Справа № 562/524/13
"30" жовтня 2013 р. Здолбунівський районний суд
Рівненської області
в складі: головуючого суддіШуляка А.С.
при секретаріСолдатовій О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Здолбунів цивільну справу за позовом ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним, -
встановив:
В поданій до суду заяві позивач вказує на те, що відповідач, посилаючись на боргову розписку, нібито написану та підписану ним та його братом ОСОБА_2 09.03.2004 р. в м.Здолбунів, в судовому порядку вимагає від нього повернення позики. Вважає, що договір позики, на підтвердження умов якого відповідач надає боргову розписку від 09.03.2004р., повинен бути визнаний недійсним, оскільки він не обумовлював з відповідачем умов договору позики та не отримував від нього ні 09.03.2004р., ні в будь-який інший час, кошти в сумі 50000 дол. США.
Відповідач, який був з його братом добрим знайомим, міг використати чистий аркуш паперу з їхніми підписами, який вони підписали на його прохання з метою закрити питання щодо отриманих його братом 09.03.2004р. від відповідача коштів в сумі 50000 дол. США. для поставки автомобілів та зняття арешту з майна. Проте, рішенням Острозького районного суду зазначена сума стягнута з ОСОБА_2 на користь відповідача.
Умови договору, зазначені в борговій розписці від 09.03.2004р. суперечать чинному законодавству, зокрема ст.ст. 202, 203, 215, 334, 626, 638, 640, 1046, 1047 ЦК України.
Просить суд визнати недійсним договір позики, укладений між ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на суму 50000 доларів США відповідно до розписки від 09.03.2004р.
В судовому засіданні позивач вимоги підтримав повністю, просить задовільнити їх.
Представник третьої особи на стороні позивача вимоги заявлені в позовній заяві підтримав повністю, просить задовільнити їх.
Представник відповідача позов не визнав та пояснив суду, що відповідач дійсно позичив для позивача кошти в сумі 50000 дол. США і той написав відповідну розписку про отримання коштів. В подальшому позивач відмовився повертати кошти, в звязку з чим відповідач змушений був звернутися з позовом до суду. На сьогоднішній день рішенням суду стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 398500грн. заборгованості за договором позики та 12317 грн. суми трьох відсотків річних. В процесі розгляду справи призначалося ряд почеркознавчих експертиз, які підтвердили, що підпис на розписці від 09.03.2004р. виконано ОСОБА_1, а отже відсутні підстави для визнання договору позики недійсним. Просить суд в позові відмовити.
Вислухавши пояснення позивача, представника третьої особи, представника відповідача, дослідивши докази по справі суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.
Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальнику) грошові кошти, а позичальник зобов”язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей.
Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей.
За правилами ч. 2 ст. 1047 цього ж кодексу на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Як вбачається з розписки від 09 березня 2004 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 позичили в ОСОБА_3 50000 дол. США для розмитнення автомобілів закуплених в США, які зобовязувалися повернути до 09.03.2009 р.
Позивачем в обґрунтування того, що кошти він не отримував, а підписав чистий аркуш паперу не надано жодного доказу.
Під час розгляду Острозьким районним судом Рівненської області аналогічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_2, який ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 16.05.2012р. був залишений без розгляду призначалося ряд експертиз.
Так, відповідно до висновку №3783 судово-почеркознавчої експертизи, проведеної Львівським НДІСЕ рукописний запис: ОСОБА_1, розташований після підпису у графі: Підписи” в розписці від 09 березня 2004р., яка починається словами: Розписка 09 березня 2004 року м.Здолбунів Ми, що нижче розписалися, ОСОБА_2 та ОСОБА_1, проживаючі за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1... та закінчується словами ...Умови, викладені в даному договорі, сторони вважають всіма істотними умовами, необхідними для договорів даного виду. Підписи: ОСОБА_2 ОСОБА_1, - виконаний ОСОБА_1.
Підпис від імені ОСОБА_1, розташований перед рукописним записом у графі: Підписи в розписці від 09 березня 2004р., яка починається словами: Розписка 09 березня 2004 року м.Здолбунів Ми, що нижче розписалися, ОСОБА_2 та ОСОБА_1, проживаючі за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1... та закінчується словами ...Умови, викладені в даному договорі, сторони вважають всіма істотними умовами, необхідними для договорів даного виду. Підписи: ОСОБА_2Підписи: ОСОБА_2, ОСОБА_1, - виконані самим ОСОБА_1.
Як вбачається з висновку №3782 судово-технічної експертизи проведеної Львівським НДІСЕ встановити час та послідовність виконання рукописних текстів, підписів та друкованого тексту в оригіналі розписки від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 09 березня 2004 року м.Здолбунів не видається можливим з причин відсутності в експертному закладі необхідного обладнання, а встановити давність виконання друкованого тексту в оригіналі розписки від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не видається можливим із-за відсутності науково-обгрунтованої методики з дослідження давності нанесення друкованих текстів.
Під час розгляду апеляційної скарги на рішення Острозького районного суду у вказаній справі, Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 15 червня 2011 року було призначено додаткову технічну експертизу на вирішення якої поставлено також і питання щодо часу та послідовності виконання друкованого і рукописного тексту у розписці.
Згідно висновку експерта № 10073/11-34 (Київський НДІСЕ) встановити абсолютний час виконання тексту та підписів від імені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у розписці від 09.03.2004р. не видається за можливим в звязку з відсутністю зразків порівняння.
Крім того, рішенням апеляційного суду Рівненської області від 29 серпня 2013 року ухваленого за результатами розгляду вказаної апеляційної скарги ОСОБА_2, фактично було доведено факт отримання ОСОБА_1 у відповідача коштів в сумі 50000 дол. США. за спірним договором позики, що відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України не підлягає доказуванню.
ОСОБА_1 звернувся із позовом про визнання недійсним договору позики в цілому, хоча, як вбачається із матеріалів справи, спірний договір був укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, ОСОБА_2 Останній з позовом про визнання договору позики недійсним не звертався.
Відповідно до ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Судом встановлено, що договір позики відповідає вимогам ст.ст. 203, 626, 628, 1046 ЦК ЦК України. А позивач всупереч вимог ст.60 ЦПК України не надав суду доказів того, що він не укладав оскаржуваний договір позики.
Керуючись ст.ст. 10, 60, 81, 88, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 202, 203, 215, 1046, 1047 ЦК України суд,
вирішив:
ОСОБА_1 в задоволенні позову до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_2 про визнання договору позики від 09.03.2004р. недійсним відмовити за безпідставністю.
Рішення може бути оскарженим в апеляційний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Здолбунівський районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя