Справа № 505/1261/13-ц
Провадження № 2/505/719/2013
30.10.2013 року Котовський міськрайонний суд Одеської області
повна назва суду
в складі: головуючого - судді Драгомерецької К. П при секретарі Марченко Н. Б.
та адвоката (ів)
представника громадськості
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Котовськ Одеської області
цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до
"МАРІЯ"
про виділ часток з спільної колективної власності
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до СФГ «Марія» про виділ часток з спільної колективної власності. В обґрунтування своїх вимог вказує, вона та її покійний чоловік ОСОБА_2 були членами колективного сільськогосподарського підприємства СПК "Косівський", майно якого при розпаюванні в 2000 р. перейшло до СФГ «Марія». Відповідно до 2-х свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства вона та її чоловік мали майнові паї вартістю відповідно 11115 грн. та 11340 грн. Зазначені майнові паї після ліквідації СПК «Косівський» перейшли до СФГ «Марія». Позивач вказує, що так як на день смерті проживала разом із своїм померлим чоловіком, то вважається такою, що прийняла спадщину, хоч до нотаріуса за видачею свідоцтва про прийняття спадщини і не зверталася. Посилаючись на ст. 9 ЗУ "Про колективне сільськогосподарське підприємство" позивач вважає, що має право на виділ своїх паїв в натурі шляхом передачі їй у власність будівлі телятника 1956 року побудови, вартістю 11000 грн., та будівлі телятника 1956 року побудови вартістю 10200 грн. Однак не зважаючи на її неодноразові звернення, керівництво СФГ «Марія» порушує її право на виділ часток в спільному майні.
27 травня 2013 р. представник позивача надав суду уточнення до позовних вимог, в яких вказав, що рішенням загальних зборів співвласників майнових паїв № 4 від 15.09.2006 року, майно, яке належить пайщикам, а саме, - телятник, 1955 року побудови, вартістю 11000 грн., будівля телятника 1956 року побудови, вартістю 10200 грн ; трактор МТЗ 80, 1987 року випуску, вартістю 10980 грн.; автомобіль САЗ, 1986 року випуску, вартістю 6000 грн., - було визнано власністю сільськогосподарського фермерського господарства «Марія». Окрім того, рішенням комісії про врегулювання майнових паїв по СФГ «Марія» № 4 від 10.12.2009 року громадянам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було передано у власність майно, яке належить пайщикам, - а саме телятник, 1955 року побудови, вартістю 11000 грн., будівля телятника 1956 року побудови, вартістю 10200 грн ; трактор МТЗ 80, 1987 року випуску, вартістю 10980 грн.; автомобіль САЗ, 1986 року випуску, вартістю 6000 грн. Вважають, що згадані рішення є незаконними та вказують, що про їхнє існування дізналися лише в травні 2013 р., в судовому засіданні.
Враховуючи викладене просить суд визнати поважною причину пропуску строку позовної давності, визнати за позивачкою право власності в порядку спадкування після смерті її чоловіка ОСОБА_2 на майновий пай вартістю 11340 грн., який знаходиться у користуванні СФГ «Марія», визнати неправомірною відмову відповідача СФГ «Марія» у виділі їй в натурі її майнових паїв, зобов'язати СФГ «Марія» виділити їй в натурі належні їй та її померлому чоловіку частки в спільній частковій власності СФГ «Марія» шляхом передачі їй будівлі телятника 1956 року побудови, вартістю 11000 грн., та будівлі телятника 1956 року побудови вартістю 10200 грн., визнати недійсними рішення загальних зборів співвласників майнових паїв № 4 від 15.09.2006 року в частині передачі зазначено вище майна у власність СФГ «Марія», а також рішення комісії про врегулювання майнових паїв по СФГ «Марія» № 4 від 10.12.2009 року.
Позивач та її представник в судовому засіданні позов підтримали з підстав, викладених в позовній заяві.
Представник відповідача СФГ «Марія» проти позову заперечив, просив застосувати до виниклих правовідносин строк позовної давності. Також звернув увагу суду, що позивач ОСОБА_1 жодного разу з 2000 року не зверталася до СФГ «Марія» про виділення їй в натурі будь-якого майна, або коштів за майно. Також вказує, що будівлі телятників, які просить виділити їй позивачка, про розпаюванні під сплату заборгованості по заробітній платі, податкам та зборам, були виділені СФГ «Марія». Заборгованість по податкам та заробітній платі була погашена СФГ «Марія», тому зараз це майно належить відповідачам, а не являється спільним майном співвласників. Також в заперечення позовних вимог позивача представником відповідача була надана інвентаризаційна оцінка оспорюваних телятників, згідно якої їхня вартість становить 247021 грн. та 210478 грн., що значно перевищує вартість майнового паю позивача.
Представник залученої до участі у справі у якості співвідповідача Косівської сільської ради позовні вимоги визнала.
Заслухавши пояснення, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав:
У відповідності до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В силу ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обґрунтовуючи позовні вимоги про прийняття позивачкою спадщини після смерті, представник позивача вказує на те, що позивач до нотаріальної контори з питанням прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 не зверталася, проте в силу ст. 1268 ч.3 ЦК України вважається такою, що успадкувала рухоме та нерухоме майно.
При вирішенні спорів про спадкування, спадщина по яких відкрилась і була прийнята до 01 січня 2004 року, не допускається застосування судами норм ЦК 2003 року, а застосуванню підлягають норми законодавства, чинного на час відкриття спадщини, зокрема ЦК УРСР.
Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 помер 14.05.1998 року в с. Коси Котовського р-ну, про що видане свідоцтво про смерть серії І-ЖД № 290237.
Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, в тому числі на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, що належав останньому на підставі свідоцтва серія ОД ХІV-VII № 000017.
Спадкоємицею за законом першої черги після смерті ОСОБА_2 у відповідності до ст. 529 ЦК УРСР 1963 року є його дружина - ОСОБА_1, яка на час смерті спадкодавця була зареєстрована та проживали разом з ним, фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, а тому відповідно до ст. 549 ЦК УРСР 1963 року вважається такою, що прийняла спадщину.
Відповідно до ст.ст. 548, 553 ЦК УРСР 1963 року прийнята спадщина визнається такою, що належить спадкоємцю, з часу відкриття спадщини, відмовитися від прийняття спадщини спадкоємець може лише протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Згідно з приписами статей 560, 561 ЦК УРСР 1963 року спадкоємці, які прийняли спадщину, можуть одержати в нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини свідоцтво про право на спадщину після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому, ЦК УРСР не обмежувався строк для отримання свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом.
Відповідно до п.23 Постанови №7 Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до ч.4 ст.49 Закону України «Про нотаріат» на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох днів виносить відповідну постанову.
Стаття ч.1 ст.50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні ,нотаріальний акт оскаржуються до суду.
Однак позивачем, в порушення ст..49 Закону України «Про нотаріат»,не надана суду постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме - видачі свідоцтва про право на спадщину.
При таких обставинах, суд вважає, що відсутні правові підстави для визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування на майновий пай свого померлого чоловіка в судовому порядку.
При вирішені вимог позивача ОСОБА_1 про визнання відмови відповідача у виділі в натурі належної їй частки у спільній часткові власності СФГ «Марія», суд встановив наступне:
В 2000 році майно СПК «Косівський», членами якого були позивач ОСОБА_1 та її померлий чоловік ОСОБА_2 перейшло до відповідача СФГ «Марія».
Позивач ОСОБА_1 є власницею свідоцтва на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства:
- серії ОД XIV-VII № 005647 виданого 01.09.2002 року Косівською сільською радою Котовського району Одеської області на ім'я ОСОБА_1, в розмірі 11337 грн. або 5,95 % від загальної вартості майна пайового фонду;
Відповідно до ст.7 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" майно колективного підприємства належить його членам на праві спільної часткової власності. На підставі ст.9 зазначеного Закону право розпоряджатися своїм паєм член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Тоді ж в нього виникає право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.
В ході судового розгляду позивачем не надано належних та допустимих доказів на предмет ініціювання перед СФГ «Марія» вирішення в період з 2000 року питання щодо виділення їй майнової частки, а звернулася з такою вимогою лише 20 травня 2013 року, тобто після подачі позову до суду.
Встановивши, що питання про виділ із складу пайового фонду колективного сільськогосподарського підприємства належного позивачу майнового паю в натурі не було предметом вирішення комісії по врегулюванню майнових паїв по СФГ «Марія» суд приходить до висновку про безпідставність виділення їй такого майна в судовому порядку.
Таким чином, суд не вбачає правових підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд,-
У позовних вимогах ОСОБА_1 до Сільськогосподарського фермерського господарства "Марія" про виділ часток з спільної колективної власності,- відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя К.П. Драгомерецька