Справа № 2/431/469/13
Провадження № 22ц/782/3778/13
05 листопада 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого: Лісіциної А.І.
суддів: Галан Н.М., Назарової М.В.,
при секретарі Кушнарьовій О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старобільського районного суду Луганської області від 09 серпня 2013 р. у цивільній справі за позовом кредитної спілки «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу, -
Оскаржуваним рішенням позовні вимоги КС «Імперіал ЛТД» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором у сумі 14417,70 грн., судові витрати по сплаті судового збору в сумі 229 грн. 40 коп.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду 1-ї інстанції скасувати, як незаконне у зв'язку з порушенням норм процесуального та матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи та прийняти нове рішення по суті позовних вимог.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Суд першої інстанції повно та всебічно дослідив надані сторонами докази, правильно встановив обставини справи, з'ясував характер правовідносин сторін та норми права, які їх регулюють та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Відповідно п. 9.2 кредитного договору № 276 від 13 березня 2010 року цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє до повного виконання сторонами власних обов'язків за цим договором.
Пунктами 5.4 Договорів поруки за №276/1 та № 276/2 від 13 березня 2010 року передбачено, що сторони домовилися про збільшення строків позовної давності відповідно до ч.1 ст. 259 ЦК України до трьох років для всіх грошових зобов'язань поручителя (в тому числі, але не виключно, щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування, комісійних винагород, штрафів, пені тощо) передбачені умовами кредитного договору та цього договору.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, оскільки ОСОБА_1 порушені умови кредитного договору, строк дії договору було продовжено додатковою угодою від 12 березня 2011 року на три роки, відповідачу були відомі усі умови договору та обсяг відповідальності за їх порушення, тому правомірно стягнув з боржника та поручителів солідарно заборгованість за кредитним договором зі сплати процентів, передбачених умовами договору.
Доводи апелянта, що із закінченням строку дії договору закінчуються обов'язок по сплаті відсотків за користування кредитом, на увагу не заслуговують, оскільки закінчення строку дії договору не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України, (п.3.6 Договору), оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог ст.. 526,599 ЦК України.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно, повно, об'єктивно та всебічно встановлені обставини справи, характер спірних правовідносин, дослідженими доказам дана належна правова оцінка, на підставі чого судом ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, підстав для скасування якого за апеляційною скаргою немає, тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 209, ч.1 ст.307,308, 315,317,319 ЦПК України судова колегія,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Старобільського районного суду Луганської області від 09 серпня 2013 р. залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.
Головуючий
Судді: