Справа № 1801/1875/12
Номер провадження 2/573/3/13
іменем України
25 жовтня 2013 року Білопільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Кліщ О. В.,
при секретарі Краснянська Ю. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Білопіллі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2,- про усунення перешкод у здійсненні права власності та визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, - про визнання права власності на ? частину житлового будинку,
15.05.2012 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідачки ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права власності та визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.
21.05.2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про вселення та визнання права власності на ? частину житлового будинку.
Ухвалою Білопільського районного суду від 21 травня 2012 року вищезазначені первісний та зустрічний позови об'єднані в одне провадження.
30.05.2012 року ОСОБА_1 подав суду заяву про залишення позову про усунення перешкод у здійсненні права власності та визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням без розгляду, яку уточнив у заяві від 03 серпня 2012 року.
Для підтримання доводів своєї заяви позивач ОСОБА_1 в судові засідання не з'являвся, а 30.08.2012 року позивач ОСОБА_1 подав суду заяву про відкликання вищезазначеної заяви від 30.05.2012 року та підтримання первісних позовних вимог в повному обсязі./а.с.56/.
12.06.2012 року ОСОБА_2 подала суду заяву про залишення без розгляду вимоги про визнання за нею права власності на ? частину житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1.
А 14.06.2012 року ОСОБА_2 для підтримання доводів своєї заяви в судове засідання не з'явилась, в заяві від 23.08.2012 року ОСОБА_2 уточнила та збільшила позовні вимоги та просила визнати за нею право власності на ? частину житлового будинку з господарськими спорудами і будівлями за АДРЕСА_1./а.с.51/.
Ухвалою Білопільського районного суду від 22.11. 2012 року була призначена по справі будівельно-технічна експертиза, проведення якої доручено ФОП -експерту ОСОБА_3 На вирішення зазначеної експертизи поставлені питання про вартість домоволодіння АДРЕСА_1 на даний час; вартість поліпшень; та чи суттєво змінилася вартість домоволодіння з урахуванням проведених поліпшень і яку частку від домоволодіння складають вказані поліпшення.
В судовому засіданні позивач за первісним позовом ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, в частині усунення перешкод у здійсненні права власності, шляхом зняття з реєстраційного обліку у будинку АДРЕСА_1 колишньої дружини ОСОБА_2 та визнання її такою, що втратила право на користування житловим приміщенням .
Відповідачка ОСОБА_2 зазначені позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала повністю.
Позивачка за зустрічним позовом ОСОБА_2 підтримала уточнені позовні вимоги до відповідача ОСОБА_1, в частині визнання права власності на ? частку будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1.
Відповідач ОСОБА_1 зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав повністю.
Суд, заслухавши пояснення сторін, їх представників, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, судового експерта ОСОБА_3, дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступного висновку.
Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 22 липня 1978 року. Від цього шлюбу мають двох дорослих дітей : дочку ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, і сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Рішенням Білопільського районного суду від 26 січня 2012 року позов ОСОБА_1 задоволено та розірвано шлюб між сторонами,- позивачем та ОСОБА_2./а.с. 17/.
Сторони до розірвання шлюбу проживали разом з дітьми у належному ОСОБА_1 будинку за адресою : АДРЕСА_1 як члени однієї сім'ї. /а.с.8-13 /.
На даний час сторони проживають окремо, ОСОБА_1,- у будинку за адресою : АДРЕСА_1, а ОСОБА_2,- тимчасово в АДРЕСА_2.
Згідно договору дарування від 21 березня 1989 року, мати позивача,- ОСОБА_1,- ОСОБА_9, - подарувала, а ОСОБА_1 прийняв в дар будинок загальною житловою площею 15,2 кв.м., з приналежними будовами та спорудами, розташований на земельній ділянці площею 910 кв.м. разом з будівлями та спорудами. Житловий будинок з прибудовами дерев'яний рублений «А-1», сарай дощатий «Б», уборна дощата «У», погріб цегляний «пг», огорожа дощата №1,2., за адресою : АДРЕСА_1. /а.с.14-16/.
