Справа № 551/617/13-ц
Номер провадження 22-ц/786/3841/2013 Головуючий у 1-й інстанції Колос Ю.А.
Доповідач Пилипчук Л. І.
07 листопада 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області у складі:
головуючого: судді Пилипчук Л.І.
суддів: Дряниці Ю.В., Кривчун Т.О.,
при секретарі: Філоненко О.В.,
за участю: відповідача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 03 жовтня 2013 року
по справі за позовом Кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
У травні 2013 року року КС «Аккорд» звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1, в якому просила стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №П4418оф від 06 лютого 2008 року в сумі 31 361,49 грн. та витрати по сплаті судового збору.
В обґрунтування позову кредитна спілка зазначала, що 06 лютого 2008 року уклала із ОСОБА_1 кредитний договір №П4418оф, за яким останньому надано кредит на загальну суму 5 500,00 грн.
Оскільки боржник порушував умови кредитного договору щодо його повернення, на час звернення кредитної спілки до суду утворився борг на загальну суму 31 361,49 грн. з яких: 5 404,64 грн. залишок кредиту, 13 884,61 грн. залишок процентів, 5 404,64 грн. штрафні санкції, 6 667,6 грн. інфляційна складова та 3% річних.
Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 03 жовтня 2013 року позов Кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Аккорд» заборгованість за кредитним договором №П4418оф від 06 лютого 2008 року у розмірі 31 361,49 грн., а також 313,61 грн. судового збору, а всього стягнуто 31 675,10 грн.
Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач ОСОБА_1, який, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги спілки частково, сягнувши з нього 5 404,64 грн. основного боргу за кредитним договором та 3 501,43 грн. відсотків.
Зазначає що не з власної волі не мав можливості своєчасно погашати заборгованість по кредитному договору, оскільки щодо КС «Аккорд» ухвалою Господарського суду м. Києва від 18 грудня 2008 року було ініційовано процедуру ліквідації, відділення кредитодавця ліквідовано, а рахунки заблоковано.
Посилається на те, що у розрахунках суми заборгованості позивач відступив від умов договору та провів нарахування, які не відповідають графіку погашення. Тому визнає заборгованість по відсоткам саме в межах строку дії кредитного договору.
Крім того, вважає безпідставним стягнення на користь спілки інфляційної складової, оскільки договір не передбачає таких нарахувань, а також трьох процентів річних, коли розмір відсотків за користування кредитними коштами визначено в тексті угоди.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.
Встановлено судом першої інстанції, і сторонами не оспорюється, що 06 лютого2008 року між КС «Аккорд» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №П4418оф /а.с.10-11/.
За умовами вказаного договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові у кредит грошові кошти у сумі 5 500,00 грн. на строк 12 місяців з 06 лютого 2008 року по 069 лютого 2009 року, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом і інші платежі, передбачені цим договором.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. Проценти за користування кредитом нараховуються на фактичний залишок суми кредиту, виходячи з розрахунку 0,14795% за кожен день користування кредитом з наступного дня після надання кредиту позичальнику до дня повного погашення заборгованості за кредитом.
У пункті 5.1. сторони погодили, що при порушенні строків сплати кредиту, передбачених рекомендованим графіком платежів, спілка має право нарахувати пеню, а позичальник зобов'язується сплатити пеню в розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Відповідно до п.8.1. договору він набуває чинності з моменту його укладання та діє до повного виконання позичальником своїх зобов'язань.
Згідно п.9.1. спори, що виникають з умов цього договору, розглядаються в суді, якщо інше не визначено додатковим договором. Сторони погоджуються, що строк позовної давності за спорами, які виникають із цього договору, триває п'ять років.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом першої інстанції встановлено, та сторонами визнано, що кредитна спілка виконала свої зобов'язання за кредитним договором.
Згідно вимог ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Встановлено, що відповідач належним чином не виконав обов'язків щодо повернення кредитних ресурсів та сплати відсотків.
З наданого спілкою розрахунку вбачається, що станом на 27 квітня 2013 року ОСОБА_1 мав заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 24 693,89 грн., з яких:
- 5 404,64 грн. - заборгованість за тілом кредиту;
- 13 884,61 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 5 404,64 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором /а.с.8/.
