29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"16" жовтня 2008 р. Справа №16/17/263-НА
За позовом Закритого акціонерного товариства „Авіс”, с. Гуменці, Кам'янець-Подільського району
до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції, м. Кам'янець-Подільський
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000942341/0 від 27.02.2006 року; №0000952341/0 від 27.02.2006 року та визнання протиправними дій посадових осіб Кам'янець-Подільської ОДПІ щодо неприйняття уточнюючих розрахунків по ПДВ
Суддя Магера В.В. Секретар судового засідання Світко С.В.
Представники:
Від позивача - Гуцуляк Г.І. -представник за довір. № 70 від 03.06.2008 р.
Фатула Т.В.- представник за довір. № 41/11 від 14.11.2005 р.
Від відповідача -Лічман Л.В. -за довір. № 1649/10/10-019 від 24.01.2007 р.
Собищанський В.А. -за дов. № 12900/10/10-019 від 09.06.2008 р.
Постанова приймається 16.10.2008 р., оскільки в судовому засіданні 02.10.2008 р. оголошено перерву.
В судовому засіданні у відповідності до ч.3 ст.160 КАС України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Суть спору: Позивач в позовній заяві просить суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення №0000942341/0 від 27.02.2006 року, №0000952341/0 від 27.02.2006 року та визнання протиправними дій посадових осіб Кам'янець-Подільської ОДПІ щодо неприйняття уточнюючих розрахунків по ПДВ
При цьому позивач зазначає, що відповідачем в лютому 2006 р. проведено позапланову документальну перевірку підприємства з питань правомірності заявленої до відшкодування суми ПДВ. В акті зроблено посилання на пункти нормативних актів і без відповідного аналізу їх положень зроблено висновок, що ПДВ в сумі 805 166,67 грн. сплачене за виконані будівельні роботи по ремонту пташників для утримання курей-несучок має бути включена до податкового кредиту спеціальної декларації та виключена з податкового кредиту загальної декларації за грудень 2005р.
За наслідками перевірки прийняті спірні податкові повідомлення-рішення №0000942341/0 від 27.02.2006 р., яким відмовлено в наданні бюджетного відшкодування на суму 805 167,00 грн. та №0000952341/0 від 27.02.2006 р., яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування по ПДВ в розмірі 8 667,00 грн.
Позивач не погоджується з висновками перевірки та прийнятим податковим повідомленням-рішенням та зазначає, що:
- при віднесенні ПДВ до загальної декларації слід керуватися загальними нормами Закону України “Про податок на додану вартість” і відповідно відображати податковий кредит в загальній декларації з ПДВ. Віднесення податкового кредиту по операції з придбання основних фондів до спецдекларації, згідно якої ПДВ сплачене при їх придбанні не відшкодовується, позбавляє платника податків права на отримання відшкодування ПДВ сплаченого при придбанні основних фондів. Своїми діями ДПІ безпідставно позбавляє товариство встановленого Законом права на відшкодування ПДВ;
Також позивач наголошує, що посадовими особами податкового органу не спростовано та не заперечено, (згідно акту перевірки) сам факт існування податкового кредиту в обсягах задекларованих позивачем за грудень 2006р. та підстав його виникнення.
З цього випливає, що перевіряючими не зазначено суті порушення, що на їх думку мали місце, ревізори прийшли до помилкового висновку, наведеного у акті перевірки, при чому останніми було неправильно застосовано положення п. 11.21, п. 11.29 ст. 11 Закону № 168/97-ВР.
Підпункт 7.7.1 „б" ст.7 ЗУ „Про ПДВ" застосовано безпідставно, оскільки скаржник не є звільненим від сплати ПДВ, а також не є суб'єктом оподаткування за правилами, встановленими законодавством з питань спрощених систем оподаткування, що передбачають сплату цього податку у спосіб, відмінний від загального, встановленого цим Законом (не є платником єдиного податку) та свідоцтво платника ПДВ від 31.07.97р. №31617703 чинне, то відносно нього не може бути застосована дана норма.
Отже, позивач є платником податку на додану вартість та відповідно подає загальну декларацію, яка передбачає право на відшкодування сплачених сум ПДВ віднесених платником до складу податкового кредиту.