Будинок після смерті ОСОБА_10,- діда позивача, успадкували : його дружина, ОСОБА_11; дочка,/мати позивача/,- ОСОБА_9 ; та син, /дядько позивача/, - ОСОБА_13, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 18.12.1952 року за р.№ 4154/7, зареєстрованому в Сумському МБТІ 18.12.1952 р./а.13 інв.справи/.
Зазначений будинок мати позивача, ОСОБА_9, успадкувала після смерті свого брата, ОСОБА_13, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину, виданим Білопільською держнотконторою 24.06.1987 року за р.№ 1409, зареєстрованому в Сумському МБТІ 07.07.1987 року за № 2575, та не заперечується сторонами. /а.с.14-15/.
Рік закінчення будівництва зазначеного будинку, - 1944рік, / а.с. 10-12 інв.справи/, власник,- ОСОБА_11. Фундамент- цегляний, стіни рублені,обмазані глиною, поштукатурені та побілені, такі ж самі і перегородки, перекриття дерев'яні підшиті досками, поли глинобитні, дах- критий залізом, опалення - російська піч та кухонний очаг з обігрівачем.
Згідно довідки про належність будинку АДРЕСА_1, що знаходиться в матеріалах інвентаризаційної справи № 3650, зазначений будинок, згідно свідоцтву про спадщину від 18.12.1952 року за р.№ 4154/7, успадкований мамою та дядьком позивача, ОСОБА_13, після смерті якого спадщину прийняла мама позивача згідно свідоцтву про право на спадщину за законом від 24.06.1987 року та 21 березня 1989 року подарувала зазначений будинок сину,- ОСОБА_1.
Згідно генеральному плану від 08.03. 1946 року на будівлю по АДРЕСА_1, /нумерація будинку на той час/, станом на 04.03.1956 року в графі «Экспликация» вказано шість найменувань будівель : «А»-житловий будинок, «а»,- сіни, «Б»-сарай, №1-ворота, №2- забор.
Матеріали інвентаризаційної справи № 3650 містять документи про зміни, котрі відбулися в домоволодінні вже після початку проживання у ньому подружжя ОСОБА_1, що підтверджується актом поточних змін від 16 лютого 1989 року, відповідно до якого будівлі : 1. «А» 77% будинку обкладено цеглою в ? цегли ; 2. «а»-обкладені в ? цегли; 3. «а'» - побудований тамбур ; 4. «п/д» - побудований погріб; 5. Побудовані нові ворота в залізобетонних стовпах. 6. Здійснена переоцінка житлового будинку, сіней, тамбура, огорожі; 7. Побудована уборна./а.41 інв. справи/. Всі будівлі узаконені.
Відповідно до висновку судової будівельно- технічної експертизи № 58/12 від 12.08.2013 року судовим експертом визначена ринкова вартість житлового будинку та надвірних будівель і споруд за адресою : АДРЕСА_1 на день проведення експертизи станом на 14 травня 2013 року, яка складає 75200 (сімдесят п'ять тисяч двісті грн.) Складені локальні кошториси на виконані поліпшення в житловому будинку і надвірних будівлях та спорудах по домоволодінню за адресою : АДРЕСА_1, на день проведення експертизи станом на 14.05.2013 року, з урахуванням фізичного зносу конструкцій та матеріалів та визначена загальна вартість виконаних робіт, а саме:
1/ по добудові ганку до житлового будинку, обкладанню житлового будинку цеглою, заміні покрівлі, проведенню ремонтних робіт приміщень житлового будинку ( Додатки № 2-№4) - 28578(двадцять вісям тисяч п'ятсот сімдесят вісім грн.);
2/ по проведенню газопостачання та водопостачання житлового будинку (додатки№5-№7)- 10644 ( десять тисяч шістсот сорок чотири грн.);
3/по будівництву літньої кухні (додатки №8-№10)- 41 808 (сорок одна тисяча вісімсот вісім грн.);
4/ по будівництву сараю (додатки №11-№13) - 10349 ( десять тисяч триста сорок дев'ять грн.);
5/ по будівництву літнього душу ( додатки № 14-316) - 2586грн.(дві тисячі п'ятсот вісімдесят шістьгрн.);
6/ по будівництву огорожі, встановленню воріт та хвіртки (додатки № 17-№19) - 10070 грн. ( десять тисяч сімдесят грн.).
