ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
Іменем України
23.06.06 Справа № 5/262ад.
Господарський суд Луганської області у складі головуючого судді Закропивного О.В., при секретарі Агафоновій С.В., за участю представників сторін:
від позивача -Савченко І.В. (довіреність № 03/03-756 від 30.12.05.) та Бубович О.Ю. (довіреність № 03/3-759 від 30.12.05.);
від відповідача -Мухін М.М. (довіреність б/н від 22.06.06.);
розглянувши матеріали справи № 5/261ад за позовом:
державного підприємства «Луганськвугілля»(м. Луганськ);
до Державної виконавчої служби в Ленінському районі м. Луганська (м. Луганськ);
про визнання неправомірними дій державної виконавчої служби та скасування постанови від 07.04.06. про стягнення 101618,91 грн., -
Суть справи: позивачем заявлено позовні вимоги про визнання неправомірними дій державної виконавчої служби у Ленінському районі м. Луганська відносно винесення постанови від 07.04.06 про стягнення з позивача у справі на користь ДП «Луганськвантажтранс»101618,91 грн., про скасування цієї постанови та про поновлення строку для оскарження вказаної постанови.
Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач надав до суду заперечення на позовну заяву з яких вбачається, що заявлені позовні вимоги ним не визнаються. Представники відповідача в судовому засіданні підтвердили викладену в запереченнях позицію зазначивши, що дії ДВС в Ленінському районі м. Луганська повністю відповідають чинному законодавству і позовні вимоги задоволенню не підлягають
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та оцінивши надані ними докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що вимоги позивача необґрунтовані з урахуванням наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, копія оскаржуваної постанови направлена позивачеві і отримана останнім 11.05.06.
Позовна заява направлена позивачем до суду 07.06.06, про що свідчить відмітка на поштовому конверті.
Відповідно до ст. 181 КАС України позовна заява може бути подана до суду у 10-тиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, позивачем пропущений 10-денний строк для подання позову до суду, передбачений ст. 181 КАС України.
Однак, у позовній заяві позивач клопоче про відновлення строку для оскарження постанови державного виконавця ДВС у Ленінському районі м. Луганська від 07.04.06.
Первісно позовна заява подана 22.05.06. До господарського суду позовна заява надійшла 25.05.06, але вказана позовна заява та додані до неї матеріали була повернута позивачеві, після чого позивачем було усунено зазначені в ухвалі суду від 25.05.06 № 01-10/2-303 недоліки та подана дана позовна заява.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача і відновити строк для подання позову до суду, визнавши причини пропуску цього строку поважною.
В ході судового розгляду встановлено, що 20.07.01. ДО АТ «Луганськвантажтранс»звернулось до ВДВС Перевальського РУЮ із зверненням, за яким, до виконання була пред'явлена платіжна вимога від 30.03.01. № 485 про стягнення з ДО АТ „Шахта Фащівська” 101618,91 грн.
27.08.01. на підставі ст.ст. 3, 18, 18-1, 24 Закону України „Про виконавче провадження” державним виконавцем ВДВС Перевальського РУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаної платіжної вимоги.
05.09.01. на підставі ст. 49 Закону України „Про виконавче провадження” вказане виконавче провадження було приєднане до зведеного виконавчого провадження щодо боржника ДВАТ „Шахта Фащівська” ДХК „Луганськвугілля”.
Ухвалою Перевальського районного суду Луганської області від 27.02.06 було замінено сторону по вказаному зведеному виконавчому провадженню та боржника - ДВАТ „Шахта Фащівська” ДХК „Луганськвугілля” замінено його правонаступником - ДП „Луганськвугілля”.
У зв'язку з направленням виконавчого документа за належністю до ДВС у Ленінському районі м. Луганська та згідно зі ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження” ДВС у Перевальському районі закінчено виконавче провадження про стягнення з ДВАТ „Шахта Фащівська” ДХК „Луганськвугілля” на користь ДО АТ «Луганськвантажтранс»101618,91 грн., про що державним виконавцем ДВС у Перевальському районі винесено відповідну постанову від 27.03.06, за якою виконавчий документ направлений до ДВС у Ленінському районі м. Луганська .
Як вбачається з матеріалів справи, 06.04.06 вищевказаний виконавчий документ переданий державному виконавцю ДВС у Ленінському районі м. Луганська та 07.04.06 державним виконавцем ДВС у Ленінському районі м. Луганська винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового стягнення 101618,91 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова від 07.04.06, що оскаржується, була винесена державним виконавцем ДВС у Ленінському районі м. Луганська не при першому пред'явлені виконавчого документу до виконавчої служби, а при направленні виконавчого документа за належністю, тому суд не вбачає підстав для її скасування за доводами, зазначеними позивачем у позовній заяві.
На час первісного відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання платіжної вимоги № 485 від 30.03.01. ст. 3 Закону України „Про виконавче провадження” передбачала як документ, що підлягає виконанню державною виконавчою службою, не сплачену в строк платіжну вимогу, акцептовану платником. Тобто виконавче провадження відкрите з додержанням чинного на той час законодавства.
Окрім цього, слід визначити, що вказане виконавче провадження закінчене за постановою державного виконавця ДВС у Перевальському районі від 27.03.06 відповідно до вимог ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження”, у зв'язку з направленням виконавчого документу за належністю до іншого органу державної виконавчої служби - за місцезнаходженням юридичної особи боржника -ДП „Луганськвугілля”, тому виконавче провадження за постановою від 07.04.06, відкрите правомірно, відповідно до норм Закону України „Про виконавче провадження” та Інструкції про проведення виконавчих дій, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.99 за № 865/4158.
Враховуючи вищевказане, суд вважає необґрунтованим посилання позивача на те, що платіжна вимога не відноситься до вичерпного переліку документів, які підлягають до виконання, що наданий у ст. 3 Закону України „Про виконавче провадження” в редакції, чинній з 06.04.06 за Законом України № 3538, та у ст.18-1 Закону України „Про виконавче провадження” у редакції, чинній з 01.04.04 за Законом України від 10.07.03 № 1095.
Також, позивач у поясненні на заперечення на позовну заяву від 22.06.06 № 03/3-325 в обґрунтування позовних вимог посилається на несвоєчасне направлення оскаржуваної постанови на його адресу та неможливість оскаржити цю постанову. Даний довід позивача не береться судом до уваги, оскільки законодавством не передбачено, що зазначена обставина може бути підставою для скасування відповідної постанови від 07.04.06.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що примусове виконання повинне здійснюватись на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Таким чином, оскаржувана постанова від 07.04.06 винесена на законних підставах і відповідає вимогам законодавства, у тому числі Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, як вбачається з матеріалів справи 14.06.06. до відповідача надійшла заява ВП «Луганськвантажтранс»ДП «Луганськвугілля»про припинення виконавчого провадження згідно п. 9 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження”. 20.06.06. відповідачем було припинено дане виконавче провадження і копії постанов направлені сторонам. Однак, з урахуванням даного факту клопотань від позивача про залишення позовної заяви без розгляду або про закриття провадження по даній справі не надходило.
За таких обставин, позовні вимоги слід визнати необґрунтованими та відмовити в їх задоволенні з віднесенням судових витрат у вигляді судового збору на позивача відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом п'ятиденного строку.
Керуючись ст.ст. 2, 17, 19, 87, 94, 98, 158, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
У відповідності до вимог ст.ст. 163, 167 КАС України, постанову у повному обсязі виготовлено та підписано 27.06.06.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява протягом 10 днів з дня проголошення постанови (або 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови). Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.В. Закропивний