465/2620/13-ц
2/465/1965/13
Іменем України
24.10.2013 року Франківський районний суд м.Львова
в складі:
головуючого судді- Лозинського Б.М.
при секретарі- Куп'як В.М.
з участю позивачів- ОСОБА_2, ОСОБА_1
з участю представника позивачів- ОСОБА_7
з участю представника відповідача- Струтинської Д.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім.Т.Г.Шевченка" корпоративне підприємство ДАК "Укрвидавполіграфія" про поновлення на роботі, виплату вимушеного прогулу, стягнення недоотриманих коштів, суд,-
встановив:
Позивачі звернулись до суду із цивільними позовами до Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім.Т.Г.Шевченка» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» про поновлення на роботі, виплату вимушеного прогулу, стягнення недоотриманих коштів.
Франківський районний суд м. Львова ухвалою від 05.08.2013р. справи за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім.Т.Г.Шевченка» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» про поновлення на роботі, виплату вимушеного прогулу, стягнення недоотриманих коштів та ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім.Т.Г.Шевченка» корпоративне підприємство ДАК «Укрвидавполіграфія» про поновлення на роботі, виплату вимушеного прогулу, стягнення недоотриманих коштів об'єднав у одне провадження присвоївши один номер 465/2620/13-ц, провадження 2/465/1965/13.
Позивачі в обґрунтування своїх позовних вимог покликаються на наступне.
ОСОБА_1, працював на посаді завідувача відділу розроблення і виготовлення поліграфічного устаткування в Приватному акціонерному товаристві «Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка».
У відповідності до п. 3 наказу по Інституту від 27.02.2013р. №12-к «Щодо звільнення працівників, що працювали за контрактом» у зв'язку із закінченням терміну дії контрактів, терміну дії додаткових угод до контрактів і відповідно до п. 2 ст. 36 Кодексу законів про працю України його звільнено з 28.02.2013р.
ОСОБА_2, працювала на посаді завідувача відділу інформації та економічних досліджень в Приватному акціонерному товаристві «Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка».
У відповідності до п. 1 наказу по Інституту від 27.02.2013р. №12-к «Щодо звільнення працівників, що працювали за контрактом» у зв'язку із закінченням терміну дії контрактів, терміну дії додаткових угод до контрактів і відповідно до п. 2 ст. 36 Кодексу законів про працю України її звільнено з 28.02.2013р.
Вважають, що звільнення є незаконним і за період трудових відносин їм нараховували заробітну плату з порушенням вимог чинного трудового законодавства з огляду на наступне.
У відповідності до ст.391 КЗпП України трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.
З позивачами неодноразово укладались і продовжувались контракти без перериву трудових відносин, зокрема:
- ОСОБА_1- контракт найму та оплати праці від 16 вересня 2010 р., контракт найму та оплати праці від 1 січня 2011 р., контракт найму та оплати праці від 1 квітня 2011 р., додаткова угода від 1 січня 2012р. до контракту від 1 квітня 2011 р. , додаткова угода від 30 березня 2012р. до контракту від 1 квітня 2011 р., додаткова угода від 27 квітня 2012р. №13 до контракту від 1 квітня 2011 р., додаткова угода від 31 травня 2012р. №14 до контракту від 1 квітня 2011 р., додаткова угода від 27 червня 2012р. №17 до контракту від 1 квітня 2011 р., додаткова угода від 1 жовтня 2012р. №18 до контракту від 1 квітня 2011 р., додаткова угода від 20 грудня 2012р. №1 до контракту від 1 квітня 2011 р., додаткова угода від 30 січня 2012р. №4 до контракту від 1 квітня 2011 р.;
- ОСОБА_2 - 2012р. до контракту від 19 квітня 2011 р., додаткова угода від 30 березня 2012р. до контракту від 19 квітня 2011 р., додаткова угода від 27 квітня 2012р. №12 до контракту від 19 квітня 2011 р., додаткова угода від 31 травня 2012р. №15 до контракту від 19 квітня 2011 р., додаткова угода від 27 червня 2012р. №16 до контракту від 19 квітня 2011 р., додаткова угода від 31 жовтня 2012р. №19 до контракту від 19 квітня 2011 р., додаткова угода від 20 грудня 2012р. №2 до контракту від 19 квітня 2011 р., додаткова угода від 30 січня 2012р. №3 до контракту від 1 квітня 2011 р.
Позивачами подавались заяви голові правління Інституту і повідомлялось про те, що вважають що трудові відносини з ними набули статусу безстрокових.
Голова правління Інституту повідомив позивачів, що у зв'язку з відсутністю замовлень (договорів) та, відповідно, фінансування на розроблення та виготовлення поліграфічного устаткування на 2013 рік, контракти з ними продовжені не будуть.
Позивачі вважають, що відповідач порушив вимоги колективного договору при звільненні, оскільки у відповідності до розділу 1. «Порядок прийому на роботу та звільнення працівників» додатку №2 «Правила внутрішнього трудового розпорядку ВАТ « УНДІПП ім. Т.Г.Шевченка» до Колективного договору схваленого загальними зборами трудового колективу 10.04.2008р. та зареєстрованим управлінням економіки департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради за реєстровим номером №207 від 14.05.2008р. про наступне звільнення (скорочення) працівників персонально попереджують не пізніше, ніж за два місяці, а їх ніхто не повідомляв.
Позивачі вважають, що порушувалось відповідачем також і умови оплати праці, що полягало у наступному
У відповідності до п. 2.1. додатку №3 «Положення про оплату праці працівників ВАТ « «УНДІПП ім. Т.Г.Шевченка» до Колективного договору в Інституті система оплати праці та перелік доплат і надбавок до тарифних ставок та посадових окладів наукових працівників організована на основі Єдиної тарифної сітки розрядів та коефіцієнтів згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002р. №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та окремих галузей бюджетної сфери».
Схеми тарифних розрядів та коефіцієнтів за посадами позивачів, які займали посади наукових працівників у відповідності до додатку №1 «Положення про оплату праці працівників ВАТ «УНДІПП ім. Т.Г.Шевченка» до Колективного договору повинна була визначатись у відповідності до Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002р. №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та окремих галузей бюджетної сфери» з врахуванням змін і доповнень.
Також позивачі покликаються в обґрунтування своїх позовних вимог на позицію Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області, якою проведено перевірку за звернення до прокуратури Франківського району м.Львова щодо порушення вимог законодавства про працю адміністрацією ПРАТ «Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка» в частині прийняття рішення адміністрацією в односторонньому порядку з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами, недотримання термінів виплати заробітної плати та наявною заборгованістю із виплати заробітної плати та надано відповідь від 08.02.2013р. №02-0514/04. Інспекцією встановлено, що оклади встановлені в Інституті з 01.10.2011р. від тарифної ставки 1 тарифного розряду у розмірі 660 грн. з використанням тарифних коефіцієнтів згідно ІІ етапу Єдиної тарифної сітки. У відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2008р. №74 «Про запровадження ІІІ етапу оплати праці на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» ІІІ етап оплати праці запроваджено з 1 вересня 2008 року. Тарифний коефіцієнт ІІІ етапу Єдиної тарифної сітки у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2008р. №74 «Про запровадження ІІІ етапу оплати праці на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» наскільки позивачам відомо не застосовувався з 1 вересня 2008 року. Позивачами зазначається, що Наказом по Інституту від 3.10.2013р. «Щодо впорядкування заробітної плати з 01.10.2011р. згідно Галузевою угодою та ЄТС» згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011р. №524 запроваджено з 1 жовтня 2011р. для наукових працівників інституту, оплата праці яких здійснюється на основі Єдиної тарифної сітки посадовий оклад працівника 1 тарифного розряду у розмірі 660 грн. і встановлено у відповідності до тарифних розрядів і коефіцієнтів посадові оклади наукових працівників структурних підрозділів інституту. Після прийняття даного наказу про встановлення розміру 1 тарифного розряду його розмір не змінювався до дня звільнення позивачів.
