79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
25.03.09 Справа№ 14/13За позовом: Виробничо-комерційної фірми “Агросфера” ЛТД, м.Старокостянтинів Хмельницької області
до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Радехів-цукор”, с.Павлів Радехівського району Львівської області
про стягнення 99 041,46 грн
Суддя Кітаєва С.Б.
При секретарі Хороз І.Б.
Представники:
від позивача: Панасик В.В., Михайлик Є.В. - представники
від відповідача: Василишин В.Р. - представник
Зміст ст.ст.20, 22 ГПК України представникам сторін роз'яснювався.
Суть позову:
Розглядається справа за позовом Виробничо-комерційної фірми “Агро сфера”ЛТД ( м.Старокостянтинів Хмельницької області) до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю “Радехів-цукор”(с.Павлів,Радехівського району Львівської області) про стягнення штрафних санкцій за прострочення виконання зобов”язання за договором купівлі-продажу № 59/03 від 31.03.2008 року в сумі 99 041,46 грн., в тому числі : 66508,76 грн штрафу; 32532,70 грн пені, та відшкодування судових витрат по справі.
Ухвалою від 03.02.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 19.02.2009 року. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлено в даній ухвалі.
Позивач отримав ухвалу суд про порушення провадження у справі 06.02.09 року, а відповідач -07.02.2009 року, що підтверджується наявними у справі поштовими повідомленнями за № 3981217 та за № 3982884 про вручення рекомендованої поштової кореспонденції.
В засіданні 19.02.09 року представником позивача подано Обгрунтування позовних вимог від 18.09.2006 року., в якому просить стягнути з відповідача 98602,23 грн. штрафних санкцій ( штраф , нарахований відповідно до п.5.4 договору в розмірі 66532,68 грн і пеню, нараховану відповідно до п.5.3 договору , в розмірі 32069,55 грн).
З підстав, зазначених в ухвалі від 19.02.2009 року розгляд справи відкладався на 25.03.2009 року. Зазначена ухвала отримана позивачем 10.03.09 р ( поштове повідомлення про вручення за № 4067136), а відповідачем -11.03.2009 року ( поштове повідомлення про вручення за № 4067138).
04.03.2009 року в канцелярію господарського суду Львівської області від позивача поступило Доповнення до позовної заяви № 13/145 від 23.02.2009 року з переліком документів, які додаються до справи, в тому числі і докази надіслання 25.02.09 року зазначеного Доповнення відповідачу.
В судове засідання 25.03.2009 року сторони забезпечили явку повноважних представників. Відповідачем , в додаток до листа за № 10-юр від 23.03.08 р, подано до справи копії витребовуваних судом документів, а також Заперечення на позовну заяву.
В засіданні розглянуто подане позивачем Доповнення № 13/145 від 23.02.2009 року до позовної заяви, яке судом прийнято до розгляду частково. Представники
позивача пояснили, що 31.03.2008 року між позивачем та відповідачем по справі було укладено договір купівлі-продажу за № 59/03, відповідно до умов якого позивач зобов”язувався передати відповідачу засоби захисту рослин, а останній зобов”язувався прийняти товар та оплатити його вартість у встановлені договором строки. Протягом квітня-травня 2008 року ВКФ “Агросфера” ЛТД передала ТзОВ “Радехів-цукор” товару на загальну суму 1 601 404,14 грн, згідно накладних № 0070; ,№ 0077, № 0102, № 0363. Однак, за отриманий товар відповідач розрахувався 04.04.2008 р на суму 98505,22 грн ( пл. доручення № 326); 26.11.2008 р по видатковій накладній № РА-0005012 в рахунок розрахунків було передано позивачу цукор на суму 1 502 898,92 грн В загальному розрахунків проведено на суму 1 601 404,14 грн Позивач вважає, що відповідач виконав своє зобов”язання щодо термінів проведення остаточного розрахунку, однак не виконав своє зобов”язання щодо сплати 20 % вартості товару відповідно до порядку визначеного в п.2.2 договору. Стверджує, що при отриманні товару відповідач отримав від позивача весь пакет бухгалтерських документів ( накладні, рахунки). Штраф нараховано позивачем відповідно до п.5.4 договору ( по кожній із видаткових накладних), загальний розмір нарахованого штрафу, вимога про стягнення якого заявлена - 66 532,68 грн.
Відповідно до п.5.3 договору позивачем нараховано відповідачу пеню, яка відповідно до розрахунку у доповненні до позовної заяви, складає 32069,55 грн; просить в цій частині заявлені вимоги задоволити. Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача і нараховані інфляційні в сумі 9 262,91 грн і 3 % річних в сумі 4 051,93 грн.
