79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
19.08.08 Справа № 1/25-1852
. Львів
Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Галушко Н.А.
суддів Краєвської М.В.
Орищин Г.В.
отримавши апеляційну скаргу Товариства індивідуальних забудовників «Наука», м.Тернопіль вих.. №40 від 22.05.2008р.
на рішення господарського суду Тернопільської області від 12.05.2008р.
у справі №1/25-1852
за позовом: відкритого акціонерного товариства (далі ВАТ) Тернопільагроспецмонтаж», м.Тернопіль
до відповідача : Товариства індивідуальних забудовників «Наука», м.Тернопіль
про розірвання договору про сумісну діяльність від 07.11.2002р. та стягнення боргу в сумі 2 597 337,01грн.
За участю представників сторін:
від позивача - Бойко Т.Б. -представник
від відповідача -Редько О.В. - представник
Права та обов'язки представникам сторін відповідно до ст. 22 ГПК України роз'яснено.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від 12.05.2008р. у справі №1/25-1852 (суддя Левандовський Ю.Я.) задоволено позовні вимоги ВАТ Тернопільагроспецмонтаж», м.Тернопіль: стягнено з Товариства індивідуальних забудовників (далі ТІЗ) «Наука», м.Тернопіль на користь ВАТ Тернопільагроспецмонтаж», м.Тернопіль 2 369 833,04грн. основного боргу, 156 408,98грн. втрат від інфляції та 71 094,99грн. -3% річних, 25 500,00грн. державного мита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивоване тим, що фактичні витрати на житлове будівництво і нежитлові приміщення при будівництві 104-квартирного будинку з вмонтованими приміщеннями, що знаходиться за адресою м.Тернопіль, вул..Лучаківського,14 підтверджуються актами виконаних робіт встановленої форми КБ-3, проектно-кошторисною документацією та довідкою генпідрядника про вартість робіт, необхідних для введення будинку до експлуатації і становлять 17 099 415,00грн.; відповідно до встановленого сторонами розподілу результатів частка ТІЗ «Наука»у фактичних витратах становить 45,72%, що у грошовому еквіваленті складає 7 817 852,54грн.; відповідачем здійснено фінансування в сумі 5 421 000,00грн.; борг в сумі 2 369 833,04 грн. відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано.
ТІЗ «Наука», не погоджуючись із даним рішенням суду, подано апеляційну скаргу вих..№40 від 22.05.2008р., в якій просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити, посилаючись на те, що рішення прийняте із порушенням норм матеріального та процесуального права, що судом неповно з»ясовано обставини, що мають значення для справи. Також скаржник зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оспорюваного рішення взято до уваги лише кошти, що перераховувались ТІЗ «Наука»на поточний рахунок ВАТ «Тернопільагроспецмонтаж», без врахування майна, що передавалось відповідачем позивачу для ведення будівництва.
ВАТ «Тернопільагроспецмонтаж»подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Представником скаржника в судовому засіданні подано клопотання про призначення будівельної експертизи, на вирішення якої поставити питання дослідження правомірності та підставності виникнення оспорюваного основного боргу в сумі 2 369 833,04грн, 156 408,98грн. втрат від інфляції та 71 094,99грн - 3% річних на суму основного боргу. Судовою колегією дане клопотання скаржника відхилено як безпідставне.
Розглянувши матеріали справи, апеляційної скарги, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, судовою колегією встановлено наступне.
Між ВАТ «Тернопільагроспецмонтаж»та ТІЗ «Наука»07.11.2002р. укладено договір про сумісну діяльність предметом якого згідно із п.п.1.1 договору є об»єднання майна та коштів з метою будівництва 104-квартирного житлового будинку за адресою: м.Тернопіль, вул.. Лучаківського, 14.
Додатковою угодою від 12.01.2004р. до договору про сумісну діяльність від 07.11.2002р. внесено зміни в розділ 4 та встановлено пропорційний розподіл результатів сумісної діяльності у співвідношенні: ВАТ «ТАСМа» - 54,28% та ТІЗ «Наука»- 45,72%.
Правові засади регулювання правовідносин при здійсненні сумісної діяльності визначаються у главі 77 Цивільного кодексу України. Відповідно до ст.1137 ЦК України встановлено порядок відшкодування витрат і збитків, пов»язаних із спільною діяльністю учасників і у разі відсутності домовленості між ними кожний учасник несе витрати та збитки пропорційно вартості його вкладу у спільне майно. Умова, за якою учасник повністю звільняється від участі у відшкодуванні спільних витрат або збитків, є нікчемною.
Згідно із ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Як правомірно встановлено судом першої інстанції, і не оспорюється скаржником, фактичні витрати на житлове будівництво і нежитлові приміщення при будівництві 104-квартирного будинку з вбудованими приміщеннями, що знаходяться за адресою м.Тернопіль, вул..Лучаківського,14 підтверджуються актами виконаних робіт встановленої форми КБ-3, проектно-кошторисною документацією та довідкою генпідрядника про вартість робіт, необхідних для введення будинку до експлуатації і становлять 17 099 415,00грн. Відповідно до встановленого сторонами розподілу результатів частка ТІЗ «Наука»у фактичних витратах становить 45,72%, що у грошовому еквіваленті складає 7 817 852,54грн. Відповідачем здійснено фінансування у сумі 5 421 000,00грн.
Посилання скаржника в апеляційній скарзі на ту обставину, що судом першої інстанції при визначенні суми фінансування не взято до уваги вартості майна, що передавалось відповідачем позивачу для здійснення будівництва, не можуть бути прийняті судовою колегією, виходячи з наступного.
Згідно із ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Скаржником не подано первинних документів, які б підтвердили, що відповідачем здійснено фінансування будівництва в більшій сумі. Представник скаржника в судовому засіданні пояснила, що таких документів немає, точну суму здійсненого відповідачем фінансування, враховуючи вимоги апеляційної скарги, визначити не змогла.
З огляду на викладене, наявні матеріали справи, судом першої інстанції правомірно зроблено висновок про наявність основного боргу в сумі 2 369 833,04грн.
Враховуючи положення ч.2 ст.625 ЦК України правомірним є стягнення 156 408,98грн. втрат від інфляції та 71 094,99грн. - 3% річних.
За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про те, що рішення господарського суду Тернопільській області прийняте із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -
Львівський апеляційний господарський суд П О С Т А Н О В И В:
1. Рішення господарського суду Тернопільської області від 12.05.2008р. у справі №1/25-1852 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
3. Справу направити у господарський суд Тернопільської області.
Головуючий-суддя Галушко Н.А.
Суддя Краєвська М.В.
Суддя Орищин Г.В.