29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"30" липня 2008 р. Справа №21/311-НА
за позовом Державного підприємства дослідне господарство "Зоря" Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції української академії аграрних наук с. Пирогівці Хмельницького району
до Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі м. Хмельницький
про визнання нечинними та такими, що суперечать чинному законодавству рішень № 227 від 09.07.2007 року, № 435 від 30.11.2007 року, № 419 від 20.11.2007 року, № 420 від 20.11.2007 року, № 199 від 31.01.2008 року, № 198 від 31.01.2008 року, № 477 від 07.05.2008 року, № 478 від 07.05.2008 року, № 479 від 07.05.2008 року
Суддя Огороднік К.М. Секретар судового засідання Гуменна О.О.
Представники сторін:
від позивача Андрійчук А.Б. - керівник
від відповідача Ковальчук О.М. - за довіреністю
Постанова приймається 30.07.2008 року, оскільки в судовому засіданні оголошувалась перерва.
У судовому засіданні оголошено вступну і резолютивну частину постанови згідно ст. 160 КАС України.
Позивач у позовній заяві та представник у судовому засіданні, з урахуванням прийнятого судом уточнення просить визнати нечинними та такими, що суперечать чинному законодавству рішення № 227 від 09.07.2007 року, № 435 від 30.11.2007 року, № 419 від 20.11.2007 року, № 420 від 20.11.2007 року, № 199 від 31.01.2008 року, № 198 від 31.01.2008 року, № 477 від 07.05.2008 року, № 478 від 07.05.2008 року, № 479 від 07.05.2008 року. Позовні вимоги обґрунтовують тим, що штрафні санкції та пеня застосовані відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, однак при цьому відповідачем допущені наступні порушення: несвоєчасне винесення рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені; не вказані взагалі або невірно визначені періоди, за які застосовано фінансові санкції; не вказано розмір штрафу (10%, 20% чи 50%); наявні помилки в розрахунках штрафних санкцій та пені (взагалі відсутні розрахунки).
Зокрема позивач наголошує, що на рішення за № 362 від 23.10.2007 року господарством до головного управління Пенсійного фонду України було подано скаргу, яка 20.11.2007 року була задоволена, а вже 30.11.2007 року до того ж підприємства із тими ж сумами пені та штрафних санкцій прийшло нове рішення № 435 від 30.11.2007 року. Господарство зазначає, що рішення за № 419, № 418 від 20.11.2007 року та рішеннями № 199, № 198 від 31.01.2008 року винесені із грубими порушеннями як Закону так і „Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України” від 16.01.2004 року № 64/8663, оскільки невірно вказані періоди. Вказує, що у рішенні № 435 від 30.11.07 року зазначено за період з 30.06.2002 року по 22.10.2007 року, в той час як у Законі чітко визначено що, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 Закону, - календарний місяць.
Відповідач у запереченнях на позов просить у позові відмовити. Вказує, що оспорювані рішення прийняті відповідно до ч. 9 ст. 106 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
Відповідачем прийнято рішення № 227 від 09.07.2007 року про стягнення з позивача суми штрафу в розмірі 33665,38 грн. та нарахування пені в сумі 31383,86 грн.
Відповідачем прийнято рішення № 435 від 30.11.2007 року про стягнення з позивача суми штрафу в розмірі 6453,90 грн. та нарахування пені в сумі 22107,49 грн.
Відповідачем прийнято рішення № 420 від 20.11.2007 року про стягнення з позивача суми штрафу в розмірі 150,92 грн. та нарахування пені в сумі 57,40 грн.
Відповідачем прийнято рішення № 419 від 20.11.2007 року про стягнення з позивача суми штрафу в розмірі 57010,92 грн. та нарахування пені в сумі 40001,60 грн.
Відповідачем прийнято рішення № 199 від 31.01.2008 року про стягнення з позивача суми штрафу в розмірі 364,02 грн. та нарахування пені в сумі 160,17 грн.
Відповідачем прийнято рішення № 198 від 31.01.2008 року про стягнення з позивача суми штрафу в розмірі 26649,28 грн. та нарахування пені в сумі 6806,45 грн.
Відповідачем прийнято рішення № 477 від 07.05.2008 року про стягнення з позивача суми штрафу в розмірі 725,46 грн. та нарахування пені в сумі 31383,86 грн.
Відповідачем прийнято рішення № 478 від 07.05.2008 року про стягнення з позивача суми штрафу в розмірі 485,01 грн. та нарахування пені в сумі 153,05 грн.
Відповідачем прийнято рішення № 479 від 07.05.2008 року про стягнення з позивача суми штрафу в розмірі 17365,45 грн. та нарахування пені в сумі 3637,13 грн.
Вважаючи вказані рішення неправомірними, позивач звернувся із позовом до суду.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак, відповідачем всупереч цієї норми та ч. 3 ст. 2 КАС України зазначеного не доведено безспірними та беззаперечними доказами та не враховано всіх обставин справи.
Зокрема відповідачем не враховано, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно - правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. .3 Закону суб'єктами системи пенсійного забезпечення є страхувальники.
Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону страхувальниками є: роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання.
Відповідно п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки і в повному обсязі страхові внески.
Згідно ч. 6 ст. 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для Товариства є календарний місяць.
Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону та пп. 9.3.2 п. 9.3. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: при затримці їх сплати у строк до 30 календарних днів включно, - 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум; при затримці їх сплати у строк до 90 календарних днів включно, - 20 відсотків зазначених сум; при затримці їх сплати понад 90 календарних днів, - 50 відсотків зазначених сум. Одночасно на суми не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожен день прострочення платежу. На підставі пп. 9.3.2 п.9 Інструкції розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних картки особового рахунку платника. Порядок та строки винесення рішення визначені п. 9 пп. 9.3.2 Інструкції.
Отже, за несплату (не перерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків, органом ПФУ виставляється рішення про застосування фінансових санкцій залежно від строку затримки платежу: при затримці до 30 календарних днів включно - 10%, при затримці до 90 календарних днів включно - 20%, при затримці понад 90 календарних днів - 50% зазначених сум. Рішення про застосування штрафів складається окремо на 10% , 20%, 50%.
Своєчасність винесення рішення полягає в тому, що рішення виноситься: при затримці до 30 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 30 календарних днів, рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі 10% від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки. Рішення виноситься одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 1 до 30 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період; при затримці до 90 календарних днів включно, на наступний день після закінчення зазначених 90 календарних днів, рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі 20% від суми фактично сплаченої (погашеної) за цей період недоїмки. Рішення виноситься одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період з 31 до 90 календарного дня незалежно від кількості випадків сплати за вказаний період; при затримці що є більшою 90 календарних днів, рішення про застосування штрафу виноситься у розмірі 50% від суми фактично сплаченої (погашеної) недоїмки. Рішення виноситься одне на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки за період від 91 календарного дня до дня фактичного погашення всієї суми недоїмки незалежно від кількості випадків сплати за цей період.
У рішенні обов'язково необхідно зазначати періоди, за які розраховано фінансову санкцію та пеню, тобто дата виникнення боргу, який погашається, та дата його погашення, тобто дата останнього платежу на який нараховується фінансова санкція та пеня.
Сума штрафу підлягає сплаті протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення, або рішення може бути оскаржене у цей самий строк до вищого органу Пенсійного фонду. Також рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені може бути оскаржене в судовому порядку з одночасним письмовим повідомленням про це відповідний орган Пенсійного фонду у будь-який період часу. Оскарження рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені зупиняє строки його сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення по справі. Сума фінансових санкцій та пені до винесення рішення у справі вищим органом ПФУ, судом не рахується боргом. У разі оскарження рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені у Господарському суді після настання строку сплати, такі фінансові санкції та пеня перестають вважатися боргом до винесення судом рішення у справі.
При цьому доказів, які б спростовували доводи позивача та дотримання вказаних норм Закону, відповідач суду не надав, а доводи відповідача спростовуються вищезазначеним. Також судом враховано, що відповідачем належними розрахунками не доведено правомірність застосування сум штрафних санкцій та нарахування пені, періодів нарахування. Відповідачем не надано доказів дотримання ч. 9 ст. 20 Закону.
Тому суд вважає, що позивачем обґрунтовано заявлено позовні вимоги, які підлягають задоволенню, а спірні рішення -визнанню нечинними та такими, що суперечать чинному законодавству.
Сплачені позивачем судові витрати підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України згідно ст. 94 КАС України у зв'язку із задоволенням позову.
Керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п.п.3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Позов Державного підприємства дослідне господарство "Зоря" Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції української академії аграрних наук с. Пирогівці Хмельницького району до Управління Пенсійного фонду України в Хмельницькому районі м. Хмельницький про визнання нечинними та такими, що суперечать чинному законодавству рішень № 227 від 09.07.2007 року, № 435 від 30.11.2007 року, № 419 від 20.11.2007 року, № 420 від 20.11.2007 року, № 199 від 31.01.2008 року, № 198 від 31.01.2008 року, № 477 від 07.05.2008 року, № 478 від 07.05.2008 року, № 479 від 07.05.2008 року задоволити повністю.
Визнати нечинними та такими, що суперечать чинному законодавству рішень № 227 від 09.07.2007 року, № 435 від 30.11.2007 року, № 419 від 20.11.2007 року, № 420 від 20.11.2007 року, № 199 від 31.01.2008 року, № 198 від 31.01.2008 року, № 477 від 07.05.2008 року, № 478 від 07.05.2008 року, № 479 від 07.05.2008 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства дослідне господарство "Зоря" Хмельницької державної сільськогосподарської дослідної станції української академії аграрних наук с. Пирогівці Хмельницького району (код 05453769) 3,40 грн. відшкодування сплаченого державного мита.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено, КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя К.М. Огороднік
Постанова оформлена та підписана 04.08.2008 року.
Віддрук. 3 прим. :
1 - до справи,
2 - позивачу,
3 - відповідачу.