Справа № 524/4915/13-ц
2/524/1872/13
19.09.2013 року Автозаводський районний суд м. Кременчука, Полтавської області в складі:
головуючого судді Зємцова В.В.
при секретарі РадіоненкоН.В.
з участю прокурора Тютюнник Я.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом заступника прокурора м. Кременчука в інтересах держави в особі Фінансового управління виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину,
У червні 2013 року заступник прокурора м. Кременчука в інтересах звернувся інтересах держави в особі Фінансового управління виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.
В позові вказували, що Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом та відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.Підставою представництва в суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження. Наявність таких підстав має бути підтверджена прокурором шляхом надання суду відповідних доказів.
Згідно ч.2 ст.45 Цивільного процесуального кодексу України, з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. При цьому прокурор повинен надати суду документи, які підтверджують неможливість громадянина самостійно здійснювати представництво своїх інтересів.
Згідно ч. 7 ст. 128 КПУ, особа яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Прокурором м. Кременчука пред'являється позовна заява в інтересах Третьої міської лікарні м. Кременчука з наступних підстав:
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України» Про відшкодування витрат нестаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» № 11від
07.07.1995, питання про відшкодування витрат нестаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 16.07.1993 (далі-Порядок).
Зокрема, як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування у потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.
Відповідно до ст. 1206 ЦК України, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я , що є у державній власності, у власності АРК або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.
20.10.2012 року близько 22 години за адресою проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до будинку № 37 по вул. Першотравневій, для з'ясування відносин, прийшов ОСОБА_3, з яким вона зустрічалась. Перебуваючи біля другого під'їзду за вказаною адресою, під час розмови між ними виникла сварка. У ОСОБА_2 під час конфлікту виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2, в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклих особистих відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень і бажаючи їх настання з метою заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, з кишені одягної на ній курточки дістала наявний у неї ніж, яким умисно нанесла ОСОБА_3 удар в грудну клітину, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження.
З вказаними тілесними ушкодженнями ОСОБА_3 20.10.2012 госпіталізований до відділення інтенсивної терапії (реанімаційного відділення) 3-ї міської лікарні м. Кременчука, де йому було надано допомогу. При цьому на його лікування, згідно довідки головного лікаря 3-ої міської лікарні м. Кременчука, витрачено 2790,04 грн.
Органами досудового розслідування дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Вина ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 1ст. 21 КК України повністю доведена, що підтверджується матеріалами кримінального провадження № 12012180100000288.
Вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02.04.2013 в кримінальному провадженні № 524/6751/13-к ОСОБА_2 визнано виною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75,76,104 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 1рік. Поданий прокурором цивільний позов до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілому ОСОБА_4 від злочину в сумі 2790,04 грн. залишений без розгляду, оскільки позов заявлено до неналежного відповідача неповнолітньої ОСОБА_2, яка, як встановлено в судовому засіданні,
не має самостійного заробітку, не працює.
Помічник прокурора просила, стягнути з відповідача на користь держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Кременчуцької міської ради в місцевий бюджет м. Кременчука кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, у сумі 2790,04 грн.
В судовому засіданні помічник прокурора Я.Л.Тютюнник, проти розгляду справи без фіксування технічними засобами не заперечувала, позов підтримала в повному обсязі та просила задовольнити його з підстав наведених по позові.
Відповідач в судове засідання не прибула про день, час та місце слухання справи повідомлена була належним чином, про причини неявки суд не повідомляла.
Суд за згодою представника позивача та враховуючи факт неявки відповідача в судове засідання та неповідомлення відповідачем про причини неявки до суду суд вважає за можливе розглянути справу по суті у відсутність неприбувшого відповідача на підставі наявних у справі доказів з ухваленням по справі заочного рішення.
Суд, вислухавши пояснення позивача та представника третьої особи, давши аналіз та оцінку наданим доказам, знаходить, що позов підлягає задоволенню зі слідуючих підстав.
Судом достовірно встановлено, що 20.10.2012 року близько 22 години за адресою проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до будинку № 37 по вул. Першотравневій, для з'ясування відносин, прийшов ОСОБА_3, з яким вона зустрічалась. Перебуваючи біля другого під'їзду за вказаною адресою, під час розмови між ними виникла сварка. У ОСОБА_2 під час конфлікту виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_2, в стані алкогольного сп'яніння, на ґрунті раптово виниклих особистих відносин, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді заподіяння ОСОБА_3 тілесних ушкоджень і бажаючи їх настання з метою заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, з кишені одягної на ній курточки дістала наявний у неї ніж, яким умисно нанесла ОСОБА_3 удар в грудну клітину, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження.
З вказаними тілесними ушкодженнями ОСОБА_3 20.10.2012 госпіталізований до відділення інтенсивної терапії (реанімаційного відділення) 3-ї міської лікарні м. Кременчука, де йому було надано допомогу. При цьому на його лікування, згідно довідки головного лікаря 3-ої міської лікарні м. Кременчука, витрачено 2790,04 грн.
Органами досудового розслідування дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Вина ОСОБА_2 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченому ч. 1ст. 21 КК України повністю доведена, що підтверджується матеріалами кримінального провадження № 12012180100000288.
Вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука від 02.04.2013 в кримінальному провадженні № 524/6751/13-к ОСОБА_2 визнано виною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. На підставі ст.ст. 75,76,104 КК України ОСОБА_2 звільнено від відбування покарання з випробовуванням з іспитовим строком на 1рік. Поданий прокурором цивільний позов до ОСОБА_2 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілому ОСОБА_4 від злочину в сумі 2790,04 грн. залишений без розгляду, оскільки позов заявлено до неналежного відповідача неповнолітньої ОСОБА_2, яка, як встановлено в судовому засіданні, не має самостійного заробітку, не працює.
Відповідно до ч. 3 ст. 33 ЦК України, неповнолітня особа несе відповідальність за шкоду,
завдану нею іншій особі, відповідно до ст. 1179 ЦК України. Ст. 1179 ЦК України, передбачено, що неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає або в повному обсязі її батьками, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не їхньої вини.
На підставі викладеного та керуючись ст.121 Конституції України, ст. ст. 20, 36-1,45 ЗУ «Про прокуратуру», 128 КПК України, ст. ст. 33, 1179, 1206 ЦК України, ст.ст. 14, 57-59, 130, 208, 209, 212-215, 218, 224-228, 233 ЦПК України, суд-
Позов заступника прокурора м. Кременчука держави в особі Фінансового управління виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (матері неповнолітньої дитини ОСОБА_2) на користь держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Кременчуцької міської ради в місцевий бюджет м. Кременчука ( р/р 31414544700008 в ГУДК України Полтавської області, код ЄДРПОУ 34698778, код платежу 24060300) кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілого від злочину, у у сумі 2790,04 грн.
Заочне рішення суду може бути переглянуте судом після подання заяви про перегляд рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного Суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення суду було постановлено без участі особи, яка його оскаржує апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: