29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"27" жовтня 2008 р. Справа №5/220-НА
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Прелюдія”, м. Хмельницький
до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, м. Хмельницький
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому з податку на додану вартість від 29 січня 2004р. № 0000482301/0/540 та № 0000482301/0/606, від 23 лютого 2004р. № 0000482301/1/1568 та № 0000482301/1/1569, від 23 квітня 2004р. № 0000482301/2/1751 та № 0000482301/2/1752, від 5 липня 2004р. № 0000482301/3/4741 та № 0000482301/3/4742
Суддя Грамчук І. В.
Представники:
від позивача -Доронін П. М. за довіреністю від 03.03.2008р.
від відповідача -П'ятковський А.М. за довіреністю № 19286/9/10 від 13.01.2008 р.
Вступну та резолютивну частини постанови згідно ч. 3 ст. 160 КАСУ за клопотанням повноважних представників сторін проголошено у судовому засіданні 27.10.2008р. Складення постанови у повному обсязі завершено 30 жовтня 2008р.
Суть спору:
За наслідками планової перевірки товариства з обмеженою відповідальністю “Прелюдія” Державною податковою інспекцією у м. Хмельницькому на підставі акту перевірки від 26 січня 2004р. № 158/23-1/23840004 відповідачем були прийняті та направлені позивачу податкові повідомлення-рішення від 29 січня 2004р. № 0000482301/0/540 та № 0000482301/0/606, від 23 лютого 2004р. № 0000482301/1/1568 та № 0000482301/1/1569, від 23 квітня 2004р. № 0000482301/2/1751 та № 0000482301/2/1752, від 5 липня 2004р. № 0000482301/3/4741 та № 0000482301/3/4742.
На думку позивача, спірні податкові повідомлення-рішення з податку на додану вартість винесено з порушенням Конституції України та Законів України “Про податок на додану вартість” і “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а тому їх слід визнати недійсними.
Заперечуючи проти позову відповідач зазначив, що працівниками ДПІ у м. Хмельницькому проведено документальну перевірку ТОВ "Прелюдія" з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2002 р. по 30.09.2003р.
Перевіркою встановлено, що ТОВ "Прелюдія", як співвласник ТОВ "Прайм", в статутний фонд останнього внесло приміщення магазину "Максі Дім" (акт прийому-передачі від 02.06.2003р.). Приміщення магазину споруджено ТОВ "Прелюдія" і поставлено на баланс в IV кв. 2003 року. Вартість недоамортизованої частини магазину на дату передачі складає 2567872 грн. При цьому в вартість приміщення магазину включено вартість незавершеного будівництва 200 тис.грн. переданого Виконкомом Хмельницької міської Ради за рішенням від 09.11.2000р. № 975. Об'єкт незавершеного будівництва переданий без податку на додану вартість.
В пункті 7.4.1 п.7.4 ст7 Закону „Про податок на додану вартість" вказано, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активі, що підлягають амортизації. Суми ПДВ сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів.
Споруджуючи приміщення магазину ТОВ "Прелюдія" відносило на податковий кредит вартість матеріалів, робіт, послуг. Після введення в експлуатацію і до моменту передачі в статутний фонд іншого підприємства, приміщення використовувалось для ведення основної діяльності, а тому підлягало амортизації. На період спорудження приміщення магазину та використання його в основній діяльності, підприємство мало право на податковий кредит, керуючись пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України " Про податок на додану вартість".
Згідно пп. 3.2.8 п.3.2 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість” не є об'єктом оподаткування ПДВ операції з "передачі основних засобів як внеску до статутного фонду юридичної особи для формування її цілісного майнового комплексу в обмін на емітовані нею корпоративні права".
В порушення пп. 7.4.2, п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, здійснюючи операції з продажу товарів, що не є об'єктом оподаткування згідно із ст. 3 (в даному випадку згідно з пп. 3.2.8 п. 3.2.) вказаного Закону, суми податку, сплачені у зв'язку із спорудженням основних фондів залишає в податковому кредиті.
Підпункт 7.4.2 п.7.4 ст. 7 Закону передбачає, що коли платник здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що звільнені від оподаткування згідно із ст. 3 та 5 цього Закону, суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, відносяться відповідно до складу валових витрат виробництва (обігу) та збільшення вартості основних фондів і нематеріальних актинів і до податкового кредиту не включаються.