У запереченнях на позовну заяву відповідач підтвердив, що дійсно, відповідно до договору купівлі-продажу № 59/03 від 31.03.2008 року, ВКФ “Агросфера” ЛТД поставило для ТзОВ “Радехів-цукор” товар по накладних від 08.04.08 р № 0070 на суму 1031274,17 без ПДВ; від 09.04.08 р №0077 на суму 74 696,37 грн без ПДВ; від 21.04.08 р № 0102 на суму 140890 грн без ПДВ; від 27.05.08 р № 0363 на суму 87642,67 грн без ПДВ. Стверджує, що позивач в частині своєчасних поставок товару для ТзОВ “Радехів-цукор” , відповідно до умов договору № 59/03, не виконав чим порушив умови п.1.1 договору та вимоги ст.193 ГК України, та ст.526 ЦК України. Відповідач підтвердив, що згідно умов п.2.2 договору № 59/03 від 31.03.08 р , ТзОВ “Радехів-цукор” зобов”язувалось провести розрахунок за отриманий товар шляхом :
-оплати 20 % вартості на протязі 3-х днів від моменту отримання рахунку .
-останній розрахунок покупець повинен здійснити до 25 грудня 2008 року. На думку відповідача позивач розрахунок штрафних санкцій та пені провів невірно, в порушення умов договору, а саме п.2.2 . Стверджує, що позивач не надав доказів щодо визначення моменту отримання відповідачем рахунків на оплату товару, а відтак позивач безпідставно вважає, що ТзОВ “Радехів-цукор” отримало рахунки на оплату товару в день його поставки. Стверджує, що рахунки на оплату товару в день його поставки ТзОВ “Радехів - цукор” не отримувало. Відтак, відповідач не погоджується із нарахованими штрафними санкціями та пенею,. просить у позові відмовити.
Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
В судовому засіданні, за згодою представників позивача, оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.
Розглянувши матеріали справи , заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.
31 березня 2008 року між ВКФ “Агро сфера” ЛТД та ТзОВ “Радехів-цукор” було укладено договір купівлі-продажу № 59/03 .
На виконання зобов”язань по договору ВКФ “Агросфера” ЛТД по накладних від 08.04.2008 року № 0070 ( , згідно довіреності на отримання товару ЯОИ 989293 від 07.04.2008 р) передало відповідачу товар вартістю 1 237529 грн ( в т.ч. ПДВ); по накладній від 09.04.2008 року № 0077 ( довіреність на отримання товару ЯОИ 989293 від 07.04.2008 р) передано товару на суму 89635,64 грн( в т.ч.ПДВ); по накладній від 21.04.2008 р № 0102 ( довіреність на отримання товару ЯОИ 988243 від 21.04.2008 р) передано товару на суму 169 068,30 грн ( в т.ч. ПДВ); по накладній від 27.05.2008 р № 0363 ( довіреність на отримання товару ЯОИ 988369 від 27.05.2008 р) передано товар на суму 105171,20 грн ( в т.ч. ПДВ). В загальному позивач поставив, а відповідач прийняв по зазначених накладних товару на суму 1601005,48 грн.
За отриманий товар відповідач розрахувався наступним чином :
1).04.04.2008 р платіжним дорученням № 326 перерахував на рахунок позивача 98 505,22 грн;
2). 26.11.2008 року по видатковій накладній № РА-0005012 в рахунок розрахунків було передано позивачу цукор на суму 1 502 898,92 грн.
Таким чином, станом на 26.11.2008 року відповідач виконав свої зобов”язання щодо проведення остаточного розрахунку, однак, умовами договору № 59/03 передбачено ( п.2.2) проведення розрахунку за товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача ( продавця за договором) в наступні строки : - 20 % вартості на протязі 3-х днів від моменту отримання Рахунку. За невиконання зобов”язань по оплаті 20 % вартості товару , позивач, відповідно до п.п.5.3 та 5.4 договору № 59/03 нарахував відповідачу штраф та пеню ( розрахунок проведено по кожній поставці)..
На виконання вимог ухвал по справі позивач не надав суду доказів надіслання відповідачу рахунків на оплату.
Остаточний розрахунок відповідач провів 26..11.2008 р
При прийнятті рішення у справі суд виходив з наступного.
Позов заявлено про стягнення 99041,46 грн. штрафних санкцій ( в т.ч. 66508,76 грн. штрафу та 32 532.70 грн пені) та відшкодування судових витрат.