20.03.2006 р. позивачем було подані уточнюючі розрахунки по ПДВ за січень 2006 р., у зв'язку з тим, що актом перевірки від 18.02.2006 р. встановлено порушення підприємством п.п.7.7.2 “а” п.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” (передчасно задекларовано), в результаті чого платником збільшено суму податкового кредиту, яку відображено у декларації за січень 2006 р. Листом від 21.03.2006 р. відповідачем повідомлено, що зазначені вище уточнюючі розрахунки не визнаються податковим органом.
Спірними податковими повідомленнями-рішеннями безпідставно відмовлено в надані бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 805 167 грн., а також безпідставно зроблено висновок, що сума ПДВ в розмірі 805 167,00 грн. (сума збільшення бюджетного відшкодування за січень 2006 р.) на яку також відмовлено в надані бюджетного відшкодування буде зменшено у картці особового рахунку платника. Тому дії посадових осіб щодо винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та неприйняття уточнюючих розрахунків є протиправними.
Відповідач у відзиві на позов, а також в додаткових запереченнях проти позову, його представники у судовому засіданні проти позовних вимог заперечують, мотивуючи свої заперечення тим, що позивач не вірно сформував податковий кредит, який відображено у загальній декларації за виконані будівельні роботи, що сплачений постачальникам, оскільки він має бути включений до податкового кредиту спеціальної декларації, виключений з податкового кредиту загальної декларації, оскільки позивач є сільськогосподарським підприємством та товаровиробником.
При цьому відповідачем зазначається, що Позивач перебуває на спеціальному режимі оподаткування ПДВ встановленому п.п. 11.29 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Як повідомило управління ветеринарної медицини в Кам'янець-Подільському районі листом від 28.09.07 р. № 136 - ЗАТ „Агрофірма „Авіс” починаючи з 2003 р. забій птиці на м'ясо не проводить, переробкою продукції птахівництва не займається.
У листі Управління ветеринарної медицини в Кам'янець-Подільському районі від 12.10.07 р. № 148 на запит Кам'янець-Подільської ОДПІ від 05.10.07 р. № 3373/26-002/11 повідомлено, що ветеринарний контроль за виробництвом продукції ЗАТ „Агрофірма „Авіс” здійснює відомча служба ветеринарної медицини даного господарства. Один раз на місяць проводяться дослідження курячих яєць в Хмельницькій обласній державній лабораторії ветеринарної медицини згідно „Обов'язкового мінімального переліку досліджень сировини, продукції тваринного та рослинного походження, комбікормів вітамінних препаратів та інше" і за результатами яких видаються ветеринарні свідоцтва (ф-2), ветеринарні довідки. Також в Кам'янець-Подільській районній державній лабораторії ветеринарної медицини подекадно проводяться дослідження яєць згідно методичних вказівок у відповідності з „Порядком періодичністю контролю сировини і харчових продуктів по показниках безпека згідно ГОСТу 27583-88”.
За даними „Звіт про стан тваринництва за 2005 рік" форми № 24, поданого ЗАТ „Агрофірма „Авіс” до Управління статистики у Кам'янець-Подільському районі, протягом 2005 року на підприємстві одержано 10831170 яєць курячих.
За даними статистичної звітності за формою № 50/СГ „Основи економічні показники роботи с/г підприємств” встановлено, що дохід від реалізації продукції птахівництва - яйце куряче за 2005 р. складає 2 671,3 тис грн., що становить 84,8% від загального обсягу доходів ЗАТ „Агрофірма „Авіс”.
Згідно довідки ЄДРПОУ №311 від 02.09.2005р. основний вид діяльності ЗАТ „Агрофірма „Авіс” - 01.24.0 - розведення птиці. Відповідно до КВЕД 01 - сільське господарство, 01.2 - тваринництво. У січні 2005 р. Кам'янець-Подільська ОДПІ зареєструвала ЗАТ „Агрофірма „Авіс” платником фіксованого податку на 2005 р.
Отже, проаналізувавши дану інформацію встановлено, що ЗАТ „Агрофірмі „Авіс” є сільськогосподарським товаровиробником та займається утриманням курей-несучок.
Тобто, у період з 01.11.05 по 31.12.05 ЗАТ „Агрофірма „Авіс” займалось утриманням курей несучок з метою здійснення операцій з продажу яйця курячого.
Крім того, відповідно до поданого Позивачем розрахунку визначення питомої ваги доходу (виручки) від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальному обсязі валового доходу підприємства за 2005 рік питома вага доходу (виручки) від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу становить 99,25 тис.грн.
Тобто, сільськогосподарським товаровиробником досягнуто такий обсяг реалізації сільгосппродукції власного виробництва, визначення питомої ваги якої передбачено підпунктом п.п.11.29 Закону „Про податок на додану вартість”, - поточний звітний період повинен становити не менше 50°/ загальної суми валового доходу підприємства.
Отже, наведене вище підтверджує правовий статус платника податків - сільськогосподарський товаровиробник, який відповідно до вимог Закону „Про податок на додану вартість” повинен перебувати на спеціальному режим оподаткування ПДВ встановлений п.п. 11.29 цього ж Закону.
У зв'язку з цим платник податків зобов'язаний подавати до податкового органу загальну та спеціальну податкову декларацію з ПДВ з відміток операцій, що стосуються спеціального режиму оподаткування сільськогосподарського товаровиробника визначеного п.п.11.29 Закону „Про податок на додану вартість”.
Даний пункт поширюється виключно на сільськогосподарського товаровиробника. Разом з тим, підпункт 11.29 Закону не поширюється на сільськогосподарські підприємства, які здійснюють операції з реалізації молока, молочної продукції, м'яса та м'ясопродуктів.
При цьому необхідно зазначити, що наявні документи свідчать про те, що у 2005 році Позивач не мав власних переробних потужностей, не проводив операції з реалізації молока та молочної продукції, м'яса та м'ясопродукти; не відкривав в банках та інших фінансових установах окремий рахунок для зарахування сум дотацій, що передбачено п.5 „Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за проданими ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі”, затвердженого постановою КМ України від 12.05.1999 р.№ 805, що свідчать про відсутність реалізації продукції власного виробництва переробним підприємством.
Відповідно на Позивача не поширюються вимоги п.п.11.21. ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість” відповідно до якого суми ПДВ, що повинні сплачуватись до бюджету переробними підприємствами за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовуються виключно до виплати дотацій сільськогосподарськими товаровиробниками за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.
Проте, ЗАТ „Агрофірма „Авіс” подано до Кам'янець-Подільської ОДПІ спеціальну податкову декларацію з ПДВ від 20.12.05 р. № 59738 з відміткою операцій, що стосуються сільськогосподарського переробного підприємства, спеціальний режим якого встановлений п.п. 11.21. ст.11 Закону „Про податок на додану вартість” та загальну податкову декларацію з ПДВ від 20.12.05 № 59736 за листопад 2005 р.
Механізм застосування п.п.11.21. ст.11 Закону „Про податок на додану вартість” визначено Постановою КМ України № 805 від 12.05.1999 р. „Про порядок нарахування, виплат І використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі”. Даний порядок прийнято з метою підтримки сільськогосподарських товаровиробників тваринницької продукції та своєчасного перерахування їм дотацій за поставлені переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі.
Тобто, ЗАТ „Агрофірма „Авіс” подало спеціальну декларацію як сільськогосподарське переробне підприємство, яке має власні переробні потужності, займається переробленням м'яса та м'ясопродуктів, реалізацією молока та м'ясопродуктами. До такої декларації переробне підприємство мало б включати виключно операції з продажу молока, молочної продукції, м'яса та м'ясної продукції, виготовлених з молока та м'яса, придбаних з метою переробки у сільськогосподарських товаровиробників як за нульовою ставкою, так і за ставкою 20%.
По-друге, Позивачем не вірно проведено розподіл податкового кредиту між загальною та спеціальними деклараціями по реконструкції основних фондів - пташників, де сплачена сума ПДВ 805 166,67 грн. повинна бути включена до податкового кредиту спеціальної декларації та виключена з податкового кредиту загальної декларації.