Загальна вартість проведених будівельних та ремонтно-будівельних робіт складає- 104 035 грн. ( сто чотири тисячі тридцять п'ять грн.).
На питання : «Чи суттєво змінилася вартість домоволодіння з урахуванням проведених поліпшень і яку частку від домоволодіння складають вказані поліпшення ?» ,- експерт прийшла до висновку, що вартість домоволодіння збільшилась в зв'язку з проведеними поліпшеннями.
Судовим експертом визначена дійсна вартість житлового будинку АДРЕСА_1 на день проведення експертизи станом на 14.05.2013 року, враховуючи дані матеріалів інвентаризаційнї справи № 3650, даних матеріалів цивільної справи та даних проведеного огляду від 14.05.2013 року, а саме :
-без поліпшень- у тому стані, який будинок був на 1989 рік, вартість якого склала 84673 грн.( вісімдесят чотири тисячі шістсот сімдесят три грн.);
- з врахуванням проведених поліпшень ( обкладення житлового будинку цеглою, побудова літньої кухні, сараю, літнього душу, добудови до будинку ганку, перекриття даху шифером, проведення газу, водопроводу, заміна воріт і огорожі, проведення ремонту в приміщеннях житлового будинку), вартість якого склала - 123733 грн. ( сто двадцять три тисячі сімсот тридцять три грн.).
Визначена загальна сума збільшення вартості житлового будинку за адресою : АДРЕСА_1, в результаті проведених поліпшень, яка дорівнює 39 060 грн., що складає 32/100 частини від домоволодіння. / а.с.116-215/.
Судовий експерт вказала в пункті експертизи «Опис параметрів і технічних характеристик оцінюваного домоволодіння в цілому /а.с. 129/, що житловий будинок літ «А-1» з прибудовою літ «а» обкладено сілікатною цеглою, покрівля- з асбестоцементних хвилястих листів. Біля будинку організована зливна яма. До житлового будинку прибудований ганок, в житловий будинок проведений газ, водопровід холодного водопостачання, виконано водовідведення. На даний час приміщення сіней 1-11 площею 6,2 кв.м. використовується як приміщення кухні, яке обладнано газовою плитою та витяжною вентиляцією, а також встановлена мийка з підведенням холодного водопостачання та виконано водовідведення. Приміщення сіней оздоблено керамічною плиткою, підлога пофарбована. В приміщенні 1-1 площею 11,7 кв.м. ( за технічним паспортом - кухня), встановлений конвектор та лічильник газу. В приміщеннях житлового будинку виконаний ремонт з використанням матеріалів вітчизняного виробництва.
Вищевказаний висновок в судовому засіданні підтримала судовий експерт ОСОБА_3, пояснивши, що вона двічи виїжджала для огляду домоволодіння, та перший раз їй не надав такої можливості позивач, а другий раз, - 14 травня 2013 року, вона провела огляд домоволодіння, здійснила заміри, описала проведені роботи, все зафіксувала за допомогою фотоапарату та зробила висновок, локальні кошториси проведених робіт з урахуванням зносу.
Зазначений будинок дуже маленький, менше ніж 40 кв.м.