Позивачі зазначають, що у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002р. №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та окремих галузей бюджетної сфери» після 1 жовтня 2011р. підняття 1 тарифного розряду здійснювалось наступним чином: з 1.12.2011р. - 704 грн. (Постанова КМУ від 11.05.2011р. №524); з 1.01.2012р. - 773 грн.; з 1.04.2012р. - 794 грн., з 1.07.2012р. - 802 грн., з 1.09.2012р. - 807 грн., з 1.10.2012р. - 823 гривні, з 1.12.2012р. - 839 грн.
Крім того, позивачі зазначають, що у відповідності до п. 2.2 додатку №3 «Положення про оплату праці працівників ВАТ « «УНДІПП ім. Т.Г.Шевченка» до Колективного договору в Інституті здійснюється виплата надбавки за стаж наукової роботи (згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2004р. «Про затвердження Порядку виплати надбавки за стаж наукової роботи») у процентному відношенні до посадового окладу. Науковий стаж позивачів становить понад 30 років і їм належить
надбавка у розмірі 30 відсотків від посадового окладу. Оскільки їхній посадовий оклад нараховувався з порушенням чинного законодавства то і розмір даної надбавки визначався невірно.
ОСОБА_2 також вважає, що мала право на доплату за науковий ступінь у відповідності до п. 2.2 додатку №3 «Положення про оплату праці працівників ВАТ « «УНДІПП ім. Т.Г.Шевченка» до Колективного договору в Інституті, згідно котрого повинна здійснюватись доплата за науковий ступінь (якщо діяльність за профілем збігається з наявним науковим ступенем) у граничному розмірі 15 % посадового окладу.
У відповідності до диплому (серія НОМЕР_1) нею отримано вищу освіту в Українському поліграфічному інституті імені Івана Федорова за спеціальністю «Економіка і організація поліграфічної промисловості»та присвоєно кваліфікацію «інженера-економіста». Рішенням Ради Московського поліграфічного інституту 26 червня 1984 року (протокол №8) їй присвоєно наукову ступінь «Кандидата економічних наук» (диплом серія НОМЕР_2 від 27 лютого 1985р.). Позивач працювала на посаді завідувача відділу інформації та економічних досліджень, що безпосередньо збігається з наявним науковим ступенем. З моменту її працевлаштування на цій посаді 19.04.2011р. та до моменту звільнення 28.02.2013р. дана доплата не здійснювалась, що вважає порушенням її трудових прав.
У судовому засіданні позивачі та їхній представник давши пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві просили задовільнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив та пояснив, що у позовних заявах Позивачі зазначають, що їхнє звільнення з підстав передбачених п. 2 ст. 36 КЗпП України, а саме закінчення строку дії трудового договору, є незаконним, оскільки вони вважають Контракти від 19.04.2011р. та 01.04.2011р.такими, що укладені на невизначений строк згідно ст. 39-1 КЗпП України. Із зазначеним твердженням Відповідач категорично не погоджується, оскільки зі змісту статті 39-1 КзПП випливає, що трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених ч.2 ст. 23 КЗпП, вважаються такими, що укладені на невизначений строк. Крім того, відповідач зазначає, що у відповідності до ч.2 ст. 23 КЗпП строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Зазначає, що саме Позивачі ініціювали перехід безстрокових трудових правовідносин на строкові, що підтверджується копіями заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про звільнення за власним бажанням, а також копіями заяв про прийняття їх на роботу за контрактом. Крім того, наголошує, що укладення контракту, відповідало саме інтересам Позивачів, оскільки Позивачі, претендували на отримання наукової пенсії. згідно ст. 24 ЗУ «Про наукову та науково-технічну діяльність».