При цьому, сума нарахованої пені станом на 25 квітня 2013 року становила 73 729,19 грн. (лише за 2013 рік начислено 23 275,53 грн.). Однак кредитний комітет КС «Аккорд» зменшив суму нарахованої пені за весь час прострочення грошового зобов'язання за кредитним договором №П4418оф від 06 лютого 2008 року до 5 404,64 грн., припинив її нарахування, залишок пені списав /а.с.5/.
Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до норм статей 629, 610, 612, 625 ЦК України - договір є обов'язковим до виконання; порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором та не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов'язання.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору у встановлений договором строк, як закріплено нормами статей 526, 530 ЦК України.
Будь-яких доказів на підтвердження стягнення заборгованості за кредитним договором іншими судовими рішеннями, які набрали законної сили, матеріали справи не містять та сторони не посилаються на наявність таких обставин.
Крім того, статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційна складова та 3% річних становлять 6 667,6 грн.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідач належним чином не виконував своїх обов'язків щодо повернення кредиту та сплати відсотків, а тому право кредитної спілки порушено та підлягає поновленню.
Доводи апеляційної скарги про те, що оскільки позивач перебував у стані ліквідації, з 2008 року змінено адресу та реквізити для сплати, тому позичальника було позбавлено можливості своєчасно погашати заборгованість за кредитним договором, - є неспроможними.
ОСОБА_1 не надав належних та допустимих доказів у підтвердження того, що його розрахунковий рахунок не діє.
Крім того, відповідно до вимог ст.537 ЦК України боржник має право виконати свій обов'язок шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей або цінних паперів на депозит нотаріуса, нотаріальної контори в разі: відсутності кредитора або уповноваженої ним особи у місці виконання зобов'язання; ухилення кредитора або уповноваженої ним особи від прийняття виконання або в разі іншого прострочення з їхнього боку; відсутності представника недієздатного кредитора.
Таким чином відповідач не використав своє право на виконання обов'язку шляхом внесення належних з нього кредиторові грошей на депозит нотаріуса чи нотаріальної контори, тому нарахування процентів та штрафних санкцій виникло не з вини позивача, а з вини самого боржника.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців даних про припинення КС «Аккорд» як юридичної особи та виключення її з вказаного реєстру немає, тому відповідні доводи апеляційної скарги є безпідставними.
Посилання ОСОБА_1 на те, що районним судом не враховано, що ним частково був погашений кредит, на підтвердження чого ним надані оригінали платіжних доручень, колегія суддів вважає безпідставними.
Відповідно до ст.534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановленого договором: у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; у третю чергу сплачується основна сума боргу.
Сплачені відповідачем суми були зараховані та спрямовані на погашення основного боргу та процентів, що підтверджується розрахунком КС «Аккорд» про суму заборгованості.
Колегія суддів критично ставиться до доводів відповідача про безпідставне нарахування відсотків поза межами рекомендованого графіку платежу.
Такі судження ОСОБА_1 зводяться до довільного тлумачення норм права та умов договору.
Сторони кредитного договору погодили, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. Проценти за користування кредитом нараховуються на фактичний залишок суми кредиту, виходячи з розрахунку 0,14795% за кожен день користування кредитом з наступного дня після надання кредиту позичальнику до дня повного погашення заборгованості за кредитом.
Настання строку останнього платежу за рекомендованим графіком не тягне за собою припинення нарахування процентів, оскільки використання кредитних коштів боржником продовжено.
Крім того, неспроможними є доводи про безпідставне нарахування кредитною спілкою інфляційної складової та трьох процентів річних на суму заборгованості.
У відповідності до роз'яснень, викладених у пункті 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року №5, за змістом статті 552, частини другої статті 625 ЦК інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання.
Таким чином, відповідні нарахування є законними та обґрунтованими.
З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 03 жовтня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом 20 днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/ Л.І. Пилипчук
СУДДІ: /підпис/ Ю.В. Дряниця
/підпис/ Т.О. Кривчун
Суддя апеляційного суду
Полтавської області Л.І. Пилипчук