Вартість домоволодіння істотно збільшилася на 32/100% у зв'язку з проведеними поліпшеннями. Вартість проведених поліпшень,- 104035 грн. Відбулося істотне збільшення вартості будинку, - на третину. З цієї третини 16/100 належить ОСОБА_2
Розміри будинку ті ж самі, за виключенням побудови тамбура. В будинок проведений газ, вода, побудована велика кухня з сараєм, літній душ, в літній кухні встановлена ванна, замінений паркан на новий. У побудованих нових будівлях менший знос.
На даний час вартість домоволодіння за вирахуванням фізичного та економічного зносу ( коєфіцієнту старіння будівлі),- 123 733грн. Визначена вартість будівництва літньої кухні, сараю, літнього душу, огорожі з урахуванням фізичного зносу.
Експерт пояснила, що при виконання вищевказаних робіт, про які сторони та свідки дали у суді пояснення, було задіяно дуже багато найманих робітників, адже встановити стропила діаметром 100-150см та довжиною по 3 метри не фахівець не зможе, цегляну кладку поклати не спеціаліст не зможе. Цегляну кладку роблять спеціалісти і підсобні робітники. Підведення газу, газопроводу, елекроенергії, водопроводу, кладка літньої кухні і сараю, влаштування печі,- всі ці роботи виконуються тільки фахівцями, яким потрібно платити. На фундамент йде багато цементу, він вказаний в локальному кошторисі. Щоб із шлакоблока побудувати сарай,- потрібно тони штукатурки. Документального підтвердження придбання будівельних матеріалів та їх вартості сторони не надали, не зважаючи на те, що, виходячи з її практики, у людей зберігаються такі документи з 1980-х років.
Експерт, заслухавши пояснення сторін та свідків, пояснила, що на підставі зазначених показів можна зробити висновок, що майже всі дрібні роботи сторонами виконані спільно з родичами, а роботи, які потребують вміння та досвіду, великих затрат, /матеріалів, коштів/,- виконані спеціалістами. Що свідки в основному виконували некваліфіковані роботи по вигрузці матеріалів, штукатурці, встановленні огорожі, місили глину. А такі роботи, як проведення води та газу,- їх можуть виконати тільки фахівці, кваліфіковані робітники. Побудувати літню кухню та сарай,- зможуть тільки фахівці.
Що через те, що вона не підраховувала роботи по виконанню ремонту погребу, добудови шийки до погрібу ( вхід до погребу : сходи, стіни, перекриття), устаткування дверних ручок, врізка дверних замків, обивка дверей, (так як не вказані в ухвалі суду). Вартість цих робіт та матеріалів могла вплинути в бік збільшення вартості поліпшень в цілому.
Також експерт пояснила, що так як ОСОБА_2 14.05.2013 року не впустив ОСОБА_1 до будинку, коли експерт приїхала на огляд будинку, то вона не змогла почути саме від ОСОБА_2 про те, які роботи були виконані в будинку. Але у експертному висновку враховані роботи по будинку : обкладення цеглою, проведення газу, заміна пічного опалення на газове опалення, проведення води, водовідведення, будівництво ганку до будинку, укладання плитки на кухні. Не врахувала експерт штукатурних робіт по будинку. При визначенні поліпшення в частці- 32/100- враховано при цьому як фізичний так і економічний знос.
Тобто за рахунок поліпшень збільшилась вартість домоволодіння на 32 %.
Експерт зазначила, так як зазначене нерухоме майно є неподільною річчю, а частку ОСОБА_2 неможливо виділити, то можна стягнути з ОСОБА_1 52 017 грн.,- (тобто 16/100), - а це вартість частки ОСОБА_2
Як пояснив в судовому засіданні позивач ОСОБА_1, за роботи по влаштуванню печі платив його батько найманому працівнику. Електропроводку в кухні робив жінчиної сестри чоловік. Літній душ він робив з матеріалів, що залишилися від огорожі та покрівлі. Огорожу робили родичі дружини, а залізний та шиферний забор він робив з дружиною. Хвіртку та ворота робили наймані чоловіки, яких наймав його батько. Хто купував матеріали- він не пам'ятає.
