Рішення від 05.11.2013 по справі 2-6091/11

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді - Ковалевича С.П.

суддів: Григоренка М.П., Бондаренко Н.В.

секретар судового засідання - Ковальчук Л.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 13 листопада 2012 року та ухвалу Рівненського міського суду від 11 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Перевіривши докази та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Рівненського міського суду від 13 листопада 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя відмовлено.

Вважаючи дане рішення незаконним та не обґрунтованим, таким, що порушує її законні права та інтереси, ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу.

При цьому посилається на те, що за час перебування у шлюбі вона разом з чоловіком придбала в кредит мікроавтобус, а тому вважає його об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

Вказує, що в оскаржуваному рішенні суд послався на Постанову Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року п.29 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», що відповідно до положень статей 57, 61 СК України, ст.52 ЦК України майно приватного підприємства чи фізичної особи підприємства не є об'єктом спільно сумісної власності подружжя. Інший із подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності. Однак, положення даної постанови мають лише рекомендаційний характер, а ст.8 ЦПК України передбачено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Посилаючись на викладені обставини, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати за ОСОБА_1 право власності на 2/3 частки мікроавтобуса «MERCEDES-BENZ 410 D» 1999 кузов, НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, тип ТЗ: автобус-D пасажир, колір-синій.

ОСОБА_1 в судове засідання апеляційного суду не явилася, хоча у встановленому порядку була повідомлена про місце та час розгляду справи.

Перебування її представника в іншому судовому засіданні не позбавляло можливості її саму з"явитися до суду чи доручити представлення своїх інтересів іншій особі.

Неявку ОСОБА_1, в судове засідання колегія суддів розцінює як без поважних причин.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Матеріалами справи встановлено, що під час шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 придбали мікроавтобуса «MERCEDES-BENZ 410 D» 1999 кузов, НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, тип ТЗ: автобус-D пасажир, колір-синій.

На купівлю вказаного автомобіля ОСОБА_2 отримував кредит в ВАТ „ПриватБанк" в сумі 9900 доларів США, який гасився за спільні кошти сім"ї.

Достатніх та переконливих доказів того, що вказаний автомобіль був придбаний за особисті кошти ОСОБА_2М, чи , що він куплявся ним як фізичною особою підприємцем і для підприємницьких цілей ним суду не надано. Та обставина, що після придбання автомобіля він став використовуватися для підприємницьких цілей не свідчить, що він не є спільною сумісною власністю в силу правил ст. 60 СК України.

Враховуючи викладені обставини спірний автомобіль підлягає поділу між бувшим подружжям в рівних частках, по ? його частини кожному.

Проживання з позивачкою малолітнього сина сторін не є безумовною підставою для виділення їй більшої частки у майні подружжя, оскільки на його утримання ОСОБА_2 надає необхідні кошти.

Розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги та перевіряючи законність рішення суду першої інстанції на день його постановлення, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про часткове задоволення вимог ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 309, 313,316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду від 13 листопада 2012 року скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Поділити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, а саме виділити у власність ОСОБА_1 1\2 частини автомобіля Мерседес Бенц, державний номерний знак НОМЕР_1, марки 410Д, 1999р. випуску.

В решті вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Сторони по справі мають право оскаржити рішення апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді:

Попередній документ
34620459
Наступний документ
34620461
Інформація про рішення:
№ рішення: 34620460
№ справи: 2-6091/11
Дата рішення: 05.11.2013
Дата публікації: 11.11.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Рівненської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (02.02.2011)
Результат розгляду: залишено без розгляду
Дата надходження: 08.11.2010
Предмет позову: про стягнення аліментів