"17" вересня 2008 р.
Справа № 6/98-2050
10 год. 32 хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі
при секретарі судового засідання
Розглянув справу
за позовом Державного підприємства "Тернопільський обласний радіотелевізійний передавальний центр" вул. Приміська, 11, м. Тернопіль, 46000
до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі вул. Руська, 17,Тернопіль,46000
про визнання нечинним та скасування рішення
За участю представників сторін:
позивача: Білецький М.Й.,
відповідача: Панчук Г.С.,
Суть справи:
Державне підприємство "Тернопільський обласний радіотелевізійний передавальний центр" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про скасування рішення №656 від 14 травня 2008 року про застосування 2798,57 грн. штрафних санкцій та 90,68 грн. пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків.
Свої вимоги, підтримані в судовому засіданні його представником, позивач мотивував невідповідністю оспорюваного рішення фактичним обставинам та нормам закону.
У запереченнях на позов та згідно з поясненнями представника Пенсійного фонду, відповідач позову не визнав, посилаючись на законність та обґрунтованість винесеного рішення.
Судове засідання, призначене вперше на 25 червня 2008 року, було відкладено на 11 липня 2008 року, а пізніше оголошено перерву до 17 вересня 2008 року.
Учасникам судового процесу роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України.
Судом здійснено фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”, для створення архівної копії фонограми надано компакт-диск CD-R, серійний номер 8027 124 MB 49567.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 20 грудня 2004 року, за заявою Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, порушено провадження у справі №1/Б-549 про банкрутство Державного підприємства "Тернопільський обласний радіотелевізійний передавальний центр".
Відповідно до змісту п.4 цієї ухвали, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого, заборонено стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Ухвалою суду 17 січня 2005 року у справі №1/Б-549 введено процедуру розпорядження майном боржника, строк якої, згідно з ухвалою від 13 червня 2008 року продовжено до 14 грудня 2008 року.
На даний час, провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Тернопільський обласний радіотелевізійний передавальний центр" не завершено.
У зв'язку з затримкою сплати узгодженого зобов'язання по страхових внесках, Управлянням Пенсійного фонду України в м. Тернополі прийнято рішення №656 від 14 травня 2008 року про застосування до ДП "Тернопільський обласний радіотелевізійний передавальний центр" 2798,57 грн. грн. штрафних санкцій 90,68 грн. пені.
Вказане рішення отримано підприємством 16 травня 2008 року, про що свідчить відповідна відмітка реєстрації вхідної кореспонденції.
Рішення №656 від 14 травня 2008 року позивач просить скасувати в судовому порядку.
До вищого органу Пенсійного фонду України спірне рішення не оскаржувалось.
На обґрунтування своїх вимог, позивач зазначає, що:
- при винесенні рішення, відповідачем порушено встановлений нормами Цивільного кодексу України, строк позовної давності.
- протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування неустойка (штраф, пеня), не нараховуються, не застосовуються інші санкції.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до змісту пункту 4 частини 3 статті 129 Конституції України, ст.ст.11,70,71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.
Згідно з ст.ст.11,70 КАС України особа, що звернулась до суду розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд та вільна у їх обґрунтуванні та доказуванні.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до приписів згаданих норм Конституції та КАС України, доведеним контролюючим органом і не спростованим належним чином позивачем є факт порушення позивачем законодавства, що регулює порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.
Так, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09 липня 2003 року (далі -Закон №1058-ІV) та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою ПФ №21-1 від 19.12.2003р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. за №128/2004, ДП "Тернопільський обласний радіотелевізійний передавальний центр" є платником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з частиною 2 ст. 106 Закону №1058-ІV суми страхових внесків своєчасно не сплачені страхувальниками стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Статтею 106 Закону №1058-ІV та п.п.9.3.2 п.9.3 ст.9 Інструкції №21-1 визначено, що у разі, коли страхувальник не сплачує (не перераховує) або несвоєчасно сплачує (несвоєчасно перераховує) страхові внески, у тому числі донараховані ним самостійно або органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу. При цьому, застосування штрафу та пені за вказане порушення, оформлюються рішенням встановленого зразка. А розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника.
Додаткового складання розрахунку чи інших документів для визначення суми штрафу та пені законодавством, що регулює спірні правовідносини, не передбачено.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема поданих платником до Пенсійного фонду розрахунків суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, картки особового рахунку платника, представленого на вимогу суду розрахунку пені та штрафних санкцій на суму простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків за 2004-2005 р.р. по Тернопільському ОРТПЦ, у грудні 2004 року, квітні та липні 2005 року, останній допускав несвоєчасне перерахування самостійно визначених сум страхових внесків.
Доказів на підтвердження іншого, позивачем не представлено.
Крім того, згідно з ч.15 ст.106 Закону №1058-ІV, строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Не заслуговує на увагу і посилання позивача на приписи Цивільного кодексу України, щодо пропуску строку позовної давності, оскільки відповідно до ч.2 ст. 1 цього Кодексу, до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується.
Беручи до уваги дати порушення позивачем строків сплати внесків та пені, необґрунтованим є твердження останнього про поширення на порядок їх нарахування мораторію, введеного ухвалою господарського суду Тернопільської області у справі про банкрутство від 20 грудня 2004 року.
Так, згідно зі ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14.05.92р., №2343-ХІІ (далі -Закон №2343-ХІІ), мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Відповідно до ст. 12 Закону №2343-ХІІ, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.
Порушення провадження у справі про банкрутство не пов'язується із завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у зв'язку з чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних засадах.
З урахуванням наведеного можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.
Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Враховуючи те, що порушення строків сплати страхових внесків до Пенсійного фонду мали місце в грудні 2004 року та квітні, липні 2005 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, дія мораторію на виконання цих зобов'язань не розповсюджувалась.
Даний висновок кореспондує зі змістом ч. 1 ст. 23 Закону №2343-ХІІ, згідно з якою нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості за зобов'язаннями, строк виконання яких настав після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, припиняється лише з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Вищенаведена правова позиція, викладена зокрема в постанові Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 06 січня 2007 року.
За таких обставин, в задоволенні позову Державного підприємства "Тернопільський обласний радіотелевізійний передавальний центр" про скасування рішення №656 від 14 травня 2008 року про застосування 2798,57 грн. штрафних санкцій та 90,68 грн. пені, з наведених в ньому підстав, слід відмовити.
Згідно з ст.ст. 87,89,94 КАС України, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст.2,3,7-17,70,71,87,89,94,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі 06 жовтня 2008 року до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Суддя