Обкладення будинку цеглою- здійснювали 3 муляра, які приходили після 17-00 години, їм платив за роботу його батько. А сам позивач ніяких коштів не надавав.Цеглу придбав його батько за власні кошти. Погріб та кухню будували жінчин брат та чоловік її сестри. Добудову ганку до будинку, - робив він з жінчиним братом. На місці знесених сараю та кухні побудували нові сарай та кухню під одним фундаментом, який робили з залишків будівельних матеріалів. Кладку в сараї та літній кухні робив брат дружини та чоловік сестри дружини та ще один чоловік,- кошти їм не платилися. Дах та покриття кухні і сараю- робили наймані робітники, яким платив його батько.Двері та вікна в сарай та літню кухню- наймані робітники. Двері на літню кухню - його батьком куплені. Стяжку в літній кухні робили дружина, її сестра та він.
Як пояснила в судовому засіданні ОСОБА_2, після звернення ОСОБА_1 до суду з позовом про розірвання шлюбу, ОСОБА_1 спочатку не впускав її до будинку, а пізніше,- змінив в будинку замки та вона не мала можливості потрапити в середину будинку. Вона змушена була через це тимчасово проживати у будинку своєї матері, за адресою: АДРЕСА_2 а з травня 2012 року вона винаймає житло.
Вона вважає пояснення позивача ОСОБА_1 частково невірними, так як про придбання будівельних матеріалів дійсно домовлявся батько чоловіка, але ж гроші за ці матеріали платила вона з чоловіком. У будівництві приймали участь їхні родичі та їхні діти.
Погріб та кухню будували її брат та чоловік її сестри. Стяжку в літній кухні вона тягла з сестрою. Кошти на придбання будівельних матеріалів давали свекру вони з чоловіком, і той розраховувався з найманими людьми. Вона домовилася зі своїми знайомими будівельниками: Кірсовим та Сироватським,- та вони обкладали будинок цеглою, вона домовлялася про виконання цієї роботи, так як їх знала по роботі, як донорів. Гроші їм за роботу давала вона і чоловік, ОСОБА_1 На той час вони з чоловіком обидва працювали і мали свої власні кошти для розрахунків за будівельні матеріали та роботу майстрів. Вона пам'ятає, що за роботу по добудові погребу вони з чоловіком заплатили 150 рублів. До того ж їй допомогали грошима і працею її батьки та її родичі. Кухню мазали її родичі, оббивали потолок, її мама допомагала замішувати глину, допомагали в проведенні газу. Вікна в літній кухні та на ганочку куплені в с.Яструбине її батьками. Батьки допомагали купувати чотирьохвідерний котел, плиту чавунну. На час навчання дітей гроші подружжя позичало у батьків чоловіка. А потім чоловік із зарплати повертав гроші своїй матері. Свекор також допомагав найманим робітникам обкладати будинок цеглою. Ніхто із свідків не бачив, щоб батьки колишнього чоловіка давали їм гроші. Та і сестра колишнього чоловіка, - ОСОБА_5 пояснила, що їй батьки грошима не допомагали. Цегла знаходилась у дворі свекрів, так як у власному дворі не було для неї місця, та і двір батьків знаходився поруч.
Але допомогу родичів вона вважає цілком нормальним явищем, адже усі дружні сім'ї допомагають один одному. Батьки колишнього чоловіка якщо і давали гроші, то тільки взайми, і потім вона з чоловіком ці гроші повертали.
ОСОБА_2 вважає, що всі кошти, зароблені нею та колишнім чоловіком за час подружнього життя, останній поклав в особисте майно, в спірний будинок. Що заробити на житло у її віці та з її станом здоров'я вона вже не зможе, вона залишилася без житла, змушена винаймати житло.
