29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"12" серпня 2008 р.
Справа № 16/2904
За позовом Госпрозрахункового аграрно-виробничого підприємства „Азотовець”, с. Гатна Деражнянського району Хмельницької області
до 1. Гатнянської сільської ради, с. Гатна Деражнянського району Хмельницької області
2. Приватного підприємства „Фішер і К”, с. Розсоша Хмельницького району
про 1. визнання недійсним договору оренди земельної ділянки
2. зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою
Суддя Магера В.В.
Представники сторін:
Позивача : Гречуха О.М. - директор;
Відповідачів : 1. Веренко В.С. - сільський голова;
2. не з'явився.
Суть спору: Позивач в позовній заяві просить суд визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 06.04.2001р., що укладений між відповідачами та зобов'язати відповідачів не чинити перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 16 га, яка знаходиться на території Гатнянської сільської ради.
Представник позивача у судовому засіданні 12.08.08 р. позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні, обгрунтовуючи тим, що вони підтверджені належними доказами в матеріалах справи.
Представник 1-го відповідача повідомив суду про те, що проти заявлених позовних вимог не заперечує.
2-ий Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив, про поважні причини неявки суд не повідомив, позовні вимоги по суті не оспорив. Тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи судом встановлено:
Госпрозрахункове аграрно-виробниче підприємство „Азотовець”, с. Гатна Деражнянського району є юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серія АОО № 215689.
Рішенням Деражнянської районної ради народних депутатів Хмельницької області №3 від 15.05.1992 р. Госпрозрахунковому аграрно-промисловому підприємству - філіалу кооперативу „Азот овець” в складі промислово-будівельного об'єднання „Кемеровостройполімер” була надана в постійне користування для сільськогосподарського виробництва земельна ділянка розміром 16 га із земель запасу Гатнянської сільської ради народних депутатів, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серія ХМ 16 від 15.05.1992р.
Правонаступником вищевказаного філіалу є Госпрозрахункове аграрно - промислове підприємство „Азот овець”, яке внаслідок реорганізації 26.09.2005 р. стало юридичною особою.
06.04.01 р. між Гатнянською сільською радою Деражнянського району та приватним підприємством „Фішер і К” було укладено договір оренди земельної ділянки.
Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору Орендодавець (Гатнянська сільська рада) надав орендарю (ПП „Фішер і К”) землі запасу сільської ради в розмірі 44 га в урочищі „Голубцеві” згідно із планом землекористування.
Згідно п. 1.2 Договору, земельна ділянка надається в оренду строком на п'ятнадцять років для сільськогосподарського виробництва з правом послідуючого викупу.
При цьому, судом встановлено, що в урочищі „Голубцево” розташована земельна ділянка розміром 16 га, надана позивачу в постійне користування.
13.05.08 р. позивачем на адресу 1-го відповідача надіслано претензію із вимогою про розірвання договору оренди земельної ділянки від 06.04.01 р., укладеного між відповідачами, в частині надання в оренду земельної ділянки площею 16 га, яка належить позивачу на праві постійного користування.
У відзиві на претензію 1-ий відповідач повідомив, що для вирішення вказаного у претензії питання Гречусі О.М. необхідно подати документи, які засвідчують його право діяти від імені ГАПП „Азотовець”.
Листом Деражнянського районного відділу земельних ресурсів № 277 від 26.07.06 р. позивачу повідомлено, що 15.05.1992 р. рішенням Деражнянської районної ради № 3 ГАПП „Азотовець”, с. Гатна Деражнянського району в постійне користування надано земельну ділянку площею 16 га.
Вироком Деражнянського місцевого суду Хмельницької області від 08.11.2001 р. колишнього голову Гатнянської сільської ради Новогонського Й.Й. визнано винним та засуджено за ч.1 ст. 166, ч.1 ст. 172 КК України ( в редакції 1960 р.). Судовим розглядом справи встановлено, що в березні 2001 р. ПП „Фішер і К” звернулося до сільської Ради із заявами про надання підприємству для потреб сільгоспвиробництва земель в урочищі „Голубцеві” в оренду терміном на 25 років. Підсудному було відомо від керівника підприємства „Азот овець” про те, що земельна ділянка розміром 16 га була в постійному користуванні цього підприємства, однак останнє відмовилося від неї. 28.03.2001 р. було скликано сесію сільради, яка прийняла рішення про надання в оренду ПП „Фішер і К” земель строком на 5 років. Сільський голова власноручно написав копію рішення сесії, де вказав, що сільська Рада надала в оренду землю в урочищі „Голубцеві” в розмірі 44 га строком на 15 років з правом викупу, завіривши його власним підписом та печаткою.
Відповідно до Рішення 13 сесії Гатнянської сільської ради від 06.08.2008 р. № 2 рішення сесії сільської ради прийняте в 2000 р. про надання в оренду земельної ділянки „ПП Фішер і К” відмінено.
Позивач, вважаючи, що було порушено його право на постійне користування вищевказаною земельною ділянкою звернувся із позовом до суду про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 06.04.01 р. та про зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою.
Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази та оцінюючи їх у сукупності, судом враховується наступне:
Ст.ст. 41, 42 ЦК УРСР ( в редакції 1963 р., що діяла на момент укладення спірної угоди) визначено, що Угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків. Угоди можуть бути односторонніми і дво- або багатосторонніми (договори).
Угоди можуть укладатись усно або в письмовій формі (простій чи нотаріальній). Угода, для якої законом не встановлена певна форма, вважається також укладеною, якщо з поведінки особи видно її волю укласти угоду. Мовчання визнається виявом волі укласти угоду у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до ст. 44 ЦК УРСР повинні укладатись у письмовій формі: 1) угоди державних, кооперативних та інших громадських організацій між собою і з громадянами, за винятком угод, зазначених у статті 43 цього Кодексу, та окремих видів угод, для яких інше передбачено законодавством Союзу РСР і Української РСР; 2) угоди громадян між собою на суму понад сто карбованців, за винятком угод, зазначених у статті 43 цього Кодексу, та інших угод, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР; 3) інші угоди громадян між собою, відносно яких закон вимагає додержання письмової форми.
Згідно ст. 48 ЦК УРСР недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону, в тому числі ущемлює особисті або майнові права неповнолітніх дітей.
Відповідно до ст. 49 ЦК УРСР, якщо угода укладена з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, то при наявності умислу лише однієї із сторін все одержане нею за угодою повинно бути повернуто другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.
Ст. 59 ЦК УРСР передбачено, що угода, визнана недійсною, вважається недійсною з моменту її укладення. Проте, якщо з самого змісту угоди випливає, що вона може бути припинена лише на майбутнє, дія угоди визнається недійсною і припиняється на майбутнє.
Згідно ст.13 Закону України „Про оренду землі” (в редакції., що діяла на момент укладення спірної угоди) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до ст.18 вищезазначеного Закону укладений договір оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації. Факт державної реєстрації засвідчується печаткою реєструючого органу з підписом уповноваженої на це особи та зазначенням дати реєстрації на всіх примірниках договору. Один зареєстрований примірник договору зберігається в органі, який здійснив його реєстрацію. Порядок та органи, що здійснюють державну реєстрацію, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно до ч.1 ст.93 Земельного кодексу України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до п.1 ст.92 Земельного Кодексу України, право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.
Відповідно до п.1 ст.283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Згідно п. 1 ст. 284 Господарського кодексу України, істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (складі вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що договір оренди від 06.04.2001 р., який укладено між відповідачами, суперечить вимогам Закону, та укладений внаслідок вчинення злочину сільським головою при оформленні відповідних документів, що встановлено вироком Деражнянського місцевого суду Хмельницької області від 08.11.2001 р. Тому позовні вимоги позивача в частині визнання його недійсним, підтверджені належними доказами, відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.
Разом із тим, позивачем не наведено належних доказів та обґрунтування вимог щодо зобов'язання відповідачів не чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою розміром 16 га, яка знаходиться в урочищі „Голубцеві” на території Гатнянської сільської ради. Тому суд відмовляє в задоволені даної вимоги, оскільки вона є необґрунтованою та заявлена безпідставно.
Враховуючи часткове задоволення позову, судові витрати по справі підлягають покладенню на відповідачів пропорційно задоволеним вимогам відповідно зі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України
Керуючись ст. ст. 11, 525, 526, 547-549, 625 Цивільного кодексу України, ст. 173, 174, 193, 231, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Госпрозрахункового аграрно-виробничого підприємства „Азотовець”, с. Гатна Деражнянського району Хмельницької області до 1. Гатнянської сільської ради, с. Гатна Деражнянського району Хмельницької області 2. Приватного підприємства „Фішер і К”, с. Розсоша Хмельницького району про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки зобов'язання не чинити перешкоди в користуванні земельною ділянкою задовольнити частково.
Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 44 га від 06.04.01 р., укладений між Гатнянською сільською радою, с. Гатна Деражнянського району Хмельницької області та Приватним підприємством „Фішер і К”, с. Розсоша Хмельницького району.
Стягнути з Гатнянської сільської ради (с. Гатна Деражнянського району, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь Госпрозрахункового аграрно-виробничого підприємства „Азотовець” (с. Гатна Деражнянського району, відомості про банківські реквізити відсутні) 21,25 грн. (двадцять одна гривня 25 коп.) витрат по оплаті державного мита та 29,50 грн. (двадцять дев'ять гривень 50 коп.) витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Стягнути з Приватного підприємства „Фішер і К”, (с. Розсоша Хмельницького району, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь Госпрозрахункового аграрно-виробничого підприємства „Азотовець” (с. Гатна Деражнянського району, відомості про банківські реквізити відсутні) 21,25 грн. (двадцять одна гривня 25 коп.) витрат по оплаті державного мита та 29,50 грн. (двадцять дев'ять гривень 50 коп.) витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
В задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання відповідачів не чинити перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 16 га відмовити.
Суддя В.В. Магера