29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"24" червня 2008 р. Справа № 6/369-нА
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-виробнича компанія „Агроцукор” смт. Теофіполь
до Державної податкової інспекції у Білогірському районі, смт. Білогір'я
про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000782300/1 та №0000792300/1 від 15.08.06р.
Суддя Танасюк О.Є.
Представники :
Від позивача - не з'явився
Від відповідача: Піхотинська Ю.В. -за довіреністю від 13.11.2006р.
Бондар О.О. -за довіреністю №1572/10/10 від 06.06.2008р., Харламов А.В. -за довіреністю №1787/10/10 від 23.06.2008р.
Суть спору: Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд визнати неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення:
1) №0000782300/1, яким позивачу донараховано податкове зобов'язання по ПДВ в сумі 59 989,81 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 31 323,73 грн. на загальну суму 91 313,54 грн.;
2) №0000792300/1 від 15.08.06р., яким позивачу донараховано податкове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 278 747,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 267 106,2 грн., на загальну суму 545853,2 грн.
Повноважний представник позивача в попереднє засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, мотивуючи тим, що під час проведення перевірки відповідачем не прийнято до уваги зменшення валового доходу позивача за І-й квартал 2005р. на суму 201,2 грн., яка була помилково двічі включена позивачем в декларації за ІІІ квартал 2003р. до валового доходу, отриманого від реалізації цукру.
Зокрема, позивач вказує, що 29.08.02р. згідно платіжного доручення №399 від 29.08.02р., ПП „Круседоз” здійснено попередню оплату за цукор в сумі 70500 грн., згідно платіжного доручення №б/н від 29.08.02р. здійснено попередню оплату в сумі 465 000 грн. Таким чином, загальна сума попередньої оплати склала 535 500 грн.
В зв'язку з цим, позивачем 29.08.02р. виписано податкову накладну №1800а ПП „Круседоз” на вказану суму 535 500 грн., в т.ч. ПДВ 89 250 грн., що записано до Книги реалізації товару за серпень 2002р.
Кінцевий розрахунок був проведений в жовтні 2002р. при відвантаженні цукру згідно податкових накладних:
1) №2532 на суму 263656,80 грн., ПДВ - 43942,80 грн.;
2) №1865 на суму 246998,48 грн. , ПДВ - 41166,41 грн.;
3) №2727 на суму 25047,40 грн., ПДВ -41 74,57 грн.
4) №2753 на суму 54888,55 грн., ПДВ -9148,09 грн. На загальну суму 590591,23 та ПДВ -98431,87 грн.
При цьому, позивач звертає увагу суду на те, що дані суми були внесені до декларації по ПДВ та декларації про прибуток за жовтень 2002р., а також Книги реалізації товару, хоч до даної Книги, на думку позивача, підлягала внесенню лише різниця між сумою реалізації цукру та сумою попередньої оплати, тобто: 55 091,23 грн. та ПДВ в сумі 9 181,87 грн.
В результаті цих операцій сума валового доходу за жовтень 2002р. помилково збільшилася на 44 6250,00 грн. , сума ПДВ при цьому склала -89 250,00 грн. В зв'язку з цим, позивачем по Книзі реалізації проведено коригування частково вказаної суми в розмірі 185911,20 грн. в березні 2003р. (сума без ПДВ -154926,00 грн., ПДВ в сумі -30 985,20 грн.) При цьому, залишок вказаної суми в розмірі 349 588,80 грн. ще підлягав коригуванню, тому в І кварталі 2005р. позивачем валовий дохід було зменшено в графі 02 „Коригування валових доходів” на суму 201 200 грн.
На підставі вищезазначеного, позивач заперечує проти висновку, викладеного відповідачем в акті перевірки про те, що проведення коригування вказаних сум позивачем є неправомірним, оскільки податкові зобов'язання, нараховані за результатами проведення перевірки та призначені до сплати податковими повідомленнями -рішеннями вважаються узгодженими, мотивуючи тим, що прийняті на підставі акту перевірки повідомлення-рішення визнані недійсними рішенням господарського суду Хмельницької області, тому податкові зобов'язання є неузгодженими.
Крім того, позивач вказує на те, що відповідачем неправомірно не взято до уваги:
- суми попередньої оплати, здійсненої позивачу суб'єктами господарювання;
- валові витрати позивача на консультаційні та юридичні послуги;
- валові витрати по утриманню в робочому стані та придбанню паливно-мастильних матеріалів для орендованих позивачем автомобілів,
в результаті чого відповідачем при проведенні перевірки було занижено валові витрати позивача.
Також позивач, частково не погоджується із встановленим в акті перевірки заниженням податкових зобов'язань позивача по ПДВ за 2005р. в сумі 59 989,81 грн., оскільки в декларацію по ПДВ врахована сума до податкового кредиту в графі „Коригування -54435,00грн.”, при цьому, вказуючи, що дане коригування є результатом допущення арифметичної помилки в вересні 2003р.
За таких обставин, позивач просить визнати неправомірними та скасувати прийняті на підставі акту перевірки №78-23-308445401 від 31.05.06р. та за результатами адміністративного оскарження спірні повідомлення-рішення №0000782300/1 та №0000792300/1 від 15.08.06р.
Відповідач у письмових запереченнях на позовну заяву та його повноважні представники в попередньому засіданні проти позовних вимог заперечують, обгрунтовуючи тим, що відповідно до п.5.1. ст.5 Закону України №2181, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податку у податковій декларації вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації, тому не може бути оскаржена в адміністративному чи судовому порядку.