З точки зору представників відповідача, після передачі магазину "Максі-Дім" в статутний фонд ТОВ "Прайм", приміщення магазину в основній діяльності ТОВ "Прелюдія" участі не приймало та амортизації не підлягало. Як наслідок, передача до статутного фонду приміщення магазину не є об'єктом оподаткування саме на підставі ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість", а значить суму ПДВ, яка включена до податкового кредиту у недоамортизованій частині, слід привести у відповідність до пп. 7.4.2. п.7.4. ст. 7 вказаного закону, а саме скоригувати з податкового кредиту. Сума ПДВ на недоамортизовану частину балансової вартості магазину складає 473574 грн. ( 2567872-200000) х 20%).
Окрім того Актом перевірки встановлено, що податкові накладні не відповідають вимогам п.7.2.1. Закону „Про податок на додану вартість” через відсутність відомостей про місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи зареєстрованої як платника ПДВ та податковий номер платника податку продавця.
Відповідно до пп. 7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної;назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість(обсяг, об'єм); повну назву отримувача ; ціну продажу без врахування ПДВ; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Підпунктом 7.2.6 п.7.2. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” встановлено, що податкова накладна видається в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. У будь-якому випадку видається товарний чек, інший розрахунковий документ або платіжний документ, що підтверджує передачу товарів (робіт, послуг) та/або прийняття платежу із зазначенням суми податку. У разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної на вимогу покупця згідно з п.7.2.6 цього Закону покупець має право звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг). Своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).
Слід зазначити, що на момент перевірки в податкових накладних №2 від 24.09.2002р. на суму 7254,00грн. та №2642 від 01.10.2003р. на суму 81373,50 грн., були відсутні місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи зареєстрованої як платника ПДВ та податковий номер платника податку продавця.
Окрім того, подана позивачем під час судового засідання податкова накладна №3260/122 від 30.09.2002 року на суму 7254,00 грн. в т.ч. ПДВ на суму 1209,00 грн. взагалі не зазначена в акті перевірки №158/23-1/2384004 від 26.01.2004р., а тому не може бути доказом по справі.
З приводу розбіжності даних податкових декларацій та даних бухгалтерського обліку представниками відмічено, що відповідно до п.3.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані наведені в декларації повинні відповідати даним бухгалтерського обліку платника, та даним книг податкового обліку, достовірність даних підтверджується підписом платника та печаткою, якщо платник - фізична особа, в інших випадках - підписами відповідальних посадових осіб (керівника, головного бухгалтера) та печаткою.
Відповідно до п. 17.1.3 у разі коли контролюючий орган самостійно до нараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Враховуючи вищевикладене, ДПІ у м. Хмельницькому просить у задоволенні позову ТзОВ "Прелюдія" до ДПІ у м. Хмельницькому про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень з податку на додану вартість відмовити.
В межах судового розгляду ухвалою суду у справі від 17 листопада 2004р. господарський суд витребував у Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому розрахунок щодо завищення (заниження) чистої суми зобов'язань (+, -) по кожному епізоду порушень в межах кожного податкового періоду за період перевірки та Картку особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю “Прелюдія” м. Хмельницький з податку на додану вартість за 2002р.
Наданий представниками відповідача Розрахунок не містив витребуваної судом вичерпної інформації щодо завищення (заниження) чистої суми зобов'язань (+, -) саме по кожному епізоду порушень в межах кожного податкового періоду за період перевірки, а тому суд вважав за необхідне на підставі ст.41 ГПК України призначити судову бухгалтерську експертизу, витрати за проведення якої було покладено на позивача.
Згідно ст.65 ГПК України Хмельницьке товариство з обмеженою відповідальністю “Прелюдія” додатково зобов'язувалось надати експертам оригінали первинних бухгалтерських документів, які свідчили про сплату податків і зборів за період проведеної відповідачем перевірки. Окрім того суд надав експертам для ознайомлення та дослідження матеріали справи № 5/220-Н, попередивши про кримінальну відповідальність за відмову від виконання покладених на них обов'язків.
З огляду на призначення експертизи, провадження у справі зупинялось відповідно до ч.1 ст.79 ГПК України, а проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
8 січня 2008р. на адресу господарського суду області надійшов лист № 12/5б-7770, у якому заступник директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз повідомив, що судово-бухгалтерська експертиза закінчена провадженням і за результатами складено висновок № 7770 від 29.12.2006р., який буде направлений до суду після здійснення оплати його вартості. У зв'язку з цим, матеріали справи № 5/220-н експертною установою повернуто суду.
Згідно ч. 3 ст. 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення, а тому провадження у справі № 5/220-Н поновлено з призначенням справи до судового розгляду.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, а також вислухавши повноважних представників сторін суд дійшов висновку, що враховуючи публічно-правовий характер спору, дана справа є справою адміністративної юрисдикції, розгляд яких віднесено до повноважень адміністративних судів ( пп. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України).
У відповідності до пп. 6 Розділу VII „ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ” Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до ГПК України, вирішуються відповідним господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому підсудність таких справ визначається ГПК України.
З врахуванням викладеного суд вважав за необхідне зобов'язати позивача привести зміст позовних вимог у відповідність до ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України, відклавши розгляд справи на іншу дату. В послідуючому позивачем змінено зміст предмету спору на необхідність „визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Хмельницькому :
- від 29.01.2004р. № 0000482301/0/540,
- від 29.01.2004р. № 0000482301/0/606,
- від 23.02.2004р. № 0000482301/1/1568,
- від 23.02.2004р. № 0000482301/1/1569,
- від 23.04.2004р. № 0000482301/2/1751,
- від 23.04.2004р. № 0000482301/2/1752,
- від 05.07.2004р. № 0000482301/3/4741,
- від 05.07.2004р. № 0000482301/3/4742, а також повідомлено про неотримання товариством будь-яких рахунків за проведення експертизи.
Вислухавши повноважних представників сторін та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважав за необхідне призначити по справі судову бухгалтерську експертизу, проведення якої доручив Тернопільському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, поклавши витрати на проведення експертизи на позивача та зупинивши провадження у справі.
Після повернення справи із відповідним експертним висновком провадження у ній поновлено.
Експертним дослідженням підтверджено, що за результатами перевірки ДПІ у М.Хмельницькому ( акт від 26.01.2004 року) по ТзОВ „Прелюдія" :
- збільшено від'ємне значення чистої суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 221150 грн., у тому числі: вересень 2002 року - 1210 грн., лютий 2003 року - 84124 грн., березень 2003 року - 25964 грн., червень 2003 року - 60665 грн., серпень 2003 року - 3698 грн., жовтень 2003 року-45501 грн. ;
- зменшено чисту суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість на 255550 грн., у тому числі : жовтень 2002 року - 34551 грн., січень 2003 року - 109220 грн., квітень 2003 року -111779 грн.;
- занижено податок на додану вартість на суму 550297 грн. у тому числі: грудень 2002 року - 34550 грн., травень 2003 року - 106202 грн., липень 2003 року - 404849 грн., вересень 2003 року - 4696 грн.;
- завищено податок на додану вартість на суму 4606 грн. за серпень 2003 року.
В результаті дослідження наданих документів встановлено, що ТОВ „Прелюдія" зареєстроване Хмельницьким міськвиконкомом 14.04.1997 року за №203 та взято на податковий облік 13.05.1997 року за №1382.
За висновками акту перевірки при порівнянні даних декларацій з податку на додану вартість встановлені відхилення як податкових зобов'язань, так і податкового кредиту у розрізі періодів. Внаслідок вказаних порушень занижено податкове зобов'язання на 30 грн. та завищено податковий кредит на суму 22917 грн. В акті вказано, що відхилення по періодах викладено в додатку №4.
Згідно даного додатку відхилення чистої суми податкового зобов'язання з ПДВ за весь досліджуваний період має від'ємне значення і складає 511293 грн. При дослідженні даної таблиці, за даними платника чиста сума податкових зобов'язань з ПДВ складає мінус 683312 грн., за даними перевірки чиста сума податкових зобов'язань має також від'ємне значення і становить 172019 грн. У такому випадку відхилення також має від'ємне значення і складає -683312 - (-172019) =- 511293 грн., тобто за висновками перевірки зменшується від'ємне значення чистої суми податкового зобов'язання на суму 511293 грн., із них
- 473574 грн. - за рахунок зменшення податкового кредиту по операції внесення до статутного фонду вартості приміщення магазину ;
- 14772 грн. - за рахунок того, що за висновками акту перевірки в податкових накладних неповністю заповнені реквізити ( місце розташування юридичної особи, податковий номер платника);
- 22917 грн. - завищено податковий кредит - по яких господарських операціях в акті перевірки не вказано ;
- 30 грн. - занижено податкове зобов'язання - по яких господарських операціях в акті перевірки не вказано.
