29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"23" червня 2008 р.
Справа № 11/3581
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ІнтерАгроРесурс" с. УладівкаЛітинського району Вінницької області
до Селянсько-фермерське господарство "Земля" с. Лисанівці Старосинявський район
про стягнення 52 891, 64 грн.
Суддя Радченя Д.І.
за участю представників сторін:
від позивача Жовмір В.П. -представник за довіреністю від 31.03.08 року
Мар'янович О.Б. -директор
від відповідача не з'явився
Позивач -ТОВ "ІнтерАгроРесурс" звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з СФГ „Земля» на свою користь заборгованості в розмірі 52 891, 64 грн., що утворилася через неналежне виконання умов укладеного між сторонами 04.04.2007р. договору про надання товарного кредиту, з яких 34 584,00 грн. сума основного боргу, 15 465,00 грн. пені та 2842, 04 грн. інфляційних.
Ухвалою господарського суду від 30.05.2008 року порушено провадження у справі №11/3581. Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомленні належним чином. Копії ухвал про порушення провадження по справі сторонам направленні рекомендованими листами. Підтвердженням факту отримання відповідачем ухвали суду є поштове повідомлення №3728913, з датою вручення 03.06.2008р.
Відповідач у письмовому відзиві на претензію позовні вимоги щодо суми основного боргу в розмірі 34 584, 00 грн. визнає повністю. Факт визнання відповідачем заборгованості підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків станом 18.06.2008р., підписаного та завіреного печатками обох сторін.
В судовому засіданні 23 червня 2008 року представники позивача позовні вимоги підтримують та наполягають на їх задоволенні.
В судове засідання 23.06.2008р. повноважний представник відповідача не з'явився, витребуваних судом документів, в тому числі письмового відзиву на позов, не подав.
Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки. Тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.
Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:
04 квітня 2007 року між сторонами по справі укладено договір про надання товарного кредиту, у відповідності до умов якого позивач зобов'язався на умовах товарного кредиту передати, а відповідач прийняти та оплатити товар в асортименті згідно узгоджених специфікацій, які є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п. п. 2.3 та п.4.1. договору позивач зобов'язалися в строк до 04 квітня 2007 року поставити відповідачеві насіння цукрового буряка, з умовою відстрочки платежу до 1 жовтня 2007 року.
На виконання своїх зобов'язань позивачем по видатковій накладній №- РН 0000067 від "04" квітня 2007р., на адресу СФГ Земля за дорученням на отримання товару ЯНА №-021994 від 04.04.2007 року, через гр. Полігука Анатолія Володимировича передано товар - насіння цукрового буряка Яміра драже-7000 П.О., за ціною 3657 грн.50 коп. «Яміра інкрустація»-38000 П.О. за ціною 15675 грн. «Яриса інкрустація»-15000 П.О., за ціною 6187 грн.50 коп., «Япола інкрустація»-8000 П.О. за ціною 3300 грн. Загальна вартість переданого позивачем, та отриманого відповідачем товару становить 34 584, 00 грн.
Свої зобов'язання СФГ „Земля” не виконало в результаті чого станом на 26.05.2008 року за ним рахується заборгованість в сумі 34 584, 00 грн.
Відповідно до п. 5.1 договору, за несвоєчасну оплату товару та погашення товарного кредиту покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, від суми боргу за кожен день прострочки.
На підставі цього та ст. 625 ЦК України позивачем нараховано відповідачу до сплати 15 465,00 грн. пені та 2842, 04 грн. інфляційних.
Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ст.. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Вони також не можуть відступити від положень цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також в разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.
У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
У відповідності до ст.. 538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту
Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.
Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
У відповідності до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Однак згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ "ІнтерАгроРесурс" щодо стягнення суми основного боргу та інфляційних підлягають задоволенню. Позовні вимоги ТОВ "ІнтерАгроРесурс" щодо стягнення пені в розмірі 15 465,00 грн. підлягають задоволенню частково.
Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, необхідно покласти на рахунок відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ІнтерАгроРесурс" с. Уладівка Літинського району Вінницької області до Селянсько-фермерського господарства "Земля" с. Лисанівці Старосинявського району про стягнення 52 891, 64 грн. задоволити частково.
Стягнути з Селянсько-фермерського господарства "Земля" с. Лисанівці Старосинявського району (код 31711543) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІнтерАгроРесурс" с. Уладівка Літинського району Вінницької області (код 01490421) -40 526, 28 грн. заборгованості (з яких 34 584,00 грн. сума основного боргу, 3 100, 24 грн. пені та 2 842, 04 грн. інфляційних), а також витрати по оплаті державного мита в розмірі 405 26 грн. та 118, 00 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Суддя Д.І. Радченя