Відповідач вважає що твердження Позивачів про непопередження їх за 2 місяці про звільнення трудовим законодавством України не передбачено зобов'язань роботодавця повідомляти працівника, який працює за контрактом, про майбутнє звільнення, оскільки сторонами в Контракті обумовлено строк його дії.
Щодо незаконності недоплати ОСОБА_2 за науковий ступінь Відповідач також не погоджується, оскільки, такий вид доплати не передбачений умовами Контракту, а навпаки: в Контракті п. 12 розділу про оплату праці і соціально-побутове забезпечення працівника, зазначено, що додаткові пільги, гарантії та компенсації не передбачаються.
Застосовувати положення п. 2.2. «Положення про оплату праці працівників ВАТ «УНДІПП ім. Т.Г. Шевченка» (додаток № З до Колективного договору), а саме: доплати за науковий ступінь у розмірі 15% посадового окладу теж не є можливим, оскільки даний Колективний договір було укладено на 2008 рік і він втратив свою чинність в частині соціального захисту працівників, оскільки був укладений між ВАТ «УНДІПП ім. Т.Г. Шевченка» КП ДАК «Укрвидавполіграфія» та Львівським обласним комітетом профспілки працівників культури УНДІПП, а 12 жовтня 2010р. відбулася зміна організаційно-правової форми інституту з ВАТ «УНДІПП ім. Т.Г. Шевченка» КП ДАК «Укрвидавполіграфія» на ПРАТ «УНДІПП ім. Т.Г. Шевченка» КП ДАК «Укрвидавполіграфія» В прикінцевих положеннях колективного договору зазначено, що в разі зміни власника, реорганізації установи, тощо, умови договору щодо питань соціального захисту працівників залищаються чинними протягом 1 року. Тобто, в частині соціального захисту, колективний договір втратив чинність ще 12 жовтня 2011р.
Представник відповідача також зазначив, що не введення на підприємстві III етапу оплати праці на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів пов'язано з тим, що Постанова КМУ від 30.08.2002р. № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної стіки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та окремих галузей бюджетної сфери» та Постанова від 22.02.2008р. № 74 «Про запровадження ІІІ етапу оплати праці на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праі працівників установ, закладів та окремих галузей бюджетної сфери» передбачають запровадження III етапу оплати праці в установах та закладах бюджетної сфери. ПРАТ «УНДІПП ім. Т.Г. Шевченка» не належить до установ бюджетної сфери, оскільки фінансується на умовах госпрозрахунку і бюджетні кошти отримує лише, на виконання державних замовлень на підставі укладених договорів. Щодо посилань Позивачів на додаток №3 «Положення про оплагу праці ВАТ «УНДІПП ім. Т.Г. Шевченка» до Колективного договору, то такі є неправомірними, оскільки даний Колективний договір було укладено на 2008 рік і він втратив свою чинність в частині соціального захисту працівників, оскільки був укладений між ВАТ «УНДІПП ім. Т.Г. Шевченка» КП ДАК «Укрвидавполіграфія» та Львівським обласним комітетом профспілки працівників культури УНДІПП, а 12 жовтня 2010р. відбулася зміна організаційно-правової форми інституту з ВАТ «УНДІПП ім. Т.Г. Шевченка» КП ДАК «Укрвидавполіграфія» на ПрАТ «УНДІПІ і ім. Т.Г. Шевченка» КП ДАК «Укрвидавполіграфія».
В прикінцевих положеннях колективного договору зазначено, що в разі зміни власника, реорганізації установи, тощо, умови договору щодо питань соціального захисту працівників залишаються чинними протягом 1 року. Тобто, в частині соціального захисту, колективний договір втратив чинність ще 12 жовтня 2011р., а тому Позивач не вправі вимагати недоотриману заробітну плату у період з 12.10.2011 року по 28.02.2013 року у зв'язку із незастосуванням більшого тарифного коефіцієнту та надбавки за стаж наукової роботи.
Крім того Відповідач посилається на ч.1 ст. 59 ГК України, згідно якої, припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду. Відповідно до ч.1 ст. 108 ЦК України перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно - правової форми, що саме і відбулося з інститутом, який до 12.10.2010 року був ВАТ, а з 12.10.2010 року змінив організаційно - правову форму на ПрАТ.
Також зазначає, що в умовах скорочення фінансування державних замовлень із державного бюджету, фінансовий стан Відповідача став критичним, що унеможливило і було невиправданим введення III етапу оплати праці.
Заслухавши пояснення сторін, дослідиши матеріали справи № 465/2620/13-ц, дослідивши інші матеріали справи, суд вважає, що позов слід задоволити частково.
Судом встановлено, що позивачі були звільнені у відповідності до п.п. 1, 3 наказу по Інституту від 27.02.2013р. №12-к «Щодо звільнення працівників, що працювали за контрактом» у зв'язку із закінченням терміну дії контрактів, терміну дії додаткових угод до контрактів і відповідно до п. 2 ст. 36 Кодексу законів про працю України з 28.02.2013р.
Із матеріалів справи вбачається, що строкові трудові договори переукладались з позивачами неодноразово.
У відповідності до ст.391 КЗпП України трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.
Відповідно до ч. 2 ст. 23 КЗпП України строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.
Пленум Верховного Суду України в п. 9 постанови від 6.11.1992р. №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» роз'яснив, що укладення трудового договору на визначений строк за відсутності зазначених умов є підставою для визнання його недійсним у частині визначення строку.
Про наступне звільнення (скорочення) працівників персонально попереджують не пізніше, ніж за два місяці у відповідності до розділу 1. «Порядок прийому на роботу та звільнення працівників» додатку №2 «Правила внутрішнього трудового розпорядку ВАТ « УНДІПП ім. Т.Г.Шевченка» до Колективного договору схваленого загальними зборами трудового колективу 10.04.2008р. та зареєстрованим управлінням економіки департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради за реєстровим номером №207 від 14.05.2008р. про, а їх ніхто не повідомляв.
У відповідності до ст. 10 КЗпП України, ст. 1 Закону України «Про колективні договори і угоди» колективний договір укладається на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов'язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів трудящих, власників та уповноважених ними органів.
Згідно ст. 5 Закону України «Про колективні договори і угоди» умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.
Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги (ст. 7 Закону України «Про колективні договори і угоди»).
Суд критично оцінює пояснення представника відповідача з приводу звільнення позивачів згідно п. 2 ст. 36 КЗпП УКраїни оскільки вони не знайшли свого ствердження в судовому засіданні, є загальними, неконкретними та суперечливими, представником відповідача, суду не надано жодних доказів того, що Колективний договір укладений в установі є недійсним чи визнаний таким в судовому порядку, що позбавив його обов'язку повідомляти працівників про розірвання трудового договору за два місяці.
З огляду на наведене суд вважає, що п.п. 1, 3 наказу по Інституту від 27.02.2013р. №12-к «Щодо звільнення працівників, що працювали за контрактом» є необгрунтованим, не базується на вимогах закону зокрема п. 2 ст. 36 КЗпП України та Колективного договору, винесені без належних для цього підстав, а тому підлягають скасуванню. Позивачі незаконно звільненні із займаних посад, тому їх необхідно поновити на роботі в Приватному акціонерному товаристві «Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка» на посаді завідувача відділу розроблення і виготовлення поліграфічного устаткування ОСОБА_1 та на посаді завідувача відділу інформації та економічних досліджень з часу такого незаконного звільнення з 01.03.2013 р.
Відповідно до Колективного договору схваленого загальними зборами трудового колективу 10.04.2008р. та зареєстрованим управлінням економіки департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради за реєстровим номером №207 від 14.05.2008р. в Інституті система оплати праці та перелік доплат і надбавок до тарифних ставок та посадових окладів наукових працівників організована на основі Єдиної тарифної сітки розрядів та коефіцієнтів згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002р. №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та окремих галузей бюджетної сфери». Позивачі працювали весь проміжок часу на посадах наукових працівників, що як наслідок в повному обсязі вимагає від відповідача застосування норм даної Постанови при здійсненні оплати праці даним працівникам, що включає застосування у спірний період відповідного розміру першого тарифного розряду у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2008р. №74 «Про запровадження ІІІ етапу оплати праці на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» та здійснення надбавки за стаж наукової роботи і доплати за науковий ступінь .
Суд відхиляє покликання відповідача на те, що дана постанова стосується лише установ та закладів бюджетної сфери а не Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка», яке не є бюджетною установою, колективний договір втратив свою чинність в зв'язку з нібито реорганізацією відповідача та відсутність вказівки в контракті одного з позивачів оскільки, згідно ст. 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємств незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов'язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства. Після закінчення строку дії колективний договір, угода продовжує діяти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не переглянуть чинний Колективний договір, угода зберігають чинність у разі зміни складу, структури, найменування роботодавця, від імені якого укладено цей договір, угоду.
Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами (ст. 15 Закону України «Про оплату праці»).
Посилання відповідача на відсутність вказівки в контракті одного з позивачів - ОСОБА_2 умов оплати праці на підставі колективного договору та Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002р. №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та окремих галузей бюджетної сфери» не може братись до уваги, оскільки умови контракту, які погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством, угодами і колективним договором, вважаються недійсними (ст. 9 КЗпП України).
Посилання відповідача на те, що установа здійснила зміну організаційно-правової форми з відкритого акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство, тобто пройшла реорганізація, не відповідає вимогам чинного законодавства з огляду на те, що 29 квітня 2009 року набрав чинності Закон України «Про акціонерні товариства» від 17 вересня 2008 року № 514-VI. Даним Законом замінено види акціонерних товариств «відкрите акціонерне товариство» та «закрите акціонерне товариство» на типи - «публічне акціонерне товариство» та «приватне акціонерне товариство». Організаційно-правова форма господарювання «акціонерне товариство», визначена пунктом 3.2.1 Класифікації організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004 Державного класифікатору України, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 N 97, при цьому залишається незмінною. Тому заміна видів акціонерних товариств «відкрите акціонерне товариство» та «закрите акціонерне товариство» на типи - «публічне акціонерне товариство» та «приватне акціонерне товариство» не є зміною організаційно-правової форми господарювання товариства.
Також суд вважає, що відповідно до ст. 22 Закону України «Про оплату праці», ч. 4 ст. 97 КЗпП України суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.
Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували виконання ним ст. 22 Закону України «Про оплату праці», ст. 103 КЗпП України, які вимагають від власника або уповноваженого ним органу про нові або заміну діючих умов оплати праці в бік погіршення повідомити працівника не пізніш як за два місяці до їх запровадження або зміни.
Судом встановлено, на підставі пояснень сторін та матеріалів справи, що ОСОБА_2 працювала на посаді завідувача відділу інформації та економічних досліджень згідно якої їй було встановлено 19 тарифний розряд до якого застосовувався коефіцієнт 3,01 замість передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2008р. №74 «Про запровадження ІІІ етапу оплати праці на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» 3,42, розрахунок посадового окладу здійснювався з застосуванням першого тарифного розряду у розмірі 660 грн. без врахування внесених змін в чинне законодавство, що застосовувався до моменту звільнення, доплата за науковий ступінь «Кандидата економічних наук» у розмірі 15 відсотків від посадового окладу не проводилась, проводилось нарахування та виплата надбавки за науковий стаж у розмірі 30 відсотків від посадового окладу. Внаслідок нарахування заробітної плати з порушенням вимог чинного трудового законодавства та колективного договору нею недоотримано заробітної плати згідно поданого розрахунку у розмірі 22674 грн. 03 коп.
