Справа № 2-3208/2009
Провадження № 22ц/782/4448/13
30 жовтня 2013р. м. Луганськ
Суддя судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області Темнікова В.І., перевіривши матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 03 лютого 2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 03 лютого 2010 року з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» була стягнута заборгованість за кредитним договором у розмірі 163608 грн.80 коп., а також судові витрати по справі.
11 жовтня 2013 року з апеляційною скаргою на дане рішення суду звернулася ОСОБА_2, в якій просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 03 лютого 2010 року та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір стягнутої пені до 1162,42 гривень та розірвати кредитні договори №№ 483-07-ПК, 483-07-ПКЛ від 16.08.2007 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 292 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
В обґрунтування свого права на апеляційне оскарження апелянт посилається на те, що оскаржуваним рішенням суд вирішив питання про її права та обов'язки, оскільки вона є дружиною ОСОБА_3. На підставі даного рішення було накладено арешт на рухоме та нерухоме майно її чоловіка, яке є сумісним майном, набутим за час шлюбу.
Вирішуючи питання щодо відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, апеляційний суд повинен перевірити наявність в особи, яка подає скаргу, права на апеляційне оскарження судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваним рішенням судом був вирішений спір між Публічним акціонерним товариства «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_3. При цьому вказаним рішенням суду ніякі питання щодо прав та обов'язків апелянта не вирішувались, оскільки вона не є стороною по договорах, які були предметом розгляду справи в суді, а положення статті 65 Сімейного кодексу України щодо порядку розпорядження майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, регулюють відносини, які стосуються розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя, і не стосуються права одного із подружжя на отримання кредиту, оскільки кредитний договір є правочином щодо отримання у власність грошових коштів.
Тому апелянт не має передбаченого ст. 292 ЦПК України права саме на апеляційне оскарження рішення суду.
За таких обставин апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 03 лютого 2010 року слід повернути останній без розгляду як особі, яка не має права на апеляційне оскарження рішення суду. А оскільки питання про поновлення строку на апеляційне оскарження може вирішуватися тільки стосовно тих осіб, які мають право на апеляційне оскарження рішення суду, а ОСОБА_2 такого права не має, то слід залишити без розгляду також і її заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, викладену в тексті апеляційної скарги.
Керуючись ст. 297, 292 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та її заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 03 лютого 2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості повернути ОСОБА_2 без розгляду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту постановлення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів після її постановлення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Суддя :