Згідно із п.п.1.2. п.1 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.07.1997 № 166 та зареєстрованої в Мінюсті України 30.06.2005 р. за № 702/10982, платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (п.п.11.21, 11.29 Закону) суми податку на додану вартість повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання, подають податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену). До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціальних режимів, установлених указаними пунктами.
Оскільки Позивач є сільськогосподарським товаровиробником, то на нього поширюється дія Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини (далі - Порядок), затверджено постановою КМ України від 26.02.99 р. № 271.
Відповідно до наведених норм, Позивач зобов'язаний вести окремий податковий облік податкових зобов'язань і податкового кредиту щодо операцій, по яких застосовуються загальний та спеціальний режими обкладання ПДВ, на підставі якого складати і в установлені терміни подавати до податкового органу за місцем реєстрації загальну та окрему податкову декларацію щодо зазначеної діяльності.
Сільськогосподарські товаровиробники на підставі окремого обліку повинні відображати в окремій податковій декларації як суми податкових зобов'язань по операціях з продажу товарів власного виробництва, так і суми податкового кредиту по придбаних товарах, використаних на виробництво цієї ж продукції, що декларується в спеціальній декларації з ПДВ.
Як зазначено в п.4 Порядку № 271 від'ємна різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарським підприємством від покупців, та сумою ПДВ, сплаченою ними постачальникам, зараховується сільськогосподарськими товаровиробниками на зменшення податкових зобов'язань наступних періодів.
Залишок податкового кредиту покривається податковими зобов'язаннями наступних податкових періодів. В податковій декларації з податку на додану вартість (скороченій) в розділі II (Податковий кредит) в рядку 10, заповнюється сума сплаченого ПДВ, від придбання з ПДВ на митній території України товарів (робіт, послуг) вартість, яких включається до складу валових витрат виробництва (обігу), та основних фондів й нематеріальних активів, які підлягають амортизації, призначена для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню. В даному випадку оподаткуванню підлягатиме сільськогосподарська продукція, а закуплені основні фонди будуть використовуватись для її виробництва, тобто, виключно для здійснення операцій, які підпадають під норми п. 11.29 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Разом з тим, в рядку 10.1 „Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження) з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою” розділу II загальної декларації з податку на додану вартість від 20.12.05 р. № 59736 за листопад 2005 р. ЗАТ „Агрофірма „Авіс” неправомірно віднесено до податкового кредиту загальної декларації суму податку на додану вартість в розмірі 805 166,67 грн. в зв'язку з реконструкцією пташників, призначених для здійснення операцій у виробництві продукції птахівництва - яйця курячого.
Таким чином, ЗАТ „Агрофірма „Авіс” неправомірно заявлено до відшкодування з державного бюджету суму ПДВ у розмірі 805 166,67грн.
Сума податку, яка сплачена за реконструкцію пташників має бути включена до податкового кредиту спеціальної декларації (п. 11.29 ст.11) та виключена з податкового кредиту загальної декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом. Оскільки, здійснення попередньої оплати за будівельні роботи по реконструкції пташників, призначене для потреб власного сільськогосподарського виробництва, тому така операція повинна відображатися у спеціальній (скороченій) декларації з ПДВ.
Так, згідно п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Із аналізу положень Закону №168/97 та Порядку № 166, вбачається поширення на підприємства, що перебувають на спеціальному режимі оподаткування згідно ст.11 Закону № 168/97, загального порядку визначення суми податку на додану вартість, що повинна сплачуватися на підставі п.п.7.7.1 п. 7.7. ст.7 закону України „Про податок на додану вартість” (як різниця між сумою ПДВ, одержаною сільськогосподарськими підприємствами від покупців, та сумою ПДВ, сплаченою ними постачальникам), а визначена у такий спосіб сума податку на додану вартість, в даному випадку Позивачем до бюджету не сплачується, а є тією сумою, яка залишається в розпорядженні сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва.
В даній ситуації Позивачем проведено реконструкцію пташників, суму ПДВ віднесено до податкового кредиту загальної декларації. При реалізації яєць тощо, у Позивача буде виникати податкове зобов'язання, яке Позивач віднесе до спеціальної декларації. По загальній декларації такі зобов'язання не відображаються. Отже, у Позивача не виникне позитивна або від'ємна різниця між сумами податкового зобов'язання та податкового кредиту, як того вимагає положення п.п.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, чим порушується основний принцип цього Закону.
