Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"02" квітня 2009 р. Справа № АС-27/194-07
вх. № 6619/1-27
Суддя господарського суду Харківської області Прохоров С.А.
за участю секретаря судового засідання Рудяк Т.О.
представників сторін :
позивача - Недашковський В.М. за дов.
відповідача- Коваленко Д.С., Нетреба Л.В. за дов.
прокурор - не з"явився
по справі за позовом ДП "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр", м. Х-в
до Спеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові
за участю прокуратури м. Харкова
про визнання недійсним повідомлення-рішення
Позивач, ДП "Харківський обласний радіотелевізійний передавальний центр", м.Х-в звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про визнання недійсним повідомлення-рішення.
Представник позивача в судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити.
Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечує в повному обсязі з мотивів викладених у відзиві та просить суд в задоволенні позову відмовити.
Суд, вислухавши пояснення уповноважених представників позивача та відповідача, дослідивши надані до матеріалів справи документи, встановив наступне.
Згідно матеріалів справи встановлено, що ДП "ХОРТПЦ" використовувало земельні ділянки розташовані в м. Харкові та на території Харківської області.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про плату за землю" № 2535-ХП від 03.07.92 року (зі змінами та доповненнями, далі Закон) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати. Згідно зі ст.5 вищевказаного Закону, об'єктом плати на землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, в тому числі на умовах оренди. Об'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, в тому числі орендар.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документів що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється (ст.126 Земельного Кодексу).
У відповідності з ст.14 Закону юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом за формою, встановленою Головною державною податкової інспекцією України, щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції за місцем знаходження земельної ділянки. У відповідності з ст.15 Закону юридичні особи-власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Сплата податку провадиться рівними частками щомісяця, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. У такі ж терміни сплачується орендна плата державної та комунальної власності.
Відповідно до акту перевірки, що міститься в матеріалах справи, позивачем використовуються земельними ділянками за адресою:
м. Харків, вул. Дерев'янка 1 А, площа земельної ділянки складає 3,76 га;
м. Харків, вул. 1-ої Кінної Армії 112 (житловий будинок) , площа земельної ділянки складає 0,37496 га;
м. Харків, вул. 1-ої Кінної Армії 114, площа земельної ділянки складає 0,314747 га;
м. Харків, вул.Балканська,13 (житловий будинок), площа земельної ділянки складає 0,18 га;
м. Харків, вул.Балканська,13 , площа земельної ділянки складає 2,7516 га.
м. Харків , Жовтневий р-н с. Карачівка, земельна ділянка площею 30502 кв. м.
Перевіркою встановлено, що за вказані земельні ділянки ДП ХОРТПЦ не надавався розрахунок земельного податку на 2005 рік та на 2006 рік, земельний податок не сплачувався.
На підставі наданих до перевірки документів встановлено, що грошову оцінку вказаних земельних ділянок не проведено. По населених пунктах грошову оцінку земель яких не проведено, ставки земельного податку обчислюються у відповідності з частиною другою ст. 7 Закону.
Згідно зі ст.70 Закону по населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено , ставки земельного податку, встановлені другою частиною ст. 7 Закону збільшуються у 3,03 рази.
Згідно зі ст.72 Закону "Про держбюджет на 2006 рік" ставки земельного податку, встановлені другою частиною ст.7 Закону 2535-ХІІ, збільшуються у 3,10 рази.
У зв'язку з тим, що підприємством позивача не розрахувався земельний податок, перевіркою проведено розрахунок земельного податку за земельні ділянки, розташовані на території м. Харкова з урахуванням діючого законодавства:
Сума земельного податку, за користування вказаними земельними ділянками, розташованими на території м. Харкова за 2005 рік ДП ХОРТПЦ складає - 232 038,21 грн. за перевіряємий період 2006 року - 118 505,96 грн.( разом перевіркою нараховано земельного податку у сумі 350 544,17 грн. та штрафні санкції у сумі 175612,09 грн.).
Перевіркою були встановлені порушення підприємством ст.2, ст.7, ст.14, ст.15 вищевказаного Закону.
