36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
10.03.2009 Справа №10/137-08
м. Полтава
за позовною заявою Закритого акціонерного товариства "Хорол-Елеватор", 37800, м. Хорол, вул. Вокзальна, 1
до Хорольської міжрайонної державної податкової інспекції, 37800, м. Хорол, вул. Кременчуцька, 44
про скасування податкових повідомлень-рішень Хорольської МДПІ від 13.06.2007р. №0000432301/0, від 10.08.2007р. №0000432301/1, від 08.10.2007р. №0000432301/2, від 18.12.2007р. №0000432301/3, за якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 8 625,00 грн., з яких 5 750,00 грн. основний платіж та 2 875,00 грн. штрафна (фінансова) санкція
Суддя Ківшик О.В.
Секретар судового засідання Костандян О.В.
Представники сторін:
від позивача: Кішко Д.О. (див. журнал судового засідання);
від відповідача: Жадан Н.Г.(див. журнал судового засідання).
У судовому засіданні 10.03.2009 р. відповідно до п. 3 ст. 160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частину постанови, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення її повного тексту.
СУТЬ СПОРУ: Розглядається позовна заява про скасування податкових повідомлень-рішень Хорольської МДПІ від 13.06.2007р. №0000432301/0, від 10.08.2007р. №0000432301/1, від 08.10.2007р. №0000432301/2, від 18.12.2007р. №0000432301/3, за якими ЗАТ "Хорол-Елеватор", м. Хорол визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 8 625,00 грн., з яких 5 750,00 грн. основний платіж та 2 875,00 грн. штрафна (фінансова) санкція.
Предмет спору викладено в редакції ухвали від 06.10.2008 р. по справі № 9/27 про роз'єднання самостійних вимог в окремі провадження.
Відповідач позов відхилив, за мотивами заперечень від 06.04.2007 р. (вх. № 05840 від 10.04.2007 р.), посилаючись на правомірність і обґрунтованість спірних податкових повідомлень-рішень.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши надані докази,
За результатами планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ЗАТ "Хорол-Елеватор", м. Хорол за період з 26.12.2005 р. по 01.01.2007 р., що набрали форму акту № 135/23-33989532 від 04.06.2007 р., Хорольська МДПІ констатувала наступні порушення позивачем норм Закону України № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. "Про податок на додану вартість" (зі змінами і доповненнями), а саме : пп.. 7.2.1 п. 7.2 та пп.. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 внаслідок включення до складу податкового кредиту 366 574,22 грн. податку на додану вартість, сплаченого в ціні придбання рухомого та нерухомого майна від ВАТ "Хорольській елеватор" за податковою накладною № 365 від 12.04.2006 р..
Результатом таких висновків стало прийняття Хорольською МДПІ спірного податкового повідомлення-рішення від 13.06.2007 р. №0000432301/0, за якими ЗАТ "Хорол-Елеватор", м. Хорол визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 8 625,00 грн., з яких 5 750,00 грн. основний платіж та 2 875,00 грн. штрафна (фінансова) санкція.
В результаті адміністративно-апеляційного оскарження позивачем даних податкових повідомлень-рішень скарга платника залишена без задоволення, сума податкового зобов'язання залишена без змін, податкові повідомлення-рішення набрали форму податкових повідомлень-рішень від 10.08.2007р. №0000432301/1, від 08.10.2007р. №0000432301/2, від 18.12.2007р. №0000432301/3.
При цьому свої висновки ДПС ґрунтує тим, що у податковій накладній № 365 від 12.04.2006 р. відсутні обов'язкові реквізити, визначені пп. .7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", зокрема, номенклатура товару та ціна поставки одиниці продукції.
Не погодившись з такими висновками, позивач звернувся до суду з даним позовом.
При постановленні судового рішення суд виходив з наступного.
Як сам позивач, так і його контрагент -ВАТ "Хорольській елеватор" - за договорами купівлі-продажу від 12.04.2006 р. в період, що був охоплений перевіркою, є платниками ПДВ і стояли на обліку щодо цього в ДПС. Ця обставина податковою не спростовується та підтверджується залученим до справи свідоцтвом платника податку на додану вартість ВАТ "Хорольській елеватор", код 23823357.
Відповідно до приписів п. 9.8 ст. 9 Закону України "Про податок на додану вартість" реєстрація дії до дати її анулювання. Пунктом 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 р. та зареєстрованого в Мін'юсті України 23.06.1997 р. за № 233/2037 визначено, що податкова накладна є недійсною у разі заповнення її іншою особою, ніж платник податку.