Стосовно посилання підприємства на лист ДПА України від 23.02.1999 № 2651/7/16-1121 слід зазначити, що даний лист фактично базується на нормах Указу № 1328/98 від 01.01.1999 року, який втратив чинність ще у 2000 році.
При цьому відповідач посилається на вимоги п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.11.21, 11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість”. На думку відповідача, суми ПДВ із одержаних за договорами товарно-матеріальних цінностей, пов'язаних з виробництвом та переробкою у власних переробних цехах продукції, сільськогосподарський товаровиробник повинен відображати у спеціальній декларації. Залишок податкового кредиту покривається податковими зобов'язаннями наступних періодів. Уточнюючі декларації подані позивачем в березні 2006 р., щодо коригування суми ПДВ за січень 2006 р. не можуть бути прийняті податковим органом, оскільки вони подавалися під час проведення перевірки, що суперечить вимогам чинного законодавства України. За таких обставин, відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога і заперечення проти позову, дослідивши докази, встановлено наступне:
Закрите акціонерне товариство “Агрофірма„Авіс”, с. Гуменці, Кам'янець-Подільського району є юридичною особою, виробником сільськогосподарської продукції, взято на податковий облік в Кам'янець-Подільській ОДПІ 22.09.1994 р. та є платником ПДВ, що відображено в акті перевірки та підтверджується Довідкою № 1272 з ЄДРПО України.
18.02.2006 р. працівниками Кам'янець-Подільської ОДПІ проведено позапланову документальну перевірку з питань правомірності визначення заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість ЗАТ „Агрофірма „Авіс” за період з 01.11.2005 р. по 31.12.2005 р.
За наслідками перевірки складено акт № 862 234 21332083 від 18.02.2006 р. В акті перевірки зроблено висновки та встановлено, що в порушення п.п. 7.7.2 „а”, п.п. 7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, п.1.2 „Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість”, п.4 Постанови Кабінету Міністрів України „Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками -платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва , продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини”, ЗАТ „Агрофірма” Авіс” завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за грудень 2005 р. на суму 805 166,67 грн. В акті перевірки також зазначено, що в порушення п.п.3.1.1. п.3.1. ст. 3, п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за грудень 2005 р. на суму 8 667,00 грн.
За наслідками перевірки прийняті спірні податкові повідомлення-рішення №0000942341/0 від 27.02.2006 р., яким відмовлено в наданні бюджетного відшкодування на суму 805 167,00 грн. та №0000952341/0 від 27.02.2006 р., яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування по ПДВ в розмірі 8 667,00 грн.
Позивачем 20.03.2006 р. у Кам'янець-Подільську ОДПІ направлено уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість, в результаті чого платником збільшено суму податкового кредиту яку відображено у декларації за січень 2006р.
Кам'янець-Подільською ОДПІ направлено лист ЗАТ “Агрофірма ”Авіс” 21.03.2006 р. № 5077/10/19-106 у якому повідомлено, що ЗАТ “Агрофірма ”Авіс” 20.03.2006 р. подано уточнюючі розрахунки по ПДВ за грудень 2005 р. та січень 2006 р. з порушенням вимог оформлення та подання звітності у зв'язку з чим уточнюючі розрахунки не визнаються Кам'янець-Подільською ОДПІ як податкова звітність, через те позивач просить визнати дії посадових осіб відповідача щодо неприйняття уточнюючих розрахунків по ПДВ за січень 2006р. протиправними.
