підлягають державній реєстрації.
Непередбачене нотаріальне посвідчення угод щодо цінних паперів і ст.5 Закону України „Про національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні”.
Зазначення позивачем у позові про пов*язаність між собою осіб, якими приймалось рішення про передання у власність відповідачу основних фондів позивача, відсутність у них права на це та згоди акціонерів, ніякими доказами, в порушення ст. 33 ГПК України, не підтверджено. В судовому засіданні представник позивача не надав жодного документу та пояснення щодо даних фактів.
З огляду на викладене, заявлені вимоги не можуть вважатись доведеними, оскільки спростовуються наданими до матеріалів справи доказами та доводами.
Відповідно до чинного господарського процесуального законодавства, в зв*язку з відмовою у позові, сплачені позивачем судові витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 46, 49, 75, 69, 82-85 ГПК України, ст.ст. 154, 208, 209, 655, 656, 657, 716 ЦК України, - суд
В клопотанні позивача про витребування у АКРБ „Регіон-банк” письмових пояснень відмовити.
В позові відмовити.
Суддя