Що їхній з відповідачем перший син трагічно загинув у 1983 році внаслідок ДТП, а вона з травмами лежала 2,5 місяці в лікарні та судом були стягнуті кошти з винуватця ДТП у сумі 4000крб., які виплачувалися кожного місяця і які вони з колишнім чоловіком вклали у будівництво, що не заперечує ОСОБА_1 Вказаний факт визнаний сторонами.
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що знає сім'ю ОСОБА_1 років 40, вони проживають по сусідству, за 50-70 метрів від нього. Що це зразкова сім'я, яка жила без конфліктів. Що після смерті дядька ОСОБА_1 йому дісталась хатинка мазана. І коли подружжя переїхало в цю хатинку, вони її всі разом обклали цеглою, дах перекрили, погріб добудували. Свідок допомагав привозити цеглу, за це йому кошти давав батько ОСОБА_1, але це були невеликі гроші. Також свідок допомагав будувати прибудову типа флігеля, в роботі приймали участь також батько ОСОБА_1, та сам ОСОБА_1. Свідок пояснив, що він бачив як будували сарай, кухню наймані працівники, яких він не знає. Хто платив за роботи і скільки грошей вкладено в будівництво- свідку невідомо.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що є рідною сестрою ОСОБА_1 та проживає і працює в м. Суми, куди виїхала на навчання в 1972 році і там залишилась проживати. Їй відомо, що будинок, який розташований по АДРЕСА_1, по сусідству з будинком її з братом батьків, брату дістався після смерті їхнього дядька, а маминого брата,-ОСОБА_13. Будинок був у незадовільному стані. Що її з ОСОБА_1 батько, який помер 16 років тому, допомагав обкладати будинок цеглою, але чи наймав людей, - свідку невідомо. Що батько купував цемент, шифер. Залізо на дах належало покійному дядьку, ОСОБА_13. Цегла для будинку лежала у дворі її з братом батьків.А де знаходилась цегла на сарай,- їй невідомо. Щодо матеріалів на кухню та сарай,- їй невідомо хто придбав їх. Вона не знає хто платив за придбання шиферу на дах будинку. Вона знає, що замінили огорожу, але хто цю роботу здійснив,- не знає.
Вона давно мешкає і працює в м.Суми, та приїжджає до мами не кожну неділю. Її батьки їй ніколи гроші не давали.Також їй відомо, що допомагав трудовими ресурсами брат ОСОБА_2. Свідок ОСОБА_5 не заперечувала існування поліпшень у спірному будинку.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він бачив після того, як помер тещин брат, ОСОБА_13, що у будинку станом на 1986 рік був ганок, огорожа, сарайчик. Та що подружжя ОСОБА_1 стало проживати з 1987 року у будинку. Що допомагали сім'ї ОСОБА_1 його дружина, теща та батьки відповідачки робити огорожу, душ, ремонт погрібу, будувати літню кухню та сарайчик, які будували усім миром, але за чиї кошти,- йому невідомо. Що тесть, ОСОБА_15, віддав цеглу, а глину та пісок,- подружжя придбавало. Хто перекривав дах та купував шифер,- йому невідомо. Конкретно скільки коштів було вкладено- свідку невідомо. Свідок також не бачив, щоб за будівельні матеріали чи роботи здійснював плату батько ОСОБА_1. Але те, що тесть домовлявся про придбання матеріалів,- йому відомо. Його дружина приїжджає до батьків не частіше ніж два рази на місяць. Свідок особисто допомагав у будівництві літньої кухні,- потолок робити. Свідок не був присутнім при купівлі цегли. Також допомагали при будівництві батьки ОСОБА_2 та її брат. Батьки його дружини його сім'ї не допомагали грошима.
