33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"07" квітня 2009 р. Справа № 20/120
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Василишина А.Р. за участю секретаря судового засідання помічника судді Сокола Ф.Г.
за участю представників сторін:
позивача: Вознюка О.О. (дов. № 808 від 22.01.2009р.);
відповідача: Марковича А.Д. (дов. 51 від 01.04.09р.).
після виходу до нарадчої кімнати та підготовки вступної та резолютивної частини постанови:
позивача: Вознюка О.О. (дов. № 808 від 22.01.2009р.);
відповідача: не з'явися.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції
до відповідача Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” Дубенський комбінат хлібопродуктів
про стягнення в сумі 146 303 грн. 23 коп.
Статті 27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснені.
Дубенська об'єднана державна податкова інспекція (надалі -Позивач) звернулася в господарський суд Рівненської області, як до адміністративного суду, з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії “Хліб України” Дубенський комбінат хлібопродуктів (надалі -Відповідач) податкового боргу в сумі 146 303 (сто сорок шість тисяч триста три) грн. 23 коп..
Ухвалою суду від 27 березня 2007 року провадження у справі № 20/120 було зупинено до вирішення Вищим адміністративним судом України справи № 12/76 за позовом Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" Дубенський комбінат хлібопродуктів до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Дубенської ОДПІ від 2 жовтня 2006 року № 0000192343/3 про застосування до ДП ДАК "Хліб України" Дубенський комбінат хлібопродуктів штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 146 303 грн. 23 коп. і про визнання недійсним даного податкового повідомлення-рішення.
24 лютого 2009 року представником Позивача, через канцелярію господарського суду Рівненської області, було подано клопотання № 2801/10-05 від 13 лютого 2009 року (а.с. 68), в якому останній просить поновити провадження у справі в зв'язку з вирішенням Вищим адміністративним судом України справи № 12/76, на підтвердження чого представник Позивача до вказаного клопотання додав копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 3 лютого 2009 року № К-35199/06.
Ухвалою суду від 25 лютого 2009 року провадження у справі № 20/120 було поновлено.
В судовому засіданні від 7 квітня 2009 року представник Позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, представник Відповідача визнав позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення. Приймаючи судове рішення суд виходив з наступного.
Відповідач є платником податків, зборів та обов'язкових платежів.
Позивачем була проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства Відповідачем за період з 1 січня 2002 року по 31 грудня 2004 року, за результатами якої представником Позивача складено акт № 85/2300955779 від 7 квітня 2005 року (надалі -Акт; а.с. 12-46), який відмовився підписувати керівник Відповідача, про що свідчить акт відмови від підпису акту документальної перевірки № 85 від 7 квітня 2005 року (а.с. 47).
На підставі Акту Позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000192343/3 від 19 вересня 2005 року (а.с. 10; доказ направлення відповідачу а.с. 11), яким встановлено порушення пунктів 4.12 та 4.13 “Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні” № 72 від 19 лютого 2001 року та відповідно до підпункту пункту 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, а також згідно абзаців 4, 7 статті 1 Указу Президента України № 436/95 від 12 червня 1995 року “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” в редакції Указу від 11 травня 1999 року, до Відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в сумі 146 303 (сто сорок шість тисяч триста три) грн. 23 коп..
Відповідно до підпункту 5.2.5. пункту 5.2. статті 5 Закону України № 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”: з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню.
Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалось Відповідачем, а саме Відповідач звертався до господарського суду Рівненської області, як до адміністративного суду, з позовною заявою до Позивача про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000192343/3 від 19 вересня 2005 року.
5 квітня 2006 року господарським судом Рівненської області винесено постанову по справі № 12/76 (а.с. 48-50), в якою Відповідачу відмовлено в задоволені позову до Відповідача про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000192343/3 від 19 вересня 2005 року. Вказана постанова оскаржувалась Відповідачем до Львівського апеляційного господарського суду.
2 жовтня 2006 року Львівським апеляційним господарським судом винесено ухвалу, якою постанову господарського суду Рівненської області від 5 квітня 2006 року по справі № 12/76 залишено без змін, а скаргу Відповідача без задоволення. Вказана ухвала оскаржувалась Відповідачем до Вищого адміністративного суду України.
3 лютого 2009 року Вищим адміністративним судом України прийнято ухвалу № К-35199/06, якою касаційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а постанову господарського суду Рівненської області від 5 квітня 2006 року та ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 2 жовтня 2006 року по справі № 12/76 залишено без змін.
В добровільному порядку зазначена податкова заборгованість Відповідачем сплачена не була.
Згідно статті 4 Закону України „Про систему оподаткування” платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
У відповідності до підпункту 5.4.1. пункту 5.4. статті 5 Закону України № 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”: узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
На підставі викладеного господарський суд Рівненської області прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" Дубенський комбінат хлібопродуктів (35600, м. Дубно, вул. Залізнична, 50, р/р 26000449635053 в КБ "ПриватБанк" м. Дубно, МФО 333391, код 00955779) -146 303 (сто сорок шість тисяч триста три) грн. 23 коп. заборгованості перед бюджетом.
3. Видати виконавчі листи за заявою стягувача після набрання постановою законної сили.
4. Сторона, яка не погоджується з постановою, має право на апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАС України -з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови оформлено та підписано 13.04.2009р.
Суддя