Крім того позивачем надано у матеріали справи акт №86223421332083 від 18.02.2006 р. „Про результати позапланової документальної перевірки з питань правомірності визначення заявленої до відшкодування суми податку на додану вартість ЗАТ ”Агрофірми” Авіс” за період з 01.11.2005 р. по 31.12.2005 р. В акті перевірки зроблено висновки та встановлено , що в порушення п.п. 7.7.2 „а”, п. п. 7.7 ст.7 Закону України „Про податку на додану вартість” від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, п.1.2 „Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість”, п.4 Постанови Кабінету Міністрів України „Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва , продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини”, п. 15 Постанови Кабінету Міністрів „Про порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих на виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі №805 від 12.05.1999 р., п.п.11.21,пп...11.29 п.11 ст.11 Закону України „Про податок на додану вартість” ЗАТ „Агрофірма” Авіс” завищено заявлену суму до бюджетного відшкодування за грудень 2005 року на суму 805 166,67 грн. В акті перевірки також зазначено, що в порушення п.п.3.1.1. п.3.1. ст. 3, п.п. 7.3.1. п. 7.3. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. №168/97-ВР, завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за грудень 2005 року на суму 8 667,00 грн.
Не погоджуючись з висновками акту перевірки, та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх до суду, з вимогою про визнання їх нечинними та просить суд визнати дії посадових осіб відповідача щодо неприйняття уточнюючих розрахунків по ПДВ за січень 2006р. протиправними.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне:
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно п.1.7. ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” № 168 від 3.04.1997р. податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно п.п.7.4.1. ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Крім того, у п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” зазначено, що не дозволяється включення до по даткового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені, зокрема, податковими накладними, а вимоги до змісту податкової накладної, що надається покупцю платником податку - продавцем визначені п.п. 7.2.1. ст. 7 Закону. При цьому згідно Порядку заповнення податкової накладної, затв. Наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 165, зареєстроване у Мінюсті України 23.07.1997р. за № 233/2037 ( п.п. 6, 18 ) .
В той же час, наведена вище норма п.7.4 ст.7 Закону “Про податок на додану вартість” крім визначених судом обов'язкових підстав виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість, передбачає обов'язкову наявність ще й такої підстави, як сплата платником податку у звітному періоді відповідних сум податку.
Відповідно до п.п.7.7.5, п.7.7. Закону України “Про податок на додану вартість” суми податку на додану вартість зараховуються до Державного бюджету України, а зараховані суми використовуються у першу чергу для бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно з цим Законом. Тобто, законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України.
Висновок про те, що відшкодуванню підлягають лише суми які були сплачені до бюджету випливає з самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (п.19 ст.1, ст.9 Бюджетного кодексу України), а також з поняття платника податку, як особи, яка згідно Закону №168 зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем (п.1.3 ст.1 Закону №168).
Пунктом 11.21 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватись до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти у повному обсязі спрямовується виключно на виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо у живій вазі. Сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.
Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
На виконання п. 11.21 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 805 від 12.05.1999 року “Про Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі”.
Відповідно до п. 11. 29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” зупинено дію п.7.7 ст. 7, п.10.1 і 10.2 ст.10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.
Для новостворених сільськогосподарських товаровиробників різних форм власності питома вага сільськогосподарської продукції в загальній сумі валового доходу підприємства в поточному році визначається за даними звітного періоду.
Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.
Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.
На виконання п. 11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 271 від 26.02.1999 року “Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлених на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини” .
Таким чином, на виконання вимог п. 11.21 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” була прийнята Постанова КМ України № 805 від 12.05.1999 року, а на виконання вимог п. 11.29 - Постанова КМ України № 271 від 26.02.1999 року.
Відповідач, зазначаючи в оскаржуваних повідомленнях-рішення порушення п. 11.21 та п. 11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість”, підтвердив, що позивач є виробником сільськогосподарської продукції, яка реалізується як споживачам, так і переробникам.
П.2 Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі (Постанова КМУ № 805) визначено, що сільськогосподарські товаровиробники реалізують переробним підприємствам усіх форм власності молоко і м'ясо в живій вазі відповідно до укладених договорів, нараховуючи податок на додану вартість за нульовою ставкою. При цьому податковий кредит, що складається із сум податку на додану вартість, сплачених сільськогосподарськими товаровиробниками у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу власних валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається до податкової декларації платника податку за звітний період, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, з відшкодуванням з бюджету податкового кредиту за цією декларацією.
Оскільки пташники та кліткове обладнання, ремонт якого здійснювався віднесені позивачем до основних фондів, то виходячи з положень Постанови КМУ № 805, податковий кредит з придбаного обладнання підлягає віднесенню до загальної податкової декларації з відшкодуванням з бюджету податкового кредиту за цією декларацією.
