Справа № 531/1230/2013-ц
Провадження № 2/531/406/2013
24 вересня 2013 року Карлівський районний суд Полтавської області у складі :
головуючого - судді Жмурко П.Я.
при секретарі Сімоненко Я.С.
за участю відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Карлівка цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на їхню користь заборгованість по кредитному договору у розмірі 31721,64 грн., а також понесений ними судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.05.2005 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 10000 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою за користування кредитом 36% річних. Договір укладено у виді заяви, Умов надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою. Даний договір є договором приєднання в розумінні ЦПК України. У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов'язань, станом на 30.04.2013 року утворилася заборгованість у розмірі 31721,64 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. Раніше від нього надійшла заява в якій він просив суд справу розглядати без його участі і зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнає, проти задоволення позову заперечує, з підстав зазначених в раніше наданих суду письмових запереченнях на позов. Заперечення обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 був постійним клієнтом банку до 2011 року і підписував документи на отримання картки по обслуговуванню його рахунку. В кредитні правовідносини, по зазначену у позові договору, він не вступав, а тому жодних зобов'язань перед банком не має. Відомості до заяви на отримання кредиту, були внесені без його відома, про що свідчить невідповідність зазначених в заяві обставин, реальним обставинам його життя станом на 2005 рік. Про те, що заява заповнювалась за відсутності ОСОБА_1, свідчить також відсутність його підписів у документах. ОСОБА_1 зазначає, що не укладав кредитного договору з банком, на зазначених у позові умовах, тому в задоволенні позову необхідно відмовити.
Заслухавши пояснення відповідача та вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
В судовому засіданні досліджено заяву, підписану сторонами, відповідно до якої ОСОБА_1 просив банк відкрити рахунок та надати йому наступні послуги: кредитну карту з кредитним лімітом 10000 грн., з базовою процентною ставкою 36% на рік, зі строком дії кредитного ліміту, який відповідає строку дії карти, погашення заборгованості по якій здійснюється щомісячними платежами у розмірі 7% від суми заборгованості. Заяву підписано 23.05.2005 року. (а.с. 7)
При підписанні заяви ОСОБА_1 погодився, що дана заява, разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Пам'яткою клієнта, становить між ним та банком договір про надання банківських послуг. Своїм підписом відповідач засвідчив, що ознайомлений з Умовами, Правилами і Тарифами, а інформація щодо кредитування була надана йому у повному обсязі. (а.с. 7)
Дана заява була підписана відповідачем, тому його посилання на те, що заява не містить підписів - необґрунтовані.
В судовому засіданні досліджено Умови та Правила надання банківських послуг, з яких вбачається, що кредит було надано шляхом відкриття клієнту карткового рахунку (п. 3.1). Пунктом 6.5 Умов, встановлено обов'язок клієнта погасити заборгованість за кредитом та відсотками, а також сплатити комісії, відповідно до умов договору. Пунктом 8.6 визначено, що у разі порушення клієнтом строків внесення платежів по грошових зобов'язаннях більш ніж на 120 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штрафи (фіксований та у відсотках). Пунктом 9.6 Умов, визначено випадки в яких банком нараховується комісія. Порядок виконання грошових зобов'язань по договору встановлено розділом 5 Правил. (а.с. 8-11)
Згідно з п. 9.12 Умов, договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання і якщо жодна зі сторін на протязі цього періоду не проінформує іншу про припинення дії договору - він автоматично продовжується на такий же строк. (а.с. 10) В матеріалах справи відсутні докази того, що дію договору було припинено, відповідно до зазначеного в ньому порядку.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що з 23.05.2005 року між сторонами існують кредитні правовідносини.
При вирішенні справи суд бере за основу розрахунок заборгованості наданий банком, оскільки іншого розрахунку до матеріалів справи долучено не було.
З наданого банком розрахунку вбачається, що 05.02.2013 року було зараховано суму в рахунок сплати процентів за кредитом (графа «погашені проценти», а.с. 6), що свідчить про визнання відповідачем боргу, а отже - переривання перебігу строку позовної давності (ч. 1 ст. 264 ЦК України). Проте суд вважає, що строк позовної давності пропущене не було, так як договір є чинним і зобов'язання по ньому не припинено, а відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання, перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Дослідивши розрахунок заборгованості (а.с. 4-6), суд приходить до висновку, що нараховані банком платежі були передбачені договором. Суд не володіє спеціальними економічними знаннями, які дозволяють провести аналіз нарахованих сум та встановити їх відповідність умовам кредитування, ставкам по процентах, комісії, пені та штрафах. Судом було досліджено лише обґрунтованість стягуваних сум, відповідно до умов договору та вимог Закону.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Крім того, статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний виконати своє зобов'язання за кредитним договором та сплатити на користь банку нараховані ними платежі. Підстав для зменшення розміру заборгованості суд не вбачає.
Посилання відповідача на недійсність умов договору не є предметом доказування в суді. З матеріалів справи вбачається, що договір вцілому чи його окремі положення, раніше сторонами не оскаржувались. На сьогодні умови договору змінено чи скасовано не було. Відповідачем відповідний позов не заявлено. Зазначені в запереченні обставини, в судовому засіданні, доведені не були. Тому суд не може відмовити в задоволенні позову, з зазначених відповідачем підстав.
Матеріали справи свідчать про те, що банком виконуються умови договору, тоді як відповідач свої зобов'язання щодо щомісячного погашення кредиту та сплати процентів - не виконував. Станом на 30.04.2013 року утворилася заборгованість у розмірі 31721,64 грн., яка складається із заборгованості по кредиту, процентах та штрафів. (а.с. 6)
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по кредитному договору у розмірі 31721,64 грн., а також, на підставі ст. 88 ЦПК України, понесений ними судовий збір.
Під час розгляду справи судом враховано, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ЗАТ КБ «ПриватБанк», з яким було укладено договір, є одним і тим же товариством. (а.с. 14-16)
Керуючись ст. ст. 526, 549, 627, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 57, 60, 79, 88, 212-215 ЦПК України, суд -
Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути зі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», заборгованість за кредитним договором від 23.05.2005 року у розмірі 31721,64 грн. (тридцять одна тисяча сімсот двадцять одна гривня шістдесят чотири копійки), яка складається з наступного: 6665,71 грн. - заборгованість за кредитом, 23069,19 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 500 грн. - штраф (фіксована частина) та 1486,74 грн. - штраф (процентна складова).
Стягнути зі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН - НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК», частину сплаченого ними судового збору у розмірі 317,22 грн. (триста сімнадцять гривень двадцять дві копійки).
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Полтавської області, через Карлівський районний суд Полтавської області, протягом десяти днів з дня його проголошення або з дня отримання копії рішення.
Суддя Жмурко П.Я.