Рішення від 28.10.2013 по справі 1304/1065/11

Справа № 1304/1065/11 Головуючий у 1 інстанції: Курилець А.Р.

Провадження № 22-ц/783/5674/13 Доповідач в 2-й інстанції: Зверхановська Л. Д.

Категорія:34

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Зверхановської Л.Д.

суддів: Штефаніци Ю.Г., Цяцяка Р.П.

при секретарі: Служалі А.Ю.

з участю: позивача ОСОБА_2, його представника - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан" на рішення Галицького районного суду м. Львова від 04 квітня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 04 квітня 2012 року задоволено частково позовов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан», ОСОБА_4, про стягнення страхового відшкодування.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Каштан» в користь ОСОБА_2 10807 гривень 35 копійок страхового відшкодування, 1125 гривень 89 копійок пені, 2000 гривень моральної шкоди, 750 гривень витрат за проведення експертизи, а всього 14683 гривні 24 копійки.

Стягнуто з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 510 гривень франшизи.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду оскаржило Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Каштан".

В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення винесене з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, недоведеністю та неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи. Вказує, що між сторонами відсутній предмет спору, оскільки ПрАТ "СК "Каштан" в повному обсязі виконала зобов'язання згідно Полісу №ВС/3027048, виплативши страхове відшкодування на користь позивача в сумі 14 182,65 грн., розмір якого було визначено відповідно до звіту №34/01/10 про оцінку розміру майнової шкоди, завданої власнику КТЗ. Покликається на те, що відповідачем також було сплачено ОСОБА_2 пеню в розмірі 190,10 грн., що стверджується платіжним дорученням №3516 від 02.11.2010 року. Звертає увагу суду, що як у Висновку №340, так і в Звіті №34/01/10 визначено, що розмір вартості відновлювального ремонту автомобіля перевищує його ринкову вартість. Покликається на п.30.2 ст. Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яким встановлено, що якщо власник транспортного засобу не згоден з визначенням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а оскільки позивач не погодився, щоб належний йому автомобіль визнати фізично знищеним, то вони визначили, що вартість ліквідації автомобіля становить 3036,87 грн.

Окрім цього зазначає, що за результатами перевірки Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України встановлено відсутність за даним страховим випадком порушення законодавства ПрАТ "СК "Каштан".

Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2

Колегія суддів вважає можливим розглядати справу у відсутності осіб, які беруть участь у справі, у тому числі і представника апелянта, котрі належним чином відповідно до вимог ст.ст.74-76 ЦПК України повідомлені про час та місце розгляду справи, але не з'явилися в судове засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення не у повній мірі відповідає даним вимогам.

Відповідно до ст.980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з:

1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування);

2)володінням, користуванням і розпорядженням майном(майнове страхування);

3)відшкодування шкоди, завданої страхувальником(страхування відповідальності).

Відповідно до ст.6 Закону України "Про страхування" страхування може бути добровільним або обов'язковим. Одним із видів добровільного страхування є страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника).

Згідно із ст.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих внаслідок дорожньо - транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст.5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно - правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Статтею 6 цього ж Закону визначено, що страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо - транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно - правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 11.12.2008 року, виданого ЗАТ «СК «Каштан», страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю автомобіля марки ВАЗ 21120, реєстраційний номер НОМЕР_1, і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, що застрахована за договором.

Згідно із п.2 Полісу ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 25500 грн., а франшиза становить 510 грн. Пунктом 3 полісу передбачено, що строк дії полісу становить один рік: з 12.12.2008 року до 11.12.2009 року включно.

Районним судом встановлено, що на час ДТП у власності позивача знаходився автомобіль ВАЗ -2106, р.н. НОМЕР_2.

03.08.2009 року автомобіль позивача зіткнувся із автомобілем марки ВАЗ 21120, р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4

Постановою судді Яворівського районного суду Львівської області від 26.08.2009 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно із ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати їй в натурі (передати річ того ж роду і тієї ж якості, полагодити пошкоджену річ, тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з роз'ясненнями п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 року №6 при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, незалежно від форм власності, судам слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду та якості, полагодити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі застосовується, за обставинами справи цей спосіб відшкодування можливий. У разі коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб полагодити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв'язку із заподіянням шкоди майну.