Таким чином, із наведеного вище вбачається, що вартість робіт по поліпшенню домоволодіння привела до істотного збільшення вартості домоволодіння, за рахунок використання нових будівельних матеріалів, підвищенню благоустрою ( заміна пічного опаленння на газове опалення, підведення холодного водопостачання та виконання водовідведення, обладнання газовою плитою та витяжною вентиляцією, оздоблення керамічною плиткою), заміни старих будівель на побудовані з нового будівельного матеріалу нові, побудови літнього душу, нової огорожі, які мають менший знос та тривалий строк експлуатації.
Значне збільшення вартості належного позивачу ОСОБА_1 будинку в період шлюбу підтверджується шляхом порівняння його вартості до поліпшення та після, оскільки виходячи з даних інвентаризаційної справи № 3650 та висновку експерта вартість поліпшень у домоволодінні, які були виконані сторонами під час шлюбу складає 104035грн.
У процентному співвідношенні вартість поліпшень у домоволодінні, які були здійснені у період шлюбу сторонами, до вартості всього домоволодіння становить 32%, що розцінюється судом як істотне збільшення вартості домоволодіння, яке відповідно до ст. 62 СК України дає можливість визнати його об'єктом права спільної сумісної власності.
Відповідачка ОСОБА_2 надала суду докази, що за рахунок їх з колишнім чоловіком коштів, які вони заробляли у період подружнього життя, допомоги батьків та родичів, та спільної праці проводився капітальний ремонт будинку та спорудження нових приміщень. Що обсяг затрат на зазначене перевищив вартість самого будинку до поліпшень, що житловий будинок збільшився в цінності за рахунок праці та коштів сторін як подружжя.
Згідно ст.22 КпШС України майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.
Відповідно до ст. 28 КпШС України в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними. В окремих випадках суд може відступити від начала рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного із подружжя, що заслуговують на увагу.
В розглядуваному випадку ОСОБА_2 після розірвання шлюбу і припинення у такий спосіб сімейних відносин з власником спірного будинку як колишній член його сім'ї не втратила, а зберігала право на користування жилим приміщенням
Відповідно до ст.25 Кодексу про шлюб та сім'ю України 1969 року, ( чинного на час виникнення спірних правовідносин), та ст. 62 СК України, якщо майно, яке було власністю одного із подружжя, за час шлюбу істотно збільшилося у своїй цінності внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя або їх обох, воно може бути визнане судом спільною сумісною власністю подружжя.
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності / ч.1 ст.60 СК України/. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором /ч.1 ст.70 ЦК України/.
Статтею 57 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показів свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів і висновків експертів.
В пункті 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснено, що вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4,5 ст.71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст.11ЦК ) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.
У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.
До остаточного уточнення зустрічного позову ОСОБА_2 просила визнати право власності на ? частину житлового будинку без виділення в натурі, або відшкодувати вартість поліпшення,- її частки- у сумі 52 017грн. ( 104 035 : 2 = 52 017 грн.), - тобто виплатити компенсацію вартості частки, яка належить їй.
Але позивач ОСОБА_1 не погодився з пропозицією ОСОБА_2, пояснивши, що таких коштів у нього немає.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Суд вважає, що первісний позов ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права власності,- шляхом зняття з реєстраційного обліку у будинку та визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, - не підлягає задоволенню, так як позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом 15.05.2012 року, в той час як з заявою про розірвання шлюбу ОСОБА_1 звернувся до суду 06 грудня 2011 року.
Рішення про розірвання шлюбу між сторонами постановлене 26 січня 2012 року. /а.с. 12/.
ОСОБА_2 була зареєстрована за згодою власника ОСОБА_1, в спірному будинку як член сім'ї, і на даний час зареєстрована у спірному будинку. Відсутність ОСОБА_2 в спірному будинку пов'язана з тим, що позивач ОСОБА_1 чинить перешкоди у користуванні житлом ОСОБА_2, а саме зміною замків, через що ОСОБА_2 не має можливості користуватися зазначеним житлом, право на яке зберігається і після розірвання шлюбу.