04.03.2009 року позивачем подано Доповнення № 13/145 від 23.02.09 р до позовної заяви , в якому просить стягнути з ТзОВ “Радехів-цукор” на користь ВКФ “Агро сфера” ЛТД 111 917,07 грн. з них : 66532,68 грн. штрафу; 32069,55 грн. пені ; 3 % річних в сумі 4051,93 грн. та 9 262,91 грн. інфляційних. Позивач посилається на ст..22 ГПК України.
Відповідно до ст.22 ГПК України позивач має право, зокрема, подавати докази; давати усні та письмові пояснення господарському суду, користуватись іншими процесуальними правами, наданими йому ГПК
Позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог Заяви позивача про відмову від позову, про визнання позову відповідачем повинні бути подані в письмовій формі. Щодо форми заяви про зміну підстав чи предмету позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог ГПК не визначає форми ( усної чи письмової), в якій ці заяви викладаються. Виходячи з того, що позовна заява повинна бути оформлена письмово, а зазначені дії означають зміну елементів позову, слідує, що заяви про зміну підстав чи предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог мають подаватись письмово.
Розцінюючи Доповнення до позовної заяви, подане позивачем в порядку ст.22 ГПК, господарський суд виходить з реального дослідження змісту поданого Доповнення та співвідношення такого змісту з раніше заявленими вимогами. Відтак, суд дійшов висновку, що зазначене Доповнення слід розцінювати не лише як письмове, детальне пояснення, надане суду щодо заявлених у позовній заяві вимог ( штрафу та пені), а є одночасно і заявою про зменшення позовних вимог в частині нарахованої пені, збільшенням позовних вимог щодо нарахованого штрафу , доповненням позовних вимог новими вимогами, які не були первинно заявлені у позовній заяві ( 3 % річних і інфляційних), що суперечить приписам ст.22 ГПК України. Доповнення позовних вимог новими вимогами не може розцінюватись як збільшення розміру позовних вимог, оскільки під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.
На зазначене, зокрема, звертає увагу Вищий господарський суд України в інформаційному листі від 14.08.2007 р № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року”.
З огляду на наведене , Доповнення № 13/145 від 23.02.2009 року приймається судом до розгляду за винятком вимог про стягнення 3 % річних в сумі 4 051,93 грн та 9 262,91 грн. інфляційних. У зв”язку із зазначеним, позивачу повертається оригінал квитанції № 838642 від 19.02.2009 р про доплату 130,00 грн. державного мита
У відповідності до ст.509 ЦК України ( ст.173 ГК України) зобов”язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.
У відповідності до ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов”язків , зокрема є, договои та інші правочини.
Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов”язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов”язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Згідно ст.175 ГК України майнові зобов”язання , які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України, зобов”язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов”язання, відповідно до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов”язання (неналежне виконання)
Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов”язку не встановлений або визначений моментом пред”явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов”язок у семиденний строк від дня пред”явлення вимоги, якщо обов”язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
В силу ст.216 ЦК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
Згідно із ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
31 березня 2008 року між сторонами по справі було укладено договір купівлі-продажу № 59/03. Позивач по справі, ВКФ “Агросфера” ЛТД ( продавець за договором) зобов”язувався передати у власність відповідача, ТзОВ “Радехів-цукор” (покупця за договором) товар, а покупець зобов”язувався прийняти товар і оплатити його.
Асортимент, кількість, ціна, сума та строки поставки визначені в п.1.1 договору.
Позивач поставив відповідачу на виконання умов даного договору по накладних від 08.04.2008 р; від 09.04.2008 р ; від 21.04.2008 р; від 27.05.2008 року товар загальною вартістю 1 601005,48 грн ( із врахуванням ПДВ) . Зазначене відповідач не заперечує.
Відповідно до умов п.2.2 договору покупець зобов”язаний був провести розрахунок за товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок продавця в наступні строки : - 20 % від вартості на протязі 3-х днів від моменту отримання Рахунку, остаточний розрахунок покупець повинен здійснити до 25 грудня 2008 року. Погодження такого порядку розрахунків відповідач підтверджує. Судом встановлено , що зміни, доповнення, тощо до умов договору № 59/03 від 31.03.2008 року сторонами не вносились. Відтак, виходячи із умов п.2.2 договору, доводи позивача ( доповнення до позовної заяви), що відповідач 20% вартості товару повинен був перерахувати позивачу протягом 3-х днів з дня отримання цього товару, є необґрунтованими.