Закон України "Про плату за землю" є основним законом, що визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку (витяг з Постанови Вищого господарського суду України по справі № 2/262 а від 12.05.05 р.). Відповідно до ст.14, ст.17 та ст.20 вищевказаного Закону розрахунок земельного податку подається до інспекції за місцем знаходження земельної ділянки, а платежі за землю зараховуються на рахунки бюджетів сільської, селищної, міської рад на території яких знаходяться земельні ділянки,
Ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім Закону України " Про плату за землю" (ст.4 Закону).
Згідно з Порядком обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів) затвердженого Наказом ДПАУ від 19.02.1998 р. №80 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.03.1998 року за № 80, який розроблений відповідно до Законів України "Про систему оподаткування", "Про державну податкову службу в Україні" та інших актів, положень чинного законодавства України і має на меті використання єдиної раціональної методики обліку платників податків і зборів (обов'язкових платежів) в органах державної податкової служби, ДП "ХОРТПЦ" повинно було стати на облік до податкової інспекції за місцем розташування земельної ділянки , як платник окремого виду податків.
Зарахування платника податків до категорії платників окремих податків здійснюється у порядку, визначеному розділом 9 цього Порядку, про що вносяться відомості до Єдиного банку даних юридичних осіб. У відповідності з п.9.2 розділу 9 платник податків зараховується органами державної податкової служби до категорії платників окремих податків за місцезнаходженням земельних ділянок, родовищ корисних копалин, джерел забруднення навколишнього природного середовища, об'єктів рухомого або нерухомого майна, транспортних засобів тощо, розташованих на територіях інших територіальних громад ніж юридична особа.
Наказом ДПА України від 28.02.2007 року №110 "Про затвердження порядку взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків" п.3.1 Розділу 3 "Організація роботи щодо зарахування платників податків до категорії платників окремих податків" вказано "...якщо відповідно до законодавства у платника податків, окрім обов'язків щодо подання податкових декларацій розрахунків, звітів) та/або нарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів, інших обов'язкових платежів на території громади за своїм місцезнаходженням, виникають такі обов'язки на території іншої територіальної громади, то в органі ДПС, відповідному цій території, такий платник податків зараховується до категорії платників окремих податків.
Враховуючи норми Закону до державних податкових інспекцій за місцем знаходження земельних ділянок відділом податкового супроводження закладів науки та інших сфер діяльності надіслані листи про проведення позапланової виїзної перевірки на підставі п.2 ст. 11-1 ЗУ "Про державну податкову службу в Україні № 509-ХІІ " від 04.12.1990р. (зі змінами та доповненнями) з питання перевірки нарахування та сплати земельного податку Харківським обласним радіотелевізійним передавальним центром за земельні ділянки, які знаходяться за межами м. Харкова. Перевірки були проведені за місцем розташування земельних ділянок підприємства.
Ч. 1 ст.21 Основ законодавства України про культуру в Україні гарантується розвиток мережі різних за видами діяльності та формою власності закладів, підприємств та організацій культури: театрів, філармоній, професійних творчих колективів, кіностудій, організацій телебачення, радіомовлення, кіновідеопрокату, видавництв, редакцій та інше.
Підприємства, організації і заклади є окремими організаційно-правовими формами господарювання. Отже, залежно від того, яка організаційно-правова форма господарювання юридичної особи визначена у свідоцтві про її реєстрацію та в установчих документах, зазначена особа є або не є закладом культури, а отже, є або не є платником земельного податку.
Основними напрямками діяльності згідно із статутом підприємства є ...розповсюдження телевізійних та радіопрограм..., та згідно довідки управління статистики вид діяльності визначено - діяльність у сфері зв'язку .
Відповідно до ст.1 Закону України " Про зв'язок" № 160/95-ВР від 16.05.95р. (зі змінами та доповненнями) надається пояснення, що підприємство зв'язку це підприємство, що здійснює свою господарську діяльність для забезпечення функціонування засобів, споруд та мереж зв'язку з метою надання послуг зв'язку.
Тобто, згідно законодавства нема свідчення про здійснення підприємством саме виду діяльності у сфері культури.
