79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
27.11.06 Справа№ 5/1672-19/327
За позовом: ТзОВ «Істер», м. Львів
До Відповідача: ДПІ у Франківському районі м. Львова, м. Львів
Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова № 14177/10/23-4 від 26.06.2006р.
Суддя Левицька Н.Г.
Секретар судового засідання Вахняк О.Є.
В судовому засіданні взяли участь представники Сторін:
Позивача: Кожушко Л.В. -предст. (дов. б/№ від 19.09.2006р.);
Відповідача: Чабан О.С. -ст. держ. под. інсп. (дов. №23280/9/10 від 11.10.2006р.)
Сторонам, які взяли участь у справі, роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 49,51 КАС України, зокрема, право заявляти відводи.
Суть спору:
Позовні вимоги ТзОВ “Істер», м. Львів до Відповідача: ДПІ у Франківському районі м. Львова, м. Львів про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 14177/10/23-4 від 26.06.2006р., яким Позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (визначено суму податкового зобов'язання (з врахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість ТзОВ «Істер» на загальну суму 24016,29 грн.
Обставини справи:
Ухвалою від 21.09.2006р. судом відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду у попередньому засіданні на 16.10.2006р.
16.10.2006р., 06.11.2006р. розгляд справи відкладався з причин, наведених у відповідних ухвалах суду.
Ухвалою від 20.11.2006р. судом закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник Позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав з підстав та мотивів, зазначених у позовній заяві та Додаткових поясненнях до позовної заяви (вх. № 34130 від 23.11.2006р.).
Представник Позивача в судовому засіданні пояснив, що ДПІ у Франківському районі було проведено позапланову перевірку ТзОВ “Істер» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів за листопад 2004р., про що складено Акт № 170/23-4/13800558 від 07.06.2006р.
За результатами перевірки ДПІ у Франківському районі м. Львова було винесено Податкове повідомлення - рішення № 14177/10/23-4 від 26.06.2006р., яким ТзОВ “Істер» визначено суму податкового зобов'язання (із врахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість на загальну суму 24016,29 грн.
ТзОВ «Істер» придбано у ТзОВ «Техностар Альянс» олію соняшникову на загальну суму 144097,73 грн., в т. ч. ПДВ - 24016,29 грн., про що видано видаткові накладні та податкові накладні:
Податкова накладна № 272 від 08.11.2004р. на суму ПДВ -9849,57 грн. (загальна сума поставки 59097,43 грн.).
Податкова накладна № 296 від 16.11.2004р. на суму ПДВ -14166,72 грн. (загальна сума поставки 85000,30 грн.).
Суми поставок були оплачені Позивачем 17.11.2004р. (згідно з платіжними дорученнями № 370,372 від 17.11.2004р.), що підтверджено випискою банку за 17.11.2004р. (копії документів долучено до матеріалів справи) Суми, сплачені ТзОВ «Істер» за отриману олію, були включені до податкового кредиту за листопад 2004р.
Основним аргументом ДПІ у Франківському районі є неможливість встановити факт сплати ПДВ до Державного бюджету ТзОВ “Техностар Альянс», внаслідок відсутності останнього за юридичною адресою та відсутності звітування до теперішнього часу.
ТзОВ “Істер» мало господарські відносини з ТзОВ “Техностар Альянс» в 2004р,. згідно з Договором № 9 від 02.07.2004р., отриманий товар був оплачений в повному обсязі, останні розрахунки проведено в листопаді 2004р. Факт відсутності ТзОВ “Техностар Альянс» за їх юридичною адресою чи неподання ними податкової звітності станом на травень 2006р. не цікавив і не повинен був цікавити ТзОВ “Істер», оскільки взаєморозрахунки між підприємствами закінчені ще в листопаді 2004р.
Станом на момент укладення Договору між ТзОВ «Техностар Альянс» та ТзОВ “Істер» ТзОВ «Техностар Альянс» було платником ПДВ (Свідоцтво №11562865) а також станом на 01.06.2006р. ТзОВ «Техностар Альянс» не виключено з державного реєстру платників податку на додану вартість, податкові накладні ТзОВ “Техностар Альянс» оформлені у встановленому чинним законодавством порядку.
Факт відсутності підприємства за юридичною адресою на момент проведення перевірки не є умовою для визнання безпідставності включення сплачених сум до податкового кредиту, оскільки підставою до включення сум до податкового кредиту, згідно з п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість» датою виникнення права на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.
Дані події відбулись в один звітний податковий період - у листопаді 2004р., і підтверджені відповідно до п. 7.4.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість», належним чином оформленими податковими накладними.
За таких обставин порушень щодо правомірності віднесення сплачених сум податку на додану вартість до податкового кредиту, і віднесення цих сум до бюджетного відшкодування в податковій декларації за листопад 2004р., на думку Позивача допущено не було.
Представник Відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву.
Представник Позивача пояснив, що ДПІ у Франківському районі було проведено виїзну позапланову перевірку ТзОВ “Істер» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів за листопад 2004р., про що складено Акт № 170/23-4/13800558 від 07.06.2006р. За результатами перевірки ДПІ у Франківському районі м. Львова було винесено податкове повідомлення - рішення № 14177/10/23-4 від 26.06.2006р., яким ТзОВ “Істер» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2004р. в розмірі 24016,29 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 8907,65 грн.
В обгрунтування правомірності застосування зменшення бюджетного відшкодування та застосування штрафних санкцій покладено відсутність можливості проведення зустрічної перевірки та встановлення факту сплати ПДВ до Державного бюджету ТзОВ “Техностар Альянс», яке виступало постачальником Позивача, і, відповідно, неможливо встановити в подальшому за ланцюгом походження товару та визначити виробника для підтвердження факту сплати ПДВ до Державного бюджету.