За даними книг обліку придбання та продажу товарів (робіт, послуг) ТзОВ „Прелюдія" експертами визначено чисту суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість та співставлено її з даними товариства та перевірки. Результати дослідження представлено у відповідній таблиці на ст.5 експертного висновку.
У грудні 2002 року ТОВ „Прелюдія" прийнято рішення стати співвласником ТзОВ „Прайм". Внеском до статутного фонду ТзОВ „Прайм" стало приміщення магазину „Максі-Дім" по вул. Прибузька 20/1 у м. Хмельницьку. По акту прийому-передачі від 2 червня 2003 року магазин вартістю 2650 тис.грн. передано як внесок до статутного фонду ТОВ „Прайм".
При цьому частка ТОВ „Прелюдія" у статутному фонді ТОВ „Прайм" складає 2650 тис.грн. або 92,66%.
У вартість приміщення магазину включена вартість незавершеного будівництва у сумі 200000 грн., переданого ТОВ „Прелюдія" виконкомом Хмельницької міської ради відповідно до рішення від 9 листопада 2000 року №975.
Експертами відмічено, що згідно п. 3.2.8 ст. 3 Закону України „Про податок на додану вартість” передані основні фонди як внесок до статутного фонду юридичної особи для формування її цілісного майнового комплексу в обмін на емітовані нею корпоративні права не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість. Не є об'єктом оподаткування також продаж за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості гудвілу ) іншому платнику податків. Під продажем сукупних валових активів слід розуміти продаж підприємства як окремого об'єкта підприємництва або включення валових активів підприємства чи його частини до складу активів іншого підприємства. При цьому підприємство-покупець набуває прав і обов'язків (є правонаступником) підприємства, що продає такі активи.
Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (п.7.4.1 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість").
Пунктом 7.4.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" передбачено, що коли платник податку здійснює продаж товарів (робіт, послуг), що звільнені від оподаткування або не є об'єктом оподаткування згідно зі ст. 3 і 5 цього Закону, то суми податку сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням таких товарів, вартість яких відноситься до валових витрат виробництва та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації відносяться відповідно до складу валових витрат виробництва та на збільшення вартості основних фондів і нематеріальних активів, до податкового кредиту не включаються.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій :
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податків в оплату товарів ;
- або дата отримання податкової накладної (п.7.5.1 ст. 7 Закону).
Отже, при спорудженні приміщення магазину „Максі-Дім" віднесення до податкового кредиту сплачених ТОВ „Прелюдія" сум податку на додану вартість проведено відповідно до вимог п.7.4.1, 7.5.1 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість". Вартість частини незавершеного будівництва, яке отримано від міської ради без ПДВ є складовою частиною цілісного майнового комплексу і не може розглядатися як окремий продаж.
Щодо змін в призначенні використання в експлуатації основних фондів чи необоротних активів, жодною статтею Закону України „Про ПДВ" не передбачено проведення коригування сум податкового кредиту за сумами податку на додану вартість, що сплачені платником податку в попередніх звітних періодах, та за кінцевим перерахунком за поточний період у зв'язку з придбанням основних фондів, що підлягають амортизації, у зв'язку з використанням зазначених основних фондів в господарській операції, яка не є об'єктом оподаткування.
Таким чином, застосування положень п.7.4.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" по господарській операції передачі магазину „Максі-Дім" як внеску до статутного фонду є безпідставним.
Зазначене в акті перевірки порушення п.7.4.3 ст. 7 Закону України „Про ПДВ" є безпідставним, оскільки даний пункт передбачає, що при виготовленні або придбанні товарно-матеріальних цінностей, які частково використовуються в оподаткованих операціях, а частково ні, до суми податкового кредиту включається та частка сплаченого податку, яка відповідає частці використання таких товарів в оподаткованих операціях звітного періоду. Тобто цей пункт передбачає, що одночасно здійснюються дві оподатковані і звільнені від оподаткування господарські операції. При цьому платник податку повинен забезпечити ведення окремого обліку валових витрат за різними категоріями операцій і формування податкового кредиту проводиться за даними окремого обліку.
Внесення до статутного фонду вартості магазину „Максі-Дім" є одноразовою операцією , а тому застосування норм п. 7.4.3 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість " є безпідставним, оскільки ці норми вимагають щоб до суми податкового кредиту включалася тільки та частка ПДВ, сплаченого у ціні товару, яка відповідає частці використання таких товарів в оподаткованих операціях звітного періоду і не відповідає суті операції внесення основних фондів до статуту підприємства.
Висновок по акту перевірки щодо приведення передачі до статутного фонду приміщення магазину у відповідність до п.7.4.2, 7.4.3 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" та визначення суми ПДВ на недоамортизовану частину балансової вартості магазину (2576872 грн. -200000 грн.) х 20% = 473574 грн. та сторнування її з податкового кредиту нормативно необґрунтований та документально не підтверджений.
Окрім того, відповідно до п.4.1 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість" недоамортизована частина будинку, який передається до статутного фонду підприємства, не є базою оподаткування податком на додану вартість.
Перевіркою до податкового кредиту підприємства не зараховується ПДВ по накладній №2 від 24.09.2002 року на суму 7254 грн., у тому числі ПДВ - 1210 грн. та накладна №2642 від 01.10.2003 року на суму 81373.50 грн. у тому числі ПДВ - 13562.25 грн., а всього на суму 14772 грн. за рахунок порушення п.7.4.5 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість".
В матеріалах справи знаходяться податкова накладна №3260/122 від 30.09.2002 року отримана від ТОВ фірма „Авіас" на суму 7254 грн., у тому числі ПДВ -1209 грн., та податкова накладна №2642 від 01.10.2003 року , отримана від ТОВ „Фабрики „Класум" на суму 81373.50 грн., у тому числі ПДВ - 13562.25 грн. (а.с.64,65).
У вказаних податкових накладних заповнено всі необхідні реквізити (місце розташування продавця та податковий номер платника податку продавця). Заповнення вказаних податкових накладних відповідає положенням п.7.2.1 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість".
Відповідно до п.7.4.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не дозволяється включати до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.
Застосування п.7.4.5 ст. 7 вказаного закону є безпідставним, оскільки, на думку експертів його застосовують при відсутності податкових накладних. Зменшення податкового кредиту по податкових накладних може бути проведено тільки відповідно до вимог ч.ІІ ст. 12 Господарсько-процесуального кодексу при визнанні таких документів недійсними.
Отже, по ТОВ „Прелюдія" документально та нормативно не підтверджується зменшення податкового кредиту на суму 14772 грн.
Відповідно до даних таблиці, чиста сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість за даними експертного дослідження складає мінус 660548 грн., що на 22947 грн. менше, ніж відображено у податкових деклараціях з податку на додану вартість, що свідчить про необхідність у досліджуваному періоді зменшити від'ємне значення з податку на додану вартість на суму 22947 грн.
Встановити, за рахунок чого у податкових деклараціях з ПДВ визначено завищення податкового кредиту на суму 22917 грн. та заниження податкових зобов'язань на 30 грн. експертам не видається за можливе.
Відповідно до п.17.1.3 ст. 17 Закону України №2181-111 від 21.12.2000 року штрафні санкції сплачуються від суми недоплати податку ( заниження суми податкового зобов'язання).
Експертним дослідженням по результатах встановлено зменшення від'ємного значення податку на додану вартість, недоплата податку відсутня і штрафні санкції при цьому не нараховуються.
Відповідно до п.1 ст. 4 Указу Президента „Про деякі зміни в оподаткуванні” від 07.08.1998 року №857/98, якщо у підприємства виникли суми від'ємного значення податку на додану вартість у минулих звітних періодах, то таке від'ємне значення зараховується на зменшення податкових зобов'язань платника податків протягом трьох наступних податкових періодів.
Якщо таке від'ємне значення протягом трьох наступних періодів не погашається, то така сума підлягає відшкодуванню з державного бюджету. Згідно частини 4 ст.4 даного Указу бюджетне відшкодування може повністю або частково бути зараховане в рахунок платежів цього податку або інших податків, зборів, обов'язкових платежів до державного бюджету. Своє рішення платник податку відображає в податковій декларації.
В податкових деклараціях з податку на додану вартість ТОВ „Прелюдія" від'ємне значення попередніх звітних періодів відповідно до рядка 25.2 повинно бути перераховано на рахунок в установі банку і відображатися в облікових картках платника податку. Проте за досліджуваний період перерахування від'ємного значення з податку на додану вартість на рахунок товариства „Прелюдія" ДПІ у м. Хмельницькому не проводилося.
Відповідно до картки особового рахунку з податку на додану вартість за 2002 рік станом на 01.01.2002 року сума переплат ( від'ємного значення) по податку на додану вартість складає 569799,98 грн., на 01.06.2002 року - 406582 грн., на 01.01.2003 року-548404 грн. (а.с. 79-81).
За 2003 рік картки особового рахунку з податку на додану вартість підприємства для дослідження не представлено. (Лист ДПІ у м. Хмельницькому від 16.04.2008 року №122253/19-10).
За даними підприємства від'ємне значення з податку на додану вартість на 01.04.2003 року має від'ємне значення 508392 грн., на 01.06.2003 року - 513971 грн., станом на 1.11.2003 року - на 1089894 грн., що підтверджується даними додатку до акту перевірки №4 та обліковою карткою платника за 2002 рік з урахуванням експертного дослідження. (-683312) + (-406582).
Таким чином, нарахування штрафних санкцій по окремо взятих періодах є безпідставним, у тому числі за грудень 2002 року, травень, липень, вересень 2003 року.
Розбіжність між даними експертного дослідження та перевірки складає суму 488346 грн., із них : сума 473574 грн. - сума ПДВ від вартості приміщення магазину, який внесено до статутного фонду, сума 14772 грн. - сума ПДВ по податкових накладних №3260/122, №2642.
Як вказано у п.3.1 висновку акту перевірки підприємство збільшило від'ємне значення на суму 221152 грн. та зменшило від'ємне значення на суму 255550 грн., тобто перевіркою ДПІ збільшується від'ємне значення на суму 34398 грн. ( -221152 - (255550).
В повідомленні-рішенні до основної суми боргу з податку на додану вартість включено 473574 + 14772 + 22947 + 34398 = 545691 грн., проте сума 34398 грн. повинна зменшити суму донарахування, а не збільшити її.
При цьому чи зменшена сума від'ємного значення податку на додану вартість на суму 34398 грн. по особовому рахунку ТОВ „Прелюдія" за 2003 рік встановити експертам не видається за можливе , оскільки відповідно до листа ДПІ у м.Хмельницькому від 16.04.2008 року №12253/19-10 картки особового рахунку знищені як такі, що втратили практичне значення.
Окрім експертами звернуто увагу суду, що сума 34398 грн. ввійшла в загальну суму 511293 грн. ( додаток до акту перевірки №4 ), що підтверджується наступним розрахунком : -221152 (-1210 -84124 - 25964 - 60655 - 3698 -45501)-(-255550 (-34551 -109220-111779).
Таким чином, по ТОВ „Прелюдія" документально та нормативно не підтверджується зазначена в акті Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому від 26 січня 2004 року „Про результати документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю „Прелюдія" код за ЄДРПОУ 23840004 за період з 01.01.2002 р. по 30.09.2003 р. м.Хмельницький вул. Прибузька 20/1" сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах ( роботах, послугах) усього 821445 грн., де 545691 грн. основний платіж та 275754 грн. штрафних санкцій. За результатами експертного дослідження сума бюджетного відшкодування 34398 грн. повинна збільшувати від'ємне значення податку на додану вартість, а не зменшувати його. У разі, якщо по особовому рахунку платника податку було проведено зменшення від'ємного значення податку на додану вартість на 34398 грн., то це привело до збільшення суми сплати податку на додану вартість по ТОВ „Прелюдія" на 34398 х 2 = 68796 грн. Документально підтверджується завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на додану вартість за досліджуваний період у сумі 22947 грн.
Загалом же в результаті дослідження наданих документів по ТзОВ „Прелюдія" документально та нормативно не підтверджується зазначена в акті Державної податкової інспекції у м.Хмельницькому від 26 січня 2004 року „Про результати документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю „Прелюдія" код за ЄДРПОУ 23840004 за період з 01.01.2002р. по 30.09.2003р. м.Хмельницький вул. Прибузька 20/1" сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах ( роботах, послугах) усього 821445 грн., де 545691 грн. основний платіж та 275754 грн. штрафних санкцій. Документально підтверджується завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на додану вартість за досліджуваний періоду сумі 22947 грн.