З матеріалів справи вбачається, що 04.04.2008 року по платіжному дорученню № 326 відповідач перерахував позивачу 98 505,22 грн. В призначенні платежу вказав, що за гербіциди згідно рахунку № 0018 від 04.04.2008 року, у т.ч. ПДВ 16417,54 грн.
Рахунок № 0018 виписаний позивачем теж 04.04.2008 року на суму 1237529,00 грн. На суму 1237529,00 грн. позивач передав відповідачу товару по накладній № 0070 від 08.04.2008 року. Найменування товару у рахунку та накладній співпадають.
Таким чином, та обставина, що рахунок на оплату позивачем виписано 04.04.2008 р і в цей же день (04.04.2008 року) відповідач перерахував позивачу 98505,22 грн., спростовують заперечення відповідача, що по даній поставці рахунок ним не був отриманий від позивача, що момент отримання рахунку є невизначеним , відтак і початок перебігу строку виконання зобов”язання по перерахуванню коштів на рахунок позивача в розмірі 20 % вартості на протязі 3-х днів від моменту отримання рахунку є невизначеним. Як вбачається, зазначений документ був у покупця вже 04.04.08 р, тому є підстави вважати зазначену дату як моментом отримання рахунку в 3-х денний термін від якої відповідач зобов”язаний був за умовами договору перерахувати позивачу 20 % вартості товару , що від 1 237529,00 грн ( вартості товару поставленого 08.04.2008 р) становить 247 505,80 грн). Однак, як вбачається з матеріалів справи 04.04.2008 року відповідач перерахував позивачу лише 98 505.22 грн. Борг по сплаті 20 % становить 149000,58 грн. Остаточний розрахунок проведено 26.11.2008 року. Позивач нараховує штраф з 11.04.2008 року ( хоча , враховуючи що на 04.04.08 року рахунок був у відповідача, нарахування штрафу в розмірі 30 % від суми недоплати позивач вправі був здійснювати з 08.04.08 р). Розмір штрафу ( 30% від суми недоплати, яка становить 247505,80 грн) складає 44 700,17 грн
Відповідно до умов п.5.3 договору по зазначеній поставці позивач нарахував відповідачу пеню за порушення термінів оплати товару у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми недоплати за кожен день прострочення виконання зобов”язання. Загальний розмір нарахованої пені по накладній від 08.04.2008 року становить 22 141,89 грн. ( розрахунок в доповненні від 23.02.09 р № 13/145 до позовної заяви).
Вимоги позивача про стягнення штрафу і пені по накладній від 08.04.2008 року підлягають задоволенню .
Оскільки позивач не підтвердив належними і допустимими доказами надіслання відповідачу рахунків на оплату товару, поставленого по накладних від 09.04.2008 року; від 21.04.2008 р; від 27.05.2008 року, а відповідно до умов п.2.2 договору відповідач зобов”язувався перерахувати позивачу кошти в розмірі 20% вартості на протязі 3-х днів від моменту отримання Рахунку, то нараховані відповідно до п.5.4 договору штраф та відповідно до п.5.3 договору пеня по зазначених поставках задоволенню не підлягають, у зв”язку із недоведеністю обставин, на яких ґрунтуються в цій частині заявлені позивачем вимоги..
У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст..33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач не підтвердив належними та допустимими доказами обставини, на яких грунтуються його вимоги про стягнення штрафу та пені , нарахованих по поставках від 09.04; 21.04;2008 року та 27.05.2008 року.
За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених вимог в сумі 44700,00 грн. штрафу та 22141,89 грн. пені.
Заперечення відповідача на даний позов , через порушення позивачем строків поставки товару, суд не приймає до уваги, оскільки відповідач не був позбавлений можливості скористатись умовами п.8.2 договору , зокрема та розірвати договір
Судові витрати, відповідно до ст..49 ГПК України, покладаються на відповідача.
На підставі наведеного, керуючись ст..ст.1, 2, 32,33,34,36, 43,49,.75,82,84,85,116 ГПК України, суд-
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Радехів-цукор” ( с.Павлів , Радехівський район, Львівська область, пр.Юності,39; код ЄДРПОУ 22777025) на користь Виробничо-комерційної фірми “Агросфера” ЛТД ( вул.Острозького,43, м.Старокостянтинів, Хмельницька область; код ЗКПО 22777025) 44700,17 грн. штрафу; 22141,89 грн. пені; 668,42 грн. держмита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3..Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.
4.У задоволенні решти позовних вимог та відшкодуванні судових витрат - відмовити
5. Повернути позивачу оригінал квитанції № 838642 від 19.02.2009 року.
Суддя Кітаєва С.Б.
Суддя