На думку Відповідача законодавцем передбачено, що відповідно до вимог п.п.7.7.5 п.7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість» суми ПДВ зараховуються до Державного бюджету та використовуються, у першу чергу, для бюджетного відшкодування ПДВ, згідно з цим Законом. Крім цього, на думку Відповідача, якщо не оформлено товарно-транспортні накладні, які підтверджують що послуги фактично надані та пов'язані з веденням господарської діяльності, то такі господарські операції слід визнати безтоварними.
Розглянувши документи та інші докази, що подані Сторонами, заслухавши пояснення та заперечення представників Сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, та оцінивши докази, що мають значення для справи в їх сукупності, суд встановив наступне:
ДПІ у Франківському районі було проведено виїзну позапланову перевірку ТзОВ “Істер» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в рахунок майбутніх платежів за листопад 2004р., про що складено Акт № 170/23-4/13800558 від 07.06.2006р. За результатами перевірки ДПІ у Франківському районі м. Львова було винесено Податкове повідомлення - рішення № 14177/10/23-4 від 26.06.2006р., яким ТзОВ “Істер» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад 2004р. в розмірі 24016,29 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 8907,65 грн.
Позивачем: ТзОВ “Істер» було подано первинну скаргу 04.07.2006р. до ДПІ у Франківському районі, але рішенням ДПІ у Франківському районі про результати розгляду первинної скарги від 07.09.2006р. № 20100/10/25-0 у задоволенні скарги відмовлено, а податкове повідомлення -рішення № 14177/10/23-4 від 26.06.2006р. залишено без змін. Вказане зумиволо звернення ТзОВ “Істер» за вирішенням спору до судової
Позивачем було придбано в ТзОВ «Техностар Альянс» олію соняшникову на загальну суму 144097,73 грн., в т. ч. ПДВ - 24016,29 грн., про що видано видаткові накладні та податкові накладні: податкова накладна № 272 від 08.11.2004р. на суму ПДВ -9849,57 грн. (загальна сума поставки 59097,43 грн.) та податкова накладна № 296 від 16.11.2004р. на суму ПДВ -14166,72 грн. (загальна сума поставки 85000,30 грн.). Суми поставок були оплачені 17.11.2004р. (згідно з платіжними дорученнями № 370,372 від 17.11.2004р.), що підтверджено випискою банку за 17.11.2004р. Суми, сплачені ТзОВ «Істер» за отриману олію, були включені до податкового кредиту за листопад 2004р. ТзОВ «Істер» мало господарські відносини з ТзОВ «Техностар Альянс» в 2004р. Згідно з Договором №9 від 02.07.2004р., отриманий товар був оплачений в повному обсязі, останні розрахунки проведено в листопаді 2004р. Первинні документи щодо отримання товару Позивачем від ТзОВ «Техностар Альянс» (договір, накладні, довіреність на отримання товару) складені у встановленому законодавством порядку, виписані податкові накладні відповідають вимогам, що пред'являються до даної форми документу Законом України “Про податок на додану вартість» та Наказу ДПА України “Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» № 165 від 30.05.1997р., зареєстрованим Мінюстом України 23.06.1997р. за №233/2037.
Договір між Позивачем та ТзОВ “Техностар Альянс» не визнано недійсним, станом на момент виписки та на майбутнє свідоцтво платника ПДВ ТзОВ “Техностар Альянс» не анульовано.
Відповідачем не надано доказів щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ ТзОВ “Техностар Альянс».
В декларації по ПДВ за листопад 2004р. ТзОВ “Істер» відображане суму бюджетного відшкодування в рахунок платежів з податку на додану вартість майбутніх періодів (включення до складу податкового кредиту наступних податкових періодів).
Факт відсутності підприємства -ТзОВ “Техностар Альянс» - за юридичною адресою на момент проведення перевірки не є умовою для визнання безпідставності включення сплачених сум до податкового кредиту.
В Акті перевірки ДПІ у Франківському районі № 170/23-4/13800558 від 07.06.2006р. вказано, що ТзОВ “Техностар Альянс» задекларувало суму податкових зобов'язань з ПДВ за листопад 2004р. в сумі 644690,00 грн., що очевидно перевищує суму відвантаженого ТзОВ “Істер» товару.
При прийнятті даної постанови суд виходив з наступного:
Згідно з п. 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість»,- податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду. Відповідно до п.7.4.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою законом у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з вимогами п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість»,- податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно з вимогами п. 7.5. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість»,- датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно з вимогами п. 1.8 ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість»,- бюджетне відшкодування -це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету, у зв'язку із надмірною сплатою податку у випадках, визначених Законом.
Згідно з п. 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»,- сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається, як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу, а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Трактування Відповідача про те, що однією з обов'язкових підстав включення сум до податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України,- суд вважає такими, що не відповідають чинному законодавству України, оскільки відповідної норми Закон України «Про податок на додану вартість» не містить.
Згідно з вимогами п. 7.7.10 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»,- джерелом сплати бюджетного відшкодування - є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги такими, що нормативно та документально обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Судові витрати, за згодою Сторін, покласти на Позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.7-9, 14, 17, 69-71, 79, 81, 82, 86, 98, 154, 158-163, 167, п.п. 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України,
суд,-
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Податкове повідомлення-рішення №14177/10/23-4 від 26.06.2006р. -визнати нечинним і скасувати.
3. Судові витрати покласти на Позивача.
Поставнову може бути оскаржено в порядку, визначеному главою 1 розділу ІV КАС України.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Левицька Н.Г.