Прибулі до суду представники ДПІ у м. Хмельницькому висловили свої заперечення проти експертного висновку, а тому суд викликав для дачі пояснень по суті експертного дослідження експертів Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Смоляк С.К. та Згуровську С.Є., які безпосередньо в судовому засіданні підтвердили відповідний висновок експертизи, надавши відповіді на запитання представників ДПІ у м. Хмельницькому.
Додатково судом отримано пояснення на додаткові заперечення відповідача від 18 липня 2008р., у яких представником позивача (вх.№ № 01-24/14080, 01-24/1408і, 01-24/14082 від 24.09.2008р.) конкретно та деталізовано викладено власні заперечення проти аргументів представників відповідача.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне :
У відповідності до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки державна податкова інспекція є органом державної влади, її діяльність має підпорядковуватись вимогам приведеної норми Конституції України.
За Конституцією гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ч.2 ст.55 Конституції України).
Згідно статті 124 Конституції правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
У відповідності до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Наявні в матеріалах справи докази, детальний аналіз яких проведено судом в ході судового розгляду, не дають підстав для висновку про правомірність дій представників відповідача при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень, згідно яких всупереч фактичним обставинам справи та чинному законодавству при донарахуванні податку на додану вартість і штрафних санкцій, зроблено висновок про одночасне порушення товариством пп.7.4.3 та пп. 7.4.2 п.7.4. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” при передачі позивачем приміщення магазину в якості внеску до статутного фонду іншого товариства з підтвердженням правомірності віднесення до податкового кредиту вартості придбаних матеріалів, робіт, послуг у складі загальної вартості добудованого товариством приміщення; виключено з податкового кредиту підприємства суму 14772 грн. за наявності належним чином оформлених податкових накладних № 3260/122 від 30.09.2002р. та № 2642 від 01.10.2003р., копії яких наявні в матеріалах справи (а.с.64.65), а також донарахування товариству сум податку на додану вартість та штрафних санкцій у період існування заборгованості державного бюджету перед підприємством, що не відповідає положенням чинного на той час Указу Президента України „Про деякі зміни в оподаткуванні” від 07.08.1998р. № 857/98.
З огляду на викладене, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „Прелюдія”, м. Хмельницький до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, м. Хмельницький щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому з податку на додану вартість від 29 січня 2004р. № 0000482301/0/540 та № 0000482301/0/606, від 23 лютого 2004р. № 0000482301/1/1568 та № 0000482301/1/1569, від 23 квітня 2004р. № 0000482301/2/1751 та № 0000482301/2/1752, від 5 липня 2004р. № 0000482301/3/4741 та № 0000482301/3/4742, прийнятих щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Прелюдія", м. Хмельницький, відповідають фактичним обставинам справи та чинному законодавству, підтверджено належними доказами, а тому підлягають задоволенню.
На підставі відміченого, керуючись ст.ст. 6, 14, 71, 86, 87, 94, 98, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, пп. 3, 6, 7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю „Прелюдія”, м. Хмельницький до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому, м. Хмельницький про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому з податку на додану вартість від 29 січня 2004р. № 0000482301/0/540 та № 0000482301/0/606, від 23 лютого 2004р. № 0000482301/1/1568 та № 0000482301/1/1569, від 23 квітня 2004р. № 0000482301/2/1751 та № 0000482301/2/1752, від 5 липня 2004р. № 0000482301/3/4741 та № 0000482301/3/4742 задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішень Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому з податку на додану вартість від 29 січня 2004р. № 0000482301/0/540 та № 0000482301/0/606, від 23 лютого 2004р. № 0000482301/1/1568 та № 0000482301/1/1569, від 23 квітня 2004р. № 0000482301/2/1751 та № 0000482301/2/1752, від 5 липня 2004р. № 0000482301/3/4741 та № 0000482301/3/4742, прийняті у відношенні товариства з обмеженою відповідальністю “Прелюдія” м. Хмельницький.
Стягнути з державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прелюдія», м. Хмельницький (вул. Прибузька,20\1, код 23840004) 85 грн. (вісімдесят п'ять гривень) у відшкодування сплаченого судового збору та 2627,52 грн. (дві тисячі шістсот двадцять сім гривень п'ятдесят дві коп.) витрат на проведення експертизи.
Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви по апеляційне оскарження. Подаються до Житомирського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції.
Згідно ст. 254 КАСУ постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя І.В. Грамчук
Віддрук. прим. :
- до справи,
- позивачу,
- відповідачу.