Судом встановлено, на підставі пояснень сторін та матеріалів справи, що ОСОБА_1 працював на посаді завідувача відділу розроблення і виготовлення поліграфічного устаткування згідно якої йому було встановлено 16 тарифний розряд до якого застосовувався коефіцієнт 2,5 замість передбаченого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2008р. №74 «Про запровадження ІІІ етапу оплати праці на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» 2,79, розрахунок посадового окладу здійснювався з застосуванням першого тарифного розряду у розмірі 660 грн. без врахування внесених змін в чинне законодавство, що застосовувався до моменту звільнення, проводилось нарахування та виплата надбавки за науковий стаж у розмірі 30 відсотків від посадового окладу. Внаслідок нарахування заробітної плати з порушенням вимог чинного трудового законодавства та колективного договору нею недоотримано заробітної плати згідно поданого розрахунку у розмірі 14738 грн. 69 коп.
На думку суду, безпідставними та суперечливими є покликання відповідача на нечинність колективного договору в частині соціального захисту працівників, оскільки, як свідчать матеріали справи, зокрема - штатні розписи установи, що не заперечувалось відповідачем, на протязі всього спірного періоду за який просять стягнути недоотриману заробітну плату позивачі по 28.02.2013р. включно, здійснювалось нарахування та виплата надбавки за науковий стаж у розмірі 30 відсотків від посадового окладу, як соціальної гарантії передбаченої Колективним договором та Постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2004р. «Про затвердження Порядку виплати надбавки за стаж наукової роботи».
З огляду на наведене суд вважає, що оплата праці позивачів за спірний період не базувалась на вимогах чинного законодавства, зокрема ст.ст. 97, 103 КЗпП України, ст. ст. 15, 20, 21, 29 Закону України «Про оплату праці», Постанові Кабінету Міністрів України від 30.08.2002р. №1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та окремих галузей бюджетної сфери», Постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2008р. №74 «Про запровадження ІІІ етапу оплати праці на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» та Колективного договору, а тому підлягає донарахуванню.
Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги знайшли своє часткове підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають до часткового задоволення.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215, ЦПК України, ст.ст. 16, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 39-1, 97, 103, 249 КзпП України суд, -
вирішив:
Позов задовольнити частково.
Поновити на роботі ОСОБА_2 на посаді завідувача відділу інформації та економічних досліджень з 1 березня 2013 року у Приватному акціонерному товаристві "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка".
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка" на користь ОСОБА_2 недоотриману заробітну плату з 19.04.2011р. по 28.02.2013р. в сумі 22 674 грн.00 коп.
Скасувати наказ п.1 Наказу №12-к від 27.02.2013р. про звільнення ОСОБА_2.
Внести зміни адміністрації Приватного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка" в трудову книжку ОСОБА_2 шляхом анулювання запису про звільнення.
Поновити на роботі ОСОБА_1 на посаді завідувача відділу розроблення і виготовлення поліграфічного устаткування з 1 березня 2013 року у Приватному акціонерному товаристві "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка".
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка" на користь ОСОБА_1 недоотриману заробітну плату з 16.09.2010р. по 28.02.2013р. в сумі 14 738 грн.69 коп.
Скасувати наказ п.3 Наказу №12-к від 27.02.2013р. про звільнення ОСОБА_1.
Внести зміни адміністрації Приватного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут поліграфічної промисловості ім. Т.Г. Шевченка" в трудову книжку ОСОБА_1 шляхом анулювання запису про звільнення.
Рішення в частині поновлення на роботі допустити до негайного виконання.
В решті позовних вимог відмовити за безпідставністю.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Львівської області через районний суд.
Суддя Франківського
районного суду м.Львова: Лозинський Б.М.