Справа № 473/5039/13-ц
"08" листопада 2013 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді - Старжинської О.Є., при секретарі судового засідання - Ніколаєнко Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей
28 жовтня 2013 року позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей у твердій грошовій сумі - щомісячно 1000 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначала, що з відповідачем перебувала в зареєстрованих шлюбах з 1996 року по 1999 рік та з 03.03.2007 року по теперішній час, від шлюбу мають неповнолітніх дітей - доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 батьком яких є відповідач і які проживають з нею та знаходяться на її утриманні.
Посилаючись на те, що відповідач не надає допомогу на утримання дітей з вересня 2013 року, позивачка просила позов задовольнити.
В судовому засіданні позивачка підтримала позов вказуючи, що відповідач має підсобне господарство, утримує домашніх тварин і має дохід у вигляді реалізації їх продукції (м'ясо).
Відповідач в судовому засіданні з позовом не згоден вказуючи, що син ОСОБА_5 проживає з ним та перебуває на його утриманні, а донька ОСОБА_3 - на утримані матері - позивача по справі, а тому їх обов'язки по утриманню дітей є рівними.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню частково.
В судовому засіданні встановлено, що спільні діти сторін - донька ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 - перебуває на утриманні позивачки, син ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 - перебуває на утримані відповідача, що підтверджується довідками про склад сім'ї голови вуличного комітету №20 від 03.11.2013 року та №54 від 05.11.2013 року. Сама позивачка також визнає цю обставину, але зазначає що це має тимчасовий характер.
У відповідності до статті 29 ч.2 ЦК України фізична особа, яка досягла 14 років, вільно обирає собі місце проживання.
Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідач є працездатною особою.
Частина 3 ст.181 та ст.183 СК України передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її батька або у твердій грошовій сумі. Розмір частки заробітку (доходу) батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
У відповідності зі ст.182 СК України, суд, врахувавши матеріальне становище платника аліментів, на утриманні якого крім сина-студента, що навчається на контрактній основі, знаходиться хворий 73-х річний батько, не має місця роботи, не є приватним підприємцем, прийшов до висновку, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання лише доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В судовому засіданні не знайшли підтвердження підстави стягнення аліментів у твердій грошовій сумі з відповідача, оскільки не встановлено на час вирішення спору що він має нерегулярний, мінливий дохід від підсобного господарства, про наявність якого стверджує позивач. Так, згідно довідки виконавчого комітету Прибужанівської сільської ради №1398 від 04.11.2013 року станом на цей час у підсобному господарстві ОСОБА_2 поголів'я корів та свиней відсутнє. Із довідки Вознесенської районної державної ветеринарної медицини №130 від 06.11.2013 року слідує, що ОСОБА_1 зверталась у 2013 році з приводу забою тварин - 124-х голів свиней та 3-х голів корів. Стосовно 74-х голів великої рогатої худоби, що є були у підсобному господарстві ОСОБА_2, згідно даних Управління ветеринарної медицини у Вознесенському районі, то їх відсутність підтверджена вищевказаним актом виконавчого комітету Прибужанівської сільської ради і поясненнями відповідача про те, що розпорядження спільним майном подружжя було проведено ними: позивачка розпорядилась домашніми тваринами - свинями, а він - коровами і таким чином підсобне господарство припинилося і відповідно доходу від нього на теперішній і майбутній час не передбачається. Доказів про можливий інший нерегулярний мінливий дохід відповідача позивач суду не надав.
Згідно ст. 367 ч.1 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню в справах про стягнення аліментів.
Керуючись ст.ст. 10,11,209,212-215, 367 ч.1 ЦПК України, суд
Стягувати щомісячно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, який народився у м.Вознесенську, ідент. номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28 жовтня 2013 року і до її повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідент. номер НОМЕР_1 судовий збір на користь держави (банк ГУ ДКУ в Миколаївській області, код банку 38037770, МФО 826013, р/р 31210206700113, код платежу 22030001) в розмірі 229,4 грн.
Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів після проголошення рішення.
Рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню.
Суддя: О.Є. Старжинська