Іменем України
м. Балаклія
04 листопада 2013 року Справа №610/4066/13-ц
Провадження № 2/610/1033/2013
Балаклійський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Купіна В.В.,
за участю секретаря судового засідання Савастьянова О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Андріївської селищної ради Балаклійського району Харківської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності на об'єкт нерухомості в порядку спадкування за заповітом, -
установив:
Позивач 25.10.2013 р. звернулась до суду із вказаним позовом, при цьому посилаючись на те, що 13.03.2013 р. помер батько позивача ОСОБА_3, що фактично проживав та був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. 26.07.2013 р. приватним нотаріусом Балаклійського РНО ОСОБА_2 за заявою позивача про прийняття спадщини було заведено спадкову справу після смерті батька, що підтверджується відповідним витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 34668563 від 26.07.2013 р. Спадкоємцем ОСОБА_3, на підставі заповіту, посвідченого 25.06.2011 р. за реєстром № 150 секретарем Андріївської селищної ради Балаклійського району Харківської області є позивач донька померлого ОСОБА_3 - ОСОБА_1, що підтверджується листом приватного нотаріуса ОСОБА_2 від 22.10.2013 р. № 246. Спадкоємець за законом першої черги - син померлого, ОСОБА_4, що в даний час проживає в Російській Федерації та є громадянином РФ, про існування заповіту знає, спадщину не приймав, на неї претендує. На обов'язкову частку у спадщині права він не має, оскільки є працездатною особою. Інших спадкоємців немає. До складу спадкового майна входить житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: Харківська область Балаклійський район сел. Андріївка вул. Шеховцова буд. 16 (колишня адреса: сел. 1 Андріївка вул. Ватутіна, буд. 26), який був побудований батьком позивача у період 1956-1960 років та введений в експлуатацію у встановленому порядку, що підтверджується відповідним договором про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності, з числом кімнат від однієї до п'яти включно, укладеного між виконкомом Андріївської селищної ради та ОСОБА_4. О.Т. та посвідченого нотаріусом Балаклійської контори 02.08.1956 р. за реєстром № 2491, а також Актом про закінчення будівництва та введення в експлуатацію індивідуального домоволодіння 30.03.1960 р., складеного комісією виконкому Андріївської селищної ради. За життя ОСОБА_3 будь-яких питань з приводу невизнання права власності на будинок з боку третіх осіб не було, зокрема він користувався послугами електро-, газового господарства, сплачував податки за користування землею. Але при оформленні права на спадщину, за запитом нотаріуса від 19.09.2013 р. № 219/02-14, Балаклійським БТІ 17.10.2013 р. за № 1038 було дано відповідь, що право власності на житловий будинок за померлим не було зареєстровано, тому позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Вартість спадкового майна на день смерті ОСОБА_3 тобто 13.03.2013 року складає 59056 грн. Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок, виготовленим Балаклійським БТІ 10.10.2013 р., самовільного будівництва, переобладнань та перепланувань на території домоволодіння немає. На підставі викладеного, померлий ОСОБА_3 мав відповідний документ про право на нерухоме майно (договір забудови та акт введення житлового будинку в експлуатацію), але документи не були зареєстровані в БТІ, у зв'язку з чим неможливо оформити право на спадщину за заповітом.
Позивач у судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання також не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позов визнав у повному обсязі та не заперечував проти його задоволення.
Третя особа у судове засідання також не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Згідно зі ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів. Фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється на підставі ст.197 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_5 побудував будинок № 16 по вул. Шеховцова (колишня адреса вул. Ватутіна, буд.26) в сел. Андріївка Балаклійського району Харківської області у відповідності до договору від 10.07.1956р. про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності.
Побудований будинок було прийнято до експлуатації комісією, що підтверджується актом від 30.03.1960 р. про закінчення будівництва і введення в експлуатацію індивідуального домоволодіння.
Таким чином ОСОБА_3 набув права власності на вказаний будинок за правилами ЦК УРСР 1922 року.
Законодавство, яке було чинним у той час, не передбачало необхідності реєструвати набуте право власності.
Набуте право власності ОСОБА_3 на вказаний будинок, існувало у період дії ЦК 1963 року, а у відповідності до п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України 2003 року, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Згідно зі ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав є обов'язковою. Права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
13.03.2013 р. ОСОБА_3 помер.
Єдиним спадкоємцем ОСОБА_3, за заповітом, є його донька ОСОБА_1, яка прийняла спадщину у встановленому законом порядку.
ОСОБА_1 не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право власності в порядку спадкування, тому що будинок не було зареєстровано спадкодавцем у встановленому законом порядку.
У відповідності до ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно зі ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно зі ст.1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
У відповідності до ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Згідно зі ст.49 Закону України «Про нотаріат», нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.
У відповідності до ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно зі ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є у тому числі неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом, а також судовий захист цивільного права та інтересу.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути зокрема визнання права.
У відповідності до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність належних правових підстав для задоволення позову в частині визнання за позивачем права власності на житловий будинок.
Разом із тим, не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання права власності на надвірні будівлі і споруди: літня кухня «Б», сарай «В», сарай «Д», гараж «Г», паркан № 1, ворота № 2, колодязь № 3, убиральня № 4., оскільки вказані об'єкти призначені для обслуговування іншої (головної) речі, якою є сам житловий будинок. Право приватної власності на житловий будинок включає в себе права на усі додаткові (допоміжні) будівлі та споруди (які є приналежністю головної речі) як складники одного об'єкта (ст.186 ЦК України).
Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 3, 15, 16, 392, 1216, 1218, 1268, 1296, 1297 ЦК України, ст. ст. 4, 8, 10, 11, 57 - 60, 212 - 215 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок № 16 по вул. Шеховцова в сел. Андріївка Балаклійського району Харківської області, загальною площею 52,3 кв.м., жилою площею 29,3 кв.м., в порядку спадкування за заповітом після смерті її батька ОСОБА_3, померлого 13.03.2913 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Балаклійський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В. В. Купін