В акті перевірки не зазначено про порушення п. 11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість”, однак зазначено про порушення Постанови КМУ № 271.
Відповідно до п. 4 Постанови КМУ № 271 на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідки про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням із Міністерством аграрної політики.
Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунку на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.
Зазначений окремий рахунок сільськогосподарський товаровиробник повинен відкрити протягом одного звітного періоду.
Залишок податкового кредиту відповідно до згаданої декларації, тобто від'ємна різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, зараховується сільськогосподарським товаровиробникам на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів.
Слід зазначати, що Постанова КМУ № 271 не містить жодних вказівок щодо відображення сум податкового кредиту при придбанні сільгоспвиробником основних фондів.
Відповідно до п. 2 розділу ІІ “Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами”, затвердженого Наказом ДПА України від 16.09.2002 року № 429, затвердженого в Міністерстві юстиції України 29.12.2002 року за № 1023/7311, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб підприємства. У разі виявлення розбіжностей перевіряючий зобов'язаний чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків.
При цьому судом також враховуються приписи ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідно до яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не було надано належних та переконливих доказів відносно правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що віднесення позивачем до податкового кредиту ПДВ за послуги по ремонту обладнання у спеціальну декларацію фактично позбавляє його пільги, а навпаки визначає більш жорсткі умови оподаткування, оскільки отримання пільги ставиться в залежність від обсягу податкових зобов'язань позивача.
Зазначене суперечить п. 11.21, п. 11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” та положенням Постанов КМУ № 271 та № 805, які спрямовані на підтримку та розвиток сільськогосподарського товаровиробника.
Таким чином, суд вважає, що позивач правомірно відобразив податковий кредит в розмірі 805 166,67грн. в загальній податковій декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом, з відшкодуванням з бюджету податкового кредиту за цією декларацією.
За таких обставин, позовні вимоги позивача щодо визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0000952341/0 від 27.02.2006 р. та № 0000942341/0 від 27.02.2006 р. відповідають вимогам чинного законодавства, підтверджені належними доказами а тому підлягають задоволенню.
П.17.2 ст.17 Закону України ,,Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” встановлено, що платник податків, може подати уточнюючий розрахунок щодо факту заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів до початку перевірки контролюючим органом. Між тим, позивачем такий розрахунок подано лише 20.03.2006 р., тобто через місяць після проведення перевірки.
За таких обставин суд приходить до висновку, що в позові в частині визнання протиправними дій посадових осіб Кам'янець-Подільської ОДПІ щодо неприйняття уточнюючих розрахунків по ПДВ необхідно відмовити.
Враховуючи задоволення позову частково, згідно ст. 94 КАСУ судові витрати, здійснені позивачем (державне мито згідно платіжного доручення № 218 від 26.02.2007 р. в сумі 10,20 грн.), присуджуються йому у відповідності та з урахуванням вимог п.п.2 п.3 Прикінцевих та Перехідних положень КАС України. При цьому згідно ч.3 ст. 94 Кодексу документально підтверджені судові витрати присуджуються з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104,105, 158-163, 162, 167, 254-259, п.п.3,6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, СУД -
Позов Закритого акціонерного товариства „Авіс”, с. Гуменці, Кам'янець-Подільського району до Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції, м. Кам'янець-Подільський про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0000942341/0 від 27.02.2006 року; № 0000952341/0 від 27.02.2006 року та визнання протиправними дій посадових осіб Кам'янець-Подільської ОДПІ щодо неприйняття уточнюючих розрахунків по ПДВ задовольнити частково.
Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення № 0000942341/0 від 27.02.2006 р. та № 0000952341/0 від 27.02.2006 р., що прийняті Кам'янець-Подільською ОДПІ.
В позові в частині визнання протиправними дій посадових осіб Кам'янець-Подільської ОДПІ щодо неприйняття уточнюючих розрахунків по ПДВ відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства „Авіс”, с. Гуменці, Кам'янець-Подільського району ( код ЄДРПОУ 21332083, відомості про банківські рахунки відсутні) 1,70 грн. (одна гривні 70 коп.) відшкодування сплаченого судового збору.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.В. Магера