В тексті позовної заяви від 15 травня 2012 року, позивач ОСОБА_1 вказав, що фактично подружні стосунки між ним та відповідачкою припинились на початку жовтня 2011 року./а.с.2/.
Тобто звертаючись до суду з заявою про усунення перешкод у здійсненні права власності 15 травня 2012 року, позивач не дотримався для пред'явлення позову строку, визначеного ст.71 ЖК України, відповідно до якої визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, відбувається в разі відсутності більше шести місяців. А при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 10 липня 2012 року уклав повторний шлюб з ОСОБА_18, яка після реєстрації шлюбу взяла його прізвище./а.с.46/.
Згідно поясненням у судовому засіданні судового експерта ОСОБА_3, при обстеженні будинку від 14 травня 2013 року, позивач ОСОБА_1 до будинку не впустив ОСОБА_2 Зазначена обставина також свідчить про те, що позивач ОСОБА_1 перешкоджає ОСОБА_2 у вільному доступі до будинку.
Тобто про добровільність залишення будинку та виїзд за іншою адресою без поважних причин відповідачки ОСОБА_2 позивачем ОСОБА_1 доказів суду не представлено.
Не доведені позивачем обставини, що ОСОБА_2 виїжджала з будинку по АДРЕСА_1, чи перевозила звідти свої речі.
Таким чином, суд вважає, що позивач ОСОБА_1 не надав суду належні і допустимі докази на підтвердження факту втрати відповідачкою ОСОБА_2 права користування житловим приміщенням, а навпаки, звернення ОСОБА_1 з позовною заявою до суду про усунення перешкод у здійсненні права власності та визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, - є підтвердженням того факту, що ОСОБА_1 чинить перешкоди у проживанні колишній дружині, ОСОБА_2, у спірному будинку.Оскільки вже сам по собі факт звернення ОСОБА_1 до суду з зазначеним позовом свідчить про заперечення ним права останньої на користування жилим приміщенням, яке вона у такий же спосіб/ в судовому засіданні/ захищає. Відповідачка залишилася зареєстрованою в будинку за адресою : АДРЕСА_1, вона не визнала позову ОСОБА_1, але підтвердила, що позивач ОСОБА_1 після розірвання з нею шлюбу чинить перешкоди їй у користуванні будинком, не впускає її до будинку, змінив замки, через що вона змушена винаймати інше житло, бо власного житла не має.
За таких обставин первісний позов ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права власності та визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,- не підлягає задоволенню.
Таким чином, порівнявши станом на час вирішення спору вартість об'єкту,/домоволодіння в АДРЕСА_1/, в стані, що існував до поліпшення, та його вартість після поліпшення, врахувавши, що сторони під час шлюбу за рахунок спільних коштів та спільної праці істотно збільшили вартість домоволодіння, при цьому сам по собі розмір грошових затрат подружжя чи одного з них, не є тим фактором, який єдиний безумовно свідчить про істотність збільшення вартості майна як об'єкту, а крім цього суд враховує, що вартість домоволодіння істотно збільшилась за рахунок використання нових будівельних матеріалів, підвищенню благоустрою,/ заміна пічного опаленння на газове опалення/, заміни старих будівель на побудовані з нового будівельного матеріалу нові, побудови літнього душу, нової огорожі, які мають менший знос та тривалий строк експлуатації.
За таких обставин зустрічний позов ОСОБА_2 про визнання права власності на ? частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами,- підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.41 Конституції України, ,ст.ст. 4, 8, 10, 11, 27, 60, 209, 213, 215 ЦПК України,ст. ст. 368,386 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 22,25,28, 29 КпШС України, ст.ст.60, 70 СК України, суд
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2,- про усунення перешкод у здійсненні права власності та визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням .
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1,- про визнання права власності на ? частину житлового будинку задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати: судовий збір у сумі 214грн.08 коп., вартість судової будівельно-технічної експертизи в сумі 4950 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 2348 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення
Суддя