01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
14.10.2008 № 05-5-37/6788
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ропій Л.М.
суддів: Буравльова С.І.
Попікової О.В.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Гринченко Ф.С., за дов. від 03.01.08р. №58
від відповідача -не з”явився
від третьої особи- не з”явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" Іванівський район електричних мереж
на рішення Господарського суду м.Києва від 02.07.2008
у справі № 05-5-37/6788 (Кондратова І.Д.)
за позовом ВАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" Іванівський район електричних мереж
до Міністерство оборони України
третя особа Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси
про стягнення 128348,40 грн.
До Київського апеляційного господарського суду 31.07.08р. надійшла апеляційна скарга від 23.07.08р. № 13/442юр Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” на ухвалу господарського суду міста Києва від 02.07.2008р. № 05-5-37/6788, якою на підставі пункту 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” повернуто без розгляду.
Позивач, не погоджуючись з даною ухвалою, просить її скасувати, а позовну заяву направити до господарського суду м. Києва для розгляду по суті, посилаючись на те, що ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права. Зокрема, позивач в апеляційній скарзі наголошує на тому, що до позовної заяви додано шість судових рішень Господарського суду Одеської області відносно одного боржника та додаток №1 в якому перелічено всі рішення та суми, що залишились неоплаченими щодо кожного окремого рішення.
Від Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси через канцелярію Київського апеляційного господарського суду надійшло заперечення від 16.09.08р. №2561 на апеляційну скаргу, в якому останній просить повністю відмовити позивачу в задоволені апеляційних вимог. Окрім цього, відповідач наголошує на тому, що у провадженні господарського суду м. Києва перебуває справа між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав на ту ж саму суму позовних вимог.
Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів встановила наступне:
Як вбачається з матеріалів даної справи, 30.05.08р. ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з 1. Міністерства оборони України; 2. Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси; третя особа: Військова частина А-3571 суми в розмірі 128348,40 грн.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.06.08р. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Одеси виключено з кола відповідачів та залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Позовну заяву та додані до неї матеріали передано за підсудністю до Господарського суду м. Києва для розгляду по суті. (Згадана ухвала не оскаржувалась ні в апеляційному ні в касаційному порядку).
02.07.2008 р. ухвалою Господарського суду міста Києва позовну заяву ВАТ „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” повернуто без розгляду на підставі п. 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу. Дана ухвала мотивована тим, що позивачем позов подано до кількох відповідачів не розподіляючи вимоги щодо кожного з них (не надано обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми щодо кожного з відповідачів окремо), що є порушенням п.4 ч.2 статті 54 ГПК України.
З таким висновком суду першої інстанції колегія суду не погоджується з наступних підстав:
Згідно п. 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.
Відповідно до ч. 2 п.5 статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують позов, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Приписами п. 4 ч. 2 статті 54 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного в з них.
Як вбачається з залученої до матеріалів справи позовної заяви, позивач обгрунтовує свої позовні вимоги щодо стягнення боргів з військової частини А-3571 за спожиту електроенергію згідно Договору №62 від 10.01.2002р з Міністерства оборони України через відсутність коштів на рахунках військової частини А-3571. Дана заборгованість підтверджується доданими до матеріалів позовної заяви рішеннями Господарського суду Одеської області та Додатком №1, де перелічені всі рішення та докладна роздруківка всіх стягнутих сум та сум, що залишились неоплаченими окремо щодо кожного рішення.
Позивач звернувся з позовом щодо сплати боргу військової частини А-3571 до Міністерства оборони та КЕВ м. Одеси, оскільки військова частина А-3571 є бюджетною, підпорядкованою Міністерству оборони України установою, яка здійснює свою господарську діяльність на підставі Закону України „Про господарську діяльність у Збройних силах України й водночас являється військовою частиною, і суб'єктом господарської діяльності, який утримується за рахунок Державного бюджету України. Майно військової частини знаходиться в оперативному управлінні Міністерства оборони України, тому за неналежне виконання зобов'язань військової частини А-3571 відповідальність несе Міністерство оборони України.
Отже, зважаючи на ухвалу Господарського суду Одеської області від 04.06.08р. (яка не оскаржувалась ні в апеляційному ні в касаційному порядку) відсутні підстави для повернення позовної заяви згідно п. 3 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, оскільки позовна вимога про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію заявлена відносно одного боржника-відповідача, а саме: Міністерства оборони України, що підтверджується доданими до позовної заяви документами.
І відповідно, суд першої інстанції, маючи сумнів щодо кількості відповідачів та змісту позовних вимог, міг витребувати необхідні докази у процесі підготовки справи до розгляду, або з'ясувати зміст вимог у процесі розгляду справи.
Доводи Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси стосовно знаходження у провадженні господарського суду м. Києва справи між тими ж сторонами, про той же предмет, з тих же підстав на ту ж саму суму позовних вимог, визнається судом необґрунтованим, оскільки документально не підтверджується (відсутня ухвала Господарського суду м. Києва і т.і.). Присутній у судовому засіданні представник позивача заперечував факт повторного подання позовної заяви до господарського суду м. Києва.
Враховуючи викладене колегія вважає, що у суду першої інстанції не було підстав для повернення позовної заяви без розгляду на підставі п.3 статті 63 ГПК України.
Керуючись статтями 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія „Одесаобленерго” задовольнити, а ухвалу Господарського суду м. Києва від 02.07.2008 р. за номером 05-5-37/6788 скасувати.
2. Матеріали справи №05-5-37/6788 повернути Господарському суду м. Києва для розгляду позовної заяви по суті.
Головуючий суддя Ропій Л.М.
Судді Буравльов С.І.
Попікова О.В.