Згідно висновку спеціаліста №340 від 31.08.2009 року, експертом - автотоварознацем ТзОВ Фірма «Експертиза» в присутності ОСОБА_2 та представника ЗАТ «СК «Каштан» Швигара P.O. було проведено огляд та дослідження автомобіля марки ВАЗ-2106, р.н. НОМЕР_2 та встановлено, що вартість матеріального збитку з технічної точки зору, заподіяного власнику вказаного автомобіля внаслідок його пошкодження у ДТП, в цінах станом на час проведення дослідження становить 27691,05 грн., вартість відновлювального ремонту - 38367,62 грн., а ринкова вартість автомобіля становить 27691,05 грн.

Відповідно до п.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Задовольняючи частково позов, районний суд виходив з того, що сума страхового відшкодування повинна становити 27691,05 грн., оскільки така є меншою за суму відновлювального ремонту автомобіля, а з врахуванням ліміту відшкодування - 25500 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що страховою компанією позивачу було виплачено страхове відшкодування у розмірі 14182,65 грн.(а.с.37, 141-144), а відтак за мінусом цієї суми та суми франшизи - 510 грн., районний суд вірно визначив розмір страхового відшкодування, який підлягає стягненню з відповідача.

Твердження апелянта про те, що розмір майнової шкоди, заподіяної ОСОБА_2, визначений висновком спеціаліста № 340 від 31.08.2009 року, є значно вищим, ніж визначений у звіті №34/01/10 про оцінку розміру майнової шкоди, колегія суддів вважає безпідставними, так як дана експертиза проводилась з участю представника страхової компанії і жодних зауважень з приводу її проведення ним не було зроблено.

Визначення ж розміру майнової шкоди страховою компанією «Каштан» проводилось аж 26.10.2010 року, у відсутності позивача та без проведення огляду його пошкодженого автомобіля.

Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, детально регламентовано ст. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» від 01 липня 2004 року № 1961-IV (із відповідними змінами).

Згідно з вимогами цієї статті транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.

У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу з місця ДТП.

Позивач погодився з визнанням належного йому автомобіля фізично знищеним і, як ствердив в судовому засіданні апеляційного суду, залишки автомобіля ним не знищені і він готовий повернути їх, як і документи на даний автомобіль, страховій компанії.

Відтак, колегія суддів вважає, що оскільки автомобіль, належний позивачу, є фізично знищеним, ПАТ "Страхова компанія "Каштан" зобов'язано відшкодувати вартість даного автомобіля, то необхідно зобов'язати ОСОБА_2 повернути страховій компанії залишки цього автомобіля разом із документами на них, доповнивши вказанням про це резолютивну частину рішення.

Відповідно до п.37.2 ст.37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Визначивши, що розмір пені, який підлягає стягненню із Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан", становить 1125,89 грн., районний суд не врахував того, що відповідач добровільно виплатив позивачу пеню у розмірі 190,10 грн., а тому у цій частині рішення слід змінити, зменшивши розмір пені, яка підлягає стягненню в користь позивача, до 935,79 грн.

Згідно із ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"( в редакції, яка діяла на час ДТП) потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 статті 23 ЦК України.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливостей їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь - яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь - який її розмір може мати суто умовний характер.

Колегія суддів вважає, що районний суд прийшов до вірного висновку про те, що шкоду здоров'ю позивача

Із виписки з історії хвороби стаціонарного хворого №16467 вбачається, що ОСОБА_2 перебував на стаціонарному лікуванні з приводу отриманих у ДТП тілесних ушкоджень з 03.08.2009 року по 07.08.2009 року, однак продовжував лікуватись амбулаторно під спостереженням невропатолога.

Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також з врахуванням ст. 23 ЦК України, ст. 1167 ЦК України, роз»яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року №4 (з наступними змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди», колегія судів вважає, що висновки суду щодо розміру відшкодування моральної шкоди в повній мірі відповідають обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.3, 309, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан"

задовольнити частково.

Рішення Галицького районного суду м. Львова від 04 квітня 2012 року у частині стягнення пені змінити, визначивши, що в користь ОСОБА_2 із Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан" підлягає стягненню пеня у розмірі 935,79 грн.

Доповнити резолютивну частину рішення реченням такого змісту: «Після виконання рішення суду зобов'язати ОСОБА_2 повернути Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "Каштан" залишки автомобіля ВАЗ-2106 реєстраційний номер НОМЕР_2 разом із документами на нього.

У решті рішення Галицького районного суду м. Львова від 04 квітня 2012 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді:

Попередній документ
34619825
Наступний документ
34619827
Інформація про рішення:
№ рішення: 34619826
№ справи: 1304/1065/11
Дата рішення: 28.10.2013
Дата публікації: 11.11.2013
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Львівської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів страхування