Відповідно до ЗУ "Про систему оподаткування" №77/97-ВР від 18.02.97р (зі змінами та доповненнями) пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.
Виходячи з приписів ч.2 і ч. 3 ст.9 КАС України передбачено, що суд вирішує справи на підставі Конституції, законів України та інших нормативно-правових актів.
Ч.5 ст.5 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації і соціальний захист журналістів" №540 передбачено, що розмір плати за землю державними підприємствами зв'язку, які займаються розповсюдженням друкованої продукції, теле - і радіопрограм, не може перевищувати розміру плати за землю закладами культури. Оскільки дана норма не визначає розміру плати за землю закладами культури, то у даному випадку, пов'язаним нормативно-правовим актом є Закон України "Про плату за землю", де його нормою, а саме п.4 ч.1 ст.12 передбачено, що від земельного податку звільняються заклади культури, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів.
Таким чином, суд дійшов висновку, що не всі вітчизняні заклади культури звільняються від земельного податку, а лише ті, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів.
Враховуючи вищевикладене, спірні правовідносини врегульовано, серед іншого і Законами України про державний бюджет України на відповідний рік, дія яких поширюється у тому числі і на податкові правовідносини, оскільки одним із джерел формування дохідної частини Державного бюджету України на відповідний рік є податки, які справляються за встановленими ставками. Закон України «Про Державний бюджет України на відповідний рік» передбачає розмір ставок, зупинення дії податкових зобов'язань для визначеного кола суб'єктів і звільнення окремих суб'єктів від сплати певних видів податків.
Так, положеннями ч.6 ст.75 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», ч.З ст.70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», ч.З ст.72 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» встановлено, що у 2004, 2005, 2006 роках - пільги по платі за землю, визначені п.З і п.4 ч. 1ст. 12 Закону України «Про плату за землю» застосовуються до бюджетних установ, які утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів. Таким чином, законодавець чітко визначив коло суб'єктів, які на підставі цих пунктів мають пільгу по платі за землю.
Позивач - ДП «ХОРТПЦ» не є підприємством, яке фінансується за рахунок державного або місцевого бюджету. А пунктом 7.1., його Статуту визначено, що основним узагальненим показником фінансових результатів його господарської діяльності є прибуток (дохід). Отже, пільга щодо сплати податку на землю на позивача не розповсюджується.
Крім того, суд також враховує обставини, які встановлені у постанові Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.11.2008 року у справі №1-202/08 за обвинуваченням директора та головного бухгалтера ДП "ХОРТПЦ" - позивача у справі (копія долучена до матеріалів справи), а саме те, що Рожко Г.Ф., який є посадовою особою ДП "ХОРТПЦ" у попередній змові з головним бухгалтером ДП "ХОРТПЦ" Ушаковою Н.В. у період 2004-2006 років скоїв зловживання службовим становищем, яке потягло за собою тяжкі наслідки. Використовуючи своє службове положення, в супереч інтересам служби, з корисних мотивів, направлених на схов об'єкту оподаткування - земельних ділянок ДП "ХОРТПЦ", Рожко Г.Ф. та Ушакова Н.В. не нараховували податкові зобов'язання по земельному податку та не надавали податкові розрахунки за 2004-2006 роки. Вказана постанова на підставі ч.З ст.349 КПК України 15.12.2008р. набрала законної сили, а на підставі ст.403 КПК України є обов'язковою та підлягає виконанню на всій території України.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, ДП "ХОРТПЦ" (позивач) на підставі ст.5 Закону України "Про державну підтримку засобів масової інформації і соціальний захист журналістів"№540", п.4 ч.1 ст.12 Закону України "Про плату за землю", ч. 6 ст.75 Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік», ч.З ст.70 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік», ч.З ст.72 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік» повинен сплачувати плату за землю за 2004-2006 роки на загальних підставах.
Враховуючи викладене суд вважає позовні вимоги позивача не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати залишаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 4, 8, 17, 50, 94, 160- 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
В задоволенні позову відмовити.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанови набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови підписано судом 07.04.2009 року о 16:00.
Суддя Прохоров С.А.