Платник податку згідно з пп.. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками :
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);
є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;
ж) ціну поставки без врахування податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
В даному випадку об'єктом поставки є значна кількість об'єктів рухомого та нерухомого майна, перелік яких із зазначенням ціни поставки одиниці без урахування ПДВ наведено у додатку № 1 до податкової накладної № 395 від 12.04.2006 р. (див. а.с. 56-61), що дає суду підстави для висновку щодо наявності такого обов'язкового реквізиту, як опису (номенклатура) товарів та ціна поставки без врахування податку.
Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Право платника податку на податковий кредит виникає, у відповідності з вимогами пп. 7. 5. 1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", з дати першої події: списання коштів з банківського рахунку платника в оплату вартості товарів або з дати отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.
При цьому слід зазначити, що пп. 7. 4. 5 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" забороняється включення до податкового кредиту лише тих витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Оскільки позивач отримав від свого контрагента за договорами купівлі-продажу від 12.04.2006 р. :
(1) майна згідно переліку (додатки № 1 до обох договорів) на загальну суму відповідно 780 621,68 грн., в тому числі ПДВ 130 103,61 грн. та 1 418 823,65 грн., в тому числі ПДВ 236 470,61 грн., що підтверджується актами приймання-передачі від 14.04.2006 року,
(2) отримав податкову накладну № 365 від 12.04.2006 р.,
(3) сплатив на розрахунковий рахунок контрагента кошти за отримане майно (див. залучені до справи копії платіжних доручень з урахуванням листа виправлень згідно листів Полтавської обласної філії АКБ "Укрсоцбанк" № 11/21-1446 від 09.10.2008 р. та № 11/21-67/1543 від 28.10.2008 р.), в тому числі ПДВ у розмірі відповідно до податкової накладної № 365 від 12.04.2006 р.,
він правомірно відніс до податкового кредиту квітня 2006 року 366 574,22 грн. ПДВ, що значилась в вище зазначеній податковій накладній, тобто діяв в межах положень вище зазначених підпунктів ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість".
Як видно з матеріалів перевірки Кременчуцької ОДПІ, що лягли в основу спірних податкових повідомлень-рішень, та матеріалів справи, позивач вимоги Закону України "Про податок на додану вартість" (пп. 7.4.1) виконав, сплативши податок на додану вартість в ціні товару, придбаного у постачальника -ВАТ "Хорольський елеватор". Останній, в свою чергу, виконав вимоги Закону України "Про податок на додану вартість" (п. 7.2) -видав покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлену податкову накладну на визначені та сплачені покупцем нафтопродуктів суми податку.
Законом України "Про податок на додану вартість" визначено лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат на сплату ПДВ -відсутність податкової накладної чи вантажної митної декларації.
Інших обмежень щодо включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів (робіт, послуг), законодавчо не встановлено.
Крім того, як вбачається з декларації та реєстру отриманих та виданих податкових накладних за квітень 2006 року ВАТ "Хорольський елеватор" включило до податкового зобов'язання квітня 2006 року 366 574,22 грн. податку на додану вартість за податковою накладною № 395 від 12.04.2006 р..
Щодо розрахунку штрафних санкцій, то відповідно до пункту 1.5. статті 1 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Судом встановлено, що позивачем не було допущено порушень правил оподаткування, таким чином законних підстав для застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій за спірними податковими повідомленнями-рішеннями не має.
Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Заперечення та документи, надані відповідачем, не містять доказів того, що спірні податкові повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ прийняті на підставі Закону. Вимоги ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України щодо свого обов'язку довести правомірність свого рішення відповідачем не виконано.
За викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими як нормами права, так і поданими доказами, а тому підлягають задоволенню.
Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. За викладеного, відшкодуванню з Державного бюджету України на користь позивача підлягає сума 3,40 грн. судового збору (державного мита), що сплачене квитанцією № 54Р01112 від 01.10.2008 р..
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 158-163 та п. 6 р. VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Хорольської МДПІ від 13.06.2007р. №0000432301/0, від 10.08.2007р. №0000432301/1, від 08.10.2007р. №0000432301/2, від 18.12.2007р. №0000432301/3, за якими ЗАТ "Хорол-Елеватор", м. Хорол визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 8 625,00 грн., з яких 5 750,00 грн. основний платіж та 2 875,00 грн. штрафна (фінансова) санкція.
3. Стягнути з Державного бюджету з відповідного бюджетного рахунку на користь Закритого акціонерного товариства "Хорол-Елеватор" (37800, м. Хорол, вул. Вокзальна, 1), код ЄДРПОУ 33989532 - 3,40 грн. судових витрат.
Видати виконавчий документ з набранням постановою законної сили за заявою стягувача.
4. Постанову надіслати сторонам за адресами, вказаними у її вступній частині.
Суддя Ківшик О.В.
Дата підписання повного тексту постанови :
Примітки :
Сторони та інші особи , які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково до Харківського адміністративного апеляційного суду в порядку та в строки, визначені ст. 186 КАС України.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.