При цьому, відповідач вказує, що позивачем ні на момент перевірки, ні під час адміністративного оскарження не згадувалося про коригування валового доходу за 3 квартали 2003р. в зв'язку із помилково включеним до податкової декларації валового доходу від передоплати цукру ТОВ „Круседоз” і проведення коригування в І кварталі 2005р. на суму 201,2 тис. грн., а пояснював проведене коригування валових доходів в І кварталі 2003р. помилковим включенням двічі до декларації з податку на прибуток в ІІ-му кварталі 2003р. валового доходу, отриманого в ІІ-му кварталі від реалізації цукру ВАТ „Теофіпольський цукровий завод” згідно накладних №1115 від 30.07.06р. на суму 240 000грн. (в т.ч. ПДВ 40 000 грн.), №1116 від 30.07.03р. на суму 18068,40 грн. (в т.ч. ПДВ в сумі 3011,40 грн.) та за рахунок не включення до валових доходів доходу, отриманого в ІІ-му кварталі 2004р. від реалізації товарів ДП „Добробут” по накладній №324б від 30.06.04р. на суму 10850 грн. (в т.ч. ПДВ - 1808,33 грн.) та ДП „Україна-2001” по накладній №321/2 від 30.06.04р. на суму 5666,30 (в т.ч. ПДВ -944,38 грн.) Однак, вказана помилка була виявлена позивачем самостійно і вже була відкоригована у декларації по податку на прибуток за 9 місяців 2004р., що зафіксовано в акті додаткової перевірки №91-23-30845401 від 19.07.06р.
Щодо проведення позивачем коригування у вересні 2003р. на суму 54435 грн., відповідач вказує, що в результаті проведення позапланової перевірки 19.07.06р. ним встановлено, що податкові накладні, на які посилається позивач були проведені у вересні 2003р. та включені до податкового кредиту у декларації по ДПВ у вересні 2003р., тому проведення позивачем коригування податкового кредиту по ПДВ у березні 2005р. в сумі 54534,52 грн. вважає неправомірним.
Крім того, на думку відповідача, не підтвердженими є факти про здійснення попередньої оплати сільськогосподарськими виробниками, оскільки позивач не вказував про них під час перевірки, не згадувалося про них і в скаргах до податкового органу, вказавши про них лише в повторній скарзі, а також витрати на консультаційні та юридичні послуги, які не були відображені ні в податковому, ні в бухгалтерському обліку позивача.
Також, відповідач спростовує твердження позивача про понесення ним витрат на утримання в робочому стані та забезпечення паливно-мастильними матеріалами орендованих автомобілів. Відповідач звертає увагу суду, що оскільки позивачем не дотримано форми укладення договорів оренди майна, що укладаються з фізичними особами, встановлених ч.2 ст.799 ЦК України, то ці договори є нікчемними, такими, що не потребують визнання їх недійсними в судовому порядку.
Тому, віднесення позивачем до своїх валових витрат, витрат, пов'язаних із утриманням вказаних автомобілів, відповідач вважає безпідставними.
За таких обставин, спірні податкові повідомлення-рішення №0000782300/1 та №0000792300/1 від 15.08.06р. вважає такими, що прийняті правомірно, а в позові просить відмовити.
Для вирішення спірних питань щодо документального підтвердження зазначеного відповідачем в акті перевірки №78-23-30845401 від 31.05.06р. заниження об'єкта оподаткування за період з 01.01.05р. по 31.12.05р. та донарахування податку на прибуток та ПДВ, за клопотанням позивача, ухвалою господарського суду Хмельницької області від 07.12.2006р. по адміністративній справі №6/369-НА у відповідності до ст.81 КАС України призначено судово-бухгалтерську експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідного інституту судових експертиз. При цьому, провадження у справі відповідно до п.3 ч.2 ст. 156 КАС України було зупинено.
У зв'язку із надходженням (вх.№01-24/8302 від 06.05.2008р.) на адресу суду висновку експерта судово-бухгалтерської експертизи за №342/2959/2960 від 24.04.2008р. разом із матеріалами справи №6/369-НА, ухвалою від 12.05.2008р. провадження у справі було поновлено згідно ч.5 ст. 156 КАС України та призначено судове засідання із викликом представників сторін.
Позивач в судове засідання, призначене ухвалою суду від 12.05.2008р. на 09.06.2008р. не прибув, причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача суду не направив, хоча був належним чином повідомлений про розгляд справи (ухвала та повістка направлені позивачу згідно реєстру поштових відправлень від 01-89 від 13.05.2008р.).
Ухвалою від 09.06.2008р. судове засідання відкладено на 24.06.2008р. у зв'язку із неявкою представника позивача та неподання ним витребуваних судом доказів.
Проте, позивач, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, призначеної на 24.06.2008р. (ухвала від 09.06.2008р. направлена на адресу позивача згідно реєстру поштових відправлень №01-109 від 10.06.2008р.), свого повноважного представника в судове засідання повторно не направив, про причини неявки не повідомив. При цьому, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
За таких обставин, позовна заява підлягає залишенню без розгляду у відповідності до вимог п.4 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України.
При цьому, судом звертається увага на те, що особа, позовна заява якої залишена без розгляду, має право звернутися до суду із позовом в загальному порядку.
Керуючись п.п. 6 та 7 Розділу VII „ Прикінцеві та Перехідні положення”, п.4 ст.155 Кодексу адміністративного судочинства України, СУД-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Інвестиційно-виробнича компанія „Агроцукор”, смт. Теофіполь до Державної податкової інспекції у Білогірському районі, смт. Білогір'я про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000782300/1 та №0000792300/1 від 15.08.06р. залишити без розгляду.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження ухвали подається протягом 5 днів з дня її проголошення, апеляційна скарга подається протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ ухвала, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя О.Є. Танасюк
Віддруковано 3 примірника1-до матеріалів справи 2,3 - сторонам