05 листопада 2013 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого судді - Ковалевича С.П.
суддів: Мельника Ю.М., Ковальчук Н.М.
секретар судового засідання - Ковальчук Л.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Костопільського районного суду від 01 липня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Відділ державної виконавчої служби Костопільського районного управління юстиції, про звільнення від сплати заборгованості по аліментах.
Перевіривши докази та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
Рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 01 липня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Вважаючи дане рішення незаконним через порушення судом норм матеріального та процесуального права подав на нього апеляційну скаргу.
При цьому покликається на те, що відмовляючи у задоволенні позову суд мотивував своє рішення тим, що ним не надано доказів того, що заборгованість по аліментам виникла внаслідок тяжкої хвороби або інших обставин, які мають істотне значення для справи, а твердження про те, що аліменти сплачувались особисто відповідачу, не знайшло свого документального підтвердження.
З таким висновком суду не погоджується та вказує, що він просив суд звільнити його від сплати аліментів не з підстав, передбачених ч. 2 ст. 197 СК України, як це зазначив у своєму рішення суд першої інстанції, а з підстав, передбачених ч. 3 ст. 197 СК України, у зв"язку з непред"явленням бувшою дружиною виконавчого листа до виконання протягом значного часу без поважних причин.
Посилаючись на викладені обставини, просить скасувати рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 01 липня 2013 року та ухвалити нове про задоволення позову.
В запереченні на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вважає, що покликання позивача на виникнення в нього заборгованості за аліментами внаслідок обставин, вказаних в ч.3 ст.197 СК України є безпідставним, оскільки позивач знаючи про існування рішення суду від 30.08.2010р. про стягнення аліментів у розмірі 350 грн. умисно ухилявся від обов'язку по сплаті таких платежів.
Просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 30.08.2010 року стягнуто аліменти з ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 350 грн. 06.03.2013 року згідно рішення суду розмір аліментів було збільшено до 500 грн. щомісячно. Виконавчий лист №2-1268/10, виданий 25.03.2013 року пред'явлений до виконання в межах строків. Загальна заборгованість по аліментах станом на 01.04.2013р. становить 10872,58 грн.
Не погоджуючись з нарахованою заборгованістю ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про звільнення його від сплати заборгованості по аліментах з підстав, передбачених ч. 3 ст. 197 СК України.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з положень ч.2 ст.197 СК України та вказав, що позивачем не надано суду будь-яких доказів того, що заборгованість по аліментах виникла у нього внаслідок тяжкої хвороби або інших обставин, які мають істотне значення, а його твердження про те, що аліменти сплачувались ним особисто не знайшли свого документального підтвердження.
З таких підстав ОСОБА_1 не просив суд задовольнити його вимоги.
За наведених обставин рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням у відповідності до правил ст. 309 ЦПК України нового рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України „Про виконаче провадження" рішення про стягнення періодичних платежів ( у справах про стягнення аліментів) можуть бути пред"явлені до виконання протягом усього періоду , на який присуджені платежі.
Відповідно до ч. 1 ст.194 СК України аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більше ніж за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання.
Виконавчий лист №2-1268/10, виданий 25.03.2013 року ОСОБА_2 пред'явила до виконання в межах встановлених строків.
Посилання позивача на ті обставини, що ОСОБА_2 не пред"являла виконавчий лист до виконання без поважних причин достатніми та переконливими доказами не підтверджені.
Як ствердила в судовому засіданні ОСОБА_2, вона не пред"являла виконавчий лист до виконання тому, що ОСОБА_1 весь цей час обіцяв їй, що придбає житло для їх доньки, що дасть можливість у відповідності до ст. 190 СК України звільнити його від сплати аліментів.
Після того, як ОСОБА_1 в друге одружився і відмовився від своїх обіцянок , вона і звернулася з вказаним позовом до суду. Тобто ОСОБА_2 виконавчий лист не пред"являла до виконання з 2010р. з поважних причин.
Враховуючи викладені обставини по справі слід постановити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 з підстав, передбачених ч. 3 ст. 197 СК України слід відмовити.
Керуючись ст.ст.307, 313, 316 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 01 липня 2013 року скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа відділ ДВС Костопільського районного управління юстиції про звільнення від сплати аліментів відмовити.
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення.
Сторони по справі мають право оскаржити рішення апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: Судді: