Справа №2/489/2408/13
16 жовтня 2013 р. м. Миколаїв
Ленінський районній суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді - Коновця М.С.
при секретарі - Михайловій А.О.
за участю:
позивача: ОСОБА_1;
представника позивача: ОСОБА_2;
відповідача: ОСОБА_3;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу:
За позовом: ОСОБА_1;
До відповідача: ОСОБА_4;
про стягнення заборгованості по сплаті аліментів неустойки за прострочення сплати аліментів,
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив наступне:
У липні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до Ленінського районного суду м. Миколаєва з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 заборгованості по сплаті аліментів в розмірі 33155,55 грн. та неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в сумі 341 998,75 грн.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що від шлюбу з відповідачем сторони мають двох дітей: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 На даний час шлюб розірвано.
У зв'язку з перебуванням на утриманні позивача двох малолітніх дітей, рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 06.03.2003 р. було стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання синів ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше ніж 50% неоподаткованого мінімуму заробітної плати на місяць, починаючи з 19.02.2003 р. до повноліття дітей.
Зазначене рішення знаходиться на виконанні в Ленінському відділі ДВС ММУЮ. Про наявність такого рішення відповідачу відомо, оскільки останній, неодноразово викликався до державної виконавчої служби, де надавав письмові пояснення й ознайомлювався із розміром боргу.
Відповідач належним чином рішення суду не виконує, внаслідок чого станом на 01.06.2013 р. за останнім рахується заборгованість в сумі 33155,55 грн.
Позивачем зроблено розрахунок пені за прострочення сплати аліментів, відповідно до якого за період з 01.01.2007 р. по 01.07.2013 р. сума неустойки складає 338 868,60 грн.
Відповідач в судовому засіданні проти наявності заборгованості по сплаті аліментів не заперечував, але нараховану пеню не визнав.
Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.
На підставі рішення Заводського районного суду м. Миколаєва у справі №2-763/2003 р. було видано виконавчий лист №2/763/2003, відповідно до змісту якого, вбачається що судом було вирішено стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_8 на утримання синів: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку, але не менше 50% неподатковому податком мінімуму заробітної плати на місяць, починаючи з 19.02.2003 р. та до повноліття дітей.
14.04.2003 р. державним виконавцем відділу Державної виконавчої служби Ленінського управління юстиції було відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_8.
Згідно розрахунку заборгованості по аліментам Ленінського відділу державної виконавчої служби ММУЮ заборгованість ОСОБА_3 по сплаті аліментів станом на 01.10.2013 р. становить 35313,84 грн.
Про наявність заборгованості зі сплати по аліментам відповідач обізнаний, про що підтвердив в судовому засіданні.
Отже, встановлене свідчить про те, що відповідач не в повній мірі виконує свій обов'язок по утриманню дітей та не сплачує аліменти у визначеному судом розмірі, внаслідок чого утворилась заборгованість на яку повинна нараховуватися неустойка.
Відповідно до ч.1 ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Крім того, в пункті 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" від 15.05.2006 р. № 3, роз'яснено, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками.
Належних доказів, які б свідчили про наявність підстав для звільнення відповідача від обов'язку сплатити неустойки матеріали справи не містять.
З наведеного випливає, що, оскільки аліменти призначаються і повинні сплачуватися щомісяця, неустойка нараховується на щомісячну заборгованість від суми несплачених аліментів за кожен день за весь час прострочення по день добровільного погашення боргу або на момент стягнення.
З урахуванням вищезазначеного, суд вважає обґрунтованим та підставним нарахування позивачем відповідачу неустойки в сумі 338 868,60 грн., а наданий останнім розрахунок неустойки суд вважає вірним та обґрунтованим.
Позовні вимоги щодо стягнення заборгованості по сплаті аліментів задоволенню не підлягають, як необґрунтовані та безпідставні, оскільки є судове рішення щодо стягнення аліментів, яке набрало законної сили та яке вже виконується в примусовому порядку.
Судові витрати, віднести за рахунок Відповідача пропорційно задоволеним вимогам, згідно ст.88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 14, 60, 62, 212-214 ЦПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, код НОМЕР_2) неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в сумі 338 868,60 грн.
3. В решті - відмовити.
4. Стягнути з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь держави судовий збір у розмірі 3388,69 грн.
Повний текст рішення складено 18.10.2013 р.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя